Минулого тижня представництво корпорації Intel в Україні святкувало своє перше і, сподіваємося, не останнє десятиліття. Десять років, враховуючи шалений розвиток високих технологій, -- термін зовсім немаленький. З нагоди святкування цих уродин до Києва спеціально завітав Стів Чейз, президент корпорації Intel e Росії, та Андрій Ґрєбєнь, реґіональний директор корпорації в країнах СНД.
Київський офіс Intel, заснований у середині грудня 1993 року, був одним із перших представництв корпорації не тільки в країнах СНД (перше представництво було відкрите в Москві на два роки раніше), але й одним із небагатьох у цілій Європі. За десять років українські представники Intel зробили великий шмат роботи. Завдяки їхнім зусиллям жителі України можуть отримувати найновіші технології без жодних затримок. Наприклад, найновіші процесори Pentium 4 з'являються в нас у той же день, що й у цілому світі. Андрій Ґрєбєнь пожартував, що останній P4 3,2 GHz було репрезентовано в Україні навіть раніше, ніж у Штатах (завдяки кількагодинній різниці в часі).
Десять років для комп'ютерних технологій -- приблизно те ж, що й кілька століть для звиклих. У 1993 році, коли було засновано український офіс корпорації, персональному комп'ютеру вже "бемцнуло" 12 з лишком років, півроку мав процесор на ім'я Pentium, а десять років тому персоналки стали настільки популярними, що часопис Time нагородив їх званням Man of the Year (Людина року).
Тодішній комп'ютерний ринок в Україні був на стадії зародження. Збирало комп'ютери, що коштували стільки ж, скільки нове авто, лише кілька компаній, але й, незважаючи на це, ПК був швидше екстраваґантною штукенцією, ніж масовим продуктом. Більшість машин завозили правдами й неправдами з-за кордону, а найновіші технології потрапляли в Україну із 9-місячним запізненням.
Насамперед Intel взялася за довготермінові програми підтримки розвитку українського комп'ютерного ринку. Потім запрацювали програми підтримки роздрібної торгівлі, семінари для ОЕМ-партнерів та шалена кількість інших позитивних для розвитку комп'ютерного ринку акцій. Сьогодні чітко видно результати десятилітньої праці працівників представництва, яке протягом усього цього часу було каталізатором розвитку високотехнологічних ринків України.
Що ж, десять років не минули дарма. Нині маємо вітчизняного виробника комп'ютерів, досить активного на ринку, який за всіма ознаками не відрізняється від інших потужних ринків, хіба темпи зростання в Україні дуже відрізняються від сусідів. У позитивний бік. А конкуренція, що утворилася за цей час на ринку, дозволяє нам отримувати якісні продукти за нижчими цінами і щоразу вищої якості. Залишається тільки побажати корпорації Intel успіху, бо дорога, якою вона йде -- це дорога в майбутнє. |
