BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
20 лютого 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:37 21-11-2017 -   У Бориславі чоловік зарізав власну дружину  
  13:34 21-11-2017 -   Медиків Львова перевірять на СНІД  
  12:6 21-11-2017 -   На Львівщині зменшилась кількість безробітних  
  11:29 21-11-2017 -   В маршрутному таксі на Зеленій раптово померла жінка  
  11:15 21-11-2017 -   Станом на ранок у місті працювало 8 одиниць снігоприбиральної техніки  
Україна
  13:36 21-11-2017 -   Ціни на залізничні квитки можуть зрости  
  13:32 21-11-2017 -   В Україні знову подорожчає газ для промисловості  
  11:30 21-11-2017 -   Порошенко звільнив заступника голови Служби зовнішньої розвідки  
  11:19 21-11-2017 -   Десантники відтепер носитимуть темно-бордові берети  
  11:18 21-11-2017 -   У вівторок в Україні похолоднішає, піде сніг  
Світ
  11:25 21-11-2017 -   У Монако засипають море, щоб вмістити мільйонерів  
  11:10 21-11-2017 -   Став відомий актор, який зіграє Джеймса Бонда  
  11:9 21-11-2017 -   У Німеччині знайшли вкрадені щоденники Джона Леннона  
  10:36 21-11-2017 -   На зйомках загинув оператор, який знімав «Шерлока» і «Гру престолів»  
  10:22 21-11-2017 -   У Бельгії на заводі від вибуху загинула людина  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Бо завтра ми помремо
(про сутність політреформи)
Ілько ЛЕМКО
 
Леонід Кучма
"Будемо їсти, пити й веселитися, бо завтра ми помремо", -- наводить Святе Письмо слова нерозсудливих людей. Гасло французьких Людовіків "Після нас -- хоч потоп" для багатьох політиків стало маніфестом. Думки про майбутнє свого народу і держави -- це привілей лише наймудріших і найвагоміших світових політиків, як, наприклад, Черчілля чи Аденауера. А в головах тих, хто тільки й мріє, як би пересидіти ще один президентський термін чи як відбути біля депутатського корита ще декілька років, думки зовсім іншого спрямування.

Ще рік тому про перетворення України з держави президентсько-парламентської на парламентсько-президентську чи навіть парламентську зі скасуванням посади президента відкрито говорили лише комуністи і натякали на таку можливість соціалісти. Це цілком зрозуміло, тому що сильна особистість, яка протистоїть комуністичному кагальному натовпові -- дуже небезпечна для них річ. Сильна особистість -- це тріумф західної суспільної думки і демократичного політичного устрою, колективний кагал -- це типове породження деспотичного Сходу. Тому українських комуністів, які бридяться усього прозахідного і демократичного, можна вважати єдиними, хто у так званій політреформі, на відміну від інших її теперішніх прихильників, послідовно відстоює свої давні мрії і сподівання.

Українську владу на політреформу перемкнуло не від хорошого життя і тим паче не від полум'яного бажання розширити межі демократії для народу. Якщо би в цієї влади і надалі була впевненість у тому, що президентську посаду після виборів 2004 року буде збережено для вірного оборонця інтересів панівних кланів, будь це Кучма чи хто-небудь інший, то намагання позбавити такого главу держави низки важливих повноважень виглядало би просто як самогубство. Уявляєте, якщо би "Єдіной Россії" і Путіну прийшла до голови ідея перетворити свою країну у парламентську? Це би всі сприйняли як натуральне психічне відхилення, тому що Путіну і Ко і так незле ведеться і щось міняти "на користь народу" з огляду на владну ідеологію було би дуже нерозумно.

Наших же дуже притиснуло. Найцікавіше, що українська влада вже настільки стала просунутою, що вірить соцопитуванням. Якщо Ющенко має незаперечні шанси стати цієї осені наступним президентом, то цьому обов'язково треба якось запобігти. Треба нашій владі віддати належне за те, що вона, ймовірно, відмовилась від ідеї усунення занадто рейтингового кандидата "розвертанням на трасі якогось КАМАЗа", а вирішила піти більш цивілізованим шляхом, під гаслом розширення демократії змінити на свою користь Конституцію. Якщо Ющенко цього року перемагає, то треба у якийсь спосіб максимально позбавити його повноважень, які надає йому чинна Конституція і передати ці повноваження тим інститутам влади, які панівні клани зможуть контролювати, а це насамперед прем'єрська і спікерська посади.

