BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Дайджест.    25-Й КАДР.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
9 березня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  12:20 30-05-2017 -   Понад 2000 людей взяли участь у фестивалі «НЕБУ-ХАЙ»  
  12:6 30-05-2017 -   У Львові відбудеться міжконфесійна молитва за Львів та Україну  
  11:26 30-05-2017 -   У Пустомитівському районі поїзд смертельно трамвував хлопця  
  11:23 30-05-2017 -   На Львівщині на хабарі попався керівник виправної колонії  
  11:11 30-05-2017 -   СБУ затримала організаторів контрабанди бурштину з Львівщини до ЄС  
Україна
  12:3 30-05-2017 -   У Києві розстріляли екс-директора Укрспирту - ЗМІ  
  11:10 30-05-2017 -   Омелян розповів подробиці про перший український лоу-кост  
  11:9 30-05-2017 -   Забужко закликала МЗС негайно відреагувати на слова Путіна щодо «русской Анни» Ярославни  
  10:0 30-05-2017 -   Суд заарештував частину майна Мартиненка – ЗМІ  
  9:58 30-05-2017 -   В Україні запропонували заблокувати сайти ЛДНР  
Світ
  11:14 30-05-2017 -   У німецькому протестантському храмі з'явився робот-священик  
  10:17 30-05-2017 -   Зонд NASA зануриться в атмосферу Сонця  
  9:59 30-05-2017 -   Прем'єр Канади попросив від Папи Римського перепрошень  
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Білоруський досвід прикордоння
Ігар БАБКОВ
 
Прикордоння означає не лише ґеокультурний простір, але й простір екзистенційний і навіть метафізичний: у прикордонні формується білоруська суб’єктивність і білоруська суб’єктність, у прикордонні – між шляхетською і народною культурою – вперше постає білоруський суб’єкт, білоруське культурне Я, котре, через серію метонімічних замін представляє себе то Мацеєм Бурачком, засновником білоруського національного наративу, або, через експансію у традицію, – Франциском Скариною, Кастусєм Каліновським, Усяславом Чарадзеєм і безліччю инших культурних масок. Прикордоння – це простір, у якому Адам Міцкєвич – це своє чуже, а Аляксандр Лукашенка – чуже своє.

Білорусь останніх двох-трьох століть постала й сформувалася власне у цьому неясному просторі між-і-при-культурних сутінок і на перший погляд виглядає парадоксальним, що білоруське мислення не тематизувало і не рефлексувало свою реальну ситуацію, а надавало перевагу ідейній та текстовій розбудові віртуального Архіпелаґу Білорусь. “Місцеві” Івани Купали – єдиний, хоча й геніальний виняток.

Термін транскультурність можна розглядати як тематизацію і реалізацію мітологеми білоруської долі. Транскультурність ставить проблему культурних кордонів, їх природу та місцезнаходження, кордонів, які не співпадають ні з географічними, ні з етнічними, ні з державними, і котрі не лише об-межують, але й роз-межовують культуру вздовж і впоперек.

Транскультурність ставить питання нормативности европейської модерної утопії – культури національної, за визначенням – гомоґенної, самототожної, кордони якої співпадають із політичними кордонами, культури, чітко відмежованої від сусідніх. Бо якщо розглядати таку модель як єдину норму, то не лише простір білоруської традиції та сучасности будуть не-нормальними, але й більшість сучасного світу виступатиме виключно у світлі незакінченої, недобудованої модерности.

У колах нон-конформістських інтелектуалів, особливо з другого і третього світу, останнім часом наростають перестороги, що ідеологія “святкування відмінностей” – це усього лиш ширма, завіса, за котрою приховуються спроби контролю цих відмінностей, – тобто неоколоніалістські практики Заходу, котрі змушені перейти від відкритої домінації до домінації опосередкованої. Пост-колоніалісти саркастично зауважують, що усі ”оргії толерантності” та „святкування відмінностей” у Старому Світі зазвичай приховують глибоку внутрішню байдужість сталих “високих” культур до саме цього Иншого, яке потрібне їм виключно як “екзотичний додаток”, оздоба, орнаментація або як посилання на ринкову потребу в різноманітності споживацької пропозиції. Невипадково, що власне у европейському мисленні ХХ століття відбувається своєрідна мітологізація категорії „иншого”, відмінного, народжуються різноманітні філософії діалогу. Виникає „утопія Иншого”, характерна власне для гомоґенних. самототожних культур, котрі реально стикаються з иншим лише на глибокій периферії свого культурного поля. Так, філософія діалогу Мартіна Бубера має сенс хіба що лише у замкненій і непрозорій традиції – гебрейській, а діалогічність Міхаіла Бахтіна дивно контрастує з практиками одної з найбільш нарцистичних культур світу – російської, котра упродовж останніх трьох-чотирьох століть практикує лише одну форму культурного діалогу з реальним Иншим – асиміляцію або винищення.

Білоруська транскультурність – це передусім досвід культурної а-номальности, який суб’єктивно переживається як комплекс меншовартости, як певна культурна травма, – травма відсутности міцного, гомоґенного, національного культурного простору. Культурна відсутність стає перманентною метафорою білоруської сучасности і врешті-решт зумовлює підміну у системі культури самої реальности – підміни ідеалом нормального, щасливого, але наразі недосяжного майбутнього.

Коли наприкінці 1588 року “підканцлерний” Великого Князівства Лев Сапіга написав у передмові до Статуту (Звернення до усіх станів), що ми “не обчим яким язиком, але своїм власним права списанія маєм”, малоймовірно, щоб він міг собі уявити, що менш ніж за століття більшість населення ВКЛ читатимуть “списанія права” власне на “обчій (тобто польській) мові”, а ще через триста років деякі анґажовані науковці нової, власне литовської Литви характеризуватимуть його “власний язик” як штучний канцелярський жаргон Великого Князівства Литовського, вироблений на підставі “слов’янських діалектів”.

