BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Духовний Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:29 24-11-2017 -   У Львові воїну АТО встановлять меморіальну таблицю  
  15:14 24-11-2017 -   Сьогодні у Органному залі Львова – Великий прийом  
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
Україна
  16:26 24-11-2017 -   Синоптик розповіла, якою буде зима в Україні  
  15:18 24-11-2017 -   Через сльозогінний газ зі школи на Рівненщині евакуювали понад 500 учнів  
  15:13 24-11-2017 -   На Новий рік «Укрзалізниця» запустить 7 додаткових потягів  
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
Світ
  16:24 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  16:21 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  15:23 24-11-2017 -   У Єгипті стався вибух у мечеті  
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПОЕТ

___________________________________________________________________________

Марія Шунь з відстані восьми років
Богдана БОДНАР
 
Ми не бачились вісім років. Хоча й до тих восьми років наше спілкування було досить обмеженим чи швидше споглядальним з мого боку.

Найчастіше наші дороги перетинались у помешканні Ліди Данильчук, душевної посестри поетки Марії Шунь. А ще завжди було намагання не пропустити жодного рядка, написаного Марією.

Її поезія вражала якимсь вишукано відстороненим словом, майже повною беземоційністю, коли слово примушує тебе заглянути у серцевину суті, не витрачаючи душевних сил на емоційні сплески, і ти медитативно входиш у світ поетичних думок. І раптом до мене прийшло відчуття, що ці вісім років виявились фатальними не лише для Марії, але й для нас. Виросло покоління, яке не знає поезії Марії Шунь, і покоління, яке вже, можливо, забуває образний світ її думок. Як виявилось, навіть у "Плеромі", виданій у 1998 році, лише один раз згадується про Марію, і то це якась суєтна згадка про друкування її поезії в газеті "Ратуша", а про поетичне об'єднання "ОЛЕНЬ" -- львівську поето-скито групу" (Оле)йко+Шу(нь), яке вона утворила з поетом Володимиром Олейком, -- ні словечка.

Марія завжди була особою самодостатньою, і еміґрація її зовсім не змінила. Це і підтвердила зустріч з поеткою, влаштована у Музеї етнографії (місці її щоденної праці в час перебування у Львові тих далеких вісім років тому) її друзями-поетами. Коротко сповільнене вступне слово Назара Гончара не вибило її з колії, як і не подивувала обмеженість слухачів, які наповнили зал. Марія читала свої вірші спокійно, в її голосі не було тривоги. Вона читала свої тексти для нас, але не полишило відчуття, що радше вона читає їх для себе. Вслухається у звучання власного голосу, наче перевіряє довершеність слів і думок. Марія, за її власним твердженням, стала в США більш жорсткою і навчилась говорити "ні", але в поезії несподівано розквітла тендітною делікатною емоційністю, ледь-ледь помітною і від того ще більш концептуально загостреною. Світ життя Марії в Новому Йорку(саме така назва люба поетці) розписаний до хвилини чи радше має замкнену циклічність: робота, вечір, завислий в інтернеті, щоб прочитати українську пресу, прочитати листи, і години, вкрадені у сну й подаровані віршуванню. Ось "...так народжується із повітря вірш, що від слова "вірити"..."

Її віра -- сонцепоклонна, вона не вимагає ні величного храму, ні людського натовпу, а вимагає відкритості серця і впевненості, що "я -- порох часу, що зліплює життя із жител, той порух, що Пуруша, чи Перун, чи, що грім заводить зрушує, зміщає гори з місць насиджених і океан вливає в нові широти серця людини нової..." Вона не згубила своєї відкритості в натовпі Квінса чи Манхеттена. У творчість Марія перетворила творіння зубів і відчула себе скульптором, осягнувши в Новому Йорку професію стоматологічного техніка. Її " маленьке львівське серце зігрівало собою весь Манхеттен і в ритмі аркану заводило душі зірок на всеношну..." Вона не говорить ні слова про свою самотність чи тугу за Україною, бо, як особа самодостатня, творить світ своєї душі в іншому кінці світу, і це не забирає в неї українськості. Але чомусь так щемно звучать рядки:

"Яблуко червоточить / Надгризеним Нью-Йорком; / Часом думаю, / Чи то яблуко / Сирістю підточене / Сірих ранків?.. / Склобетонними дифірамбами / Мрії американській? / Усім дати і у всіх все відняти; / А в тих дифірамбах / Так тісно і безпорадно, / І так безпотребно / Лелеці слов'янській..." Марія пробувала писати англійською, і в її англомовних віршах фахівці знаходили цікаві поетичні рядки. Але Марія максималістка -- що їй рядки?!

