BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Інтерв''ю у Поступі.    Львівщина в особах і вчинках.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівщина в особах і вчинках  »  Львівщина в особах і вчинках

___________________________________________________________________________

Львівська влада: антифеномен
Записки керівника прес-служби. Частина ХХІI
Тарас БАТЕНКО
 
На початку 90-х років минулого століття львівська влада була феноменом в Україні -- рідкісним і незвичним явищем, втіленням "Солідарності" і "Саюдіса" на окремій території; лідерів вистачало на своїх національних Гавела, Валенсу, Желєва. Однак цей феномен методично ізольовували в загальноукраїнському ракурсі. Були також процеси самоізоляції. Врешті-решт львівська влада (інститут облдержадміністрації) виявилася неспроможною виконувати адміністративно-командні запити Центру, а також відповідати жаданням більшості львівської громадськості.

Мені двічі пощастило побувати при цій владі -- за Миколи Гориня та Мирона Янківа. І я знаю, що втретє за цієї системи туди не потраплю, бо все менше громадянської позиції, громадянського вчинку, публічної правди чиновництва, творчості, дискусії та незалежності поглядів бачу в ній. Я знаю також, що більшість дрібних чиновників при владі мають демократичний та гуманістичний світогляд. Проте таким людям завжди бракуватиме того, що іменується словом "вчинок". Останнім громадянським вчинком була добровільна відставка Миколи Гориня в 1997 році. Тому й впав п'ємонт: до влади повернулася трансформована радянська номенклатура без достатньої культурної, гуманістичної та демократичної традиції (у своїх записках я так і не наважився присвячувати окремі розділи частині голів обласних рад -- Фурдичкові, Гадзалові, численній когорті заступників, що було б якраз доведенням падіння здобутих когортою Чорновола на початку 90-х цінностей). Я ловлю себе на думці, що, по суті, немає різниці між означеннями радянська та пострадянська номенклатура. Львівська обласна влада сьогодні -- це сірість, яка поганяє сірістю, старорежимний стиль, який нічого не продукує, внутрішній страх та мовчання тоді, коли треба говорити, це люди в масках, бо без них -- сидіти в кабінетах під портретами делегітимізованого в суспільній свідомості керівника -- від сорому давно згоріли б. Львівська обласна влада вже кілька років є в меншості до свого народу. Вона, як ніколи, слабка, а разом з нею слабка репутація Львівщини в очах Києва та всієї України.

Газетна версія "Записок" тривалістю півроку далася нелегко. Було чимало нарікань колишніх перших осіб. Доводилося почуватися некомфортно, описуючи "гарячі епізоди", свідком чи учасником яких був. Найбільше хотів оцінити трансформаційні процеси у львівській владі в історичній площині за весь період незалежності. Довелося переоцінити та переосмислити окремі постаті, до яких раніше, без належної фактологічної бази, ставився або упереджено, або надто патетично й некритично.

Суб'єктивно здається, що ми мали цілком різних за темпераментом, внутрішньою культурою та опірністю постатей, що побували в ранзі "галицьких намісників" (послуговуючись термінологією часів Австро-Угорської імперії).

Степан Давимука. Яскрава інтелектуальна фігура, яка й після відставки в 1994 році впливала на реґіональний політичний процес, розробляла різні сценарії розвитку (зокрема й ротації владних еліт на Винниченка, 18). Людина, яка постійно працювала над собою в міждисциплінарному сенсі: виняткове вміння для керівника такого рангу постійно вчитися і самому писати доповіді. Не створив своєї команди, але залишався впливовим у колі голови Львівської ОДА Степана Сенчука, зокрема й після його відставки. Кілька спроб ієрархії влади усунути його з посади керівника Львівського відділення Фонду державного майна не увінчалися успіхом. Після 1994 року Давимука надавався також на міжкомандні ігри, залишаючи за собою роль сірого кардинала.

