BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:22 23-11-2017 -   На автотранспортних підприємствах Львівщини бракує водіїв  
  17:13 23-11-2017 -   У старих львівських трамваях встановлюють нову систему опалення  
  16:8 23-11-2017 -   Трьох ведмедів з Самбора перевезли у реабілітаційний центр «Синевир»  
  15:27 23-11-2017 -   У Домі Франка відбудеться моновистава "Голос тихої безодні"  
  14:14 23-11-2017 -   Сьогодні на пл. святого Юра відкрили бронзовий макет Святоюрського комплексу у мініатюрі  
Україна
  17:15 23-11-2017 -   У їдальні Верховної Ради розповіли, чим обідають нардепи  
  16:5 23-11-2017 -   Гройсман пообіцяв українцям дешевший газ  
  11:3 23-11-2017 -   Українським військовим дозволили носити вуса і бороди  
  10:56 23-11-2017 -   В Україні впало виробництво горілки  
  10:30 23-11-2017 -   У Полтаві побили суддю Ларису Гольник  
Світ
  17:20 23-11-2017 -   У Польщі спростували заяву Дещиці про згоду на відновлення пам'яток УПА  
  11:1 23-11-2017 -   Кріштіану Роналду побив черговий рекорд Ліги чемпіонів  
  10:55 23-11-2017 -   Великобританія вилетіла з п'ятірки найбільших економік світу  
  10:17 23-11-2017 -   У Мінську понівечили пам’ятник Адамові Міцкевичу  
  10:11 23-11-2017 -   У Польщі змінюють правила працевлаштування іноземців  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дайджест  » 

___________________________________________________________________________

Немалий народ. Україна. Історія і сьогодення.
frankfurter Allgemeine Zeitung, 18.12.03
 
frankfurter Allgemeine Zeitung, 18.12.03

Немалий народ. Україна. Історія і сьогодення.

Андреас Каппелер: Важкий шлях до нації: Нариси з новітньої історії України. -- Відень, 2003. -- 214 с.

Юліане Бестерс-Дільґер. Україна в Європі. Актуальне становище, підґрунтя і перспективи. -- Відень, 2003. -- 513 с.

Україна за кількістю населення є на шостому місці у Європі. Проте історик Андреас Каппелер називає українців, говорячи про їхнє становище на початку ХХ ст., "малим народом", хоча вже тоді за численністю вони були одним із найбільших народів Європи і посідали серед слов'ян друге місце після росіян, "випереджаючи поляків, яких ніхто безкарно не посмів би назвати малим народом". Різниця між поляками і українцями полягала в тому, що сумніви в існуванні українців як окремої нації почали розвіюватися у Західній Європі лише впродовж останніх 12 років існування української держави, а в Росії вони є такими великими, що тамтешня більшість і надалі вважає факт існування цієї держави прикрою помилкою історії.

Каппелер свідомо вживає поняття "малого народу" для українців, аби показати парадоксальність випадку. Йдеться не про кількісний вимір, а радше про якісний. Як і малочисленні литовці, латвійці та естонці, українці у ХІХ ст. були теж переважно селянами, без значної частки міського населення, без унормованої писемної мови, під чужоземним пануванням. У багатьох своїх працях Каппелер досліджує питання, чому українцям, на відміну від маленьких балтійських народів, не вдалося до Першої світової війни сформувати потужний національний рух, який би спричинився до створення власної держави.

Тут він демонструє парадоксальність ситуації: у національній ієрархії царської Росії українці посідали найвищу і водночас найнижчу позицію, користаючи, з одного боку, з привілеїв, а з іншого, підпадаючи під постійні репресії. Будучи православними східними слов'янами, українці значно ближче стояли до росіян, аніж більшість інших народів імперії. Перед незначною кількістю української верхівки всі двері були відкриті. Ця близькість привела до того, що їх трактували як частину російського народу, а кожне їхнє намагання здобути самостійність як зраду, що жорстоко придушувалась. Українці були привілейовані порівняно з представниками інших неросійських народів, але як окрему групу їх просто не визнавали.

Оскільки у ХІХ ст. українці були поділені між двома державами, вони, як ніхто інший, надаються для пошуку відповідей на запитання, за яких саме умов національний рух міг перерости у масовий. Тоді, як українське питання у Російській імперії до Першої світової війни піднімалося лише у вузьких інтелектуальних колах, національний рух у Габсбурзькій монархії наприкінці ХІХ ст. опирався на широку підтримку народних мас. Порівнюючи ситуацію з литовцями, які теж жили у двох державах, Каппелер доводить, що ліберальний клімат Австрії мав лише другорядне значення. Литовський національний рух у Російській імперії був значно сильніший, ніж у порівняно ліберальнішій Німецькій.

Вирішальну роль відігравала, на думку Каппелера, Церква: "Конфесійна ідентичність була значно важливіша, ніж мовна, оскільки мов можна знати багато, а конфесія є одна." Особливо розвивалася національна свідомість, коли релігійна, мовна і соціальна лінії конфліктів збігалися, як це було в Галичині. Національно заанґажоване українське духовенство в Галичині і литовське духовенство в царській Росії були суттєвою опорою національного руху.

