BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
1 березня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

лендинг стоимость Приятный дизайн лендинга - это только вершина айсберга. Гораздо важнее другие элементы, на которые большинство даже не обращают внимания - грамотный 4u оффер, последовательная структура и множество сплит тестов. Никаких таймеров, раздутых скидок и фейковых отзывов.
Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Витоки галицької ідентичності
Іван ВЕЛИКИЙ
 
У радянські часи історію Галичини окремо не вивчали. Тоді, коли опис племен та народів, що населяли територію України до Київської Русі (скіфи, сармати, готи, анти), подавали в книжках та підручниках того часу досить детально, то етнографічний склад тодішньої Галичини згадували якось побіжно, з недомовками, не вдаючись у деталі. Причина такого підходу стала мені зрозумілою дещо пізніше.

Офіційна історіографія розглядає дві основні гіпотези походження назв "Галичина" і "галичани". Згідно з першою, ця назва є похідною від слов'янського племінного утворення гелонів, яких Геродот так називав через поклоніння Сварогу -- богу Сонця (Сонце по-грецьки -- Геліос). Здійснюючи мандрівку до Скіфії у 454-455 роках до Р.Х., "батько історії" Геродот описує побут і звичаї народу, який він називає гелонами. Але вони, за даними автора, заселяли середнє Придніпров'я. Отже, до Прикарпаття вони не мали безпосереднього стосунку і походження назви "Галичина" від цих племен є дуже сумнівним.

Друга гіпотеза гласить, що Галичина отримала назву від грецької назви кам'яної солі (галос -- halos). У своїй "Історії України" Іван Крип'якевич, спираючись на літописні джерела, вказує, що соляні копальні були в околицях Коломиї, Зудеча (Жидачева) і в Старій Солі. Сіль видобували також поблизу Дрогобича, Борислава та в Західній Галичині, на території сучасної Польщі. Однак жодна з цих місцевостей не отримала назви, яка б була пов'язана із грецькою назвою солі. Натомість місто Галич, назву якого наполегливо прив'язують саме до цього терміна, розташоване щонайменше за 70-80 км від традиційних місць солевидобування.

У межах України є ще один солевидобувний реґіон -- Кримський півострів. Там грецькі колоністи започаткували цей промисел ще у VIII ст. до Р.Х., однак в Криму не збереглось назви жодного міста чи місцевості, які були б пов'язані із сіллю, хоч він, ідучи за логікою прихильників цієї гіпотези, мав набагато більше історичних шансів називатись Галичиною, ніж територія Прикарпаття.

Але є й третя версія, яка пов'язує назву "Галичина" із західноєвропейськими племенами галлів, яких також називають кельтами. Її прихильники завжди перебували в меншості, їх звинувачували в неуцтві, дилетантстві, пересмикуванні фактів, закидали відсутність доказів, хоч і дві попередні гіпотези, за глибшого аналізу, видаються не менш надуманими та малодостовірними.

Ще римському історикові Таціту в I ст. було відоме кельтське плем'я бастарнів, локалізоване на Прикарпатті. Археологічні дослідження підтверджують, що кельтські племена з'явились у Західній Україні ще у VI ст. до Р.Х., примандрувавши зs своєї прабатьківщини -- сучасної Франції.

Ще одним вагомим аргументом, що засвідчує участь Галичини у західноєвропейських процесах народотворення, є інформація, вміщена у "Географії" Птоломея. Описуючи географічну та етнічну ситуацію в Дакії (сучасна Румунія) напередодні вторгнення римлян, він серед інших дакійських племен згадує костобоків та капіанів (карпів), вказуючи при цьому, що вони живуть найсхідніше, з північного боку Карпатських гір, а ріка Дністер є північним кордоном Дакії.

Згідно з археологічною класифікацією, ці народи належать до липицької культури (від назви села Верхня Липиця Рогатинського району Івано-Франківської області, де вона вперше була відкрита і описана 1889 р.) та до культури карпатських курганів (відкрита 1843 року австрійським археологом Шомбаті на Буковині). Що стосується етнічної приналежності костобоків та капіанів, то тут думки істориків розбігаються. Одні приписують їм дакійське (фракійське) походження, інші схильні вважати їх кельтами. На мій погляд, мають рацію і ті й інші, оскільки серед цих народів, очевидно, були і фракійці і кельти.

