buy visitors
|
|
|
|
Поступ резонансних подій »
ФРАНЦІЯ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Ле Пен! Ну жах, та й годі! |
|
|
| Любко ПЕТРЕНКО |
| |
Неймовірно, цього не може бути, це – шок! Так відреагувала більшість європейських мас-медіа на вихід лідера французького Національного фронту Жан-Марі Ле Пена у другий тур президентських виборів. Але насправді що тут шокуючого? Чим він кращий чи гірший за решту претендентів стати господарем у Єлисейському палаці – ультралівих троцькістів, бюрократів, хамелеонів-популістів?
L’etat – c’est moi! – має право викрикнути Ле Пен перед натовпом своїх шанувальників. Бо й справді: держава – це він, зрештою, так само, як і Ширак, Жоспен, Ведрін... Кожен із них у своїх виборчих відсотках більш-менш точно відображає суть, прагнення, болі й сподівання французів.
Так, Ле Пенові симпатизують далеко не всі, але все ж він входить у десятку найвідоміших політиків світу. Дарма сперечатися: він таки популярний у Франції та за її межами, він – такий, як усі. “Я – син селянки і рибака, тому мені відомі турботи і прагнення простого народу”, – любить підкреслювати лідер Нацфронту своє низове коріння. Використовуючи пролетарський досвід він, вибиваючи соціальний козир у комуністів, будує власну ідеологію модерного націоналізму.
“Комуністам не можна пробачати!” – такою фразою розпочав він свій виступ на сцені театру ім. М.Заньковецької, коли два роки тому відвідав наше місто, – треба здерти з них маску псевдо-демократії й показати, що вони вкриті кров’ю та ганьбою”. Емоційно, з юначим запалом, він розповідав про те, як нещадно бив комуністів ще в 50-х роках в Індокитаї, коли воював у складі спеціального десантного загону.
Бідні французькі комуністи, що вас очікує, якщо Ле Пен виграє і другий тур виборів? Навіть важко собі уявити, певно, щось на зразок Варфоломіївської ночі: ріки крові, крики; палають багаття зі стосів L’Humanite... А може, все буде значно простіше й ефективніше? Може, Ле Пен гонорово проігнорує всіх лівих, залишивши їх, переляканих, у спокої, зокрема й для того, аби не перетворювати у мучеників.
Ні-ні, ставши французьким президентом, він обов’язково візьметься за негрів. “Біла раса вже опинилася перед загрозою винищення з боку емігрантів з країн Третього світу, – застерігав Ле Пен. – Нас заледве мільярд, а їх – у кілька разів більше”. Невже станемо свідками жахливих сцен лінчування? Заплющую очі – й бачу: озвірілі гурти в білих куклукскланівських балахонах ганяються за чорно- і жовтошкірими, цькують їх собаками, громлять іммігрантські квартали... Французький варіант “Міссісіпі у вогні”, та й годі... Правда, і цього не станеться: Ле Пен більше любить агітувати французьких парубків не гаяти часу, а займатися репродукуванням європеоїдів.
Зрештою, що там комуністи та негри, вони вже не страшні. На переконання Ле Пена, не менш небезпечним є новий світовий порядок, принесений американцями. “Одну руку вони кладуть на серце, а другою хапаються за кольт”, – щиро ділиться своїм досвідом старий політик. Лідер Національного фронту наголошував також на шкідливості розвитку європейської інтеграції, яка, за його словами, знищує національні традиції...
Але все це – пусті балачки. Нині не треба бути й видатним аналітиком-пророком, аби впевнено стверджувати: Ле Пен президентом не стане, Жак Ширак залишиться на своїй посаді. Бо ж тепер в антилепенівський фронт об’єднаються і ті ж комуністи, і негри, і прихильники інтеграційних процесів у Європі – зрештою, всі, хто боїться надмірних політичних пертурбацій. Як і шираківські неоголістами, всі вони стануть на захист донедавна ненависного чинного президента, який тепер може розпружитися – і без страху чекати на другий тур виборів. Перемогу йому забезпечено.
