BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Поступ життєзнавства.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
21 лютого 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
  15:6 26-06-2017 -   Працівника «Львігазу» впіймали на хабарі  
  13:7 26-06-2017 -   У Львові за хабарництво судитимуть екс-спомічника судді  
Україна
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
  13:1 26-06-2017 -   Вступна компанія в Україні офіційно стартує 12 липня  
Світ
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  
  10:40 26-06-2017 -   Вчені виявили придатні для життя екзомісяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Незахідні заньківчанські світанки Катерини Хом'як
До 50-річчя творчої діяльності
 
Книжка
Ця книжечка у сучасній блискучій обкладинці, оздобленій світлинами гарної -- нерекламної! -- жінки, називається "Катя Хом'як: в театрі і в житті". Її автор -- Володимир Вільнянський, доктор наук, директор Українського культурного центру в Донецьку, далекий родич актриси.

Шановний професор зібрав й упорядкував оповіді заньківчан про колегу, партнерку, товариша, оповіді живі, не вигадані, не лаковані, освітлені любов'ю до істинної заньківчанки, якою є Катя Петрівна Хом'як.

Ну, наприклад: О, Вседержитель щедрий до Каті! Він наділив її так ласкаво, що тепло й мило робилося тим, хто поряд з нею жив, працював і набирався сили, бо діялося диво: розбруньковувався хист. І зветься це -- мистецтво.

Борис Мірус

З'явилася Катруся у заньківчан на початку 1954-го року і відразу знайшла свою нішу у репертуарі театру. Виняткова щирість, органіка -- все це приваблювало режисерів; на репетиціях не дуже говірка, не любить філософствувати, але дуже точно виконує режисерські завдання, кидається в проби, не сперечаючись, не капризуючи... приносячи часто і притаманне їй бачення того чи іншого образу.

...Як партнер дуже зручна і відкрита, поряд з нею легко й безпечно, надійно.

Любов Каганова

Я щиро дякую долі, що мої найкращі ролі, зіграні в театрі ім. Заньковецької в супряжі з моєю улюбленою "бурчухою" Катюнею. А чому я називаю її "бурчухою"? За її вимогливість до аксесуарів, реквізиту, гриму, одягу, мізансцен.

Правду кажучи, деколи я собі думав: "Ну чого вона така прискіплива? Та хіба я сам цього не розумію?" А тепер кажу: "Дякую тобі, моя дорога й кохана партнерко, хоч любилися ми на сцені по-справжньому (у "Гріху і покаянні" Тобілевича), але так і не согрішили...

Святослав Максимчук

Звичайно, ці вислови не випадково вихоплені з книжки, адже автори їх -- партнери Каті Петрівни у виставі "Квартет", яку вона завтра грає у свій бенефісний вечір.

Це ще зовсім "свіжа" прем'єра театру.

Дія п'єси Роланда Харвуда відбувається у пансіонаті для авторів, що вже завершили свою кар'єру. Їх четверо -- квартет! -- колишніх відомих оперних співаків.

Початок вистави: звучить шедевр Верді -- квартет з "Ріґолетто". Голос Паваротті, за який можна пробачити отому негіднику Герцогу, героєві опери, всі його злочини. Сісі на авансцені. Катя Хом'як на "крупному плані", з притиснутими до вух навушниками, слухає. То звучить для неї запис її самої -- Магдалени -- та партнерів. Вона відчуває кожну ноту, кожний нюанс божественної музики, вона блаженствує, їй байдуже до всього на світі. Музика -- це її захист, те, що її ніколи не зрадить. А вона, Сісі, безпорадна, у неї психічні розлади. Партнери як благородні й самовіддані всіляко підтримують колегу, леліють, таку добру, таку чарівну, що й хвороба її -- якийсь нюанс одвічно жіночої незбагненності.