Отже, ця група племен (бастарни, костобоки, капіани), які належали до фракійського, кельтського і, можливо, германського, етнічних коренів, з огляду на бурхливі події, що відбувались в II-V ст., залишились відірваними та ізольованими від своїх основних культурно-етнічних масивів, а безпосереднє сусідство із ранньослов'янським населенням черняхівської та зарубинецької культур сприяло їх поступовій асиміляції ("слов'янізації"), внаслідок чого на Європейській політичній арені у VI-VII ст. з'явився самобутній народ -- літописні "білі хорвати", предки галичан.

А коли так, то ідентифікація назви Галичина із племенами галлів (кельтів) є цілком логічною і закономірною. Належить зауважити, що майже у всіх європейських мовах Галичину називають Галіцією -- як і північно-західну провінцію Іспанії, походження назви якої від галлів не викликає жодних сумнівів. А чи залишили народи, яких ми вважаємо предками білих хорватів та галичан, якісь інші свідчення свого перебування на Прикарпатті, крім археологічних пам'яток та відомостей античних істориків? Щоб з'ясувати це, звернемось до місцевих топонімів (географічних назв), оскільки вважають, що вони є найбільш стійкими і консервативними.

Насамперед, що стосується назви Карпати. Тут я дозволю собі не погодитись із шанованим Шафариком, який виводив її від hryb, hrb, тобто "верх", "гора", "хребет". На мій погляд, ця назва фракійського походження, оскільки в сучасній албанській мові (албанці вважають себе прямими нащадками фракійців) слово "корпа" означає гора. На переконання більшості дослідників, фракійські корені є у назвах деяких рік, що беруть початок у Галичині, наприклад, Дністер, Стрий, Стир.

Дуже цікавою є назва міста Самбір на Прикарпатті. Гіпотеза про її походження, як сполучення слов'янських слів "сам" і "бір", на мій погляд, не є достатньо обґрунтованою. Сучасна французька мова мала б успадкувати деякі елементи кельтської лінгвістики. Слідуючи цій логіці, звернемо увагу на слово sombre (темний, похмурий, непривітний). Його співзвучність із Самбором очевидна, чи не так? Якщо взяти до уваги, що це місто спочатку було засноване не там, де розташоване зараз, а дещо південніше, в горах (на місці сучасного Старого Самбора), то вказане слово спочатку могло бути назвою місцевості, вказуючи на її характер.

Усім відомо, що кельти вважали півня священним птахом. Він, до речі, і зараз є одним з неофіційних символів Франції. Півень по-французьки -- coq (ког), а в Галичині його традиційно називають когутом. Неважко помітити, що обидва слова мають спільний корінь. Хоч півень (когут) на Прикарпатті не набув священного статусу (а може, його втратив), але саме тут поширене прізвище Когут, традиція прикрашати національні головні убори (капелюшки) у бойків, лемків, гуцулів, півнячим пір'ям та наносити стилізовані зображення півнів на предмети домашнього ужитку (зокрема у фрагментах вишивок), багато про що говорить.

Таких прикладів можна було б навести ще чимало, але річ не в їх кількості, а в об'єктивній оцінці тривалих і складних процесів формування специфічної етнічної формації у межах Прикарпаття. Без сумніву, галичани, спільно зі словаками, чехами, хорватами, поляками, належать до західної гілки слов'янських народів. Тому на рівні суспільної підсвідомості населення Галичини значно більше зорієнтоване на західноєвропейські цінності, ніж мешканці інших реґіонів України.

