BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Дайджест.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
25 лютого 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  10:10 27-06-2017 -   Мандрівка Жовкіщиною: екскурсія та екостежка до г. Гарай  
  10:9 27-06-2017 -   На Львівщині відбулося «Сімейне свято полуниці»  
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
Україна
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
  13:1 26-06-2017 -   Вступна компанія в Україні офіційно стартує 12 липня  
Світ
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  
  10:40 26-06-2017 -   Вчені виявили придатні для життя екзомісяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Мандри від джазу до року
 
Такого потужного драйву філармонія не чула давно. Не тому, що поруч із академічною класикою естрада тут не гостює. Зовсім навпаки. Але річ у тім, що тут дедалі частіше виступають спопсовані естрадні колективи із жуйковою неенергетичною музикою. У них свій бізнес, який, проте, має мало спільного із творчістю чи навіть просто чесним, сумлінним виконавством. На противагу їм тільки у вряди-годи заїжджають до Львова колишні легендарні львівські джазмени Бонь чи Полянський, тільки зрідка гастролюють цікаві джазові колективи, підтримані коли не урядами своїх країн (на короткій пам’яті німці, поляки, вірмени), то розкрученим "Дзиґою” фестивалем джазового мистецтва. А далі тиша, тиша…

Те, що розітнуло цю тишу минулого вікенду, було також легендою. Не такою далекою, щоб не зібрати живих свідків і прихильників із покоління нині п’ятдесятилітніх львів’ян, яким випало щастя знову вдихнути музику своєї молодості. Не такою безпідставно вигаданою, щоб не переконати молодшу генерацію у своїй справжності. Легенда буквально оживала на сцені від з’яви останніх могіканів львівського джазу, об’єднаних у "Тендер блюзі”. Клавіші, бас, перкусія, ударні, два саксофони. "Тендер блюз” грав авторські композиції, у яких виразно звучав час. Вісімдесяті. І чверть століття як рукою знімало. Суперові саксофони -- до команди "Тендер Блюзу” приєднався Юрій Яремчук. Суперпіаніст Акадій Орєхов –- хто його не знає! От тільки спершу White Troop Sound давали якусь дивну визвучку ударних Sonor, від чого не вельми коректно прозвучало перше соло Анатолія Шацького твердими паличками на джазовому залізі. Та тільки варто було йому взяти до рук щіточки, як ситуація виправилася. І вже друге соло м’якими паличками підтвердило його славу неперевершеного барабанщика. Загалом контрольована визвучка під час виступу інших музикантів ставала дедалі ліпшою.

Джазову канву за драматургією концерту продовжив камерний оркестр "Віртуози Львова”. Щоправда, це вже був той доволі умовно названий джаз, який зазвичай постає з естрад в обробках Мирослава Скорика. Допасовуючись до цієї імітаційної естетики, солістка філармонії Маріанна Лаба виконала кілька арій із популярних мюзиклів. Та не запитуйте, як звучали всі ці Memory і чому дим застилає мої очі. Якщо справді у майбутньому студія "МД” візьметься за продюсування цілої програми мюзиклового попурі, то їй доведеться неабияк попрацювати, аби ця пропозиція стала такою ж вартісною, як решта номерів суботнього концерту. Бо навіть вокальна формація "Менестрелі”, яка змінила солістку, не володіла досконало навичками співу із мікрофонами. Здавалося б, для чого цим трьом парам акустичних "любителів чаю та кави”, які розкішно впевнено, щоб не сказати віртуозно, чуються в акапельному співі, мікрофони, які вони навіть не тим боком на стоячок устромлюють? Але коли вже таким є технічне забезпечення сцени, то його слід застосовувати із користю для звуку. За великим рахунком, ремствувати на присутність у програмі "Менестрелів” слухач не мав ані найменших підстав, адже ці дівчата й хлопці стали однією із безперечних прикрас вечора, довівши своєю композицією "Акапела ін Акапулько”, що традиції джазового Львова мають продовження в середовищі молодих. Чим неабияк потішили свої старших колег із джаз-рокової формації "Львівські мандри”. "Ну й вжарив молодняк!” -- не стримував свого захоплення, вийшовши на сцену, вокаліст "Львівських мандрів” Орест Жукевич.

