BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Тема Поступу.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
15 січня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Уперед ногами
Або Прецеденти зміни президентської влади на пострадянському просторі
Ілько ЛЕМКО
 
Напередодні цьогорічних президентських виборів в Україні аналітики губляться у здогадах, яким же чином відбудеться передавання влади, якщо воно відбудеться взагалі: від всенародного обрання президентом Ющенка і до обрання парламентом Медведчука, Кірпи чи того ж Кучми (не забуваймо про проект Гавриша, який лежить у влади "в заначці"), залежно від того, хто краще потрафить сторгуватися з народними обранцями.

У світі за межами пострадянського простору, здається, існувало й існує лише дві форми зміни президентської влади: шляхом демократичних виборів або шляхом військового перевороту. Дванадцять років знайомства колишніх совкових народів і їхніх політичних еліт з елементами демократії породили декілька нових, дещо химерних форм передавання влади від одного президента до іншого, хоча всі вони, безумовно, є реміксами або рімейками вже давно пережитого зрілою демократією політичного досвіду.

Те, що є беззаперечним і єдино можливим способом зміни президентської влади на Заході -- перемога на демократичних виборах, у нас, в країні, де сімдесят років усю владу здійснювала лише одна партія, стало сенсаційним прецедентом. Отже, Україна, 1994 рік -- перше й поки що єдине мирне і демократичне передавання президентської влади (за винятком країн Балтії) на пострадянському просторі.

Леоніду Кравчуку вдалося витягнути зі своєї карколомної поразки хоч дрібну дещицю якогось позитиву; потім Леонід Макарович неодноразово повторював, що власне він, незважаючи на те, що всіх попередніх совкових лідерів з їхніх посад виносили лише одним способом -- "вперед ногами", створив перший у пострадянській історії прецедент демократичного передавання президентської влади, пішовши у відставку без крові й мордобою.

Останній рік президентства Кравчука був насправді для нього жахливим. Виробництво скорочувалося шаленими темпами, ціни зростали щодня, галопувала гіперінфляція. Усе ж, незважаючи ні на що, всесилля Кравчука здавалося непорушним. Ще не знайомий з демократією, яка, крім усього іншого, передбачає й дію "його величності випадку", коли долю політиків вирішують не лише відсотки, а деколи і десяті відсотка голосів виборців, Леонід Макарович "розслабився" і таким чином утратив пильність, очевидно, покладаючись на одвічну консервативність і слухняність постсовкового електорату, на свідомий і несвідомий страх перед чинною владою. (У березні 1991 зверху сказали голосувати за збереження СРСР -- майже всі проголосували за збереження СРСР, у грудні 1991 зверху сказали голосувати за незалежність -- майже всі проголосували за незалежність, і хто би мав більші шанси стати першим президентом України, як не голова тодішньої Верховної Ради і хто мав би стати наступним президентом, як не чинний президент?)

Самозаспокоєння Кравчука і його команди у виборчій кампанії підсилювалося ще й тим, що, крім опори на чиновницьку вертикаль, чинний президент майже неподільно мав у своєму розпорядженні всі тодішні засоби масової інформації.

На відміну від кравчуківської команди, команда Кучми на чолі з Дмитром Табачником діяла рішуче й продуктивно. "Червоний директор", недорікуватий і кострубатий Кучма в класичному розумінні зреалізував народну мудрість -- "будь простішим і люди до тебе потягнуться."

У нещодавно виданих спогадах "Маємо те, що маємо" Леонід Кравчук зізнався: з погляду дня сьогоднішнього він таки застосував би на виборах 1994 року адмінресурс -- принаймні, аби не допустити масових фальшувань на користь Кучми на Сході й Півдні України, там, де очолювані комуністами виборчі комісії в Донбасі і влада кримського "президента", промосковського популіста Юрія Мєшкова справді докладали максимум зусиль, аби ненависний "націоналіст" Кравчук програв. Але очевидно, результати першого туру виборів, коли Кравчук випередив Кучму на шість із половиною відсотків, і прогнози тодішніх соціологів на його перемогу у другому турі остаточно розхолодили Леоніда Макаровича і в підсумку він програв.

Розпочалася довга кучмівська епоха, яка ніяк не може і не хоче закінчуватися. Але як би там не було, майже десять років тому стався єдиний на теренах колишнього Радянського Союзу прецедент демократичного і конституційного передавання влади від одного законно обраного президента до іншого.

Навряд чи Кучмі хочеться передавати владу таким самим шляхом, як він її отримав, і напевно, наш президент спить і бачить уві сні "російський варіант", який став ще одним прецедентом зміни влади на пострадянському просторі. Телеканал "Євроньюз" показав зустріч Нового 2004 року на Красній площі у Москві. Молоді хлопці, перехиляючи "з горла" шампанське, вигукували: "За Россию, за Путина!", що дуже нагадувало "За Родину, за Сталина!" Значить, справа Єльцина, організатора і натхненника системи "демократичного престолонаслідництва" в Росії, не пропала даремно.

Через чотири роки після знаменної для російської історії події більшість російських політиків навіть не соромляться говорити, що 31 грудня 1999 року, власне, відбулося передавання влади від Єльцина до Путіна, а не щось подібне на демократію. Найкраще цю думку сформулював Владімір Жиріновський: "Можна сказати, що був покладений початок конституційно-монархічного режиму в країні. Вважаю, що саме так і повинна передаватися влада в Росії: не через фізичну сім'ю -- від батька або від матері до сина або дочки, а через форму передавання, яку запропонував Єльцин, залишаючи своїм спадкоємцем Владіміра Путіна". Лише політик і бізнесмен Константін Боровой саркастично відзначив: "Єльцин забув цьому шкєтові пояснити, що таке демократія. Просто забув через свою старість".

Феномен Путіна показує, як у країні, де немає жодних традицій демократії і взагалі жодних політичних традицій, можна фактично з нуля "розкрутити" будь-яку політичну фігуру чи партію. Це підтвердили і думські вибори 1999 року, коли абсолютно "нульова" партія "Єдіная Россія", нікому не відома ще два місяці тому, отримала найбільшу кількість місць в російському парламенті, і особливо останні вибори, коли ця партія взагалі сформувала конституційну більшість.

Путін -- гарант безхмарної старості й захисник від будь-яких можливих судових переслідувань колишнього президента Єльцина -- прецедент, імовірно, дуже милий серцю нашого Леоніда Кучми, який би теж залюбки пішов на такий варіант. Однак схожа угода між колишнім і новим президентом, яка би теоретично гарантувала безпеку першому у будь-якому випадку, швидше мала би бути угодою не правовою, а джентльменською. А джентльменська угода завжди може бути порушена там, де в політиці не існує джентльменства. Зрештою, поживемо -- побачимо.

Шкода, що ні в Єльцина, ні в Кучми немає синів, а то вони би могли спробувати північно-корейський варіант династичного передавання президентської влади від Великого Вождя (Кім Ір Сена) до Улюбленого Керівника (Кім Чен Іра), як це успішно здійснив у жовтні минулого року Гейдар Алієв у Азербайджані. За радянських часів було безліч трудових династій -- сталеварів, шахтарів, хліборобів, і що тут дивного, коли з'являються і президентські династії, що притаманно навіть західній демократії ("сімейка Адамсів" у ХІХ столітті і "сімейка Бушів" у ХХ-му). Старий Гейдар не мастив собі голови зі спадкоємцем, спочатку призначивши свого сина Ільхама прем'єр-міністром (теж відома пострадянська схема -- від прем'єра до президента, випробувана Кучмою і Путіним), а потім, відходячи у вічність, майже за пушкінським сценарієм ("и в гроб сходя, благословил"), дав наказ своєму народові слухатися свого чада.

Кучмі був дуже до душі такий варіант і він не втримався, аби не розчулитись з приводу передавання влади в Азербайджані. На похороні Гейдара Алієва в Баку наш президент відзначив, що покійний був його великим другом і додав: "Я переконаний, що нинішній президент Азербайджану Ільхам Алієв буде гідно проводити політику свого батька -- попереднього президента Азербайджану".

На відміну від цього варіанту, Кучма виявив надзвичайно вороже ставлення до грузинського, який теж є ще одним прецедентом зміни президентської влади на посттоталітарних теренах. Коли стотисячний мирний натовп штурмує будівлю парламенту в Белграді або в Тбілісі, жодний спецназ або навіть військо не здатні цьому зарадити, така вже логіка революцій. Це зрозумів мудрий "сивий лис" Шеварднадзе і цим приготував для себе почесне місце в грузинській історії, а на нещодавніх виборах нового президента Грузії навіть проголосував за Саакашвілі.

Романтика революції в наш час поступається місцем грошовим вливанням і політологічним концепціям. Кажуть, що повалення влади Мілошевича у 2000 і Шеварднадзе у 2003 -- звичайна штатівська піарівська "фішка", яка відпрацьовувалась на фокус-групах (зокрема, гасло "Готов є", що означає "Йому хана" чи захоплення парламенту з трояндами в руках) і обійшлася американським платникам податків чи кишені Сороса, у першому випадку, в 450 мільйонів баксів, у другому -- в 200 мільйонів. Можливі прогнози для "українського варіанту" -- 600 мільйонів. Хоча перспектива сколихнути одвічне масне болото байдужості українського народу і одержати ту критичну протестну масу людей, яка приводить до революційного вибуху, майже дорівнює ймовірності падіння Місяця на Землю.

Отже, як бачимо, варіантів зміни влади в Україні восени цього року є досить, але, звичайно, найоптимальнішим був би наш рідний, уже випробуваний український варіант 1994 року -- демократичне всенародне обрання нового президента з найменшою ймовірністю фальсифікацій. Проте який варіант оберемо ми чи обере за нас історія, дізнаємося вже незабаром.









» 
ІЛЮЗІЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ СИЛИ
Богдан БАЧИНСЬКИЙ
 
31 жовтня цього року виповниться рівно десять років з того часу, як українці отримали невимовне щастя бачити у президентському кріслі -- найвищій державній посаді -- Леоніда Даниловича Кучму. Про це знають усі, і в цьому факті десятирічного президентського терміну Кучми ніхто не сумнівається, навіть незважаючи на юридичні колізії, які влаштував українцям їх Конституційний Суд. Нагадаємо, що на передодні новорічних свят 11 з 15 суддів Конституційного Суду винесли рішення про те, що норма Конституції, яка передбачає, що одна людина може бути президентом лише два терміни поспіль, не буде застосована до Леоніда Кучми під час виборів 2004 року. Таким чином чинний президент отримав право на цьогорічних виборах вже втретє балотуватися на обійману ним посаду. Судді знайшли аж три аргументи, користаючись якими вони потрактували Основний Закон так, що його наслідки тепер суперечать самому духу демократичності, яким, як вважали, була насичена українська Конституція.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Знову канікули? 
  ·  Банкрутство влади 
Погляд
  ·  Губернатор під питанням 
  ·  Без права на перевезення 
  ·  Ще до проблеми спалювання кислих гудронів 
  ·  Вакації Кучми на тлі повені 
  ·  Ексклюзив із провінції 
Поступ у Львові
  ·  Богдан МАТОЛИЧ: Туристична галузь потребує інвестицій 
  ·  У Львові буде "Козацька Січ" 
  ·  У черзі на перейменування 
  ·  Облрада в очікуванні змін 
  ·  Депутати бувають різними 
  ·  Звіту Лозинського -- бути! 
  ·  Визначено місця для паркування 
  ·  Історія України по-російськи 
Поступ з краю
  ·  НАТО стурбоване Україною 
  ·  Микола КАТЕРИНЧУК: У нас здійснюється конституційний переворот 
  ·  Соціалісти: Ми не допустимо неконституційних змін! 
  ·  Третя перемога Ющенка 
  ·  Українці за "Нашу Україну" 
  ·  Влада перегруповується 
  ·  "Рада" за склом 
  ·  Українці проти мирних іракців 
Поступ у світі
  ·  Хакамада звинувачує Путіна 
  ·  Росіяни не поспішають забиратися 
  ·  Американські президенти домовилися 
  ·  Відвідувачів США "фарбуватимуть" 
  ·  Прибульці живуть у Китаї? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Нафта потече до Плоцька 
  ·  Енергетичне непорозуміння 
  ·  Квартплату неодмінно збільшать 
  ·  Вільна торгівля для всієї Америки 
  ·  Платна соціальна допомога 
  ·  Китай вводить мито на сталь 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Арт-Поступ
  ·  Мистецька сенсація -- "Є"! 
  ·  Фотографічні місяцеслови: новий час за старим стилем 
  ·  АНОНС КОНЦЕРТУ КАПЕЛИ "ДУДАРИК" 
Спорт-Поступ
  ·  Афіни чекають 
  ·  У суботу буде бокс 
  ·  Помер Чарльз Дюмас 
  ·  Не доплили до п'єдесталу 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Поступ технологій
  ·  battlefield від LucasArts 
  ·  Майже п'ять гігабайт на диску 
Тема Поступу
  ·  ІЛЮЗІЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ СИЛИ 
  ·  Уперед ногами 
Поступ реляксу
  ·  Анжеліна Джолі 
  ·  Дуже ХОРОШЕ кіно 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  АРТ-АНОНСИ 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Для клієнтів і двох ноутбуків не шкода!