І річ тут не у "віковічному ополяченні", як це пояснюють деякі "політологи" і "аналітики". Суть цього явища захована значно глибше, а саме в історичній, культурній та генетичній спільності галичан із багатьма європейськими народами. Населення центральних, східних та південних реґіонів країни, а також європейської частини Росії формувалось за іншою схемою, яка виглядала так: слов'янське населення цих земель протягом тривалого історичного періоду асимілювало найрізноманітніші племена і народи переважно іраномовного та тюрксько-азійського походження (кіммерійці, скіфи, сармати, гуни тощо), що невпинним потоком рухались із Азії і Поволжя. Тому на підсвідомому та генетичному рівні більшість української спільноти завжди була, є і, напевно, залишиться зорієнтованою переважно на Схід.

Враховуючи це, галичанам потрібно відмовитись від практики нав'язування свого світогляду і своїх цінностей мешканцям інших реґіонів України. Необхідно усвідомити, що вони (принаймні більшість ) також є патріотами, просто вони вкладають в це поняття дещо інший зміст, оскільки й самі є іншими. Якщо галичани і надалі будуть розуміти Соборну Україну, як Галичину від "Сяну до Дону", то це шлях у нікуди.

Потрібно мати мужність визнати, що віковічні "місіонерські" потуги Галичини, її спроби експансії щодо Великої України зазнали фіаско. Тому галичанам необхідно звернутись до своїх історичних витоків і терміново розпочати роботу над реґіональною стратегією, яка б забезпечила збереження їх етнічної та культурної самобутності перед глобалізаційними викликами і загрозою повної асиміляції.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Упадок часописи Figaro.

Звісний дневник париський Figaro почав в послідніх часах чимраз більше упадати. Якциї часописи стоять вже так низько, що на послідніх зборах акціонарів подавано средства, що мали би привернути давну єго популярність. Одні дораджували знижку ціни, яка уможливила би конкуренцію з іншими часописями, другі, радикальніші, промовляли за полученєм Figara з дневником Gaulois, який робить єму найбільшу конкуренцію. Доси ще однак нічого рішучого не постановлено.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Крок до компромісу 
  ·  МЗС і НАТО побачаться у Львові 
Погляд
  ·  Яворівський знову головний письменник 
  ·  "Наша Україна" перехоплює ініціативу 
Поступ у Львові
  ·  Нацменшинам у нас добре 
  ·  Відеоміст Львів -- Брюссель 
  ·  Богдан ПРЕСНЕР: Львівщина потребує моніторингу стану довкілля 
  ·  Депутати роздають гроші 
  ·  "Еко-право" рятує Дунай 
  ·  Двірники на боротьбу зі СНІДом 
  ·  Бюджет виконали і перевиконали 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Дмитро ЧОБІТ: Підпал книжок -- це тиск на мене 
  ·  "Листи Кравченка" законні 
  ·  Ужгород проти Мукачевого 
  ·  Кравчук прогнозує... 
  ·  Янукович вирішить потім 
  ·  Балога йде на вибори 
  ·  Прем'єра критикують однопартійці 
Поступ у світі
  ·  Гаїті без президента 
  ·  Путін у пошуках 
  ·  У Буша є новий план 
  ·  Будівництво "муру безпеки" призупинили 
  ·  Спалах "пташиного грипу" в Японії 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Сталеві урядові розбірки 
  ·  Америка теж за "пряму" трубу 
  ·  Електрика для Білорусі 
  ·  Нафтогаз хоче більшого 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
  ·  ЮКОСівська гігантоманія 
Історія у Поступі
  ·  Витоки галицької ідентичності 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Жити сюрреалістично 
  ·  Норвегія очима львів'янина 
  ·  АРТ-НОВИНИ КОРОТКО 
  ·  Стопами Гуггенхайма, або добрий приклад дієвої любові до мистецтва 
  ·  Неоновий комікс без національних ознак 
  ·  Танок майбутнього 
Спорт-Поступ
  ·  Королівські дари "королеви спорту" 
  ·  Зимова екзотика 
  ·  Федотенко та Понікаровський відзначилися 
  ·  "Металург" став сильнішим 
  ·  Синдром семиметрових 
  ·  Перемогли три богатирі 
  ·  Пригоди будівельного дербі 
post-Поступ
  ·  Змова проти Путіна 
  ·  Рагулі 
Пост-Faktum
  ·  Такого не було давно 
  ·  КАЛЕНДАР