...Актриса Катерина Хом'як заявляє про себе у будь-якій виставі одразу, без розвідки; глядач потрапляє під зливу її темпераменту без захисної "парасольки"; і той, кого називають "простим" (тобто з адекватними людськими реакціями) опору не чинить, а надміру досвідчений естет морщиться, бо не може проаналізувати свого стану: "таке" йому не повинно подобатись, бо дуже просто й не мерехтить, а тут ... І справді, в актриси немає тієї загадкової мерехтливої стриманості, яка тягне за собою асоціативні ланцюги. Це не її зброя. Вона ніколи не пристосовувалася до мінливих у часі сценічних еталонів, завжди була собою.

...Пригадалася мені з цієї нагоди одна легенда. Якийсь володар розіслав художників усім світом, щоби вони знайшли й відтворили ідеальну жіночу красу. Невдовзі зображення запаморочливих красунь прикрасили палац. А найталановитіший художник нікуди не їздив, він намалював портрет жінки, чарівно домашньої, зайнятої якоюсь буденною, суто жіночою справою. І затьмарила вона всіх вселенських чарівниць!

Катя Хом'як вміє дивуватися на сцені (явище рідкісне!) і від того найпростіші речі починаєш бачити по-особливому, її очима. Це спостерігається на виставах різних жанрів, поставлених різними режисерами. Ролей вона ніколи не просила, грала ті, на які її призначали. І це також йшло їй на карб!

Та ще була "мічена" щасливим знаком, бо зберегла ті риси, що їх не кожному вдається донести з юності у зрілість: щирість і безпосередність. Вивітрюються вони, з'їдаються "самоїдством", заздрістю до тих, кому більше таланить у театрі. Це жорстокий закон.

...П'ятдесят років у театрі -- це, за найделікатнішим жіночим рахунком, багато. Театр. Ролі. Сім'я. Катя просила не писати про її інтимне життя. Сьогодні це гідна подиву й шаноби риса. Не писатиму. Натомість про ролі. Про ті істинно заньківчанські перлини, яких не відновити, відео в найкращі часи актриси не було, а на львівському радіо -- досі не можу усвідомити цього вандалізму! -- плівки із записами давніх заньківчанських вистав... знищили.

Серед них і "В степах України" Корнійчука. Наражаючись на спротив, називаючи ім'я цього драматурга, пошлюся на постановника вистави -- Сергія Данченка: "Тепер багато що переосмислюється і переоцінюється, але висмикувати з історії театру справді значні явища, думаю, не потрібно, та й не можна."

Мені не соромно за те, що я ставив... мені кортіло зробити щось на кшталт казки, над якою тінню нависла війна. Такий трохи легковажний світ за кілька місяців до страшних подій..."

Катя Хом'як ідеально вписувалася у цей жанр (вона взагалі з цією поважною драматургічною категорією не конфліктувала).

Знаменита сцена "на леваді". Часник (Віталій Розстальний) та його вірна Палажка насолоджуються чарами літньої місячної ночі. Лукаво кокетуючи і ніяковіючи (не дівчинка все ж таки!), Палажка зізнається, що "відчуває життя"... І мимоволі подумалося (та й сьогодні, по згадці), що різні хитромудрі апарати, котрі хазяйнують на місячній поверхні -- це прекрасно, це прогрес, а от те сяйво, коли "видно хоч голки збирай" -- мабуть, не те, що краще, -- без нього людині людиною не бути.

Мабуть, то і є формула принади актриси Катерини Хом'як.

І ще -- її пекучо-золотавий, щедроквітний "код" характеру української молодиці, істинно народний. Ані підробити його, ані зімітувати, ані винайти відповідний алгоритм -- марна річ! Не навчать цього в інституті, не вручать з дипломом. І не вилучиш його з пісні. А співати Катерина вміє і любить.

У заньківчанському "Комарику", бувало, заведе -- коли зберуться по прем'єрі чи іншій події -- свою улюблену "Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси..." І у виставах співала (починала ж бо сценічне життя з оперети!).

