BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Листи у Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
21 січня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Сенсації галицької гути
Марта ГАРТЕН
 
Виставка "Раритети давнього скла від античного Риму до модерну", яка нещодавно відкрилася в залі, що на першому поверсі Львівського історичного музею (пл. Ринок, 6), стала стартовою із серії експозицій художнього скла, запланованих у Львові на 2004 рік. Бо, як відомо, в жовтні у Львові розпочне роботу VI Міжнародний симпозіум гутного скла.

На цей славнозвісний симпозіум, душевним й інтелектуальним осердям якого є ректор Львівської академії мистецтв -- відомий у світі скляр Андрій Бокотей, -- до нашого міста щотри роки з'їжджаються майстри художнього скла не тільки з Європи, а й з інших континентів. Відбувається симпозіум на базі львівських гут -- при печах експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, кафедри скла академії мистецтв тощо. І, звісно, жоден симпозіум не відбувається без виставок виробів зі скла. До того ж на експозицію потрапляють як щойно виготовлені авторські шедеври, так і фондові експонати.

Зокрема великою популярністю серед шанувальників художнього скла користується сформована з подарунків учасників минулих симпозіумів міська колекція сучасного скла, яка все ще чекає обіцяного владами музейного приміщення. Досі вона перебуває на депозиті в Національному музеї у Львові та займає його й без того недостатні фондові площі (до речі, зберігання її вельми проблематичне, бо, як припускає головний хранитель музею, даються взнаки наслідки експериментальних технологій, застосованих під час формування й випалу творів).

Крім сучасного скла, не менше зацікавлення (щоправда, у специфічної аудиторії) завжди викликають і виставки скла старожитного та археологічного. Варто тільки згадати акцію "Музей скла", яка відбувалася кілька років тому в Палаці мистецтв, як на гадку спадає, окрім розкішної світової антології авторів сучасного художнього скла, ще й унаочнений раритетними експонатами просто-таки енциклопедичний корпус інформації про скло давніх епох. На жаль, такі по-справжньому науково цінні виставки влаштовують не надто часто, хоча нестачі в матеріалі начебто й нема. Не таємниця, що великі й цікаві колекції скляних виробів прикрашають фонди чи не кожного львівського музею, отож є чим повихвалятися і Галереї мистецтв, і Аптеці-музею, і ( до слова, чи не найбільше) Музею етнографії, та й, безперечно, Історичному музею.

Збірка скла Львівського історичного музею налічує понад вісім сотень експонатів, які охоплюють період від античності до наших днів. Серед них -- справжні раритети, які показують рівень володіння цим дивовижним матеріалом у різні періоди та розповідають про смаки й уподобання різних суспільних верств у різні історичні часи. Зрештою, спираючись бодай тільки на фонди Історичного музею, науковці можуть з'ясувати, як відбувалися зміни в технології виготовлення скла, у його формотворенні та декоруванні, а отже, і в естетичних смаках часу, стилях мистецьких епох.

Вибудувана за ретроспективним принципом (від найдавніших часів до модерну) експозиція раритетів давнього скла дбайливо дібрана охоронцем фондів скла Історичного музею п. Ольгою Кіндій вражає не обсягом, а безперечною (і самодостатньою!) історичною вартістю кожного її експонату. Тому, скажімо, коли в одній вітрині виставлено мініатюрні бальзамарії часів античного Риму, знайдені на землях східного Середземномор'я, а в сусідній -- скляне намисто, уламки браслетів та кубків, знайдених св. п. археологом Ігорем Свєшніковим під час розкопок і досліджень ремісничого посаду літописного Звенигорода на р. Білці, а ще в сусідній -- новітні ялинкові прикраси нашого скло-дзеркального заводу, то в цьому слід вбачати не еклектику (хоча саме це спершу спадає на думку), а історичну бліц-ілюстрацію досягнень людства в галузі оброблення скла. Та однак тоді залишається непрокоментованим логічне запитання, що ж завадило забезпечити часову й географічну повноту цієї скляної ретроспекції? Чи окремі вироби, які належать до імпорту, мають на меті лише підтвердити своєрідність давнього скла Галичини?

Тому видається, що ті артефакти, які розташувалися в наступних вітринах (до слова, оснащених автономними джерелами освітленням денного спектру) і становлять центральну частину виставки, узгоджено на більш логічній підставі. Властиво саме на них зроблено кілька концептуально суттєвих наголосів. А саме: представлено ті періоди, коли скло в Галичині досягало загальноєвропейських стандартів. І збірка Львівського історичного музею дозволяє ці періоди достатньо чітко висвітлити. Як запевняють музейні працівники, приналежність більшості цих творів місцевим гутам підтверджують археологічні матеріали та археографічні джерела. Підписів чи клем нема, але, на думку музейників, 90 відсотків одиниць їхньої збірки становить скло саме галицьких гут.

Та є на виставці, крім експонатів із фондів скла Львівського історичного музею, місцеві раритети, які здатні вразити відвідувачів найбільше, не менше ніж вони вразили своїх "першовідкривачів"-дослідників. Мова йде про колекцію галицького скла XVI ст. Петра Лінинського та матеріали археологічних досліджень двох гутищ -- Унівського й Коростівського.

