BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Спорт-Поступ.    Тема Поступу.    Регіони Львівщини.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Поступ технологій.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Спорт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Ніколи не кажи ніколи
 
Григорій Крісс
Григорій Крісс був легендарною особистістю ще в розквіті своєї спортивної кар'єри. Його знали не тільки прихильники фехтування. І не лише тому, що він неодноразово ставав тріумфатором чемпіонатів Європи та світу, ігор Олімпіад (киянин був першим радянським шпажистом, який піднявся на найвищу сходинку олімпійського п'єдесталу (1964), а ще через 4 роки виборов олімпійське "срібло"). Тоді багато говорили про його винахідливість та неординарність. А також зняли кінофільм, щоб і сьогодні нащадки колишніх мушкетерів на власні очі побачили, що у спорті немає нічого неможливого. Кредо Джеймса Бонда "Ніколи не кажи ніколи" заслужений майстер спорту Григорій Крісс щоразу втілює у життя.

-- У дитинстві Ви, як і усі хлопці, захоплювались футболом. А звідки взялось фехтування?

-- Коли вперше прийшов до секції, мені було вже 16 років. А до того фехтування бачив лише у кіно. Красиве, класичне фехтування у "Трьох мушкетерах" не могло не подобатись. Ми з друзями у подвір'ї часто організовували поєдинки на палицях, робили мечі. Це було весело і цікаво.

-- Ну а як же футбол?

-- Футбол був з раннього дитинства. Усі ми бігали, грали у футбол. Я добре грав. Але фехтування мене по-справжньому затягнуло. Якось ввечері ми йшли з катка. Дивимось, у залі світло горить, багато дітей займається. Зайшли подивитись. Тренер Семен Колчинський -- він і став моїм єдиним наставником - запитав нас, чи подобається. Нам дуже подобалось. Ми прийшли п'ятеро, але залишився я один.

-- Хто у фехтувальному світі був тоді для Вас авторитетом?

-- На початку я ще нікого з великих не бачив. Усі ми були одного віку. Коли вивчаєш ази, зазвичай далеко не дивишся. Ми вивчали стійку, пересування, мали місяць на підготовку. Потім Колчинський приймав іспит. Хто проходив, залишався, хто ж не складав, тому доводилось шукати себе в чомусь іншому.

-- А якою була Ваша перша оцінка у фехтувальному іспиті?

-- На відмінно усе склав та й залишився. А потім, коли вперше потрапив на збір, то вже побачив сильних, хороших фехтувальників. Я фехтував лівою рукою, тому найбільше придивлявся до чемпіонів світу Чернушевича, Костави, які теж фехтували лівою. Вони були для мене прикладом.

-- Часто чула розповіді про Вашу нестандартну, некласичну техніку. Як з цим на початках боровся Колчинський?

-- Це здавалось лише на перший погляд. А коли відзняли на кінокамеру та показали на екрані, то відразу відпали всі розмови про некласичну техніку. Вихід руки в укол, постановка ніг на випаді, у флеш-атаці, власне, і було класичним. Єдине, що відходило від канонів, це положення руки -- вона в мене була внизу, я грав зброєю. Тут не було якогось сталого положення.

-- Як проходили тренування у Колчинського? У Вас на все своя думка. Чи часто сперечались?

-- Я зміг дозволити собі висловлювати власні думки, побажання лише тоді, коли став великим майстром. І ми зовсім не сперечались, а обговорювали певні деталі. Я пропонував щось своє, ми разом думали над цим і йшли відпрацьовувати. З чимось я був незгоден, але це було в робочому порядку, і ми ніколи не сперечались.

-- Що найбільше подобалось у Семена Колчинського, а що важко було сприймати?

-- Понад усе мені подобалась його повага до нас. Він завжди прислуховувався до думки спортсменів і ніколи не нав'язував своє бачення. "Закрий рота", "помовч" -- такого не було. Ми були однодумцями. А ще він завжди слідкував, щоб усі рухи були технічними, техніка класичною. Я сприймав усе, що він говорить, ми усе робили разом.

-- А зараз Ви спілкуєтесь із тренером?

-- Звичайно. В нас чудові стосунки. Ми разом працюємо в одній спортивній школі. Він передав свою школу мені, тепер я там директор. А він працює тренером, так само відповідально та на совість навчає дітей. Йому вже 86 років, трохи важко працювати, але він насправді молодець.

-- Ви були зразковим учнем?