Багато переграла вона ролей у п'єсах радянських драматургів -- жінок, яких зазвичай називали "простими трудівницями". Хороших. Чесних, душевно щедрих жінок. Акторські барви цієї заньківчанки насичені, чисті, такими вимальовують свої квіти народні майстрині з Петриківки.

Але було й інше коло ролей. Не завжди "головних", навіть епізодичних (до речі, останні Катя полюбляла якоюсь особливою любов'ю. Казала, там можна безмежно дофантазовувати біографію персонажа до і після з'яви на сцені).

А як же українська класика? Грала у "Доки сонце зійде..." Марка Кропивницького злющу, як зінське щеня, заздрісну Теклю; матір Лукаша у "Лісовій пісні" Лесі українки, Ганну у "Безталанній" Івана Карпенка-Карого -- не осуджуючи недобрі вияви вдачі цих жінок, знаходячи їм переконливе артистичне виправдання.

Та найбільше любила Марину у виставі "Гріх і покаяння" Карпенка-Карого, яку зіграла безліч разів (ця вистава -- один з репертуарних парадоксів заньківчан: її любили всі глядачі і ... знищувала критика!). Та з якими ж партнерами грала вона свою Марину: з Василем Яременком та Віталієм Розстальним!

Катя Петрівна не те що з вдячністю, із захопленням говорить про своїх партнерів. Грала вона з Володимиром Данченком, Олександром Гаєм, Доміаном Козачковським... Які імена! А у Федорові Стригунові, працюючи сьогодні в його виставах, бачить крізь режисера -- партнера, чуйного й уважного.

До речі, про режисерів. Вона любить працювати з митцями іншої генерації: Вадимом Сікорським, Аллою Бабенко, хоч би як та не "обіцяла", маючи пістолет, (!) перестріляти всіх акторів, бо вони погано грають!

Катерину Хом'як не лякає сучасна театральна естетика. Вона підходить до неї неупереджено, залишаючись вірною собі. Спрацьовує її артистична інтуїція, рідкісна внутрішня пластичність. Ще в далекі 60-ті, пригадую, невгамовний і талановитий Володимир Опанасенко поставив п'єсу Олекси Коломійця "Спасибі тобі, моє кохання". Там усі персонажі щось символізували, щось уособлювали. Лікар Галина, яку грала Катерина Хом'як, нічого не уособлювала. Жива, земна, не дуже щаслива жінка, вона або "спускала на землю" тих безплотних героїв, що перебували у піднебесній духовній височині, або, навпаки, давала зрозуміти глядачам, що є небо кохання, яке так часто затьмарюється душевною бідністю. Цей контрапункт не був передбачений режисером, він був зумовлений особистістю актриси.

Її комедійні ролі -- завжди на "ура"! Як-от, "убойний" епізод у "Моралі пані Дульської" (Тадрахова) або підстаркувата дівиця Анеля у "Дамах і гусарах" -- блискучий дует з Богданом Ступкою і Богданом Кохом; справжній шедевр -- "Побожна" за Василем Стефаником, що її зіграно нелічено на незліченних сценічних майданчиках зі Святославом Максимчуком.

Це роки. Це повноцінність життя, попри всі ті провалля долі, які неминучі в кожної людини.

Катя Петрівна, Катерина, Катя, Катруся... Вона зізнається, що не вміє і не любить давати інтерв'ю. Але не сказане на диктофон щедро мовлене нею на сцені! І всіма розчуте.

І все ж таки.

-- За багато років змінилися люди, змінився лад душі, Молодь у нашому театрі дуже хороша. Як на мене, всі молоді актори здібні і дуже добре, що трупа постійно поповнюється. Я їх усіх люблю і в кожному бачу щось цікаве. Хочу ще з ними пограти на виставах!