Як же найкраще піднести народові оце перетворення майбутнього, вже не їхнього президента, на "зіцпрєдсєдатєля Фунта"? Належить сказати, що логіка позбавлення інституту президентства в Україні головних повноважень -- суперфеноменальна. Якщо йти за цією логікою, логікою теперішньої влади, то треба визнати наступне. Так, президента справді треба позбавити частини його повноважень, тому що останні десять років президентства в Україні довели: якщо дати таку необмежену владу главі держави, то це зможе призвести майже до катастрофи. Якщо і надалі зберегти цю владу, то наступний президент буде, як і попередній, впевнено триматися у десятці світових ворогів преси, буде наказувати "вивезти в ліс і оставить без штанів або віддати чеченцям" журналістів, а для забезпечення собі перемоги на виборах лякатиме усіх голів колгоспів "местами не столь отдаленными". Новий президент буде так само безцеремонно використовувати для своєї мети адмінресурс, жорстоко тиснутиме на опозицію, якою б вона не була, вестиме економічну політику лише на користь тих промислово-фінансових угруповань, які його підтримують, і робитиме ще багато кепських речей.

У всьому винні лише необмежені повноваження президента, а не він сам як особистість. І якщо вже ці повноваження звабили такого "ангела", як Кучму, то чого ж очікувати від його наступника? Ось якою мала би бути владна логіка перетворення президентсько-парламентської республіки в Україні на парламентсько-президентську.

А якщо припустити, що наступний президент буде лише сильною і чесною особистістю, а ті повноваження, які йому гарантує чинна Конституція лише краще і послідовніше допоможуть йому провадити демократичні ринкові реформи? Таких міркувань наша влада ніяк допустити не може, тому що її мало цікавлять будь-які питання, крім того, як найкраще зберегти своє панування. А на цьому етапі, виходячи з потреб сьогодення, найголовніше -- обчухрати майбутні повноваження Ющенка, а далі вже, як поведеться. Можливий варіант, що Ющенко на посаді президента втратить увесь свій рейтинг, програє наступні вибори, які, на думку влади, найкраще було би провести 2006 року, а тоді вже для наступного свого президента можна і відновити попередні повноваження, якими до Ющенка користувався Кучма. Подумаєш, велика проблема набрати і накупити триста голосів -- і наступна, зворотна поправочка до Конституції готова.

Але президентство президентством, а в парламенті чинній владі теж треба добре окопатися на найближчі роки, і тому переходимо до розгляду наступного положення пропонованої політреформи -- пропорційного принципу обрання народних депутатів. Пропорційність настільки вже потужно нависає над головами українських парламентаріїв, особливо мажоритарників, що зарадити їй майже неможливо. Вибори у багатомандатному окрузі майже цілковито позбавляють адмінресурс важелів впливу, тому що дядьки з грошовими мішками і ставленики влади на місцях при новій системі матимуть змогу лише записуватися до партійних списків за якісь заслуги чи просто купувати місця у цих списках. Але немає безвихідних ситуацій, і хто сказав, що при стовідсотковій пропорційності не знайдеться простору для махінацій?

Новий провладний проект щодо виборів до парламенту пропонує скоротити бар'єр проходження до Верховної Ради з чотирьох до одного відсотка. З якого би то дива треба в Україні запроваджувати такий бар'єр, коли водночас навіть у Росії є ідея збільшити цей ценз з чинних п'яти до семи відсотків? А річ у тім, що можна забезпечити вплив адмінресурсу навіть при пропорційній системі. Бар'єр у чотири відсотки ставить перепону проникненню до парламенту усілякої провладної і навіть непровладної "шушари" і "шмельцу" на зразок Вітренчихи, озимих, жінок за майбутнє України, слов'янської чи екзотичної морської партії. До ВР так мають шанс потрапити лише серйозні політичні гравці. На жаль, для більшості провладних партій таким серйозним гравцем наразі можна вважати лише есдеків, які без проблем щоразу долають 4-відсотковий бар'єр. Що ж до решти : реґіонників, трудовиків, ендепістів, аграріїв та ін., то, зберігши відсотковий status quo, вони знову повинні будуть об'єднуватися у "заєдупців".

