BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.    Спорт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 лютого 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:26 28-07-2017 -   У Шевченківському гаю з’явиться паркінг за 2,6 млн  
  14:48 28-07-2017 -   Синоптики попереджають про грози та пориви вітру на сьогодні і завтра  
  13:29 28-07-2017 -   За львів’янами спостерігають 140 відеокамер  
  13:25 28-07-2017 -   Турист впав з обсерваторії у Карпатах  
  11:53 28-07-2017 -   Сьогодні на Личаківському кладовищі вшанували пам'ять полеглих героїв України та Польщі  
Україна
  14:45 28-07-2017 -   На українців чекають дощові вихідні  
  13:27 28-07-2017 -   На отримання біометричного паспорту можна записатись онлайн  
  13:17 28-07-2017 -   В Одеській області знайшли судно з боєприпасами часів Другої світової  
  13:11 28-07-2017 -   У Білій Церкві спрацював вибуховий пристрій: поранена сімейна пара  
  12:0 28-07-2017 -   Луценко: Сума арештованого майна Клименка і його компаній – 6 млрд  
Світ
  14:46 28-07-2017 -   У спадкоємців Майкла Джексона відсудили 9,4 мільйона  
  13:23 28-07-2017 -   Заарештовано доньку екс-президента Узбекистану Карімова  
  11:59 28-07-2017 -   У Барселоні електричка врізалась у перон: півсотні постраждалих  
  11:10 28-07-2017 -   У Німеччині відкликають 22 тисячі Porsche  
  10:11 28-07-2017 -   У Британському музеї зникла каблучка за мільйон доларів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ?
Олександр БОЙЧЕНКО
 
Сашко Ірванець
Наприкінці січня, коли "ми тут не можем ні пити, ні їсти", народився Сашко Ірванець. Мабуть, саме через це, тобто через неможливість вже ні пити, ні їсти наші ЗМІ досить мляво відреагували на Ірванцеві уродини. Треба виправлятися.

Свою передмову до останньої наразі Сашкової збірки віршів Богдан Задура назвав "Любіть Ірванця!" Міг би й не закликати, бо хто ж його не любить? Від Дону до Сяну; від Юрка Андруховича до Віктора Неборака; від сержанта Пономаренка до заримованого з ним Павла Лазаренка; від читачів захалявної правди до глядачів чесних новин; від зеків харківських зон, яким театр "Арабески" показав Ірванцеву "Маленьку п'єсу про зраду", до прикордонників на Тузлі, яким Ірванець присвятив цілий абзац у своїй "Очамимрі" -- отой, де "влітку після дощу чи навесні, як сніги тануть, приходить велика вода і змітає дамбу, наш міст недобудований", -- коротше кажучи, всі люблять Сашка Ірванця. "Я вже мовчу про зуби! Чи бачили ви Ірванцеві зуби?" -- риторично запитує Андрій Бондар. Міг би й не питати, бо хіба можна, хоч раз побачивши Ірванця, не побачити його зубів?

Багато хто їх не лише побачив, але й відчув. У нібито романі "Рівне/Ровно" покусаними виявилися Схід і Захід, маленькі роботяги і великі письменники, професор Чмонь і... але ні, Григорій Грабович і Оксана Забужко покусань не зазнали: просто отримали по дупах паском і кропивою. Від професора Чмоня, звичайно. Та все це насправді дрібниці порівняно з тим, що змальовано в "Очамимрі". Тішуся й натішитися не можу, коли уявляю собі, як довгими зимовими вечорами наш веселий руденький Кнєзь ("пожартувати любить, слівце гостре сказати") зі своїм лютим Азар'яном, "старшим над десятниками", проводять текстологічні експертизи -- з метою встановлення впливу записів майора Мельниченка на творчість Олександра Ірванця. І правильно роблять: вплив помітний, особливо -- в діалогах. А, встановивши вказаний зв'язок, хіба може ця парочка не полюбити такого автора?

З іншого боку, є чим надихнутися пристрасті до Ірванця і в полум'яних серцях національно свідомих громадян. Хто читав "Львівську браму", той повік не забуде кунсткамеру пана Юзя, де зберігається не лише агресивна слина пані Н. чи упосліджена сукня (в оригіналі "плаття") Моніки Левінські, але й гострі кігтики пані Ю. та пасмо волосся пана "НаНа" (тобто Надії Нації). А вже коли справа дійшла до пакуночка з Українською Ідеєю, який, за словами господаря, "ту мені лежит, смердит, не піддає си жадній класифікації", то стає остаточно зрозуміло: треба бити на сполох. Врешті-решт, з'ясувавши, що в тріснутому пакунку -- як складники ідеї -- зберігалися продірявлений череп, руків'я шаблі та засмальцьований "Кобзарь" (такий і трапився -- з м'яким знаком), герой Ірванця жбурляє все це у Дніпро, а простіше кажучи -- топить Українську Ідею. Отакої! Брати і сестри, співвітчизники і співвітчизниці, та ж це вам не Антонич, за таке навіть не на сполох, а вже просто у ворожий писок бити треба! Втім, можна ще спробувати прочитати оповідання цілком: раптом воно не зовсім про це...

