Взимку 1297 року у двері неприступного Монакського замку, який на той час належав генуезцям, постукала група монахів у чорних, низько насунутих на чоло, капюшонах. Генуезці пошкодували "божих людей" і відчинили їм ворота фортеці. Однак під рясами ченців були заховані гострі кинджали, а самі вони виявилися членами клану Грімальді. Підступно вбивши генуезців, прибульці оголосили замок своїм володінням і вже протягом майже 800 років правлять ним, і прилеглими територіями, називаючи їх князівством Монако.
Реньє Альбер ІІІ, принц Монако, зробив правильний вибір супутниці життя, одружившись із відомою голівудською актрисою Грейс Келлі. Кажуть, саме завдяки їй невеличка держава на узбережжі Лігурії стала центром світського європейського життя у другій половині ХХ століття.
Напівірландка-напівнімкеня, словом, стовідсоткова американка, Грейс Келлі народилася 1929 року у Філадельфії. Вона ввійшла у світ кіно легко і невимушено, а здобувши "Оскара", стала символом Америки. До принца Реньє у неї було багато кавалерів, навіть більш чарівних (скажімо, Кларк Гейбл) і більш титулованих (шах Ірану Пехлаві). Так що невідомо, кому більше поталанило -- Грейс чи Реньє.
Вони зустрілися у 1955, коли Грейс прилетіла на Канський фестиваль на чолі американської делегації. Це був звичайний візит ввічливості Монакському князю, однак після нього у Грейс із Реньє зав'язалася жвава переписка, яка переросла у ближчі стосунки.
Зрештою, 18 квітня 1956 року Грейс остаточно зробила вибір на користь сім'ї і князівства, пожертвувавши заради цього кар'єрою кінозірки та юрбою шанувальників.
Не можна сказати, що подружжя жило душа в душу, хоча вони безумовно кохали одне одного. Однак у князя Реньє характер виявився не солодкий, а скоріше, перчений. Мабуть, на власному досвіді Грейс переконалася у справедливості улюбленого вислову усіх матусь: "Принци бувають лише у казках". Реньє був дуже мінливий і страждав приступами невгамовного гніву. До того ж, був жахливо ревнивим. А ще розумів, що програє, порівняно зі своєю чарівною дружиною, і користується меншою любов'ю своїх підданих, ніж вона. Реньє міг запустити у Грейс бокалом або принизити словесно, якщо йому раптом здавалося, що її зачіска закоротка чи сукня занадто відкрита. Потім, звісно, благав вибачення і обіцяв бути стриманішим.
Першою дитиною у Грейс із Реньє була Марія Луїза Кароліна, другим - спадкоємець, принц Альбер. Потім у Грейс трапилося два викидні, поки народилася ще одна дочка -- Стефанія, улюблена, мабуть, саме тому, що дісталася такою дорогою ціною. У 1967, коли Грейс було лише 28, сталася ще більша трагедія: лікарі довго не могли зрозуміти, що не так зі здоров'ям княгині, аж поки не з'ясувалося, що вона вже місяць носить у лоні мертву дитину. Після операції Грейс оголосили, що у неї більше не буде дітей.
Роки йшли, а княгиня все більше сумувала у своєму тихому благополучному князівстві. Чоловік став далеким, у дітей теж з'явилися свої інтереси. Грейс захопилася складанням гербаріїв, потім знову вийшла на сцену з літературно-творчими вечорами, адже у неї був чудовий голос.
У вересні 1982 року Грейс відпустила водія і сама сіла за кермо авто, аби ніхто не завадив їй поговорити з дочкою Стефанією, і відмовити її від забаганки займатися перегонами. Мати з дочкою сперечалися, їдучи гірською дорогою. А потім автомобіль втратив керування і впав у провалля завглибшки 45 метрів. Обидвох жінок відвезли до лікарні. Сім'я вирішила від'єднати реанімаційну апаратуру, яка підтримувала дихання Грейс, після того як лікарі підтвердили, що мозок її вже мертвий.
Смерть знаменитої княгині викликала багато пліток. Вказували і на деякі незрозумілі факти у цій історії: скажімо, те, що Стефанія вилетіла з машини через дверцята водія.
Сама Стефанія залишилася жива, хоч і пролежала у лікарняному ліжку довгі місяці. Однак душевне здоров'я її все ж порушилося. За що б вона не бралася, ніде не могла домогтися успіху (а пробувала і співати, і випускати свою марку одягу, і свої парфуми). Старші брат і сестра не любили Стеф, у глибині душі звинувачуючи її у смерті матері (Кароліна вже багато років не розмовляє з нею). З чоловіками їй теж не щастить: їх у неї було безліч -- від Антоні Делона та Поля Бельмондо до Доді аль Фаєда. Хоча більше їй подобалися прості хлопці з народу: вона закохувалася у своїх охоронців, слуг, декілька разів у циркачів -- їздила з ними Європою, і навіть її дочка, онука князя Монакського, мала свій номер зі слонами.
Мимоволі згадується давня легенда, коли одного з монакських князів нібито полюбила жінка, яка насправді була чаклункою. За те, що князь не розділив її кохання, вона передбачила йому, що ніхто з його нащадків не буде щасливим у шлюбі. На дітях Реньє, принаймні, це відобразилося повною мірою. Адже принцеса Кароліна також була одружена тричі: спершу з фінансовим конмультантом, потім з італійським бізнесменом, який трагічно загинув у 1990 році під час перегонів на катерах. Зараз вона одружена з принцом Ганноверським.
Щодо Альбера, спадкоємця престолу, то він, незважаючи на те, що йому вже за сорок, ніяк не може знайти собі пари. Реньє навіть вніс уже поправку в законодавство Монако, згідно з якою у разі бездітності Альбера трон успадкують його сестри. Альбер незадоволений постійним тиском батька на нього: "Варто мені заговорити, і всі вважають, що я хочу зайняти його місце. А коли я мовчу, всі вважають мене ідіотом", -- скаржиться він.
Реньє поки що продовжує тримати у руках справи держави, однак сил його навряд чи вистачить надовго. |
