BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Арт-Поступ.    Поступ в Івано-Франківську.    Поступ науки і технологій.    Кінопоступ.    Музичний Поступ.    Львівські обсе.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 квітня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  СДПУ(о)

___________________________________________________________________________

Сальонова” виставка ні про що
Андрій ДОРОШ
 
Спеціально організувати таку експозицію було б непросто. Але відпустивши не тільки кермо, а й вітрила – чом би й ні? Уже сама назва виставки – “У ХХІ століття з мистецтвом” – породжує сумніви й спонукає до роздумів: чи варто волочити за собою щось таке проблематично корисне, як мистецтво. Може, без нього якось можна обійтися? А коли уже з ним, то з яким? У німецькій мові, крім означення минулого часу, є ще й термін для давноминулою. Саме цей давноминулий час найповніше здатний охарактеризувати експозицію, пропоновану нещодавно глядачам у Львівському палаці мистецтв.

І все ж навіть негативні наслідки не перестають бути наслідками. Часом такий “розтин” через певні ділянки мистецтва потрібно робити бодай для того, аби з’ясувати, що діється всередині. Не можна стверджувати, що нинішній розтин перетяв головний стовбур художнього середовища міста, бо це було б перебільшенням, але він усе-таки показав кілька подробиць, важливих для висновків.

Графіки експозицію зігнорували – їм простіше тепер вислати свої естампи до Токіо чи Берліна.
Скульпторам без замовлень живеться сутужно, й вони, мов ті японські деревця “бонсай”, перейшли до форм майже кишенькових, та й живописці виявили себе далеко не всіма прізвищами, які сьогодні формують малярський бік личини міста. Не знайдемо в експозиції робіт Бажая, Медведя, Патика, Сипняка, Шимчука. Є, щоправда, Богуславський, Мінько, Федорук, але явно не в найкращій подачі.
Так, Федорук повторно показав полотна, експоновані на попередньому “Осінньому салоні”. Як для автора з амбіціями до першої десятки живописців міста, то жест не цілком достойний. Прояснилася й така подробиця, що майже піввікове дресирування молоді у стінах середнього й вищого художніх закладів Львова не дало жодного (!) митця, який би свідомо й з внутрішнім бажанням узявся зобразити людину при праці. Єдина композиція Володимира Іванова “Вітрина”, яка могла б відповідати цьому критерію, несе радше алегоричне навантаження. А всі решта (внаслідок бездарної подачі такої благодатної для вирішення теми) сахнулися від неї, неначе від чуми. Єдина слабенька надія, яка може пов’язуватися з дальшим існуванням у Львові побутового жанру, стосується Сергія Резніченка, котрий освіту здобув не у Львові й не має такого упередження, як більшість митців нашого міста. Брак на виставці й портрета – дві-три роботи авторів старшого покоління (І. Самотос, Г. Кічула, Т. Волошенко) ситуації не змінюють. Виникає підозра, що для більшості сучасних авторів середнього та молодшого поколінь створення повноцінного портрета в естетичному, психологічному та й суто ремісничому (рисунок, композиція, колорит) аспектах є завданням понад їх сили. Натомість буйно повиростали епігонські переспіви мюнхенського символізму кінця 19-го ст. (Ф. Штук, А. Беклін) – усілякі горгони-Медузи, архангели Рафаїли тощо. Тут, до речі, варто закинути слівце про стан нашого сакрального живопису, який навіть у Львові трактується з просто фантастичною безвідповідальністю. Описуючи його сучасний стан, зовсім нескладно загрузнути в багні єресі, але навіть побіжного погляду достатньо, аби усвідомити, що стосунок до сакрального малярства повинен бути незмірно більш поважним з боку авторів й суворішим з боку замовників, аніж є зараз.