-- Ні, ні в жодному разі. Зразковий учень не може бути великим спортсменом. По-різному траплялось, але дисципліна дисципліною. Хоча було дуже цікаво. Тренування були різноманітними. Нас було чоловік 5-7 одного рівня, але з різними характерами. Ми доповнювали один одного. Тренування тривали по 5 годин: починали о 10-й, завершували о 15-й. А після тренування годину грали у той же футбол. Узимку улюбленою справою був хокей. Щосуботи на лижах 10 км до Пущі Водиці бігли.

-- Коли прийшли перші перемоги?

-- Доволі швидко почав прогресувати. Через рік занять я виграв першість України, потім першість Союзу. І пішло...

-- Колись Сидяк після чемпіонату Союзу, на якому він посів 24 місце, у щоденнику після аналізу помилок написав, що стане чемпіоном, найкращим фехтувальником світу. Здавалось, він знав, що переможе. Чи уявляли Ви тоді, що виграєте Олімпіаду?

-- Знати цього ніхто не може, і він також не знав. Але усі прагнуть. Можна про це завжди мріяти, дуже хотіти, але ніколи так і не досягнути тих вершин. Я не думав виграти Олімпіаду. Я мріяв лише про те, щоб потрапити на Ігри. А коли став учасником, бився за кожен укол. Під час змагань не думав про перемогу. Усі думки були спрямовані на те, щоб нанести укол, і не одержати.

-- Розкажіть про свою Олімпіаду. Вперше це було в Токіо (1964).

-- Це велике свято. Було дуже багато людей. Олімпійське селище та спілкування з різними людьми: інших національностей, віросповідань. Спортом можна займатись лише заради того, щоб тільки потрапити на Олімпіаду, подивитись, що то таке.

-- Про те, як Ви з Колчинським готувались на Гонсіора, зняли навіть фільм.

-- Він був дуже незручним для мене. Скільки я з ним не зустрічався на змаганнях, завжди програвав. Поляк був дуже високим -- 204 см зросту, швидким. Перед Олімпіадою ми з тренером задумались: а якщо мені на Олімпіаді доведеться з ним зустрітись на доріжці? Треба щось робити. Лише один поєдинок -- і чотирирічна праця буде даремною. Тому, щоб спеціально підготуватися "на Гонсіора", ми замовили шпагу довжиною понад 2 метри на луганському заводі. Колчинський тримав її двома руками, ніби імітуючи поляка. Так і сталось. Ми зустрілись за вихід до фіналу. Я легко впорався з ним -- 10:3.

-- Вирішальний поєдинок у фіналі був сповнений драматизму. Свою перемогу Ви вирвали на останніх секундах.

-- Перед останнім поєдинком фіналу в мене була одна поразка та одна перемога. На доріжку проти мене вийшов англієць Хоскінс, в активі якого було дві перемоги і якого влаштовувала обопільна поразка -- якщо виходив час при обопільному рахунку. Мені ж потрібна була лише перемога. Вона давала мені право взяти участь у перебої за перше місце. Поєдинок був дуже важким, ми йшли укол в укол. До кінця двобою залишались 3 секунди, а рахунок був рівний -- 8:8. І я ризикнув. Провів просто авантюрний прийом, який зазвичай шпажисти не використовують. Мені вдалося -- я переміг. А у перебої виграв порівняно легко.

-- Хоскінс дуже вірив у талісмани. У нього навіть було ведмежатко та кістяний будда. Чи були у Вас якісь повір'я, певні ритуали чи талісмани?

-- Ні, талісманів не було. Але футболка для змагань була завжди одна. В усіх спортсменів направду є забобони. А ритуал може бути лише один: встати зранку, зробити гімнастику, погуляти наодинці, зібратись з думками. Потім легкий сніданок -- і до зали.

-- Існує думка, що в більшості спортсменів, які досягнули висот, перед очима зірочки мерехтять. Чи була у Вас зіркова хвороба?

-- Ні, не було. Упродовж певного часу я навіть боявся змагань. Я не звик до титулу олімпійського чемпіона. На перших же післяолімпійських змаганнях припиняли усі поєдинки і дивились, як я фехтую. Це напруження було надмірним. Зі мною кожен бився, як з ворогом народу. Усі, навіть не дуже сильні, налаштовувались на поєдинки зі мною. Тому намагався уникати змагань. А потім переборов себе.

-- Розкрийте секрети чемпіонства. Чи кожен може стати найкращим, чи треба бути наділеним певними, чемпіонськими, рисами?

-- Складно тут відповісти. Звичайно, потрібна добра фізична підготовленість, хороша техніка. Але найголовніше, щоб була стійка нервова система, витримка. І не потрібно думати про перемогу. Треба просто виходити на доріжку, фехтувати кожен бій, як останній, боротися за кожен укол.

-- Ходять легенди про Вашу тактичну майстерність. Як Ви збивали з пантелику суперників, у найнапруженіші моменти зашнуровуючи шнурівки.