Закон же, який скорочує бар'єр проходження до одного відсотка дає можливість лише 300 тисячам виборців провести до парламенту свою партію. Це означає, що будь-яка область України, навіть невеличка, така, наприклад, як Вінницька чи Кіровоградська може мати своє представництво у парламенті. Губернатор дасть вказівку лише третині чи половині виборців проголосувати за того, за кого треба, і успіх гарантовано. Не говорячи вже про загальноукраїнських олігархів, навіть місцеві олігархи зможуть у такій ситуації створювати свої кишенькові партії і проводити їх до парламенту. А там, коли цих "партійок" набереться з десяток, можна буде вже на повну потужність мутити воду, перекуповуючи голоси чи самих народних обранців.

Китайська приказка каже, що жаба, яка сидить на дні колодязя, бачить лише невеличкий кавальчик неба, бо бачити більше їй не дано. Так і наші владні політики, крім своєї швидкоплинної вигоди, не бачать нічого. Усі хитросплетіння їхніх "розумних" аргументацій щодо політреформи (на них же не задурно працюють цілі команди російських політтехнологів) спрямовані лише на одне -- на владний рефлекс, аби якнайдовше не випускати владу зі своїх рук за жодних обставин. Тільки би побільше підтасувати під себе, під свою вигоду, під сьогодення, а далі хоч -- трава не рости. Цій меті і служить прокламована політреформа.

ДО РЕЧІ:

Жоден з провідних незалежних українських експертів: політологів, політтехнологів, соціологів -- не вважає, що задекларована владою політреформа -- це прагнення президента і його оточення забезпечити демократичний поступ України та інтеґрувати її до європейської спільноти. 63,1% експертів, опитаних на початку лютого Інститутом посткомуністичного суспільства та Центром політичного аналізу при редакції журналу "Політична думка" називають конституційну реформу політичною технологією, спрямованою на утримання Кучмою та його командою політичної ініціативи та монопольного контролю над політичним процесом, 46% цілком погоджуються з думкою, що метою реформи є розподіл влади між владно--олігархічними угрупованнями, а 28,8% експертів згодні з тим, що політреформу проводять для обрання Кучми на третій термін президентства.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  До Європи без віз 
  ·  Кучма стежить за опозицією 
  ·  Не віддавай права ДАІ 
  ·  Ківалов -- голова ЦВК 
  ·  Партії без податківців 
Погляд
  ·  Холодна війна 
  ·  Реформа армії як передвиборне гасло 
  ·  Люстрація від Кучми 
Поступ у Львові
  ·  Яворівські вчителі пішли до суду 
  ·  Будівлі, в яких небезпечно 
  ·  Торги за один лот 
  ·  Із заробітків -- на вибори 
  ·  "Традиціоналісти" будуть боротися 
  ·  Залізниця лікує дітей 
  ·  Кожному по пікету 
Поступ з краю
  ·  Томенко скаржиться на канадця 
  ·  Васильєв відмовив журналістам 
  ·  Кучма поїхав до Німеччини... 
  ·  Мітинг за свободу слова 
  ·  Володимир ПОЛОХАЛО: На суді Лазаренко розповість усе... 
  ·  Політреформа буксує 
  ·  Міліція взялася за екс-міністрів 
Поступ у світі
  ·  Верховенство трьох 
  ·  За крок до імпічменту 
  ·  Тортури для Ходорковського 
  ·  Впіймали супермафіозі 
  ·  Миролюбний тайванець 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Стипендії підвищать 
  ·  Нафтоекономіка 
  ·  Черномирдін знає все 
  ·  Податки можна не платити? 
  ·  Банківські перспективи 
  ·  Концесію відклали 
  ·  Інвестиції йдуть на Схід 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Аналітика у Поступі
  ·  Бо завтра ми помремо 
Арт-Поступ
  ·  Професор Стефанія ПАВЛИШИН: Ми щасливі, що мали Людкевича 
Літературний Поступ
  ·  ВІДКРИТТЯ ФІНЛЯНДІЇ 
  ·  ГРОМАДИ СТАРОГО ЛЬВОВА 
Спорт-Поступ
  ·  Перемогли найсильніші 
  ·  Товариству "Сокіл" -- 110 років 
  ·  Мелащенко змінює клуб 
  ·  "Тото" чи не "тото"? 
  ·  Африканські пригоди українців 
  ·  Тенісна вікторія 
  ·  Спортивні багачі 
  ·  Повернення легенди 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
post-Поступ
  ·  Російська муза ві Львові 
  ·  Архієрейська літургія Олександра Козаченка 
  ·  Великі маневри 
Пост-Faktum
  ·  Наступ на куріння 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Ейнштейн таки має рацію