Коли здійснювалася совєтська модернізація і задумувався совєтський народ як найвища спільнота, малоймовірно, чи хто-небудь міг уявити собі, що наприкінці сімдесятих ціла генерація білорусів, вихована на російській мові, у російських школах і на зразках великої російської культури, раптом звернеться до білоруського націоналізму, причому у його найбільш культурно-радикальному варіанті, змінюючи – раптом і відразу – мову, ментальність, культурну ідентичність і ґеополітичні орієнтації, – як свої власні, так і новонабуті традиції.

Власне народ – за всієї його соціальної та культурно-політичної диференціації, – котрий поділявся на шляхту і селян, православних і католиків, білорусів і західних росіян... вагався, відхилявся, переходив від одної ідентичности до иншої, мандрував крізь мови, діалекти, імперії та культурні епохи, проте залишався єдиним і цільним етнокультурним масивом – який задавав зчепленість, цільність, єдність усіх цих взаємовиключних відмінностей і примушував тяжіти до мета-позиції, в якій усі ці відмінності могли би розглядатися як частки одного цілого.

Якщо спробувати визначити джерела транскультурности у білоруській традиції, то у різні історичні епохи вони будуть різними. Але дві фундаментальні речі залишаються константами: існування у зоні цивілізаційного розлому, і колоніальні – нео- і постколоніальна практики, котрі зумовлювали переписування культурного простору Владою або Владами. За будь-якими фронтальними змінами культурного простору, як би натурально ці зміни не виглядали, – стоїть феномен влади.

Сьогоднішній білоруський культурний простір не є гомоґенним простором національної культури, у якій динаміка (або діалектика) розгортання відбувається як складна гра центру і периферії. Білоруський культурний простір має складну конфіґурацію бікультурности: конфіґурацію співіснування у межах певного напіввизначеного цілого білоруської, російської культур.

І головні події у межах культурного простору відбуваються поміж цими складниками: боротьба за центр, прагнення бути лідером у цій конфіґурації, бажання завоювати найбільший простір, шляхом витіснення, дискредитації суперника, перетворення його на об’єкт. Культурна реальність останнього століття у Білорусі – це війна культур, з усіма її емпіричними і метафізичними наслідками.









» 
Безпритульна нація
Андрей ЄКАДУМАВ
 
На початку 20-х років Іґнат Абдзіралович відзначив особливе розташування Білорусі у просторі російсько-европейського культурного діалогу – територія власне на межі православ’я і католицизму. Країна поміж. Поміж світоглядами, поміж культурними материками. Історія Білорусі визначалася її розміщенням. Після всіх загарбань та переподілів культуру білорусів, яка вмістилася на прикордонній території Росія – Европа, сусіди не розглядали як щось самостійне. Їй надавали статус культури-сателіта – або східної православної, або західної католицької культури, залежно від етнонаціональної належности панівних прошарків. Оцінка свого етнокультурного простору як сателітного, неповноцінного без прив’язки до якого-небудь иншого етнічного масиву, на жаль, характерна зараз і для самих білорусів. Вона виявляється й у закликах вести Білорусь до Европи, і в гаслах єднання білорусів з братніми слов’янськими народами.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Захист від Росії 
  ·  Ігор АНДРУСІК: Кордон охоронятимуть за новою системою 
Погляд
  ·  МАУП закриють 
  ·  Ірак отримав конституцію 
  ·  Володимр ПОЛОХАЛО: Опозиція має допомогти суспільству 
Поступ у Львові
  ·  Квіти в дарунок 
  ·  "Гарячі" вихідні 
  ·  Зіткнулися дві "тринадцятки" 
  ·  Шевченківські дні по-опозиційному 
  ·  Фальшиві долари 
  ·  Націоналізм модернізують 
  ·  Конференція львівської "Просвіти" 
Поступ з краю
  ·  Юрій ЛУЦЕНКО: Україна дуже різна 
  ·  Кучма -- брунейський орденоносець 
  ·  Останнє досудове слухання 
  ·  У перемозі Ющенка зацікавлені всі 
  ·  У Запоріжжі рятують бригантину 
  ·  Васильєв замінить Васильєва 
  ·  Екс-мера звільнили 
Поступ у світі
  ·  Європа обирає правих 
  ·  Країна на межі вимирання 
  ·  Фінал Паваротті 
  ·  Стрілянина на Гаїті 
  ·  Венесуела проти США 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  США все очікує на зростання 
  ·  Третейський суд -- повноцінний 
  ·  Шведський соціалізм під загрозою 
  ·  Бюджет по-японськи 
  ·  Правильні цифри 
  ·  "Пивне" злиття 
  ·  Мобільний культ 
Ї-Поступ
  ·  Білоруський досвід прикордоння 
  ·  Безпритульна нація 
Арт-Поступ
  ·  Неприколисаний Бунт 
  ·  Люті хлопці концертують 
  ·  jOSS STONE -- новітня британська інвазія в США 
Спорт-Поступ
  ·  Коли мрії здійснюються 
  ·  Шевченко за крок до Кубка 
  ·  Початок сьомого сходження 
  ·  Повторення пройденого 
  ·  Угорська засуха "Карпат" 
  ·  Заокеанська перемога 
  ·  Агахова покинув збірну 
  ·  Армстронг йде на рекорд 
Дайджест
  ·  Керрі проти Буша 
25-Й КАДР
  ·  Вороги є вороги 
Пост-Faktum
  ·  Надвірна та Пнівський замок 
  ·  КАЛЕНДАР