BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Листи у Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

(П)ОМИНАЮЧИ ДЖОЙСА
Олександр БОЙЧЕНКО
 
2 лютого 1882 р. народився Джеймс Джойс. Євген Маланюк також народився 2 лютого, але через п'ять років. Митець Маланюк ненавидів митця Джойса усіма фібрами своєї воєнізованої душі. Якихось поважніших претензій до Маланюка у мене, здається, немає.

"Секрет успіху, -- говорив Бернард Шоу, -- полягає в тому, щоб образити якомога більше людей". Не знаю, чи мав когось конкретного на увазі Шоу, але до творчості Джойса ці слова можуть слугувати епіграфом.

Щоправда, не Джойс, так би мовити, перший почав: він лише надвразливо реагував на брехню та демагогію, міщанські смаки та вперте нерозуміння з боку "соціокультурного середовища". А взагалі, чуючи ім'я свого дотепного земляка, Джойс лише зневажливо кривився: Шоу та Вайлд були в його очах ірландськими блазнями при англійському дворі. З іншого боку, і багатьох щирих діячів ірландського відродження Джойс мав за безнадійно відсталих шароварників. Навіть майбутній нобелівський лауреат Єйтс, поетичний талант якого не викликав у Джойса сумнівів, вимушений був під час знайомства вислухати від юного нахаби приблизно таке: "Ви надто старі, щоб я міг вам чимось допомогти... Я прочитаю вам свої вірші, якщо ви так просите, але ваша думка мене зовсім не цікавить". Та що там люди: Джойс примудрявся ображати цілі міста й держави. Наприклад Рим він порівнював із бізнесменом, який заробляє тим, що показує всім охочим труп своєї бабусі, а в збірці новел "Дублінці" назвав рідне місто "центром духовного паралічу" (та й уся подальша його творчість -- це, за словами С. Цвейга, "помста Дубліну". Власне, за кількістю та якістю інвектив на адресу своєї зрадливої батьківщини із Джойсом міг би позмагатися хіба що Євген Маланюк). "Ганьба!" -- зарепетували перелякані провінціали. У відповідь Джойс обізвав Ірландію старою свинею, що поїдає власний послід, і виїхав, щоби прожити решту життя переважно у Франції та померти у Швейцарії. (Не знаю точно, який потік свідомості ніс його до континентальних берегів, але здогадуюся, що дуже близький до Андруховичевого: "О ти, мерзенна бадильська діро, жалюгідна кугутська провінціє... О ти, що не вмієш ані доцінувати, ні захистити своїх найкращих, не знати за що тобі подарованих! Ти, що не заспокоїшся, поки остаточно не вчиниш їх усіх такими ж сомнамбулічними недолюдками, як і більшість твоїх мешканців!"). Врахуємо також, що у політичному сенсі Джойс -- як справжній ірландець -- був англофобом, але писати -- через майже цілковиту відсутність ірландськомовного читача -- мусив, як і решта відомих співвітчизників, англійською. (Тут, звичайно, виникає велика спокуса порівняти Британську імперію з Російською, Ірландію -- з Україною, Джойса -- з Гоголем та ін. Але спокуси на те й виникають, щоб їх уникати).

Усі ці байки я, зрозуміло, переповідаю з єдиною метою відтягнути розмову про "Улісса" -- найбільшу читацьку образу та найоригінальніше літературне досягнення XX ст. (Щоправда, потім будуть ще "Фіннеганові поминки", але їх, на думку спеціалістів, літературою вже й не назвеш. Справді, як охарактеризувати текст, написаний суцільними словесними гібридами, складники яких запозичені з 70 мов, а лише кількість словоутворень, ужитих один-єдиний раз, становить 49 200?).

Чим і кого образив "Улісс"? Як Джойс і обіцяв вустами свого героя у попередньому романі "Портрет митця замолоду", він категорично відмовився служити тим, кому більше не вірив: батьківщині, родині та церкві. Три кити, святістю яких так пишалася Ірландія, стають об'єктами якнайвинахідливіших знущань. Банкрутство покоління батьків, лицемірство святенників, недолугість "патріотів", провінційна тупість і "груповщина" -- це ті речі, яких Джойс мав досить і які підштовхнули його до "люциферівського" "не буду служити". (Зауважимо, однак, що цей бунт не поширювався на дружину та дітей. Тут, незважаючи навіть на хрестоматійну фразу коханої Нори: "Ет, якби Джим став співаком, а не бабрався зі своєю писаниною", його любов і ніжність не знали меж. Але тільки тут і ніде більше).

Та ще сильніша образа полягала в іншому. Максимально стисло її сформулював Карл Юнг: "Улісс" викликає у читача "принизливе відчуття власної меншовартості". У чому, до речі, психологічний секрет популярності усілякої любовно-детективної макулатури? У тому, що читачеві просто приємно думати, ніби він не дурніший від письменника. А що робить Джойс? Він настільки ускладнює текст, що навіть дуже освічений та терплячий читач після кількамісячної каторги часто мусить визнати себе безпорадним ідіотом. Такого не вибачають. Особливо безпорадні ідіоти.