Праця "Важкий шлях до нації" охоплює публікації Каппелера на цю тему, що вийшли друком у 1989-2002 рр. у різних журналах та збірках, зокрема українських і російських. Деякі з них, як наприклад, дослідження про українців у етнічній ієрархії царської Росії, вперше були введені в науковий обіг німецькою мовою.

Про сучасну Україну йдеться у виданні Юліане Бестерс-Дільґер "Україна в Європі", яке складається з публікацій українських і австрійських авторів про суспільно-політичний, правовий, економічний і культурний розвиток цієї країни. У багатьох публікаціях можна простежити наслідки описаних Каппелером труднощів творення нації, які і досі відчутні. Як наприклад у статті Гаральда Фляйшмана, яка стосується культурної політики. На його думку, центральною темою української культури з часу здобуття незалежності залишається пошук дефініції того, що таке українська культура взагалі. Ще й досі співіснують і конкурують між собою зовсім несумісні позиції, ще й досі виникає питання, в який бік схиляється Україна -- до європейського Заходу чи до Росії. Це питання має також і практичний бік, бо багато українців, котрі так себе ідентифікують, у побуті надають перевагу російській мові.

У тому, що публікації є різної якості, нема вини видавців. Проте несхвальним є той факт, що багато статей на момент опублікування уже не були актуальними. Так, у досить інформативній статті про урядову і партійну систему порушується питання, як вплине перемога демократичних сил на парламентських виборах у березні 2002 р. на подальший розвиток України. Хоча вже кілька місяців потому було відомо, що незважаючи на свою поразку, президентському блоку вдалося створити свою більшість у парламенті шляхом маніпуляцій, тиску і підкупу.

Текст Райнгарда Везера,

переклад Ольги Дутки









» 
Місто баштових кранів
Вести (Естонія). Київ, Тузла, побут
 
Після тривалих суперечок на "варязькому щиті" герба м. Києва затвердилася свічка квітучого каштана. Гарно... Але каштани ростуть переважно в центрі. У природних парках, не кажучи про ліси, їх не зустрінеш. І цвітуть вони лише впродовж одного місяця в році. Якби запитали мене, я б висловився за стріли баштового крана.

Коли в'їжджаєш до Києва, створюється враження, що перетинаєш місто, яке споруджується. Підіймальні крани працюють над комплексами житлових будинків і всієї інфраструктури. З платформи метро "Лівобережна", що розташована вже на поверхні землі, я нарахував десяток кранів і кілька десятків новобудов. Торік у Києві побудували 1,1 мільйона кв. м житла. Непогано для одного міста, якщо навіть кількість його населення вдвічі перевищує чисельність жителів Естонії?

Розмах житлового й іншого будівництва має і зворотний бік. Знайома розповіла, що термін здавання квартири, за яку вона внесла гроші, давно минув. Будинок не під'єднаний до газу через недоробки, але впливати на підрядника неможливо.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Перша поправка 
  ·  Символічна окупація донеччан 
  ·  Зідану до колекції 
  ·  cвітло, яке прибуває 
Погляд
  ·  Ірак-2003: підсумки 
  ·  Дорогі ліки подорожчають 
Поступ у Львові
  ·  Провокаційний Львів 
  ·  Автобусна реформа 
  ·  Черговий конфлікт на ЛТБ 
  ·  Сесійний день 
  ·  Пошук зниклого журналіста 
  ·  Архівники викрили енкаведистів 
  ·  Три години про Львів та Донецьк 
  ·  Львів'яни за грудне годування 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Томенко забив... Суркісові 
  ·  Міліція захищає Пукача 
  ·  Генпрокурор проти журналіста 
  ·  Ющенко за єдину партію 
  ·  Документи легалізують автоматично 
  ·  Литвин відвідав Москву 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  13 спецназівців, що протестують 
  ·  Америка очікує нових терактів 
  ·  Європейський ураган 
  ·  Суд над вбивцями Джиндича 
  ·  Свобода слова з дозволу ФСБ 
Економіка у Поступі
  ·  iP-бої без правил 
  ·  Безплатний транзит 
  ·  Нова стратегія "Привату" 
Дайджест
  ·  Немалий народ. Україна. Історія і сьогодення. 
  ·  Місто баштових кранів 
Арт-Поступ
  ·  І в Празі чули "Дзвін Галичини" 
  ·  nELLY FURTADO "Powerless (Say What You Want)" 
  ·  Пісні про Україну 
Ї-Поступ
  ·  Інформаційна бомба 
Спорт-Поступ
  ·  Шевченко знову на п'єдесталі 
  ·  Переможний дубль галльського півня 
  ·  Перемоги українських армійців 
  ·  ЗТР залишає євроарену 
  ·  Шевченко хворий 
  ·  Шляхом вогню 
Пост-Faktum
  ·  Підволочиськ -- містечко над Збручем 
  ·  КАЛЕНДАР