BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Поступ літератури.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
24 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Володимир ФІЛЕНКО: Хоч круть, хоч верть -- усе сходилося на Кучмі!
 
Володимир Філенко
-- Володимире Пилиповичу, Ви є, так би мовити, політичним батьком Кучми. У книжці Юрія Луканова "Третій президент" розповідається, що саме Ви у 1992 році переконали депутата Кучму погодитися на прем`єрство. Перш ніж більш детально поговорити на цю тему, розкажіть, будь-ласка, чим тодішня політична ситуація відрізнялася від нинішньої?

-- Якщо ви кажете, що я є політичним батьком Кучми, то взагалі в цій ситуації я хотів би повторити подвиг Тараса Бульби... Це вам замість епіграфа.

Вибори 1990 року були відносно демократичними, хто б там що не казав. І перша Верховна Рада України на початковому етапі мала дві великих частини: це "група 239", де зібралися комуністи, і Народна рада (126 осіб). Я був тоді першим заступником голови Народної Ради і очолював ще фракцію Демплатформи (45 осіб), яка входила повним складом у Народну Раду. Ми ще за рік до путчу вийшли з КПРС, утворили нову політичну силу, яка називалася Партія демократичного відродження України. Після розвалу Радянського Союзу, проголошення незалежності і заборони Комуністичної партії, в Україні динамічно почала змінюватися конфігурація політичних сил. З одного боку, стали більш зримими протиріччя у самій Народній Раді, бо вона охоплювала досить широкий ідеологічний спектр, але ми об`єднувалися на позиціях антикомунізму, виступали за незалежність і демократію. Коли ж держава стала незалежною, то і Компартії не стало -- і відразу не стало, так би мовити, об`єднувального фактора в Народній Раді. Однак впала уздечка і з "групи 239", тож і там з`явилися протиріччя -- комуністи також були різними. Так виглядало, що певні сили з "групи 239", зокрема ті, котрих ми називали "червоні директори", швидше визнали незалежність як таку, відійшли від цієї дурнуватої комуністичної ідеології, тож окреслилися варіанти можливої співпраці різних політичних сил. Згодом була ситуація, коли ми домагалися відставки Вітольда Фокіна, прем`єр-міністра, якого серйозно критикували. Але демократичні сили в парламенті не могли провести тоді свого прем`єра, бо ми були в меншості. З іншого боку, і комуністи-ортодокси не могли поставити такого ж, як Фокін. Потрібен був певний компроміс між двома крилами Народної Ради.

І як карма якась, оця доля випала на Кучму, тому що його готові були підтримати і значна частина комуністичної більшості, і демократи. Зокрема його підтримувала фракція "Нової України", яку я тоді очолював. "Нова Україна" сформувалася на базі ПДВУ, і до нас підтяглися "червоні директори" з колишньої "групи 239", і Кучма зокрема... Отже, всі були готові підтримати Кучму, і начебто до того були підстави. Він висловлював на той час певні сміливі думки. Врешті-решт він на перших президентських виборах підтримав (і приймав у себе на заводі) академіка Юхновського, наперекір Кравчуку, тобто проявив відносну політичну сміливість. З іншого боку, Кучму активно рухав Плющ, який хотів через нього створити противагу Кравчуку, так мені здається... І так збіглося, що хоч круть, хоч верть, все сходилося на Кучмі. Фактично, він був ледь не єдиним реальним прохідним кандидатом на прем`єр-міністра. В цій ситуації ми дійсно його підтримали, віддали голоси. На тому етапі я його теж підтримував. Це правда. А далі уже, як він став прем`єром, одразу усе й вилізло... Просто буквально на сьомий день, коли після обрання прем`єром Кучма давав першу прес-конференцію.

-- Що саме вилізло тоді?

