|
|
 |
Арт-Поступ »
|
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
Баварці роздивлялися львівських сажотрусів |
|
Наталка КОСМОЛІНСЬКА |
|
І не тільки сажотрусів, але й музиків, євреїв, філософів, митців та інших симпатичних мешканців Львова на світлинах відомого львівського фотомитця Олексія Іутіна, дві персональні виставки якого минулого місяця відкрились у німецькому місті Вюртсбурґ: одна -- у галереї "Новий шлях", друга -- на запрошення священика у Лютеранській церкві міста.
Ясна річ, від усіх тривіальних, оригінальних і одіозних особистостей, які місто Львів отримало у спадок від усіх часів і народів, сьогодні залишились тільки маловиразні спогади, що з кожним днем тьмяніють, як зображення під шаром давнього лаку. Відчитати і проявити їх -- завдання для науковців і популяризаторів історії міста. А там, де реальні факти зникли без сліду, починається царина мистецтва. Відомий львівський фотомитець Олексій Іутін багато років поспіль власне цим і займається, вифантазовуючи свою паралельну сюрреалістично-казкову історію Львова. Його майстерно зрежисовані фотопритчі, акторських волонтерів для яких маестро набирає переважно з місцевої і заїжджої богеми, а декорації безвідмовно поставляє стародавній Львів, люблять у рідному місті і знають за кордоном. Але цей рік був для Олексія Іутіна особливо вдячним на закордонну увагу. Виставка в Баварії -- третя його персональна виставка за кордоном, до того ж весною Польща вшанувала творчість фотомитця званням Заслуженого діяча культури Польщі.
На кожній з виставок у Вюрстенбурзі Іутін представив по 60 світлин, але відповідно до специфіки місця експонування, для Лютеранської церкви відібрав більш цнотливі сюжети. Відкриття у галереї "Новий шлях" супроводжувалось ще й показом фільму Катерини Суєвалової Double concerto, який вона кілька років тому створила, поєднавши за допомогою комп'ютерних технологій світлини Іутіна з музикою. |
 |
|
 |
Дослідник нідерландського живопису |
|
Анастасія КАНАРСЬКА |
|
Ми так часто говоримо про митців і дуже рідко згадуємо про людей, які допомагають нам пізнати світ митців, розібратись у стилях і напрямах мистецтва. Про мистецтвознавців пишуть дуже рідко, хоча не один митець саме їм завдячує своєму творчому злету. Сьогодні наша розповідь про німецького мистецтвознавця Макса Фрідлендера. Цього року минає 45 років з дня його смерті, а люди ще й досі зачитуються його мистецтвознавчими творами. Часто можна почути думку, що історія мистецтвознавства ІІ половини ХІХ -- початку ХХ століття -- це історія Берлінських музеїв. Справді, утворений тоді берлінський Музейний острів -- комплекс музеїв, колекція яких охоплювала всю історію світового мистецтва від доісторичних часів до сучасності, -- став місцем, яке притягувало до себе найяскравіших і найталановитіших учених. |
Детальніше>> |
|
 |
Архітектура і наука |
|
|
|
Сучасники називали архітектора Ґотфріда Семпера "Мікеланджело ХІХ століття". У ті часи він був чи не єдиним втіленням майже забутих ренесансних ідеалів, артистично суміщаючи проектування і будівельну діяльність з інтенсивними теоретичними дослідженнями.
До 200-ліття видатного німецького архітектора Музей дизайну в Цюриху відкрив ретроспективну виставку "Архітектура і наука", яка триватиме до 25 січня. На виставці представлені всі грані творчості Семпера: від Королівської опери в Дрездені до Музею історії образотворчого мистецтва і Музею природничої історії у Відні |
Детальніше>> |
|
 |
Експонат -- тіло |
|
|
|
Архітектурною пам'яткою номер один португальської столиці є монастир Жеронімуш, який постав у ХVІ столітті. А поряд, за проектом архітектора Вікторіо Грігоцци, вже у ХХ столітті збудували культурний центр де Белен, у якому сьогодні можна побачити виставку творів сучасного мистецтва зі славнозвісної колекції Бірардо. Вісімдесят картин, скульптур і композицій прибули до Португалії з музею міста Сінтри і перебуватимуть у Ліссабоні до 14 березня наступного року.
Тема експозиції -- "тіло". Мова людського тіла: ніжність рук, полум'я очей, музика губ -- у кожному поруху життя справжній митець здатний побачити сенс, проявити ціль і відтворити її у новій, часто досить несподіваній художній формі. Хоча на виставці представлені твори і класиків: Пікассо, Бретона, Вархола, Гонсалеса, і сучасних художників, але експозиція збудована не в хронологічному, а, радше, в емпіричному порядку, отож глядачі мають нагоду порівняти мистецький погляд на людину тоді і тепер. |
Детальніше>> |
|
 |
Дім майбутнього і його автори |
|
|
|
Велика зацікавленість молодих архітекторів творчістю піонерів британського поп-арту надихнув Музей дизайну у Лондоні на масштабну виставку Алісон і Пітера Смітсонів -- одних з найбільш знакових архітекторів другої половини ХХ століття. 1950 року молоде подружжя виграло конкурс на кращий проект для Hunstanton School в Норфолку, що відразу зробило їх відомими. На хвилі першого успіху Смітсони відкрили власне архітектурне бюро і розвинули бурхливу діяльність, беручи участь у найбільших інноваційних виставках. Поступово за ними закріпився імідж лідерів британського авангарду. |
Детальніше>> |
|
 |
Архітектура на грані кітчу |
|
Підготувала Nika |
|
Об'єкти молодих голландських архітекторів Яна Нойтелінгса і Міхеля Рідайка постійно дивують, а точніше, шокують світову громадськість. Створені їх уявою велетенські споруди-скульптури вражають свідомість непідготовленого глядача нестандартністю форм і деталей. Інститут архітектури Нідерландів у Роттердамі до 29 лютого експонує виставку 12 споруд-провокацій їх авторства. |
Детальніше>> |
|
 |
|