довідка
Жан-Марі Ле Пен походить із Бретані. Син рибалки та селянки. У політиці – з 50-х років ХХ століття. Маючи 26 років, уперше був обраний депутатом Національних зборів. Ле Пен – разом із Францією – брав участь в усіх збройних конфліктах 50-х років (війна в Індокитаї, повстання в Алжирі), хоча депутатський мандат звільняв його від військової служби. У 1956-му полетів до Єгипту разом із французькими та британськими десантниками, щоби захищати інтереси Франції стосовно Суецького каналу. На військовій службі Жан-Марі любив добре випити й повимахувати кулаками. На пам’ять із тих часів має штучне око. У 1974 році Ле Пен заснував партію Національний фронт. До його шанувальників належать внук генерала де Голя та секс-бомба 50-60-х Бріджит Бардо.
Кажуть, що він користується симпатіями серед поліцейських та жандармів. Успадкувавши великі статки від свого родича – цементного магната Ламберта, він є найбагатшим з-поміж кандидатів у президенти (його особистий капітал сягає 25 мільйонів франків).
КОМЕНТАР
Тарас Возняк,
керівник департаменту зовнішніх зв’язків Львівської ратуші
Зрозуміло, що на тлі процесу європейської інтеграції в багатьох людей виникають побоювання, що національні держави буде еліміновано, та ж доля, на їхню думку, спіткає й історично сформовані нації. Що стосується конкретно Франції, то вона ще й, окрім усього, значною мірою боїться домінування німецькомовних регіонів. Але впевнено можна сказати, що результати першого туру президентських виборів у Франції жодним чином не вплинуть на європейську інтеграцію, бо це процес значно вищого рівня. А цей тріумф Ле Пена просто допоможе французькому суспільству вийти зі стану розпруження, в якому воно перебуває. |
|
|
|
|
Ширак не сяде разом з Ле Пеном... |
|
|
| |
| |
|
Жак Шірак виключив можливість публічних дебатів із Ле Пеном. Офіційною причиною є уникання враження “легітимізації” дебатами радикальних поглядів конкурента. однак навіть прихильники Ширака вказують на острах президента перед гострим язиком опонента – Ле Пен має опінію сильного полеміста. Тим більше, для Ширака існує кілька неприємних тем з часів його мерства в Парижі, до яких він не хотів би звертатися публічно. Відмову від теледебатів, які є незмінним елементом французьких виборів уже понад тридцять років, Ле Пен вже назвав атакою на демократію і, очевидно, розвиватиме цю тему й надалі. Народ потребує видовищ, і ці теледебати могли зібрати рекордну аудиторію. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Львівський суд проти знищення тварин |
|
|
| Оля ІГНАТОВА |
| |
Уперше український суд став на захист тварин та їх власників, визнавши неправомірним знищення тварин на гицлярні. 23 квітня Галицький місцевий суд м. Львова ухвалив рішення за безпрецедентною в Україні справою позову львів’янки Галини Шелевій проти ветеринарного відділу департаменту житлового господарства Львівської міської ради, який порушив її права як власниці собаки.
У червні минулого року Галина Шелевій вирішила судитися з ветеринарним відділом за те, що, відловивши її пса Барса, працівники відділу не лише відмовилися віддати їй собаку, коли власниця звернулася до них з усіма необхідними довідками, а й знищили його наступного ж дня після відлову.
Засідання суду проходили ще з минулого року, проте рішення суду було винесене тільки 23 квітня: суддя Марія Олексієнко не лише визнала дії службовців ветеринарної відділу неправомірними, а й постановила стягнути з відділу на користь пані Шелевій 600 грн. за завдану їй та її онукам моральну шкоду. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Колишнього голову аукціону Sotheby’s посадили у в’язницю |
|
Два найбільших мистецькі аукціони дурили своїх клієнтів протягом шести років |
| Катерина СЛІПЧЕНКО |
| |
Нью-йоркський суд засудив після тривалого розгляду справи до одного року в’язниці та 7,5 мільйона доларів штрафу колишнього президента аукціонного дому Sotheby’s Альфреда Таубмана.
78-річному мільйонерові, який зробив собі непоганий маєток на торгівлі творами мистецтва, не допомогли подані його адвокатами рекомендаційні листи від колишнього президента США Дж. Форда, колишнього державного секретаря Генрі Кіссінджера і королеви Йорданії Нур. Проте, передає Бі-Бі-Сі, термін ув’язнення вдалося зменшити з трирічного до річного: адвокати довели, що Таубман страждає на цілу купу хвороб і просто не витримає тривалішого перебування в тюрмі. |
| Детальніше>> |
|
|
|