Велика перевага Ірванця на тлі сучасного літпроцесу полягає в його багатописанні та "багатостаночності". Великий недолік -- у тому ж. Любовна лірика і злободенні пародії, повісті й оповідання, романи і драми, не кажучи про статті й есеї, -- з усім Сашко дає собі раду. Але не з усім і не завжди на бажаному естетичному рівні. Спричинена квапливістю "недоношеність" текстів обертається непоправними художніми втратами. Та ж таки потенційно вибухова "Очамимря" через стилістичну недбалість пролітає повз ціль, залишаючи неушкодженими Кнєзя з Азар'яном і фрустрованим -- читача.

Завдяки Брехтові ми вже знаємо, що таке "очуження". А є ще й такий термін: "очуднення". По суті, це також очуження, але не будь-яке, а дивакувате. Тобто у творі застосовується -- як оповідний прийом -- погляд такого персонажа (оповідача), який у принципі не може розуміти сенсу тих речей, подій і явищ, про які він сам і розповідає. Таким чином, світ постає "очудненим", побаченим, наприклад, твариною або інопланетянином, або іноземцем, або гостем з майбутнього чи минулого, або психічно хворою людиною, або маленькою дитиною, або червоноармійцем... Прикладів -- море, а найсвіжіший -- роман Тетяни Толстої "Кись", з яким "Очамимрю" більш або менш вдало постійно і порівнюють. Зрозуміло, що очуднення -- прийом дуже ефектний. Але в цій ефектності -- його головна небезпека, бо автор, який обрав, скажімо, погляд давнього китайця на сучасну Європу (див. "Листи в давній Китай" Розендорфера), мусить пильно стежити, щоб ніде не "проколотися" і не надати своєму персонажеві неможливих за статусом знань і вмінь. Власне, за такі "проколи" ще Діонісій Галікарнаський сварив Ксенофонта: дурний, казав, тебе піп хрестив, Ксенофонте, у тебе що перший філософ, а що остання баба базарна -- всі однаково розмовляють.

І я про це. У тому сенсі, що взагалі-то Ірванець уже неодноразово вдало використовував очуднену "наративну маску", як це можна бачити у "Піонертабірних оповіданнях". Але не в "Очамимрі", цій нафаршированій гострополітичними алюзіями "повісті безврем'яних літ" про понівечене життя Кирила Кожум'яки та інших мешканців Граду-на-Ріці після ядерних спалахів. Ясна річ, у ящірки-мутантки своє бачення екзистенційних проблем, в оповідача-літописця -- інше, а у Кирюхи, який зберіг знання про передкатастрофне життя, -- ще інше, а точніше -- приблизно Ірванцеве або наше з вами. Якби ці три погляди були контрастно витримані в повісті, ми б отримали вельми привабливий поліфонічний текст. Але оскільки автору повість набридла, здається, задовго до того, як він її дописав, то й читач отримав какофонію, в якій Очамимря змішує фізіологічні потреби з філософськими рефлексіями, "літописець" раптом починає говорити голосом сучасної прози, а Кирюха час від часу западає в казково-літописну стилістику. У підсумку чимало фірмових Ірванцевих дотепів, точних спостережень і вдалих деталей, так і не зібравшись у художню цілість, розсипаються, бо недбало застосований провідний прийом -- тобто згадане "очуднення" -- виявився просто неспроможним утримати їх на собі.

Ну от, якось ніби не по-людськи вийшло: почав за здравіє, а закінчив... Але тут така справа: нормальний розвиток української літератури гальмують, зокрема, два взаємопов'язаних чинники. З одного боку, замало критиків, які вміють критикувати, не ображаючи людську гідність письменників, а з іншого -- замало письменників, які вміють не ображатися, навіть коли критик на ту гідність і не думав зазіхати. Сашко Ірванець уміє не ображатися. Отже, у критика є шанс бути почутим, а в Ірванця, відповідно, за рік-два видати книжку, яка викличе новий спалах читацької любові.









» 
Без коментарів
Інна КОРНЕЛЮК
 
Потреба в періодичному інтелектуальному тексті є, попри те, що інтелектуальних видань не те щоб не бракує: зачаровані кола українських інтелектуалів досі ховаються невідь-де. І полем великого бою із нашою сучасністю класично залишається маленький вакуум домашньої читальні.