-- На тій прес-конференції журналістка Ірина Погорєлова поставила йому запитання, мовляв, ви, Леоніде Даниловичу, формально є членом "Нової України" і стали прем`єром зокрема завдяки її підтримці, то чи будете ви у своїй діяльності керуватися програмою і політичною лінією "НУ". І Кучма заявив, я пам`ятаю майже дослівно, він тоді ще українською не дуже розмовляв, то російською сказав: "Как би било хорошо, єслі б всє еті партії взялі отпуск хотя би на полгода і нє мєшалі работать" (цитуючи, Філенко доволі вдало копіює манеру висловлювання Кучми. -- авт.). Для мене тоді все стало на свої місця, все стало очевидним... Я визнав свою помилку. Що більше, я її не просто так визнав, а подав у відставку з посади лідера "НУ". Хоча мені, скажімо, нічого там не загрожувало -- я був визнаним її лідером. Я сказав, що підтримка Кучми була помилкою.

-- А що саме Ви зрозуміли з цієї фрази Кучми?

-- Що він номенклатурник, не демократ, кон`юнктурна людина. Що він не тримає слова, бреше. Що вам ще казати?! Коли я подав у відставку з посади лідера "НУ", мене колеги вмовляли, щоби я не психував, не гарячкував. Але я принципово скликав з`їзд і через місяць пішов у відставку. З того часу наші шляхи з Кучмою розминулися. І ось чому я Тараса Бульбу згадав.

-- Ви кажете, що Кучма на той час, коли його кандидатура розглядалася Вами, висловлював певні сміливі думки. Однак, наскільки відомо, він же під час свого депутатства не мав жодного виступу з парламентської трибуни і не вніс жодного законопроекту, тобто не був аж таким помітним...

-- Ну знаєте, тим не менше, він був директором Южмашу. В середовищі депутатів і директорів він користувався авторитетом, і ця група до його слів серйозно прислухалася. Але дійсно, він не був публічним політиком. Це правда.

-- Кажуть, Кучма не дуже хотів йти у прем'єрство. Під час тої фатальної розмови на канапі готелю "Київ", як саме Ви переконували його погодитися?

-- Так, це правда, була така ситуація. Він дійсно впирався. Що слугувало мотивом до того, що він впирався, мені сказати складно. Можливо, він відчував вагу відповідальності, яку він може на себе взяти. Можливо, розумів, що тут дійсно потрібен політичний досвід, якого в нього не було. Але все-таки він схилився до цього рішення. Як ми тепер бачимо, владу він дуже полюбив. Та так сильно, що не хоче з нею розлучатися.

-- Мабуть, він Вам дуже вдячний...

-- Не думаю, що він мені дуже вдячний, тому що це був момент стартовий, а далі я постійно критикував його політику, його діяльність. Зокрема, я серйозно критикував за те, що він знищує партії в Україні, не дає їм розвиватися, не формує структури громадянського суспільства. Врешті-решт за нього розцвіла корупція, торгівля посадами, за нього здійснювалися страшенні злочини як персонально проти людей, так і проти всього українського народу. Сформована кланова олігархічна система влади. Затоптуючи демократію і становлення парламентаризму, місцевого самоврядування, він формував ієрархію кланів, ієрархію свого найближчого оточення.

-- Все-таки, як Ви його переконували погодитися на прем`єрство?

-- Ми думали, що він започаткує здійснення ринкових реформ, демократичні процеси. Думали, що він здатний посунутися в своїх поглядах. Наш інтерес був у тому, щоб він почав, маючи важелі впливу прем`єра, реалізувати політичну й економічну програми "Нової України"...

-- Як Кучма змінився з того часу? Взагалі, що це за людина була, які риси були їй притаманні?

-- Взагалі-то, не можу сказати, що я Кучму знав добре.

-- Але ж чимось він Вас зацікавив? Чим він виділявся, крім того, що був директором "Південмашу"?

-- У приватних чи ширших бесідах він дійсно говорив, що все, що ми кажемо, правильно, це треба втілювати, потрібна демократія, приватизація, реформи... А взагалі... Та не виділявся він дійсно нічим таким... Нічого я вам тут сказати не можу... Просто отак збіглось усе. Карма якась.

-- Які були альтернативи Кучмі?

