|
|
|
|
Євангелістський репортаж »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Бунт проти норм життя |
|
|
| Мирослав Маринович, віце-ректор Львівської Богос |
| |
Значення місії Христа таке ж невичерпне, як і сам Господь. Тут можна лише увиразнити якусь одну грань, тоді як інші залишаться непроявленими.
Ізраїльське суспільство новозавітної епохи, якщо виходити з Євангелій, настільки просякло гріхом, що настійно вимагало порятунку й оздоровлення. Христос приходить як бунт проти зашкарублих норм життя, що стали гальмом у подальшій духовній еволюції тодішнього суспільства. Христос був першим каменем, з якого почалася закладка нової норми, Нового Завіту. Місія Христа виразно нормотворча: “Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного!” (Ів. 13, 34). Продовжуючи визначальну духовну лінію Старого Завіту, Ісус, вочевидь, вивільняє Себе й Своїх учнів з-під дії тих обрядових норм, які, з Його точки зору, суперечать волі Отця. Він був прикладом того, як треба руйнувати засади, якщо за ними знайшло собі прихисток лукавство. Так Христос став Альфою нової моделі людських стосунків, а в майбутньому, як це заповідано, стане й завершальною Омегою, за якою почнеться інше буття. Тому-то Христос – це не тільки минуле, а й майбутнє. Наша секулярна свідомість сприймає цю думку важко. Часом здається, що Христові заповіді просто шурхотять у людських вустах, так і не зачіпаючи наші свідомість і серце. Проте раптом стається щось непередбачуване, що розтинає, здавалося б, уже всевладну пітьму, і гіпнотичне засліплення людини від її земної “мудрості” обривається новою ясністю й новим утвердженням волі Неба. Сьогодні напруга між стрімким технологічним прогресом людства і застиглістю (якщо не регресом!) його моралі стає щораз тривожнішою. Полегшений доступ у психічну природу людини з усіма можливостями для маніпуляції нею входить у нездоланний конфлікт з аморальністю тих, хто цей доступ отримує. Уже сьогодні зла воля творців комп’ютерних вірусів спроможна на якийсь час паралізувати діяльність глобальних інформаційних мереж. Подальша еволюція людського роду буде детермінована потребою духовного переображення людства, або, як називав цей процес індійський мудрець Ауробіндо, переходу від людини розумної до людини духовної. Звідси випливає висновок, що останньою революцією людського роду буде революція моральна. Іншими словами, новий прихід Христа, який теж, як і посланий Ним Святий Дух, є Духом істини, покликаним очистити нас “від усякої скверни”. |
|
|
|
|
Воскресіння розіп’ятого Ісуса |
|
Справджуються біблійні пророцтва |
| |
| |
Єрусалим, 9 квітня 30 року, неділя.
Зі склепу, в якому у п’ятницю ввечері був похований Ісус з Назарету, сьогодні над ранком вийшла осяяна світлом людина. Перелякана сторожа, що охороняла поховане там тіло, кинулася урозтіч по сонних вулицях Єрусалима. Відсутність тіла в гробниці першими засвідчили Симон Йонів та Іван Зеведеїв. Вони прибули на місце події, викликані жінками, які, прийшовши омити і набальзамувати тіло, побачили відчинену гробницю з відсуненим вхідним каменем.
Напередодні керівництво синедріону – традиційно акцептованого римською владою релігійного органу місцевого самоврядування Юдеї – опечатало могилу, з дозволу прокуратора Понтія Пилата виставивши сторожу, побоюючись інсценізації здійснення давніх пророцтв – воскресіння розіп’ятого на хресті галілейського Проповідника (т. зв. месійна “ознака Йони”: “Як Йона перебув у чреві китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.”) |
| Детальніше>> |
|
|
|
Зустрічі з воскреслим Христом |
|
|
| |
| |
Хоча про це не вказано безпосередньо у Євангеліях, вважається, що спершу воскреслий Ісус зустрівся зі своєю матір’ю. Про це інтуїтивно писав св. Ігнатій із Лойоли у “Духовних дослідах”. Згодом Іван Павло ІІ висловив припущення у свої марійних катехизах, що “існують вагомі приводи, щоби припустити, що Мати була першою особою, перед котрою з’явився воскреслий Ісус”. Святіший Отець покликається на свідчення Седулія, автора з V ст., який вважає, що “Христос з’явився у блиску воскреслого життя насамперед своїй Матері. Та, котра через Благовіщення стала Його дорогою до світу, була покликана, щоби поширювати чудову новину про Воскресіння”.
З кола жінок, які зустріли Воскреслого, Євангелісти вирізняють Марію Магдалину. Воскреслий Господь довіряє їй добру новину. Це згідно з новозавітною логікою, що останні стануть першими (Лк. 13,30). |
| Детальніше>> |
|
|
|
Він дарує талант любові |
|
|
| Андрій ПАВЛИШИН, історик |
| |
|
Небесний Учитель так нічого і не навчив невдячне людство. І сьогодні Його б звели зі світу: одні – як мігранта, інші – як космополіта, ще інші – як вільнодумця. Майже через дві тисячі років після смерті та Воскресіння Він чужий для більшості людей, які населяють Землю, далекий і незрозумілий. Але тій меншині, яка намагається чогось навчитися від Христа, повірити Йому і піти за Ним слідом, він дарує талант любові до ближнього, упевненість у тому, що можна (і треба!) жити за сумлінням, а ще – миролюбну братню посмішку, зарезервовану для слабких, принижених і вбогих. |
| Детальніше>> |
|
|
|
