BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика Поступу.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
28 січня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

post-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Українське національне "якби"
Роман РАК
 
Наприкінці другого десятка літ XX-го століття український народ вкотре пошився у дурні. Бездарність, недолугість та нерішучість так званої інтелігенції у часи національно-визвольних змагань спричинили одну з найбільших трагедій в історії української нації. Тоді українці знову купилися на безкоштовний шмат сиру.

Виявилось, що незалежність України пересічний селянин ладен був обміняти на шмат землі, який йому запропонували більшовики. Так, кожен дбаючи лише про власні шкурні інтереси, українці проґавили незалежну державу.

О, якби ж то знаття, що крайня хата завжди горить першою. Якби ж то знаття, що згодом доведеться їсти кору, солому, гнилу капусту, котів, собак, щурів, жаб та власних дітей. Вмирати від недоїдання, шлункового отруєння чи божевілля. Якби ж... То тоді б не було українізації 1921-го, радянського союзу 1922-го, колективізації 1929-го і точно вже не було б голодомору 1933-го. Багато чого, мабуть, би не було. На жаль, слово "якби" супроводжує українську націю впродовж усієї історії її існування. Можна продовжувати до безкінечності варіації на тему "якби". Якби наші селяни у 1918-му, 1922-му чи хоча б у 1929-му, чи вже нарешті у 1933-му не вмирали мовчки, як раби, а взяли у руки сокиру й вила, то, можливо, й не було б зараз потреби говорити про те ефемерне "якби".

І все-таки, якби так сталось, то ми б не чули слів Черномирдіна про те, що Росії немає в кого і за що просити вибачення, не чули б відвертої брехні комуністів, що голод стався випадково і через природні катаклізми. І, що найважливіше, наші вуха сьогодні не в'янули б від наскрізь лукавих і шаблонних промов "урапатріотів", які впродовж уже надцяти років залишаються незмінними. Як і незмінними є їхні заклики, аби люди не забули проголосувати за чергового месію. У ці хвилини реквієм за померлими внаслідок голодомору перетворюється на банальний мітинг, а про мету віча нагадує лише віск від свічок, необережно пролитий на бруківку площі перед пам'ятником Тарасові Шевченку. В розпалі "реквієму" до мікрофона дориваються особливі інтелектуали і, захлинаючись власною слиною, кричать: "Люди!!! Щоб голодомор не повторився, голосуйте за..." А останнє слово є надто динамічним, щоб виголошувати його в ефірі. Раз на декілька років воно змінюється. Почергово змістом слова є або прізвище, або назва партії чи блоку. Незмінним залишаються лише оратори, що його вигукують.

Періодично з українцями відбувається дивна річ. В один осінній або весняний день кількість маргіналів на квадратний метр української землі різко зростає. І, що найгірше, всі вони твердо переконані у своїй неперевершеній обізнаності в політиці. Як наслідок, вранці уся країна прокидається з таким ярмом на шиї, від якого прозріває наступні чотири роки.

Не зрозуміло, чому українців постійно асоціюють з салом, піснями і козаками. Доцільніше було б будувати асоціативний ряд, починаючи із знарядь праці. От, наприклад, "українські національні граблі". Це ж звучить, а до того ще й як символічно. Смішно, але кожного наступного разу народ щиро і безапеляційно вірить у слова, які вилітають з уст уже традиційних ораторів. Щоразу вони з нетерпінням чекають, що прийде месія і на тарілочці принесе їм омріяну свободу. Тут і не важливо від кого -- свободу від комуністів, олігархів чи від самих себе. Важливо те, що український люд не хоче усвідомити, що так не буває. Існує або ерзац-свобода у вигляді безкоштовного сиру, хоч і піднесеного на тарілочці, або справжня, яка, як відомо, зацвітає на могилах ворогів. Та це не для нас, ми ж гуманісти. Тому й, не побачивши серед лайна, яке плаває на поверхні політикуму, месії, ми вибираємо те, що найменше у нашій уяві схоже на лайно, забуваючи, що від зовнішньої обгортки суть, що просякла тим середовищем, не змінюється. Потім ми розпочинаємо шукати у вибраному об'єкті ті риси, які хотіли б, аби він мав, і про які він найчастіше навіть не здогадується. Ми підганяємо під символ месії те, що маємо, акцентуючи лише на позитивних якостях політика. А що, це вигідно. Одразу і виправдання є: "У нас не було виходу"!!! Навіть у речі, яку з'їли, є два виходи.