Основною бідою й надалі є наша дводумність (оруелівське “двоємисліє”), культивована десятиліттями, вона впродовж останніх років не тільки не щезла, а дала нові, напрочуд живучі, гібриди. Аби не бути голослівним, відішлю до експонованої на виставці композиції, названої “Три закохані дегенерати”, уже не кажу, як можна цю назву злосливо проінтерпретувати в контексті виставки та її добродійників, але спосіб, у який автор Л. Скоп, реставратор іконопису й претендент на теоретика сакрального малярства, позбувається “блуду мислей”, навряд чи є гідним.
Тим паче, що згаданому твору бракує навіть того критерію, який проповідували декаденти столітньої давності: “Якщо естетично, то може бути аморально”. Тепер не тільки аморально, а й бридко. Куди ж далі? Що ж, однак, можна позитивного виловити з експозиційного “білого шуму”? Як не дивно, але дещо й вдається, переважно з нейтрального пейзажного малярства. Три безпретензійні (свого часу відхилені “Осіннім салоном”) роботи: пейзаж З. Сойки, який є у прямому переклику з манерою “барбізонців”, дві стилізовані під аплікацію, але живописно вповні професійні композиції В. Богуславського, котрий, шукаючи місця для станкової картини в сучасному інтер’єрі, без вагань порушує канон заборони “графічності в малярстві” й таки добивається хорошого результату. Схоже вирішує свої композиції й С. Міхновський, який після кількох років експериментів нарешті віднайшов власну, ще ніким у Львові не топтану стежку й пропонує глядачу агресивні в колориті, але уповні придатні для комфортабельного сприймання пейзажі. На виставці присутні й нефігуративні твори, але відчутно, що постали вони вже без того гарячкового ентузіазму, який вирізняв їх ще 7-8 років тому. Певно, через те, що час тотального захоплення безпредметністю у Європі минув давно, а ми перехворіли на нього швидко й у не дуже важкій формі. Декоративне мистецтво через специфіку наших навчальних закладів представлено добре, але... Але переважно старшою генерацією –
М. Кордіяка, Т. Левків, які просто ще раз підтвердили європейську конкурентоспроможність своєї творчості. Узагальнюючи, можна стверджувати, що бути собою, та й то більш-менш, можуть сьогодні лише автори, які виробили ім’я щонайменше чверть віку тому, або фанатики, які воліють існувати “на грані фантастики”, але не поступатися принципами. Всі інші, а це у Львові майже 0,1 % населення (близько 1000 осіб), воліють йти стежкою “чего изволите-с?” – що для справжнього мистецтва завжди було смертельним. Щоправда, справжнє мистецтво завжди було долею одиниць – щасливців і невдах, по-своєму теж геніальних у своїх промахах.

І останнє слово – про каталог, який з реальним виглядом експозиції співвідноситься приблизно так, як філологічні характеристики слова “діра” з реальною дірою, скажімо, в бруківці.









» 
Виставка боцеті на уродини
Борису Григоровичу Возницькому – 75!
 
Ювіляр
Шість років тому, відкриваючи Музей барокової скульптури в колишньому костелі кларисок, Микола Горинь присвятив імпрезу уродинам легендарного збирача мистецьких скарбів, незмінного впродовж кількох десятків років директора Львівської картинної галереї Бориса Григоровича Возницького.
Позавчора колишній, але також легендарний голова облради зміг привітати Бориса Возницького не тільки із ювілеєм, а й із тим, що в цій філії Галереї мистецтв з’явилося сенсаційне поповнення до загальної експозиції творів Іоанна Георгія Пінзеля – 5 боцеті, пластичних ескізів, що переконливо демонструють індивідуальний експресивний стиль Майстра і розширюють наші уявлення про його творчий доробок.
Детальніше>>
»  ЛЬВІВ УСЮДИ
Герберт без епілогу
 
Дім був біноклем дитинства”, – писав Збігнєв Герберт, для котрого рідною домівкою стала вся Європа, яка оплакала свого Поета кілька років тому. Але в перевернений бінокль, у який Герберт бачив своє далеке дитинство, було видно й цілком реальний дім: Львів, Личаківська, 55. До цього дому Поетові не судилося повернутися. Хіба що віднедавна встановленою меморіальною таблицею і хіба що власними творами – виставкою “Епілог бурі” в Палаці мистецтв і віршами, які вийшли друком двома мовами у львівському видавництві “Камерняр” у перекладі й упорядкуванні Віктора Дмитрука.
Детальніше>>
»  ЮВІЛЕЙ
На крилах Лисенкових пісень
Яким ГОРАК
 
У рамках відзначення 160-літнього ювілею Миколи Лисенка в залі Будинку вчених відбувся монографічний концерт “Солоспіви Миколи Лисенка”, підготований студентами ЛДМА під творчим керівництвом професора академії Я. Матюхи.

Хоч до програми увійшли деякі добре знані солоспіви композитора (як, наприклад, “Коли настав чудовий май”, “Коли розлучаються двоє”), проте основний акцент було зроблено учасниками вечора на тих творах, що рідко звучать або й не звучали зовсім із концертних естрад. Уперше (принаймні у Львові) було представлено лише недавно віднайдені й опубліковані солоспіви М. Лисенка до слів О. Олеся “Літній вечір” і “Любов”, а також своєрідним циклом в межах одного вечора прозвучали всі солоспіви до слів Г. Гайне. Цей позитивний пізнавальний момент не лише викликав інтерес і приваблював слухача, але й робив вечір небуденним, особливим. Загальне захоплення від почутого було очевидним і зрозумілим, доводилося тільки шкодувати, що, маючи в українському класичному музичному арсеналі такі мистецькі шедеври світового рівня, як солоспіви Миколи Лисенка, ми виконуємо їх лише на ювілеях, не пропагуючи частіше й інтенсивніше, як цього б хотілося.
Детальніше>>
»  АРТ-НОВИНИ
Творчість, живопис, комп’ютер...
 