Одне з них досліджували в лісі поблизу Унева проф. Мартинюк, к. і. н. Филипчук, к. і. н. Берест. Виявляється, що буквально за чотири кілометри від лаври в кінці XVI-на початку XVII ст. діяла "лісова" гута. Уламки її тиглів для варіння скла, грудки емалей, штампи для наліпів "малинок", фрагменти кольорових стержнів -- усе це представлено на експозиції і вказує на те, що галицькі майстри володіли технологією "венеційського скла". Дослідивши, знайдене Михайлом Филипчуком гутище, науковці довели, що унівські гутники таки знали чимало скляних таємниць і вміли не тільки крутити венеційську нитку, а й імітувати фарфор склом, малюючи по ньому кобальтом!

Виставленими матеріалами археологічних досліджень Коростівського гутища проф. Святослав Мартинюк потрафив як вписати свою вагому сторінку у вивчення Коростівської фабрики скла кн. Ізабелли Любомирської, так і зробити собі приватну приємність: вернісаж збігся в часі з ювілейними уродинами науковця. Тож не дивно, що привітати декана факультету дизайну прийшла не тільки "скляна", а й наукова "братія" на чолі з ректором Академії мистецтв Андрієм Бокотеєм.

З усього було видно, що в системі цінностей Святослава Мартинюка галицька гута залишає позаду раритети античного Риму. І на першому місці в нього -- Коростівське скло, яке він досліджував у 1994-1995 роках. "Ці матеріали ми вже показували, -- зазначає Святослав Мартинюк. -- Та я не втомлююся наголошувати, що вироби Коростівської гути нічим не поступалися виробам з гут тогочасної Європи. Біля двох печей, де варили кварцове скло, працювали 140 бойків і шість майстрів з Богемії. Подивіться на ці вироби з білого скла з монограмами князів Любомирських. Хіба не краса? У кінці XVIII-на початку XIX ст. таку тонку роботу робили не де-інде, а в Галичині. І вона не поступалася ані тогочасному шведському, ані німецькому склу. Для мене дуже цінна домовленість про співпрацю з Історичним музеєм в межах року VI Міжнародного симпозіуму скла тим, що з'являється ще одна нагода показати скло Галичини. Ми запланували три виставки. Після цієї сподіваємося продемонструвати окремо твори першої половини -- середини XX ст. та скло Львівської фабрики "Райдуга", яка в своєму музеї зібрала унікальну колекцію взірців авторських робіт львівських художників склярів. Такі виставки опосередковано торкаються не тільки проблеми наукового дослідження скла, а і його зберігання та реставрації. Наприклад, Ігор Свєшніков сам реставрував свої археологічні знахідки. Взагалі, незважаючи на крихкість, скло -- такий матеріал, що може зберігатися протягом віків. Підтвердження цього -- ці іризовані античні раритети. Та в реставрації, окрім реконструкційних моментів -- копіткого складення форми з друзок, -- є ще й важливим забезпечити об'єкт і від зовнішніх впливів, і від... руки реставратора під час очищення новітніми засобами, дії яких у майбутньому ми не можемо спрогнозувати. Тому першим правилом мусить залишатися заповідь "не нашкодь" і "промивання, промивання і ще раз промивання". Спроба поставити реставрацію скла на наукову основу триває на кафедрі художнього скла Львівської академії мистецтв. Хоч більшого поступу у цьому досягли реставратори вітражів, та я вірю в те, що музейне майбутнє старожитнього гутного скла ставатиме дедалі комфортнішим завдяки науковим дослідженням реставраторів. Щобільше, сподіваюся, що Музей скла у Львові таки стане незабаром реальністю".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  СДПУ(о) за Ющенка 
  ·  Львів перед епідемією 
  ·  Шурма-Сендак: шоу триває 
Погляд
  ·  Старт українського політболу 
  ·  ОК, це свобода 
  ·  37 суддів проти України 
  ·  Початок перегонів 
Поступ у Львові
  ·  У Львові відкрили Чеський консулят 
  ·  Богдан РИВАК: Найбільша проблема -- знайти роботу 
  ·  Як художник художнику 
  ·  Прокуратура шукає боржників 
  ·  Церква за здорове суспільство 
  ·  Небезпечні дороги міста 
  ·  Нове в оформленні субсидій 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Перша чолобитна до царя 
  ·  Більшість звинувачує ПАРЄ 
  ·  Скажи Європі "так" 
  ·  Богословська конкуруватиме з Кінахом 
  ·  Опозиція не зважає на Кучму 
  ·  ЦВК у відставку! 
  ·  Кучма попередив Деркача 
  ·  Керченський півострів продадуть? 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Проти приватизації парламенту 
  ·  Іспанія готується до виборів 
  ·  Листування з Ісусом 
  ·  У Британії забагато студентів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Фальшиві автомобілі 
  ·  Мелодійний бізнес 
  ·  Автобусів буде більше 
  ·  Бюджет за рахунок ПДВ 
  ·  "Швидко" американізується 
  ·  Керівники ЦГЗК під слідством 
  ·  Україна відстоює власність 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Аналітика у Поступі
  ·  ВІД ЛЕОНІДА ДО ЛЕОНІДА 
Арт-Поступ
  ·  Сенсації галицької гути 
Літературний Поступ
  ·  ПАТОС 
Спорт-Поступ
  ·  І більярдисти вірять у прикмети 
  ·  Зірки футзалу у Львові 
  ·  Футбол під дахом 
  ·  Вдалий дебют 
  ·  Генеральна репетиція гандболістів 
  ·  Місце шефа вакантне 
  ·  Турецький вал не здолали 
  ·  Шевченка визнали найкращим на пострадянському просторі 
Листи у Поступ
  ·  "Постмодерністи" Єшкілєв і Ширак 
Пост-Faktum
  ·  Володар пустелі 
  ·  КАЛЕНДАР