Як затятий прихильник Джойса я мав би тепер починати хвалити його роман. Як людина, що неодноразово намагалася це робити, я знаю, що з того ніц не вийде. Тому відсилаю всіх зацікавлених до спеціальної літератури. Наприклад до вишуканої праці Сергія Хоружого "Улісс" у російському дзеркалі". (І, якщо вже зайшла про це мова, не можна не згадати приємного факту: ще 1934 року, коли в Москві пролетарські письменники громили джойсівський "буржуазний формалізм", у Львові вийшла книга Дарії Віконської "Джеймс Джойс. Тайна його мистецького обличчя". І хоча авторка далеко не в усьому пристає на позицію Джойса, але вона, живучи в селі на Тернопіллі, вільно почувається у світовому мистецькому контексті і здійснює саме естетичний аналіз джойсівського методу, а також проводить доречні паралелі між "Уліссом" та творчістю Олександра Архипенка. Цікаво також, що дуже проникливі спогади про Дарію Віконську, яка так добре зрозуміла ненависного Маланюкові Джойса, саме Маланюк і залишив).

Отже, врахувавши незгадані тут доведення спеціалістів, залишається оголосити вирок. Із суто естетичного погляду "Улісс", мабуть, взагалі не може бути перевершеним. Беккет точно зауважив, що цей роман не для читання: його треба бачити і чути. Тут немає звичної форми, подолавши яку, читач мав би прийти до змісту, бо змістом роману є сама художня форма. Звичайно, читач може знаходити гомерівські паралелі, розшифровувати численні натяки, відновлювати пародійно перекручені цитати; він також може відстежувати лейтмотивні кольори та органи тіла, провідні технічні прийоми, музичні принципи організації тексту тощо. Він навіть може затратити кілька років на примітки, коментарі, джойсознавчі дисертації і зрозуміти, що Джойс послідовно продемонстрував межі формальних можливостей традиційної, модерністської та постмодерністської літератури. Але якщо він, цей читач, до останнього атома власного єства не пройметься космічним жахом від розгорнутої перед ним історії вічного повернення людства, в якій йому, читачеві, також відведена роль якоїсь коми, або пробілу, або друкарської помилки, -- якщо цього не станеться, тоді він даремно мучився з тим "Уліссом" і заслужив собі хіба що право ненавидіти Джойса аж до самої миті особистого повернення, коли шлях, розпочатий у лоні матері-жінки, завершиться лоном матері-землі. Що, зрештою, також передбачав Джойс.









» 
Загадка душі письменниці
МАЙКЛ
 
j. M. COETZEE. Elizabeth Costello. -- London, Secker & WARBURG Random House, 2003. -- 280 р.


Останній роман нобелівського лауреата 2003 року Джона Максвелла Кутзее "Елізабет Костелло" -- це гуманістична, моральна і філософська проза, яка запрошує нас у світ літературних знаменитостей, міжнародної богеми і приватних роздумів про життя, де всесвітньо відома австралійська письменниця Елізабет Костелло знайшла своє місце серед легіону великих. Тільки дещо пізніше її творчість вивчатимуть в університетах і за нею захищатимуть дисертації й обдарують усіма відомими літературними преміями. Але, в принципі, славу письменниці приніс її перший роман, та вже тоді Елізабет розуміла, що від цього письменницького жеребу їй не втекти і нічого вдіяти із собою "такою" не зможе.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Блискавична сесія 
  ·  "Пташиний грип" занепокоїв ООН 
  ·  chevron заповнить нафтогін "Одеса -- Броди" 
  ·  УЄФА виправдала росіян 
  ·  Напад на "нашоукраїнців" 
Погляд
  ·  Державно-церковне православ'я 
Поступ у Львові
  ·  Тут не побачать байдужих облич 
  ·  Світовий банк визначився 
  ·  Найгірші автобуси -- на Львівщині 
  ·  Боржників продаватимуть 
  ·  Боржникам відключають тепло 
  ·  Нові виплати остарбайтерам 
  ·  Ініціативи Корпусу миру 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Мустафа ДЖЕМІЛЬОВ: Меджліс захищатиме права татар 
  ·  Кучму порівняли з Хусейном 
  ·  Вибори в надійних руках 
  ·  Українці рвуться в Ірак?! 
  ·  Азаров втратив заступника 
  ·  Захід не вірить Кучмі 
  ·  Європарламент: в Україні криза 
  ·  "Антикризову групу" відзначили 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  У пошуках достовірності 
  ·  Отрута у листі до сенатора 
  ·  Пхеньян готовий до переговорів 
  ·  Нові елементи до таблиці Менделєєва 
  ·  Напад на костел 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Зерно дорожчає 
  ·  Бюджет підкрався непомітно 
  ·  На "Іскрі" зміна керівництва 
  ·  Житло військовим за рахунок бюджету 
  ·  Імпорт нафти врегулює рада 
  ·  Пошта збільшує тарифи 
  ·  ЮКОС і "Сибнефть" розділилися 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Сергій ГОЛОВАТИЙ: Резолюція ПАРЄ -- це атестат зрілості! 
Арт-Поступ
  ·  Рефері -- маестро Рунчак 
Літературний Поступ
  ·  (П)ОМИНАЮЧИ ДЖОЙСА 
  ·  Загадка душі письменниці 
Спорт-Поступ
  ·  Захід нам допомагає 
  ·  Львів'яни вміють боротися 
  ·  У Львові був більярд 
  ·  Кінг привітав Котельника 
  ·  Вибороли ліцензії 
  ·  Лідери перемогли 
  ·  Втрати напередодні старту 
  ·  Дем'янюк підкорює висоти 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Листи у Поступ
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
  ·  Відкритий лист Львівському міськвиконкому 
  ·  КОМЕНТАР 
post-Поступ
  ·  Політика невдах 
Пост-Faktum
  ·  Далека планета має кисень та вуглець 
  ·  КАЛЕНДАР