-- Я вже й не пригадую. Розглядали кандидатуру Слєднєва, ще когось...

-- Як так сталося, що одні люди штовхнули Кучму до влади, але не змогли втримати контакт із ним, і внаслідок вплив на нього перехопили зовсім інші люди?

-- Можливо, це була помилка. Мабуть, і моя теж. Може, треба було залишатися біля нього, в команді, впливати, і може, дійсно все було би по-іншому. Але я тоді за своїм вихованням, скажемо так, і за політичною позицією не міг собі дозволити такої поведінки, я хотів бути чесним перш за все перед собою.

-- Давайте ще поговоримо про еволюцією першого президента -- Леоніда Кравчука. Спочатку він був самостійною політичною фігурою, а потім зійшов на другорядні ролі. А як це сталося?

-- Можна говорити, що період раннього Кравчука -- це був певний розквіт демократії. Після цього, уже в період пізнього Кравчука, державні справи почали ставати гіршими і гіршими. Сьогодні ж ми вже зовсім докотилися... Очевидно, що вплинули нові відносини і нові відносини власності, перш за все. З`явилися великі власники. Партномененклатура легалізувала свої капітали і можливості. Відбулася псевдоприватизація -- швидке накопичення капіталів у руках невеликої кількості людей. Молоді капіталісти, молоді буржуї, як заведено казати... Тобто більш зримою стала зв`язка влади і капіталу. Капітал здобували ті, хто був при владі. Відповідно, далі вони все більше захоплювали владу та збільшували капітали. Кравчуку ні на кого було опиратися в політичному плані, щоби здійснювати позитивні реформи в інтересах більшості населення, і він все більше почав підпадати під вплив олігархів, і фактично те, що сталося з Кучмою, було започатковано ще Кравчуком.

-- Якщо порівнювати, хто з цих двох президентів України є людиною, котра більше підпадала під чийсь вплив?

-- Складно сказати. Якщо говорити про те, що далі було з Кравчуком, як він підпав під вплив однієї з фінансово-політичної груп, то... Думаю, що певною мірою, за зовнішньої відмінності, вони схожі. Вони люди однієї школи -- партійної, номенклатурної, одного виховання -- совєтського. Тому я думаю, спільного між ними більше, ніж відмінного.

-- На час переконування Кучми, Ви могли собі уявити, ким стане ця нерішуча людина?

-- У кошмарному сні не міг уявити. Але ж хто сказав, що він був тоді нерішучою людиною?! Ми його просто не знали...

-- Я бачу, Вам неприємно згадувати все, що пов`язано з Кучмою... Давайте поговоримо про НДП. Враховуючи, що Ви -- один із творців цієї партії, яку мету Ви переслідували, коли у середині 1990-х створювали її як партію влади?

-- Ми не формували її як партію влади. Ми формували її, як нормальну ідеологічну демократичну партію. Ідея створення НДП виникла після виборів 1994 року, коли демократичні сили отримали незадовільні результати. Ідея формування об`єднаної партії з`явилася, передусім, в середовищі ПДВУ, яку я очолював, і "Трудового конґресу України", який очолював Анатолій Матвієнко. Ми залучили до цього проекту низку партій і громадських організацій, реанімували "Нову Україну" (як громадську організацію), яка на той період ледь животіла. Можна сказати, що проект НДП був добрий і за змістом, і за генами, і за філософією, яка закладалася. Він був успішний. Молода на той час партія успішно виступила на парламентських виборах, подолавши 4%-й бар`єр. До того часу в НДП все було нормально. А далі, як на мене, НДП спіткала одна неприємність, пов`язана з тим, що в ній був прем`єр-міністр Пустовойтенко. Саме під Пустовойтенка в НДП, як то кажуть, нашелепкалося багато кон`юнктурної номенклатури, якій ми не змогли поставити бар`єр. Потім ми вже побачили небезпеку, щобільше -- я звертався із запискою до Політради, яка називалася "Про небезпеку номенклатуризації НДП". У нас була серйозна дискусія. Ми почали стримувати шалений ріст партії, тому що приходили люди не з ідейних міркувань, а шукаючи свої інтереси. Таким чином партія росла неадекватно швидко, проте це був штучний ріст. Врешті-решт саме це й стало причиною падіння НДП. Тоді, після виборів 1998 року, ми отримали у парламенті 17 депутатів за списком партії і десь 10 мажоритарників. Тобто було 27 членів НДП, а у фракцію наштовхалося 96 депутатів. Ця маса була не зовсім керована, не зовсім віддана і проблема вилізла, коли ми вийшли 1999 року на вибори президента. Нас тоді почали окремі злі язики (може, й не зовсім злі) називати номенклатурно-демократичною партію. Ви знаєте, це так точно відповідало суті тодішньої НДП! У нас справді були частини -- номенклатурна і демократична. Так у цій партії залишилося і до сьогодні, незважаючи на всі розколи, які там були.