-- У такі моменти треба було збити темп, зняти напруження. Шнурівки, поправити маску -- це невелика додаткова перерва, під час якої можна було заспокоїтись, зібратись, "приспати" увагу суперника. Навіть після секунди такої вимушеної перерви двобій розпочинався наче заново.

-- Чи нафехтувались Ви за 20 років, що провели на доріжці?

-- Ні, мабуть недофехтував. Ще можна було фехтувати і фехтувати. Просто так склались обставини. Не все у спорті гладко буває. Трапляється так, що штучно виживають зі збірної. Я хотів ще піти після мексиканської Олімпіади (1968), але мені не дозволили. Були труднощі. Коли людина вже стала великим майстром, в неї є свій неповторний стиль, їй важко "за шаблоном" тренуватись. Тоді усіх хотіли зробити однаковими. Ми з тренером цього не хотіли. В ті часи таким індивідуалістам могли легко зіпсувати кар'єру: позбавити звання, зробити "невиїзним" -- тоді все, двері у спорт зачинено.

-- Чим відрізняється сучасне фехтування від того, яке було у ті часи?

-- Зараз рівень фехтування значно впав. Сьогоднішні спортсмени програють у техніці, вони краще підготовлені фізично. Усі рухи стали швидкісними А в наші часи фехтування було більш інтелектуальним.

Розмовляла Олена САДОВНИК









» 
Зінедін Зідан
МАЙКЛ
 
Зідан і Рівалдо
Півзахисник збірної Франції і мадридського "Реалу" Зінедін Зідан знову визнаний кращим футболістом планети 2003 року. Нагадаємо, що 31-літнього Зідана уже називали кращим у 1998 і 2000 роках. Таким чином Зізу, як його ніжно називають на батьківщині, у Франції, повторив успіх свого співвітчизника Мішеля Платіні.

Рішення, кого назвати кращим гравцем світу, ухвалюють за результатами голосування 142 тренерів національних збірних планети. Зідан обійшов таких солідних претендентів, як форварда лондонського "Арсенала" і збірної Франції Тьєррі Анрі, а також форварда мадридського "Реала" бразильця Роналдо. Згідно з результатами голосування, він отримав 264 очки, Анрі -- 186, а Роналдо -- 176.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Потяг підвищеного комфорту 
  ·  Сім вихідних поспіль 
  ·  Бюджет з першої спроби 
Погляд
  ·  Прощальний подарунок генсекові 
  ·  Мій сад 
Поступ у Львові
  ·  Яцек МАЙХРОВСЬКИЙ: Вибори мера -- це не конкурс краси, це конкурс програм 
  ·  На мерію -- до суду 
  ·  Останні цьогорічні торги 
  ·  "Газета" програла Козакові 
  ·  ОДА ігнорує суд 
  ·  Небезпечна тварина у Львові 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Перстень від Князя знайшов свого володаря 
Поступ з краю
  ·  Україна за народного президента 
  ·  Томенко викрив Медведчука 
  ·  Команда Віктора Януковича підбиває перші підсумки 2003-го року 
  ·  Азаров захищається 
  ·  Аморальна влада 
  ·  Василенко "не любить" казахів 
Поступ у світі
  ·  Шоу скінчилося 
  ·  Новорічний сюрприз для Путіна 
  ·  В очiкуваннi Фiшера 
  ·  Де поховати атоми 
  ·  sARS повернувся 
Економіка у Поступі
  ·  Як забезпечити процвітання вашого бізнесу 
  ·  Лізинг по-новому 
  ·  Імпортні цигарки подорожчають 
Спорт-Поступ
  ·  Ніколи не кажи ніколи 
  ·  Зінедін Зідан 
Тема Поступу
  ·  Подарунок львівській медицині 
  ·  Ігор КОВАЛЬЧУК: У нас буде найсучасніший онкоцентр у Європі 
  ·  Віктор КІМАКОВИЧ: Люди повинні дбати про себе більше 
  ·  ДОВІДКА 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Регіони Львівщини
  ·  Від Струмила до Цегельських 
  ·  Кам'янсько-Бузький район 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Арт-Поступ
  ·  Національний музей у Львові: до 90-річчя з дня відкриття 
  ·  РОК-АНОНСИ 
Поступ технологій
  ·  intel: десять років в Україні 
  ·  Мультимедіа 
Поступ реляксу
  ·  Телевакації 
  ·  Продається Форд 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  ЛЯЛЬКА 
  ·  Академічна академія 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Faktum
  ·  Старий львівський трамвай 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ''КодакПроФотоЦентр'' -- нові горизонти фотомистецтва