"Коментар" -- ще одне видання з неприхованими претензіями на інтелектуальне -- у невтомних пошуках інтелектуального українського читача. Лише двоє людей: головний редактор Світлана Матвієнко і редактор відділу політики Станіслав Шумлянський -- постійно задіяні у створенні газети, яка для с в о г о читача обиратиме під головною рубрикою "Курсив наш" усі факти, що проблематизувалися в літературі, політиці і мистецтві. Фінансує видання Фонд катедр українознавства Гарвардського університету. Подейкували, що "Коментар" -- всього-на-всього додаток до часопису "Критика", але, як стверджує її "головний коментатор" Світлана Матвієнко, "це -- абсолютно окреме видання, хоча ми поки що робимо його на базі "Критики". Можливо, через півроку "Коментар" виходитиме двічі, а не один раз на місяць".
Детальніше>>
» 
Мова українських птахів
Інна КОРНЕЛЮК
 
Обкладинка книжки
Василь Голобородько. Українські птахи в українському краєвиді / Серія Ars Poetika. -- Харків: "Акта", 2002. -- 170 с.

Що далі ми тікаємо від своєї автентичної природи, то більше перетворюємося на культурних варварів "ненашої України". Прислів'я, приказки, повір'я, примовки, порівняння, замовляння, дражнички, грашки... де вони тепер: в колективному підсвідомому чи в "меню книжкової молі" у незатребуваних сучасністю народознавчих бібліотеках, чи ...? Ми забули і про звичаї українського народу, яким ми, як не парадоксально, себе називаємо. І ця наша варварська, ледве не елітарна, навіть заінтелектуалізована "друга природа" є незаперечним свідченням ціни, заплаченої за "культурний прогрес" і невідривне від самої новітньої української культури варварство. Іван Андрусяк у своїй передмові про так звану пташину антропологію поета Василя Голобородька згадує про визначного антрополога Кліфорда Гірца, який свого часу блискуче описав церемонію півнячих боїв на індонезійському острові Балу. Відштовхнувшись від найпопулярнішого в тих краях ритуалу, науковець насправді показав цивілізованому світові розгорнуту картину звичаїв, психології, соціальних та економічних засад цього самобутнього, сказати б, "чудасійного" народу. А ми наразі щось на кшталт "півнячих боїв" можемо аналізувати тільки на рівні чергових слухань Верховної Ради тощо.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Війна через сміття 
  ·  Трагедія в Добросині 
  ·  Міллер не хоче бути лідером 
  ·  Янукович готовий балотуватися 
  ·  Лапінського затримали 
Погляд
  ·  Штати нарешті судять Лазаренка 
  ·  Нобелівський рекорд 
  ·  Конституція добра такою, якою вона є 
Поступ у Львові
  ·  Черговий скандал із земельними торгами 
  ·  Реформа львівської медицини 
  ·  Наркобізнес у Львові процвітає 
  ·  Слухання у "справі Шендрика" відбулося 
  ·  Комісія для інвесторських спорів 
  ·  Небезпечні споруди міста 
  ·  Гранати в підлозі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Реанімація корупціонера Піскуна 
  ·  Журналісти пікетують Банкову 
  ·  Тимошенко пішла в атаку 
  ·  Кравчук ставить на Януковича 
  ·  Політугоду підпишуть сьогодні 
  ·  Опозиція заплатить за все 
  ·  Вибори проконтролюють есдеки 
  ·  СНПУ змінила назву 
  ·  Мороз не проти Ющенка 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Ширак в епіцентрі скандалу 
  ·  Кнесету Шарон не по зубах 
  ·  Франція допоможе Арістидові 
  ·  Слідом за Атлантидою 
  ·  Кожному американцю по F-18 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  ФДМУ свого домігся 
  ·  ПДВ в облігаціях 
  ·  Акціонування по-новому 
  ·  Ходорковського не викупили 
  ·  Чечетов перевиконує план 
  ·  Черга за грошима "України" 
  ·  Банкірів усе одно охоронятимуть 
  ·  comcastу не "з'їсть" Disney 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Іван ПЛЮЩ: Кучма -- єдиний від влади кандидат 
Арт-Поступ
  ·  Співоча оповідь литовського дерева 
  ·  Органи у стилі фентезі 
  ·  Рейтинг найкращих? 
Літературний Поступ
  ·  ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ? 
  ·  Без коментарів 
  ·  Мова українських птахів 
post-Поступ
  ·  Уряд працює за інерцією 
  ·  Звичайні люди 
Пост-Faktum
  ·  "Демократичний" мусульманин 
  ·  КАЛЕНДАР 
Спорт-Поступ
  ·  Блохін хоче перемагати 
  ·  "Зірки жердини” потішили рекордами 
  ·  Фігу врятував "Реал" 
  ·  Усі на лижі 
  ·  Від "бронзи" до "золота" 
  ·  Рекорди богатирів 
  ·  Кінець усіх надій 
  ·  Маневри львівських "Карпат" 
  ·  Шакіл О'Ніл -- крутий західняк