Непевно, ми більше любимо перекидати відповідальність, ніж наступати на граблі. Українці постійно моляться і просять у Бога захисту, щоб геноцид більше не повторився... На жаль, у цих молитвах виражається не тільки наша побожність. Передовсім молитви свідчать про страх, можна сказати, генетичне боягузтво українців. Бо легше за все опустити руки і, промовивши "на все воля Твоя Господи", дозволити першому кращому зайді знущатися з власного народу. А згодом, коли хтось вилазить нам на шию і звішує ноги, ми знову розпочинаємо себе виправдовувати: "така була ситуація", "у нас не було вибору", "тепер уже нічого не поробиш" і т. і. Так, кожен виправдовує власну бездіяльність і боягузтво по-різному. Але Бог не любить боягузів, Він допомагає тим, хто намагається допомогти сам собі. А рабів, як казали розумні люди, навіть до раю не пускають. Тому, щоразу апелюючи або благаючи про щось Господа, усі ми повинні запам'ятати, що Бог ніколи не дає такого випробування, яке люди не спроможні подолати. Тож не треба плакати, в нас і так уже перейшло у постійну звичку святкувати поразки. Не треба лаяти росіян за геноцид: Бог дав нам випробування і чітко показав обличчя ворога, а те, що ми спасували там, де могли дати достойну відсіч, то вже суто наші проблеми...









» 
Путін як ієрарх
Юрій ТИШКУН
 
Володимир Путін
Закриття Року Росії в Україні відзначилось увагою, яку два президенти виявили до Православної Церкви Московського патріархату. І саме на цей аспект зустрічі українські ЗМІ не звернули уваги, хоча варто було.

Адже після служби в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, яка належить УПЦ-МП, Володимир Путін наголосив, що знає про проблеми розколу Православної Церкви в Україні, і зазначив, що не втручається і не втручатиметься в справи Церкви. Ця фраза, власне кажучи, не може злетіти з вуст керівника сусідської світської держави на адресу сусідньої світської держави, але вона злетіла. І це є яскравим виявом ставлення Росії до українського релігійного життя. Потім прозвучав ще більший опус. Путін знає, "як важко переживає розкол Патріарх України і всі церковні ієрархи цієї країни", -- процитувало Путіна інтернет-видання "Українська правда".
Детальніше>>
» 
Європа насуплює брови
Володимир ХРУЩАК
 
Українська влада не приховує свого невдоволення від того, що її знову пропісочать у Парламентській Асамблеї Ради Європи. Першим на рішення ПАРЄ розглянути українське питання "у межах термінової процедури" 29 січня відреагувало Міністерство закордонних справ України, яке висловило занепокоєння з приводу такого рішення. Втім, така заява навряд чи зможе відвернути гнів Європи, що впаде на голови українських владоможців, які намагаються змінити свою Конституцію неконституційними методами.

Керівник прес-служби українського МЗС Маркіян Лубківський наголосив, що МЗС "особливе занепокоєння викликає той факт, що питання конституційної реформи, яке є внутрішнім питанням України, розглядатимуть під упередженим формулюванням "конституційна криза". Водночас він висловив співчуття у зв'язку з тим, що "не були враховані ті пояснення, які представила українська сторона під час недавнього візиту в Україну представників Ради Європи".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Віддайте гроші Лазаренка 
  ·  Вода небезпечна для здоров'я 
  ·  Прописці кінець 
  ·  Сендак не йде у відставку 
  ·  РЕВЕРС відрекомендували. ВИСНОВКИ Energy Solutions 
Погляд
  ·  До Європи за планом 
  ·  Судова перемога "Магнусу" 
Поступ у Львові
  ·  Життя на горищі 
  ·  Велодоріжки -- за євростандартами 
  ·  Альтернатива інтернатам 
  ·  Дармової води не буде 
  ·  Львів'яни створюють пригоди 
  ·  Сьогодні знову аукціон 
  ·  Ціни не збільшуються, а коливаються 
  ·  Українці їдуть у Ірак 
  ·  З начальника в заступники 
Поступ з краю
  ·  Кучма хоче виборів 
  ·  Литвин видав Кучму 
  ·  Більшість скорочує відсотки 
  ·  США проконсультуються з нами пізніше 
  ·  Одеса не підтримала політреформу 
  ·  У Мукачевому ігнорують закони 
  ·  Армію знову скоротять 
  ·  Прорахунки уряду і парламенту 
  ·  Засновано союз українських земляцтв 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Випробування для Тоні Блера 
  ·  Конференція з геноциду 
  ·  Будинки падають не лише у Львові 
  ·  Стрілянина на абхазькому кордоні 
  ·  В'язниця вихідного дня 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Йде широка Європа 
  ·  Приватизація по-львівському 
  ·  Кого виберуть підприємці? 
  ·  "Галка" планує експансію 
  ·  Рекордний дефіцит у США 
  ·  Спадок Ґейтса піде на благодійність 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Аналітика Поступу
  ·  Президент помер -- хай живе президент 
Арт-Поступ
  ·  Театри: співпраця чи конкуренція? 
  ·  Відкриваючи златі врата 
Літературний Поступ
  ·  Мар'яна САВКА: Щастя -- коли ти стаєш любов'ю 
Спорт-Поступ
  ·  Свята та будні фехтувальників 
  ·  Валента -- неперевершений, Аблаєв перевершив себе 
  ·  Далі без українців 
  ·  Сенсація від "будівельників" 
  ·  Без права на помилку 
  ·  "Карпати" повертаються 
  ·  Умови диктують гроші 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
post-Поступ
  ·  Путін як ієрарх 
  ·  Українське національне "якби" 
  ·  Європа насуплює брови 
Пост-Faktum
  ·  Скандальне князівство 
  ·  КАЛЕНДАР