Микола Горинь. Гуманістичне та моральне забарвлення цієї фігури вирізняло його з-посеред інших "намісників". Він, власне, не був "намісником" у повному значенні цього слова. До останніх днів перебування на Винниченка, 18 залишався загальнообраним головою обласної ради, був по суті найбільш легітимним керівником Львівщини за весь період незалежності. Як і Давимука, Горинь до кінця не сформував і не зберіг при владі своєї команди. Для Києва взагалі не було проблемою усувати перших осіб Львівщини, адже, за винятком заступників Гориня, команди губернаторів залишалися незмінними: вони залишалися у спадок. Микола Горинь був моральним авторитетом і після того, як почав працювати в Західній реґіональній митниці. Він "пішов під скорочення" з посади заступника керівника Західної реґіональної митниці в 2003 році, через небажання сприяти легітимізації нового керівництва митниці. І Давимука, і Горинь є сформованими політичними тренерами, яких затребують напередодні президентських виборів 2004 року.

Михайло Гладій. Після В'ячеслава Чорновола серед львівської еліти саме Гладій отримав чи не найкращі стартові можливості утвердитися в загальноукраїнському контексті (віце-прем'єр-міністр та міністр АПК). Кажучи про причини трансформації демократичної влади на Львівщині у її авторитарно-номенклатурну суть, не слід забувати, що Гладія як президентського намісника легітимізував В'ячеслав Чорновіл. Тріумвірат АПУ-НРУ-НДП, який начебто в 1997-1999 рр. взяв відповідальність за стан справ у області, насправді лише відігравав роль позлітки на очах львівської громади. Львівщиною правила не націонал-демократія, а модифікована в націонал-демократичних партіях стара радянська партгоспноменклатура. Власне 1997 року операція з ідеологічної заміни у Львівській ОДА націонал-демократів на клас номенклатури відбулася безболісно саме через освячення цієї операції В'ячеславом Чорноволом. Львівська громада підміни майже не помітила. Натомість Гладій-губернатор (надто у другий свій термін) виявився доволі лінивим, консервативним та авторитарним керівником, який вперше почав застосовувати т.зв. адміністративний ресурс у "повному форматі". Після прогнозованої відставки з посади голови Львівської ОДА 2002 року Михайло Гладій так і не зміг реалізувати себе в парламенті, внаслідок чого втратив посаду голови Аграрної партії України. Він все більше був схожий на такий собі списаний урядовий інвентар, і його вплив на загальноукраїнські та реґіональні процеси сьогодні є дуже обмеженим.

Степан Сенчук. Економічний і політичний прагматизм цього керівника лише на деякий час сприяв підвищенню статусу Львівщини в очах представників київських ешелонів влади (політико-економічних угруповань). Саме за Сенчука на Львівщині розпочали системно працювати на правові, а понятійні підходи (а-ля донецькі). Сенчук бачив механізми, за допомогою яких Львівський реґіон міг конкурувати з іншими у вибудуваній Адміністрацією президента системі політичного ринку. Він програв у безкомпромісній конкуренції з Львівською податковою адміністрацією, яка з відходом Сенчука від влади набрала обрисів тіньової облдержадміністрації. Після відставок Сенчук пережив важкий психологічний період забуття, перебуваючи з дипломатичною місією в Болгарії. Однак, повернувшись до Львова, зміг наростити втрачений фінансово-економічний ресурс і повернути собі статус впливового політичного гравця.

Мирон Янків. Важкий політико-економічний спадок і опікунські ролі інших неконституційних органів, що почали дублювати ОДА, не дали змоги реалізуватися Янківу на посаді "галицького намісника". За короткий час перебування на посаді він не встиг сформувати власної команди. На початку 2003 року Янків опинився в ситуації, коли, за деякими оцінками, "шапку Мономаха" (голови ОДА) почали приміряти й інші дійові особи львівського політикуму -- Радзієвський, Сергій Медведчук, Куйбіда тощо. Янків часто обирав політику вичікування на посаді голови ОДА -- і лише в ситуації з оприлюдненням Кендзьором-Тягнибоком "Аналітичної записки" пішов у наступ. Цей наступ, власне, був адресований і деяким представникам Адміністрації президента, хоча насправді мав глибоко персональні причини (причиною було інспектування Львівської області радником президента Василем Базівим). Янків став жертвою своєї дипломатичності та здатності лавірувати між кількома політичними силами. Після відставки він і далі застосовував манеру дипломатичного вичікування, що, власне, дало свої результати - посаду надзвичайного і повноважного посла України у Латвійській республіці.