Сьогодні, як і ...надцять років тому, Катерина Петрівна перед кожною прем'єрою стоїть на виході, труситься від хвилювання і шепоче: "Я хочу додому". І хреститься. Старші заньківчани знають ці її ритуальні моменти. І знають: тільки крок через ту невидиму межу, що відокремлює куліси від сцени, -- і вона, світла, відкрита, безмежно щира, вийде назустріч глядачеві!









» 
Галицькі лицарі на тлі приватних вечірок
Інна КОРНЕЛЮК
 
Справжній галицький лицар, панове, оберігає приємну можливість залишатися інкогніто. Перефразовуючи відомий афоризм, їхній оригінальний кодекс честі вписується в слова Incognito ergo sum (Якщо я інкогніто -- значить я є -- Авт.) Атож істинний лицар має завжди дивуватися тому, що він виглядає щоразу менше марнославним, епатажним, популярним, впливовим у галицькій елітарній спільноті... Навпаки -- в глибині своєї бездонної душі він рефлексує, що ніхто не мусить помічати, наскільки галицький лицар безкорисливий, шляхетний, скромний і простий. І це вже зусилля, гідне благородного титулу лицаря. Хіба ж не легше жити, шановні панове, коли до тебе ніхто не звертається "посприяти" (фінансово, морально, користуючись службовим становищем тощо), а ти сам, поза всякими статусами, рангами, титулами чи зв'язками, вирішуєш, як, з ким і коли слід вчинити? Та й лицарями тепер бути не модно, бо сьогоднішні королі вже знають, що обов'язково знайдеться "якесь дитя", яке може крикнути, що "ти, король, голий", а тому якщо оточення робить короля, тоді це має бути СВОЄ ОТОЧЕННЯ. Отже, модне поняття "приватного" (життя, інтересів, територій, підприємств тощо) поширюється навіть на "закриті вечірки" і на клуби, і на всілякі там вручення.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівський синдром 
  ·  Литвину нагадали про "Свободу" 
Погляд
  ·  Німецький вояж Кучми 
  ·  Нова мітла 
Поступ у Львові
  ·  Обласний театр абсурду 
  ·  ДАІ перевіряє "Львівгаз" 
  ·  Інтерес до землі зменшується 
  ·  Евакуатори розчистять вулиці 
  ·  Щоб реґіони розвивалися 
  ·  Зниклих студентів знайшли 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Юрій КОСТЕНКО: Більшість не матиме єдиного кандидата 
  ·  Васильєв нападає на Хмару 
  ·  Судді -- хабарники і алкоголіки 
  ·  Кравченку вірять 
  ·  Кучма випередив Януковича 
  ·  Україна лякає ЄС сказом 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Ірак: хто обиратиме уряд 
  ·  Ядерні зізнання 
  ·  "Пташиний грип” уже й "котячий” 
  ·  Гаїті непокоїть Білий дім 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Кишенькові для депутатів 
  ·  Акції "Укртелекому" зростають 
  ·  Японія добуватиме нафту 
  ·  У Мінську клеять ЄЕП 
  ·  Зовнішні кредити "з розумом" 
  ·  Україна космічна 
  ·  АЕС добудують за гроші ЄБРР 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Поступ життєзнавства
  ·  Щастя без золота 
  ·  Оцінюй сутність 
  ·  Некохані не запізнюються 
Арт-Поступ
  ·  Незахідні заньківчанські світанки Катерини Хом'як 
  ·  Галицькі лицарі на тлі приватних вечірок 
Спорт-Поступ
  ·  "Слов'янський базар" у Раубічах 
  ·  Судитимуть греки 
  ·  Маркевич вніс ясність 
  ·  Футбол заради миру 
  ·  А як там суперники? 
  ·  БК "Самбір" хоче реваншу 
  ·  Боксерські надії у Пулі 
  ·  Знову нічия... 
post-Поступ
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
  ·  Після "Догми"? 
Пост-Faktum
  ·  Марс: натяки на воду 
  ·  Коронований футболіст 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Індіана Джонса "поставили на паузу"