-- Цікаво, а кого ж Ви зараховуєте до демократичного крила нинішньої НДП?

-- Є демократичне крило! Я не хочу поганого говорити про НДП. Знаєте, дитинку ж, навіть якщо вона калічка, батьки все-одно люблять...

-- Враховуючи, що щодо одного свого політичного синка, про якого ми вже говорили, Ви хотіли би здійснити подвиг Тараса Бульби, то дивно це чути...

-- Ну, той уже ж зовсім зрадив!.. Так-от, повертаючись до виборів 1999 року, демократична частина НДП виступила проти підтримки Кучми як кандидата в президенти. А номенклатурне крило тоді сказало, мовляв, ну та як же ж можна дорогого Леоніда Даниловича не підтримувати! В партії почалася дуже серйозна внутрішня дискусія-суперечка. І на передвиборному з`їзді відбувся розкол.

-- Як Ви зараз бачите цей розкол 1999 року?

-- Нормально. Я бачу те, що я і мої однодумці -- Тарас Стецьків, покійний Сашко Ємець, Толя Матвієнко, Костянтин Ситник, Борис Безпалий, частина людей, які з нами вийшли з партії, -- не могли брати за Кучму політичної відповідальності. Але на з`їзді НДП ми були в меншості. Тобто ми мали морально-психологічну перевагу, і чимало делегатів з`їзду поділяло нашу точку зору, але вони були залежними -- їх зігнули. Вже тоді почало проявлятися те, що ми нині часто бачимо у Верховній Раді: як обробляли делегатів з`їзду у готелях, де вони жили, щоби вони правильно голосували. Наша лінія тоді не перемогла, і партія підтримала Кучму. Ми тоді зробили чоловічий вчинок -- взяли валізи і пішли собі. Не влаштовували суперечок ні за майно, ні за офіс, ми просто пішли. Далі більшість із нас знайшлася в ПРП, Матвієнко пішов на формування власної партії, але теж залишається в опозиційному спектрі.

Після того, НДП втратила демократичну складову. Проте наші гени даються взнаки -- демократія там живе і сьогодні. Попри те, що з партії потім ще виходили люди -- Кінах, Єхануров... Я думаю, що нині, на жаль, НДП стає жертвою режиму, який, в принципі, не любить усі партії, не зважаючи, опозиційні вони чи ні.

Будь-яка партія, яка претендує на мінімальну самостійну лінію, моментально піддається шаленому тиску. І нині НДП його відчуває постійно. Але, на жаль, НДП з її точкою зору і надалі чекають розколи в недалекому майбутньому. Думаю, що цьому сприятиме присутність отих двох крил. Так чи інакше, частину номенклатурних будуть відтягувати до більш потужних політичних команд -- до "Реґіонів", "Трудовиків", СДПУ(о), тобто їх поглинатимуть. А демократичне крило буде знаходити індивідуальні рішення -- і поодинці, по двоє, по троє так само будуть витікати з цієї прокучмівської більшості, не бажаючи пов`язувати себе з цим режимом. Частина з них піде на диван. А частина буде продовжувати активну політичну діяльність, але уже в складі опозиційних сил. І я думаю, не обов`язково вони увійдуть до "Нашої України". Я не відкидаю, що дехто із НДП знайде себе у БЮТ, хтось ще десь...