До речі, це вже не перше спільне концертування "Менестрелів”, "Тендер блюзу” та музикантів, згуртованих Маркіяном Дрібнюком –- відомим на весь Львів звукооператором і власником іменної студії звукозапису "МД”. Якщо цей концерт негласно був приурочений до Маркіянового 50-річчя (ґратуляції-ґратуляції-ґратуляції!!!), то перша "зустріч на Ельбі” джазменів і рокменів відбулася зо два роки тому також на уродинах. Щоправда, тим пам’ятним концертом у клубі "Пікассо” відсвяткували "День народження рок-н-ролу”. Від того часу були не проти спільних виступів ані "молодняк”, ані "зубри”. Та так вже склалася доля "мандрованих” музик, що вони можуть зібратися разом хіба раз на рік під час зимових вакацій. Решту часу половина із них проводить за кордоном, де працює в різних оркестрах. Ті ж, що лишилися у Львові, мають бізнес у далеких від музики царинах (за винятком Маркіяна Дрібнюка). Але коли "мандрованцям” вдається збиратися разом та ще й зійтися на кілька репетицій, тоді для них відкривається можливість… повернутися у юність. Здається, й мотивом для реалізації останнього великомасштабного проекту було бажання не зробити бізнес (ціна квитка -- 20-30 грн -- тільки покривала видатки на організацію концерту), а хоч на кілька годин повернути своїх слухачів і шанувальників у часи їхньої молодості. Коли не знали жодних плюсових чи мінусових фонограм. Коли цінувався досвід і професіоналізм виконавця. Коли звук був живим, а музика проводила крізь себе повітря часу. Ностальгія? Нехай. Бо вона не за минулим. А за справжнім.

Це туга за найвищим стандартом виконавства. За таким музикуванням, яке тепер мало коли почуєш. Бо колишні сповідники джаз-року із найталановитіших залишають Україну, а зміна орієнтується вже на музику іншого штибу. І унікальність суботнього концерту якраз у тому й полягала, що звучав класичний джаз-рок! Звучав у перфектному (навіть як на цинічний погляд сучасних рокерів!) виконанні легендарної львівської групи, яку в радянські часи утискали через незрозумілу назву "Мандри”, -- тепер це видається смішним і абсурдним. Зіграні зубри, які можуть і без репетицій безпомильно заграти репертуар свого улюбленого "Чикаго”, знову вийшли на рідну їм сцену: "То наша стара кавалєрка…”, -- сентиментально зітхали вони. Публіка розуміла їхній настрій. Публіка і сама була такою. Вона ще пригадувала, хто і з ким грав у відомих колись клубах "Газ”, "Енерго”, "Міліція” чи на літній естраді "Зеленого театру”. Тому вона із перших же акордів упізнавала знайомі композиції Майлса Девіса чи Джо Кокера, мало не хапаючись за серце, зачувши You can leave your hat on. Зрештою, було від чого зашкалювати емоціям. Не тільки люди не витримували напливу ностальгії, а й інструменти: на Earth, Wind and Fire у гітарі Маркіяна Дрібнюка урвалася струна! Отож доки він її змінював, музичні мандри крізь часи, стилі й напрями тривали завдяки прекрасному конферансьє концерту. А перший в історії Львова вже сивий тепер ді-джей Геннадій Кройчик таки мав що розповісти публіці! І цей концерт "Джаз-рок і не тільки…” він так само зробить однією зі сторінок історії великої легенди. І буде у цій історії непроминальна згадка про неперевершену інструментальну композицію, яку на завершення вечора і "на біс” виконали "Львівські мандри” разом із Анатолієм Шацьким та перкусіоністкою Танею… Із-під Perl’а і Sonor’а станок для міді обдувало димом, пружна хвиля музики здіймалася на гребінь, і її живу потужну енергію не могло спинити ніщо. І навіть кайф від почутого не псувало дискове світло із фігуровими спецефектами… Коли ще таке повториться? Здається, легенда поки що не має наміру ставати міфом, якщо знаходить підтримку почесного президента львівського обласного відділення національної всеукраїнської музичної спілки Богдана Федоришина.









» 
Одержимий мрією
Анастасія КАНАРСЬКА
 
І люди, і ляльки
Рідко хто в нашій державі має сміливість, відсвяткувавши своє п’ятдесятиліття, не чекати спокійно пенсії, а розпочати все спочатку. Олег Новохацький –- унікальна особа, він мав таку сміливість і повірив у можливість розпочати все знову. Майже в 55 років він створив у Львові унікальний театр з інтригованою назвою “І люди, і ляльки”. Це так легко в одному реченні написати “створив театр”, а зовсім інакше це виглядає у реальності. Треба було знайти приміщення, яке би стало для театру домівкою, зібрати навколо себе однодумців, які би так само віддано поділяли твої ідеї й розуміли, що робота в театрі не обмежується конкретними годинами, вона забирає увесь твій час і всі твої думки. Зрештою, відразу треба було сформувати репертуар, який би давав змогу заробляти гроші, щоби протримати весь колектив і невеличке господарство театру, адже за всі 14 років існування театру він ніколи і ні від кого не отримав фінансової допомоги. Не знаю, чи ставить собі колись пан Олег запитання: “Навіщо мені це все?” Можливо, він навіть не має на такі запитання часу, бо весь час пан Олег у клопотах про свій театр: то готується до нової прем’єри, то вирішує проблеми оренди приміщення, то намагається якось раціональніше розмістити декорації на полицях театру, хоча як можна ще раціональніше використати цей театр, який схожий на малесеньку шкатулку, де кожна скринька переповнена ляльками з казки і чекає своєї миті чи своєї черги виходу на сцену. А ще він виховує адептів свого театру, і з часом вони стають його вірними лицарями.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Патріархат почекає 
  ·  Путін розпустив уряд 
  ·  Єрмілова вкотре звільняють 
Погляд
  ·  Прокуратура проти Сендака 
  ·  Тимошенко закликає до опору 
Поступ у Львові
  ·  Губернатор поза політикою 
  ·  Корупція в мерії 
  ·  Смерть від ожеледиці? 
  ·  Мито скасували 
  ·  Обвал біля каплиці Боїмів 
  ·  Пікет як ознака часу 
  ·  Тварини на захист "Природи" 
  ·  "Апостол" вшанували молитвою 
  ·  Інтеліґенція критикує Буняка 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Сила закону проти закону сили 
  ·  Опозицію знищать фізично 
  ·  Мовна палітра України 
  ·  До Берліна за компроматом 
  ·  Лазаренко і "головорізи Кучми" 
  ·  Генпрокурор ламається 
  ·  Захід не допомагає опозиції 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Буш не встигає за демократами 
  ·  "Аль-Каїда" проти Франції 
  ·  Коаліція в Іраці надовго 
  ·  Лівія не винна 
  ·  Британія допомагає Росії 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Микола ПОЛІЩУК: Україна може повернутися до практики 90-х років, коли рани проми 
  ·  АМК не згодний з подорожчанням проїзду 
  ·  Нафта ось-ось потече 
  ·  Сталеві звинувачення 
  ·  В об'їзд Молдови 
  ·  Кірпа невдоволений 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Богдан ПІХ: Ми вміємо працювати 
Арт-Поступ
  ·  Одержимий мрією 
  ·  Мандри від джазу до року 
Літературний Поступ
  ·  НЕВИРАЗНИЙ ДОМІНАНТ 
Спорт-Поступ
  ·  Невиправданий оптимізм 
  ·  Баски потягаються з "Ліоном" 
  ·  У більшості "Марсель" не виграв 
  ·  Змагалися ветерани 
  ·  Музику замовляють дівчата 
  ·  Календар ігор у 2-й відбірковій групі на ЧС–2006 
  ·  У ветеранів новий чемпіон 
  ·  Здобутки та втрати у рингу 
post-Поступ
  ·  Так просто 
Дайджест
  ·  Податковою по опозиції 
Пост-Faktum
  ·  Прем'єр-міністр голубої крові 
  ·  КАЛЕНДАР