Адже в поезії її світ, і сумно, коли з цього світу хтось вириватиме собі по рядочку. Вірш Марії "самодостатній, він характерник, і автор ста сонців... Він тільки плаче за своєю тінню-одаліскою, що вирішила віддалитись від нього на котресь із життів..." Марія віддалилась від нас фізично на відстань півсвіту, а душа її бродить під львівськими дощами і, а може, мені здалося, кличе нас "сховатись від потоку розпродажного, під... вишивану парасолю".

P.S. Можливо, влітку Марія Шунь приїде до Львова і тоді вийдуть в Україні три збірки її віршів.









» 
Гармонія чорного
Виставка чорнодимленої кераміки у художній галереї "Равлик"
 
Помалу твори справжніх гончарів із Гавареччини -- одного із галицьких осередків виробництва димленої кераміки, ренесансу якого так очікували наприкінці 1980-х років, -- поступаються на художньому ринку сувенірам сучасних майстрів. Справжнє народне мистецтво відходить із автентичними носіями народної культури. Що приходить натомість? На це питання покликаний дати відповідь проект "Відродження", першим етапом якого стала виставка "Гармонія чорного". До когорти керамістів, які продовжують плекати давні (ще з періоду Трипілля) технології безкисневого випалу виробів із глини: Володимира, Лідії та Андрія Уляницьких, Оксани Мартинович-Смеречинської, Назара Біди, Сергія Івашківа та Юрія Клапача -- на виставці "Гармонія чорного" в підземеллях костелу єзуїтів, де від літа оселилася художня галерея "Равлик", приєднався також і графік Олесь Нога, задемонструвавши автономну, але співзвучну загальній темі експозицію "Білим на чорному".
Детальніше>>
» 
ТЕАТР
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Так важко звикнути до втрат. І не лише до особистих, родинних. Важко усвідомлювати, що ще когось в нашому місті вже немає. Цього тижня відійшла у кращі світи заньківчанка, заслужена артистка України Галина Шайда. Моєму поколінню майже не судилося бачити її на сцені, хіба ще в далекому дитинстві. І у цих дитячих спогадах Галина Шайда постає в українському національному костюмі, тому що завжди в моїй уяві вона асоціювалась із втіленням національного образу. А найважливіше те, за словами театрознавця Мирослави Оверчук, що "заньківчанський дух промовляв її вустами". Адже все своє творче життя вона віддала театру імені Марії Заньковецької.

Для заньківчанки Катерини Хом'як невдалим виявився день її іменин. Саме цього дня, поспішаючи на виставу "Квартет", де вона виконує роль Сісі -- оперної співачки, яка доживає своє життя у будинку ветеранів сцени, акторка впала на сходах і знепритомніла. Та це не завадило їй зіграти того ж дня виставу, хоча під час антракту таки довелося викликати "швидку допомогу". При підтримці медицини пані Катерина дограла виставу, та так натхненно, що глядач навіть не здогадався про якісь проблеми. Після вистави акторка все-таки була змушена на деякий час перебратись у лікарняну палату.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Зґвалтована Конституція 
  ·  Кваснєвський готовий на вето 
  ·  Україна гратиме в Афінах 
Погляд
  ·  Томенко шукає гроші УТ-1 
  ·  Привіт, Тату 
Поступ у Львові
  ·  Андрій СТЕЦЬКІВ: У нас все інакше 
  ·  Цукерки недоважують 
  ·  Наукове зібрання релігієзнавців 
  ·  Шлагбаум на шляху до Євросоюзу 
  ·  Апогей конфлікту 
  ·  Підприємці проти екологів-правників 
  ·  Борги вчителів -- проблема Львова 
  ·  Львівщина перевиконала план 
  ·  Смерть від полум'я 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенко -- фаворит СДПУ(о) 
  ·  Президента садити не можна 
  ·  Ющенко скупав Порошенка 
  ·  Есдеки все переділять 
  ·  Парламент скасував прописку 
  ·  Гербст про Кучму 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Грузія сподівається на Україну 
  ·  У Франції арештовують басків 
  ·  Кремль хоче "добити" комуністів 
  ·  Президента судять за корупцію 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Приватна енергетика 
  ·  На Житомирщині дійсно є алмази 
  ·  Мобільний, але не віртуальний 
Аналітика у Поступі
  ·  Конституційна реформа: ставки зроблено 
Арт-Поступ
  ·  Марія Шунь з відстані восьми років 
  ·  Гармонія чорного 
  ·  ТЕАТР 
Духовний Поступ
  ·  Звідки прийшов святий Миколай 
  ·  Господній Закон досконалий 
Спорт-Поступ
  ·  ...а вийшло, як завжди 
  ·  Вшанували пам'ять фехтмейстра 
  ·  Людина-амфібія 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР