BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:0 14-12-2017 -   До Дня святого Миколая для діток проведуть майстер-клас із випікання різдвяного печива  
  14:41 14-12-2017 -   Через падіння фрагменту балкону на вул. Шевченка, 4а постраждала дівчина  
  14:37 14-12-2017 -   Через падіння фрагменту балкону на вул. Шевченка, 4а постраждала дівчина  
  14:36 14-12-2017 -   До Львова приїде Кеті Мелуа – британська співачка  
  14:32 14-12-2017 -   На Львівщині впіймали крадіїв залізничних рейок  
Україна
  15:33 14-12-2017 -   Протягом року в Україні викрали 80 людей  
  15:32 14-12-2017 -   На Одещині невідомі обстріляли рейсовий автобус  
  15:26 14-12-2017 -   В Україні на вихідних зіпсується погода  
  14:31 14-12-2017 -   У Чернігівській області жінка виявила на своєму підвіконні бомбу  
  14:29 14-12-2017 -   У Рівному підпалили будинок і авто депутата  
Світ
  16:5 14-12-2017 -   Американські вчені відкрили новий спосіб підсилити ефект антибіотиків  
  15:28 14-12-2017 -   Путін розповів, що українці та росіяни - один народ  
  11:42 14-12-2017 -   У США госпіталізували Джона Маккейна  
  11:40 14-12-2017 -   Китай запустив найбільшу в світі плавучу сонячну електростанцію  
  10:43 14-12-2017 -   На Землю повернулися космонавти 53-ої експедиції МКС  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Переяславська умова
Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ
 
1 (11) січня вдосвіта прийшли Бутурлину з тов. нові інструкції з Москви... Після того як гетьман зложить присягу, йому треба нагадати, що говорив у Москві в місяці вересні його післанець Лаврин Капуста: що гетьман просить царя прислати до Київа й до инших міст своїх воєвод з військом, тисячі зо три, хоч гетьман має й свого війська готового богато...

7 (17) гетьман прислав місцевого полковника Тетерю до Бутурлина сказати йому, що він хотів би його бачити, але без церемонії, не з тим щоб він передав царську грамоту і виголошував промови. Бутурлин полишив гетьманові визначити час і місце: тоді гетьман сказав, що він ввечері буде у Бутурлина в його мешканню. Дійсно ввечері приїхав наперед Виговський з Тетерою і заповіли приїзд гетьмана, і він слідом приїхав з ними ж таки...

Другого дня прийшов від гетьмана Виговський і розповів Бутурлину про раду, що відбулась у гетьмана: спочатку "була у гетьмана тайна рада з полковниками, суддями і військовими осавулами, і полковники, судді, осавули під царську високу руку підклонились. "Після ради, що гетьман мав з полковниками, зрана, другої години дня, бито в барабани з годину, щоб нарід збирався послухати, що має бути. Зібралася велика сила всякого чину людей і зроблено великий круг для гетьмана і полковників. Потім вийшов сам гетьман під бунчуком, з ним судді, осавули, писар і всі полковники. Гетьман став серед кругу, і військовий осаул наказав, аби всі мовчали. Коли затихли, гетьман став говорити до народу:

"Панове полковники, осавули, сотники і все військо Запорізьке і всі православні християне! Відомо вам усім, як нас Бог свободив з руки ворогів, що гонять церкву божу і кривдять все християнство нашого восточного православія. Шість років живемо ми в нашій землі без господаря в безнастанних війнах і кровопролиттях, з гонителями й ворогами нашими, що хочуть винищити церкву божу, аби ім'я руське ані згадувалося в землі нашій. Вельми се нам усім докучило, і бачимо, що не можна нам довше жити без царя. Тому нині зібрали ми явну раду всьому народові, аби сьте вибрали собі господаря з чотирьох, котрого хочете. Перший -- цар турецький, богато разів він накликав нас через послів своїх під свою владу. Другий -- хан кримський. Третій -- король польський: коли того захочемо, він ще й тепер нас може прийняти до давньої ласки. Четвертий -- православний государ Великої Росії, котрого ми вже шість літ безнастанно собі випрохуємо. Вибирайте, котрого хочете! Турецький цар -- бісурмен; всім вам відомо, яку біду терпить наша братія, православні Греки, і в якім вони утиску від безбожних. Кримський хан теж бісурмен; поневолі прийнявши його в приятелі, які незносні біди ми перетерпіли! А яка неволя, яке нещадне пролиттє християнської крови і утиск був від панів польських, того нікому з вас не треба оповідати: всі ви самі знаєте, що за краще вважали вони жида і пса, ніж християнина, брата нашого. Православний же великий государ, цар восточний -- одного з нами грецького закону, ми з православними Великої Росії одно тіло церковне, що має головою Ісуса Христа. Сей великий християнський государ змилувався над незносними кривдами православної церкви нашої Малої Росії. Не злегковаживши безнастанних наших шестилітніх благань, він прихилив до нас милостиве своє царське серце і прислав до нас своїх великих ближніх людей з царською ласкою. Коли ми тепер його щиро полюбимо, то крім його великої руки не знайдемо благотишнішого пристановища. А коли хто з нами в тім не згоден, тепер куди хоче -- вільна дорога!"

"На сі слова весь нарід закричав: Волимо під кріпкою рукою царя восточного православного в нашій благочестивій вірі помирати, ніж ненависникові Христовому поганинові дістатись!" Потім полковник переяславський Тетеря, обходячи в кругу, питався на всі боки: Чи всі так призволяєте? Рік весь нарід: "Всі однодушно"! Тоді гетьман сказав: "Нехай так і буде! Нехай Господь укріпить під царською кріпкою рукою". За ним і весь нарід однодушно закричав: Боже утверди, Боже укріпи, аби всі ми навіки однодушні були!

"Після того ото писар Виговський прийшов і сказав, що козаки й міщани під високу руку государеву підклонились"...

Коли вони ввійшли до церкви, Прохор, Адріян і Григорий з усім духовенством, убравшися в ризи, приготовилися відправляти чин присяги з книги, присланої від царя з Москви. Але тут гетьман сказав, щоб наперед Бутурлин з товаришами зложили присягу за царя, "що він, государ, гетьмана Б. Хмельницького і все військо Запорозьке польському королеві не віддасть і за них буде стояти, вільностей не порушить, хто був шляхтич, козак або міщанин, і взагалі в якім-будь стані до сього часу був і маєтности мав, щоб так був і далі, і щоб великий государ був ласкав -- велів видати їм на маєтности свої царські грамоти"...

Бутурлин з товаришами на се сказав: "В Московській державі і давнішим государям присягу складали (тільки) піддані, і теперішньому цареві всею державою складають вони присягу на те, щоб йому служити і всякого добра хотіти. А щоб складати присягу за вел. государя, такого ніколи не бувало ані буде, і гетьманові навіть говорити такого не личить, бо всякий підданий повинен присягати свому государеві..."

Гетьман на се сказав, що він про се мусить порадитися з полковниками і з усіми людьми, що тепер при нім. Вийшов з церкви й пішов на двір Тетері, і там довго радився з полковниками й усіми людьми. Бутурлин же з своїми людьми стояли тим часом в церкві. Прийшли до них з Тетериного подвір'я від гетьмана два полковники: сам Тетеря і миргородський Лісницький -- і почали говорити теж саме: щоб Бутурлин з товаришами присягли за царя. Ті повторяли, що се річ "непристойна" складати їм за царя присягу: ніколи того не водилось, щоб за государя складано присягу. Присягу складають піддані.

На се полковники сказали, що власне польські королі завсіди присягають своїм підданим.

Бутурлин з товаришами відповідали, що польських королів брати за взірець не годиться (непристойно): вони, по-перше, "невірні", по-друге, вони "не самодержці", по-третє, "в чім вони й присягають, вони того не дотримують"...

Полковники, мовляв, більше нічого не знайшли сказати і пішли з тим до гетьмана. За якийсь час він прийшов до церкви з Виговським, з полковниками, сотниками, осавулами, отаманами й козаками і сказав Бутурлину, що вони в усім покладаються на царську ласку і готові по всій щирости, згідно з євангельською заповіддю зложити присягу великому государеві, і за його здоров'є будуть голови свої складати, а в усяких своїх справах гетьман і військо Запорозьке потім будуть його просити (бити чолом).

Тоді "за божою милостю і за поміччю Пречистої, заступством святих московських і всяких инших і за щастєм великого государя" Бутурлин з товаришами привели гетьмана, писаря, обозного, суддів і осавулів військових, полковників і все військо Запорозьке під високу руку государеву...

Після сього гетьман з боярами поїхав каретою назад на збірний двір, а полковники й инші люди пішли пішо. На збірному дворі, згідно з царською інструкцією, наступила тепер передача гетьманові інсіґній: корогви, булави, кафтана й шапки -- з примовами, згідно з присланими з Москви текстами...

Величезна більшість дослідників констатувала, що, піддаючись під зверхність московського царя, Україна далі заховувала державні права і атрибути, тому в державно-правній оцінці сього акту вагалася між такими формами державних сполучень, як унія персональна або реальна, конфедерація і васальство-протекторат. Лише дехто, вважаючи на централістичні тенденції Москви і внесені нею застереження, що в дальшім процесі звели на ніщо державне право України, кваліфікували її об'єднаннє з Москвою як інкорпорацію, хоча й неповну, або прилученнє з захованнєм автономних прав (Нольде, Розенфельд)...

Але Москва мала инші пляни. Вона рахувалася з фактичною державністю Козацької України, але не могла забути, що се були князівства Київське і Чернигівське -- з числа тих отчин московської династії, що їх стільки вона вже зібрала і перетворила в свої провінції, і так само мусить перетворити й сі. Трудно рішити, наскільки вона, йдучи протореними стежками своєї многовікової практики, від першої хвилі нових взаємовідносин свідомо переводила такі моменти, які в дальшім могли послужити прецедентом для того, щоб трактувати Україну як інкорпоровану провінцію. Таким моментом була і безпосередня присяга цареві всеї людности, котра так псує тепер правно-державну кваліфікацію сполучення України з Москвою.

З другої сторони, як я вище підніс, козацька старшина допустила непоправимі помилки, не протиставивши московським аспіраціям виразної правно-державної формули взаємовідносин. Не усвідомивши собі всеї відмінности нових взаємовідносин від старого передреволюційного свого становища в Польській Річипосполитій, вона з нових державних верхів раз у раз зсувалася на старі прецеденти своїх договорів з королем і сенаторами...

Владуща старшина і царський уряд з цілком відмінних, а може, навіть протилежних становищ трактували сі московські переговори. Старшина могла думати, що се вона для початку і заохоти робить ріжні поступки царським аспіраціям, а пізніше, коли гетьманський режим на Україні зміцниться, сі поступки можна буде звести на ніщо, і се справді напр. удалося в сфері фінансовій. Але далеко частіш обставини йшли на руку московському урядові, що свої поступки фактичній українській державности теж уважав за тимчасові і вів непохитний курс на інкорпорацію Козацької України і перетвореннє її в просту провінцію Московського царства.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Газета "Дон" разсказывает о следующем случае самоубійства малололітняго: ученик полтавско-классической гимназіи, мальчик 13 літ, 4 класса, 29-го ноября вечером в своей квартире, среди товарищей и в присутствіи репетитора, покушался на самоубійство. Не получивши от репетитора просимых денег, он добыл у кого-то 5 рублей и купил револьвер самого малого калибра и слабого боя, вследствыи чего рана оказалась не смертельною. В записцы, оставленной на столе, написано: "А что, хорош мой план? Одним дураком на світі будет менше!"
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Міністерська карусель 
  ·  Коновалець повернеться до Києва 
Погляд
  ·  Кучма-Дрючма-Барабучма 
  ·  Донецький план для Іраку 
  ·  А Кравчук -- проти 
  ·  Пошуки зброї тривають 
  ·  Погромна промоція в Лодзі 
  ·  Олексій ТИТАРЕНКО: Фактично нічого не змінилося 
Поступ у Львові
  ·  Обережно: гори 
  ·  Політика без кутів 
  ·  Прорив у Соснівці 
  ·  Пожежі внаслідок необережності 
  ·  Німці допомагають інтернату 
  ·  Голова відкидає звинувачення 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Литвин налякався гніву Європи 
  ·  Новий міністр без міністерства 
  ·  Безперспективна експертиза 
  ·  Кольчуги для Туркменбаші 
  ·  Грищенко в Лондоні 
  ·  Журналістів захистять від виборів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Стражі пильнують іранський парламент 
  ·  Німеччина економить на озброєнні 
  ·  Жалоба за нелегалами 
  ·  Депортація з Литви 
  ·  Святкування чаклунів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Зберігайте гроші в євро 
  ·  Мінфінівські спростування 
  ·  Укрпошта змінює тарифи 
  ·  Бюджет від Арні 
  ·  Індекс економічної свободи -- 2003 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Переяславська умова 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  В об'єктиві -- Джексон Поллок 
  ·  АРТ-мозаїка 
  ·  Люблінські експерименти Сергія Наєнка 
  ·  Між "тут" і "завжди" 
  ·  Сецесія по-каталонськи 
  ·  Пюпітр і фагот 
Спорт-Поступ
  ·  Гарячий зимовий футбол 
  ·  "Динамо" готується до Кубка 
  ·  Гандбольні перипетії 
  ·  Медведенко -- кращий 
  ·  Донбасівці ділять очки 
  ·  "Азовмаш" продовжує вигравати 
  ·  Хто посперечається з "Прайдом"? 
  ·  Баскетбольний калейдоскоп 
  ·  БК "Самбір" без поразок 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Королева морів та океанів