-- То Ви прогнозуєте остаточне розвалення НДП?

-- Поступове. Але не тільки фракції, я говорю про партію в цілому.

-- Під час касетного скандалу ПРП мала доволі невизначену позицію. Скажімо, Пинзеник мовчав, Стецьків і Жир бушували. Чому так було?

-- Не тільки Стецьків і Жир. А Філенко, а Чорновіл?! Ми в правління Форуму входили! Справді, була така ситуація. Тодішня невизначеність була пов`язана з позицією Ющенка. Він сам не мав тоді чіткої позиції у цьому питанні. Це було стримувальним фактором. Проте рішенням ПРП ми були офіційно делеговані у правління Форуму. Тобто ми не самовільно брали участь у цьому процесі -- нас благословило партійне рішення.

-- Тож, якби не позиція Ющенка, Ви би повним складом рушили на боротьбу?

-- Я думаю, так.

-- Все-таки, наскільки Кучма повинен бути вдячний нинішнім депутатам "Нашої України", разом з її лідером...

-- Нічого страшного... "Наша Україна" проходить свій шлях до опозиційності, і заради об`єктивності, ми з вами маємо визнати, що цей шлях є послідовним і досить динамічним. Це ж не може статися в один момент, тим більше у такій великій команді.

-- Я помітила, Ви налаштовані проти номенлатури. Скажіть, а в "Нашій Україні" ця проблема існує?

-- Існує. Номенклатура є завжди, як і бюрократія. Інша справа, яке її місце, яка роль. Вона не має бути у владі. У владі повинен бути представник від народу.

Розмовляла Ольга СНІЦАРЧУК, Київ









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Парламентська божевільня 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Ющенка не наздогнати 
  ·  Тимошенко переобрали 
  ·  Ратушу взяли штурмом 
Погляд
  ·  Абсурдальність без встиду 
  ·  Віддай права інспекторові 
Поступ у Львові
  ·  Черномирдін хоче відвідати Львів 
  ·  Компромісний бюджет 
  ·  Продавці дурять покупців 
  ·  У нас лікують не найгірше 
  ·  Передчасні канікули облради 
  ·  Книга про радянський офіціоз 
  ·  Молодь проти Януковича 
  ·  Спілки подружилися з фондом 
  ·  Нелегалів виловлюють 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма поступиться Путіну? 
  ·  Україна безпритульна 
  ·  США проти політреформи 
  ·  Італія захищатиме українців 
  ·  Омельченко піде сам 
  ·  Кучма не любить учителів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Вітаємо японського імператора 
  ·  В очікуванні різдвяних терактів 
  ·  Арешт нападників на міністра 
  ·  Палестинці хочуть заробити 
  ·  Візит із дактилоскопією 
  ·  Пам'ятник Зюганова без голови 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Прозорий діалог 
  ·  Пільг не буде 
  ·  "Галнафтогаз" думає про майбутнє 
  ·  Кучма впорядкує ринок алкоголю 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Володимир ФІЛЕНКО: Хоч круть, хоч верть -- усе сходилося на Кучмі! 
Арт-Поступ
  ·  ЛІРИЧНИЙ ТРИПТИХ 
  ·  АРТ-ГАЛЕРЕЯ 
Поступ літератури
  ·  Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ: Про мої безумства запитайте в дам 
  ·  ЛЕТАРГІЧНІ СНИ СВОБОДИ 
Спорт-Поступ
  ·  Зіркові сутички у Донецьку 
  ·  Тисовець зустрів гостинно 
  ·  Гостинність по-українськи 
  ·  У вирі танцю 
  ·  Клички-літератори 
  ·  "Локомотив" крокує далі 
Пост-Faktum
  ·  Недвед таки найкращий 
  ·  КАЛЕНДАР