Не відходячи від оскомної традиції актуалізувати творчість класиків від ювілею до ювілею, так, наче вона сумнівно надається до щоденного вжитку, матимемо незабаром чергову нагоду послухати виконання низки симфонічних, інструментальних та вокальних творів Станіслава Людкевича, адже 24 січня цьому першому в Галичині професійному композиторові та музикологу виповнюється 125 років від дня народження.
Втім, цього року в концепції ювілейного концерту з творів музиканта, який вже чверть століття як відійшов у вічність, сталися суттєві зміни. Чи не вперше зламано межі одного концерту й розширено ювілейну імпрезу до формату фестивалю. Таке новомодне віяння часу. Торік своєрідними фестивалями відзначили ювілей Львівської державної музичної академії та століття патріарха галицької музики Миколи Колесси. Не стали винятком і "Дні Людкевича у Львові". До основних мистецьких заходів цих Днів увійшло щонайменше вісім поважних подій, календар яких розписано на місяць!
Те, що це справжній фестиваль за всіма параметрами, насамперед фінансовими, свідчить сума грошей, яку для цієї оказії забезпечило з обласного бюджету управління культури ЛОДА. Двадцять тисяч гривень. Саме стільки зазвичай перепадало фестивалям "Контрасти" й "Віртуози". Передбачають, що частину цих коштів витратять не лише на влаштування урочистих вечорів, а й на виготовлення CD із записами симфонії-кантати "Кавказ" у виконанні капели "Термбіта" та обробок старогалицьких коляд Людкевича у виконанні камерного хору "Глорія". Однак, незважаючи на заплановане й нібито гарантоване владою фінансування, очікувати найближчим часом на грошові надходження на покриття видатків за програмою "Днів Людкевича у Львові" не варто. Насправді ж фінансовий рік розпочнеться хіба аж у березні, коли статті бюджету здобудуть схвалення всіх комісій. Тепер же все, починаючи від афіш, запрошень і буклетів, роблять... у борг під чесне слово чиновників із Спілки композиторів. Та слід зазначити, що саме Спілка композиторів і є ініціатором такого фестивального відзначення 125-х уродин засновника галицької композиторської школи.
Щодо самої організації урочистої академії у колег-журналістів виникли деякі застереження. Кореспондент радіо "Свобода" Галина Терещук учора дивувалася, що за тиждень до ювілею немає жодної інформації про цю імпрезу. Та навіть попри той сумний факт, що видрук афіш запізнився через всім відомі обставини "українського рамадану", вони мало б чим зарадили, бо на них написано: "Вхід за запрошеннями". Нема, щоб вільний! Отож часи спливають, а оскоминні традиції залишаються незмінними. На ювілейному концерті з нагоди 100-ліття Станіслава Пилиповича, коли промовляв сам композитор та звучали його твори, послухати їх могли тільки вибрані, яких допустили до відносно невеликого залу Львівської філармонії...
Та як би то не оцінювати, але, безперечно, іншого твору, аніж підготовлену торік до річниці перепоховання Шевченка симфонію-кантату "Кавказ" (і також почуту тільки "запрошеними", щоправда, "біс" прозвучав на початку концертного сезону філармонії), годі й уявити на відкриття Днів Людкевича у Львові. До речі, вперше "Кавказ" також звучав на Шевченківському концерті 1914 року. Тоді "Львівським Бояном" дириґував сам автор. "Успіх був великий, -- зазначає дослідник творчості Людкевича організатор "візантійського хору" в Утрехті (Голландія) Мирослав Антонович. -- Людкевич досягнув вершини власних творчих спроможностей і патріотичного натхнення у своєму "Кавказі" у словах "Борітеся -- поборете". Той же Мирослав Антонович у книжці "Станіслав Людкевич: композитор, музиколог" згадував і таке: "Це було після виконання його "Кавказу". Виконавцями були: львівська філармонія і капела "Трембіта", дириґував Микола Колесса. Виконання було на високому мистецькому рівні. Твір Людкевича зробив на присутніх потрясаюче враження. Пригадую, як після виконання "Кавказу" до Людкевича підійшов польсько-єврейський композитор Кофлер, що, звичайно, ставився досить легковажно до сучасних йому композиторів-немодерністів. Виразно зворушений Кофлер, стискаючи руку Людкевича, сказав: "Тепер я вперше мав нагоду пізнати справжнього Людкевича й схиляю голову перед величчю його таланту". Це було признання не тільки для самого Людкевича, а й для української музики взагалі, признання для музики, до якої чужинці не завжди ставилися з пошаною".
Зрештою, кожна наступна інтерпретація "Кавказу" ставала випробуванням для цієї симфонії-кантати на історичну оцінку. Не стане винятком і завтрашня, на яку, либонь, варто піти, навіть не будучи "запрошеним".
ДОВІДКА
Дні Людкевича у Львові
23 січня, 18.00
Концертний зал ім. Людкевича Львівської філармонії
Урочистий вечір до 125-річчя від дня народження Станіслава Людкевича. Слово доктора мистецтвознавства проф. Стефанії Павлишин. Кантата-симфонія "Кавказ" у виконанні симфонічного оркестру Львівської філармонії, капели "Трембіта" та хору оперної студії ЛДМІ ім. Лисенка. Дириґент -- заслужений артист України проф. Іван Юзюк.
24 січня, 15.00
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
Відкриття виставки архівних матеріалів та вечір спогадів
6 лютого, 17.00
Зал Львівської середньої спеціальної музичної школи-інтернату ім. Крушельницької
Концерт з творів Людкевича з участі учнів та викладачів школи
9 лютого, 17.00
Концертний зал Львівської державної музичної академії ім. Лисенка
Камерно-інструментальна музика Людкевича у виконанні Якимець (сопрано), Басси (фортепіано) та Гусар (скрипка)
11 лютого, 14.00
Музично-меморіальний музеї Соломії Крушельницької
Наукова конференція музикознавців Львова та Києва
12 лютого, 18.00
Концертний зал ім. Людкевича Львівської філармонії
"С.Людкевич і галицька композиторська школа" -- концерт з вокально-інструментальних творів Барвінського, Нижанківського, М.Колесси, Лиська та Людкевича
20 лютого, 17.00
Малий зал Львівського державного музичного училища ім. Людкевича
Концерт "Солоспіви Людкевича" у виконанні викладачів училища |