Усі наступні після Гориня голови облдержадміністрації (і Олександр Сендега теж) тією чи іншою мірою були представниками колишньої радянської партгоспноменклатури -- з дещо відмінними стилями та управлінським досвідом. Інститут голів обласних рад (Фурдичко, Гадзало) теж суттєво не відрізнявся від світоглядних критеріїв, які було закладено в інституті обласної державної адміністрації. Протягом 1999-2003 рр. на Львівщині спостерігали суцільний програш націонал-демократії. ОДА та ОРА більше не репрезентували настроїв львів'ян. Слід зауважити, що Львівська обласна влада ось вже кілька років поспіль (після березневих подій 2001 року, які збіглися в часі з відставкою Сенчука) хронічно перебуває в меншості. Вона не має ані медійного, ані інтелектуального ресурсу, щоб підвищити свій рейтинг, допоки не зміниться ставлення населення до системи влади загалом в Україні.

Чи може обласна вертикаль виконавчої влади на Львівщині бути іншою? Чи може вона не відповідати канонам цієї системи? Може. Я знаю, що міг подати у відставку і Мирон Янків, не чекаючи принизливої для себе відставки в червні 2003 року, і Олександр Сендега, коли відбувалося протистояння на осі ОРА -- ДПА. Було взагалі чимало причин подати у відставку високим достойникам, принаймні так, як це зробив колишній посол України у Румунії Антон Бутейко. Проблема громадянського вчинку? Такої проблеми немає у цій системі влади, зокрема у Львівській обласній державній адміністрації. Це ще одне підтвердження того, наскільки мало громадянських свобод здобула Львівщина на початку 1990-х років минулого століття. Це ми й далі мислимо в межах трикутника "авторитарна влада -- локалізовані дисиденти -- бунтівна домашня кухня". Ми повернулися до витоків того напівтоталітарного страху, з якого Львівщина розпочинала в далеких 1987-1988 роках.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Політичний самосуд 
  ·  Азовська поразка 
Погляд
  ·  Найбільша катастрофа року 
  ·  Корінь коренів Зла 
Поступ у Львові
  ·  Андрій ПАРУБІЙ: Облраду на коліна не поставиш 
  ·  Феєрія новорічної ночі 
  ·  Справа меморіальних таблиць 
  ·  Площу Ринок знову перекриють 
  ·  Новорічний подарунок освітянам 
  ·  Авіатори судитимуться з Мінтрансом 
  ·  Транспорт теж святкуватиме 
  ·  Новорічні браконьєри 
  ·  ЛОДА проти наркоманії 
Поступ з краю
  ·  Парламент на межі розпуску 
  ·  ЄС вимагає кордону з Росією 
  ·  Соціалісти нічому не навчились 
  ·  Більшість не має кандидата 
  ·  У Харкові голодують 
  ·  Який бар'єр нам потрібен? 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ у світі
  ·  Літак опинився в океані 
  ·  Різдвяна блокада Палестини 
  ·  Виклики ХХІ століття 
  ·  "Біґль-2" не виходить на зв'язок 
  ·  Слово Боже за ґратами 
  ·  Бурджанадзе задоволена Путіним 
Арт-Поступ
  ·  Метафізика снігу 
  ·  Пригоди від Ромка Поланського 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Ігор ШУРМА: Мені однаково, на які поступки піти, аби реформу ухвалили... 
  ·  Фірмовий зНАК України 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Львівська влада: антифеномен 
Спорт-Поступ
  ·  Верпаковскіс "захавав" "Динамо"? 
  ·  Всі на зимову перерву! 
  ·  Футбол завтрашнього дня 
  ·  Лужний відзначився карткою 
  ·  Звитяги львів'ян 
  ·  МБК "Одеса" приймає "Азовмаш" 
Пост-Faktum
  ·  Зворотний бік "американської мрії" 
  ·  КАЛЕНДАР