buy visitors
|
|
|
|
Лицарі у Поступі »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Галицький лицар - 2003 |
|
|
| |
| |
Громадський діяч року
Професор національного університету імені Івана Франка
Ярослав ГРИЦАК
за послідовне та принципове відстоювання історичної правди та активну суспільну позицію, презентацію позиції України за кордоном
Журналіст року
Редактор відділу коментарів "Львівської газети"
Андрій ПАВЛИШИН
за щоденну кропітку працю для творення новітнього галицького дискурсу в царині політичного коментарю
Музикант року
В категорії академічна музика
Композитор, професор
Мирослав СКОРИК
за гідне продовження традицій галицької композиторської школи та пропагування української музики в Україні та за кордоном
В категорії естрадна музика
РУСЛАНА
за нове прочитання та активну пропаганду українського фольклору в Україні
Науковець року
Академік, директор Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича
Ярослав ІСАЄВИЧ
за збереження історичної пам'яті українського народу, обстоювання історичної правди щодо контраверсійних питань новітньої історії України, збереження гідної постави українства у світі
Меценат року
Омелян Миколович АНТОНОВИЧ
за багатолітню працю доброчинного Фонду Антоновичів, створення щорічної премії в царині літератури, історії, політики та культурології, фінансову підтримку бібліотеки Києво-Могилянської академії, реконструкцію головного корпусу Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника у Львові, щирий, гідний наслідування український патріотизм -- не лише словом, але й чином
Спортсмен року
ВІРАСТЮК Василь
за утвердження в Україні та світі лицарства, сили та міці українства
Літератор року
Віктор МОРОЗОВ
за залучення до українського слова молодої генерації українців як на Заході, так і на Сході нашої держави
Художник року
Петро ГУМЕНЮК
за високий мистецький чин, поширення українського мистецтва у світі, за розпис української греко-католицької церкви у місті Талліні (Естонія)
Митець року (Мистецька організація року)
Влодко КАУФМАН, Культурно-мистецький центр "Дзиґа"
за багатолітню послідовну та наполегливу працю з формування та розвитку широкого спектру культурних ініціатив у Галичині та в Україні |
|
|
|
|
Андрій САДОВИЙ: Нові імена є |
|
|
| |
| |
-- Пане Садовий, уже вчетверте відбулася церемонія нагородження достойних відзнакою "Галицький лицар". Які Ваші враження саме від цьогорічного дійства, адже Ви, як і три попередні рази, були головою його оргкомітету?
-- Після четвертого "Лицаря" є відчуття впевненості у тому, що ми йдемо правильним шляхом. І можливо, зовні все це сприймається як забава дорослих людей, хоч насправді у ній є великий сенс. Полягає він у тому, що такими маленькими кроками ми реально будуємо те, що називається громадянським суспільством. Коли такі шановані люди, як Ярослав Ісаєвич чи Ярослав Грицак, виходять на сцену, і ти відчуваєш дотичність до того, що вони отримали цю нагороду громади, на серці стає дуже приємно. Держава, на жаль, таких людей сьогодні не надто шанує, бо зараз в ціні ті, хто краще вміє гнути спину і говорити приємні для влади слова, а люди, які вміють реально працювати, залишаються збоку. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Королівство галицької духовності |
|
|
| Антон БОРКОВСЬКИЙ |
| |
Протягом останніх років конкурс "Галицький лицар" став непересічним явищем культурного, навіть духовного, життя Галичини. Та завжди знайдуться незадоволені критики, що будуть гудити акцію, відшуковуючи недоліки. Комусь не вистачило квитка на урочисту частину, когось "несправедливо" не вшанували, а хтось просто виконує "держзавдання", намагаючись зупинити громадські ініціативи "конструктивною" критикою.
Цей конкурс важливіший, ніж просте вшанування переможців: галицька громада робить спроби по-новому поглянути на себе; минули часи радикальної поляризації початків дев'яностих, і конкурс, що має за плечима досвід лише кількох років, вже став неодмінною частиною культурного життя власне новітньої Галичини. Акція важлива не лише тому, що дає змогу громаді номінувати офіційно недостатньо вшанованих митців та представників громадського сектору, справжнім і не завжди артикульованим його завданням було дати можливість галичанам критично подивитися на себе й обрати найкращих. Власне постійне оцінювання найкращих представників громади й творить суспільну свідомість, а критики дуже часто забувають, що найважливішим є не просто відзначити когось статуеткою, лише заради цього напевне ніхто би не бавився в дійство такого рівня, мета в тому, аби дати можливість громаді, згуртувавшись, оцінити себе. І власне в такий спосіб постати на вищому щаблі. Чомусь наразі критики не створили жодної альтернативної ініціативи такого рівня. Часом чуємо невдоволені голоси тих, хто через приватні нереалізовані амбіції чи відсутність критичного мислення впадає в неґацію, кажучи, "ми знаємо людей, більш гідних звання "Галицький лицар", аніж ушанований", проте ці особи не помічають, що Галичині, як повітря, потрібні не ушановані достойники, а процес пробудження інтелектуальної активності громади, каталізатором якого якраз і є "Галицький лицар". |
| Детальніше>> |
|
|
|