У Львівському музеї етнографії та художнього промислу відбулася виставка художника Богдана Вандяка “Комп’ютерна графіка”.

На такі виставки в мистецькому Львові переважно збираються однодумці – люди одного внутрішнього світу. Цього разу за сприяння директора музею Романа Чмелика, мистецтвознавця Олеся Ноги та при озвученні заслуженого артиста України, бандуриста Романа Гриньківа відкрилося свято знайомства з уродженцем Івано-Франківська, а нині мешканцем Торонто – Богданом Вандяком. Його друзі-львів’яни сподівалися побачити живопис, адже Богдана пам’ятають як талановитого випускника Львівської академії мистецтв, який вражав усіх своїми великими олійними живописними картинами, а потрапили на зовсім несподівану експозицію. То все ж таки в дусі Вандяка – здивувати!
Детальніше>>
» 
НАША АФІША
 
Оперний (тел.: 72-88-60)

18 (чт) “Севільський цирульник”. 18.00

19 (пт) “Лускунчик” .18.00

20 (сб) “Ноктюрн”. 12.00 “Ключ на бруківці”. 18.00


Театр ім. Леся Курбаса (тел.: 79-86-30)

19 (пт) У приміщенні театру прем’єра автономного театрального проекту за творами Семюеля Бекета “Не я”, “Подих”, “Колискова”. 19.00
Детальніше>>
»  АРТ-АНОНС
Пам’яті видатного диригента
 
Філармонія.19 (пт) До 90-річчя від дня народження – концерт пам’яті видатного львівського диригента Ісаака Паїна за участю симфонічного оркестру Львівської філармонії, камерного оркестру Львівської музичної академії та солістів. 18.00
Детальніше>>
» 
Забавляючись кольором останньої тиші
Роман РОМЕН
 
У галереї “Ґердан” відкрито виставку живопису Лева Скопа, творчість якого Роман Василик, завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської академії мистецтв, охарактеризував такими словами: “За родом діяльності Лев – людина неспокійна, несподівана, він патріот, який дбає про збереження історичних цінностей, жертовно працює в Дрогобичі реставратором і організатором наукових конференцій “Драганівські читання”.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Тінь Сребреніци накрила уряд 
  ·  Європа трохи відчиняє двері 
  ·  Львову пообіцяли відбіркові матчі ЧЄ-2002 
  ·  Стадіон “Україна” дискваліфікували 
Погляд
  ·  Михайло Лужецький: Люди, які очолять департаменти, не зіпсовані чиновницькою роб 
  ·  Вічний Шерех-Шевельов 
  ·  Знову за старе 
Поступ у Львові
  ·  У власний під’їзд заходити небезпечно 
  ·  Головне у виборах – підрахунок 
  ·  ЛОО УРП проти Зорислави Ромовської 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Чиновник постане перед судом 
Поступ з краю
  ·  Кучма знав про поставки зброї в Ірак 
  ·  Про що мовчить “Громадське радіо”? 
  ·  Мало російські вибори 
  ·  Молодь як розмінна монета 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Аз єсмь. Ora et labora 
  ·  Москва-НАТО: дружба за розрахунком 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  Час вирішальних матчів 
  ·  Мабуть, таки восьмі 
  ·  Блаттер замітає сліди 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Збирач бюстгальтерів 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
Арт-Поступ
  ·  Виставка боцеті на уродини 
  ·  Герберт без епілогу 
  ·  Сальонова” виставка ні про що 
  ·  На крилах Лисенкових пісень 
  ·  Творчість, живопис, комп’ютер... 
  ·  НАША АФІША 
  ·  Пам’яті видатного диригента 
  ·  Забавляючись кольором останньої тиші 
Поступ в Івано-Франківську
  ·  День народження міста 
  ·  Перша сесія нової міськради 
  ·  Той самий Шекспір? 
Поступ науки і технологій
  ·  Великі перспективи української космонавтики 
  ·  Розумні гени 
  ·  Вивчення Плутона затримується на 100 років 
  ·  Теофіль Комаринець: “Як хочеться дочекатися щасливого життя в Україні!..” 
  ·  Цінний маргарин 
  ·  intel Pentium 4 2,4 ГГц – найшвидший процесор для ПК у світі 
  ·  Демо-версія FIFA WorldCup 2002 
  ·  Знову про “діри” в системі безпеки ОС родини Windows 
Кінопоступ
  ·  Рассел Кроу все-таки отримав “Оскара” 
  ·  Чиказький двірник подав у суд на Едді Мерфі 
  ·  Мег Раян вдає, ніби вона справжня 
  ·  Бал монстрів”: романтична драма пострелігійної свідомості 
  ·  Оскароносна Гелл Беррі поранена 
  ·  Каннський фестиваль відкриє Вуді Аллен 
Музичний Поступ
  ·  Девід Бові “конфліктує” з музичною індустрією 
Львівські обсе
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