BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Духовний Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Привіт, Тату
Юрко БАНЗАЙ
 
Привіт, Тату!

Вибачай, що довго не писав. Так-то воно вже є, що на речі, які важать у житті найбільше, немає часу. Традиційно його бракує, аби посміхнутися дружині, побути у своє задоволення з дитиною, потішити себе доброю книжкою чи смачною стравою. Або написати листа Тобі.

У нас все по-старому. Львів стоїть там, де й стояв кількасот років тому. Хіба з тією лише різницею, що хамства побільшало, а кількість речей добрих не змінилася. Однак то дрібниці. До всього ся звикає. Як до злого, так і до доброго. Була би гаряча вода в кранах цілодобово -- про неї би й забули на третій тиждень. Так що й мерська заслуга була би заслугою так-сяк. Згадували би його тіко тоді, коли би з тією водою щось прикре ставалося. Та й то негативно.

Проте я в якийсь дивний спосіб навчився абстрагуватися від тих прикрощів. Так, ніби завис десь межи сном та реальністю. З одного боку, нібито й снити причин немає: не є так зле, ані добре. Найімовірніше, то хитрий опірний механізм хворого людського розуму, що дозволяє обмежити вплив зовнішнього хамства. В такий спосіб психічно хворі ховаються від прикрощів, які гарантує їм навколишній світ. А ми у Львові всі трішки заслуговуємо на обстеження на Кульпаркові. Скажи, чи би полізла психічно здорова людина о 7.30 до маршрутного таксі/трамваю/тролейбусу, вщент забитого немитими, сердитими й невиспаними обивателями? Ризикуючи бути вимнятою, сприкреною, мештообтоптаною і зи самого рання зденервованою? Та ще й заплатити гроші за "проїзд".

Мені ж з тим усім пощастило. Не мушу пхатися до ранішніх маршрутівок, разом із сотнями тисяч розсерджених низькою заробітною платнею, високою квартплатою, дорогим хлібом, зимними батареями, крижаною водою в гарячому крані, самозакоханою державою та такою ж сердитою владою. Їжджу на роботу в обідню пору, коли єдина прикрість у "пижівках" -- це "аяяйдівчьонка", що нерозумним голосом волає до хамів, які забули про власну гідність. Та ще потім мої мешти (хочуть вони того чи ні) мусять відбути квадрансовий спацер горбатим львівським бруком -- від св. Ельжбети на Сахарова. Але то таке.

Основне -- ми живі й здорові. Лесюня, щоправда, трохи була прихворіла. Тато приніс з роботи якусь грипу. Перебув у хаті, перележав. Думали, що так воно й перейде, більше нікого си не вчіпе. Проте вчепилося. На ціле щастя, докторі в нас не такі дорогі, як у решті світу. Візит лікаря додому коштує лише п'ять гривень. Уявляю, яка в нього зарплатня, щоби він мусив опускатися до таких "великецьких" хабарів. Щоправда, та його візита сильно нічого не змінила, хіба троха нас усіх заспокоїла.

Такі речі, як той же виклик лікаря, досконало вміють повернути людину до реального світу. Ото, закриєшся ти на сім замків, заречеся ходити в магазини, де тобі принаймні раз нахамили, не купуватимеш дешевої ковбаси, котрою принаймні раз струївся, помідорів/перцю/винограду/помаранчів/бананів/бульби/сємків -- там, де тебе обважили, не сідатимеш у маршрутівку, де тобі нагрубили, не ходитимеш до начальника ЖЕКу. Просто не ходитимеш, бо він тобі не подобається. До того ж не ходитимеш до воєнкомату, міськради, "Водоканалу", "Теплокомуненерго", кількох банків та інших установ, де працюють прикрі й неприємні люде, котрим в носі твої проблеми, незважаючи не те, що за їхнє вирішення ті люде отримують заробітну плату. Та хіба 200 гривень -- зарплата?

А потім раптом -- хвись! -- не робе, скажімо, ліфт. Тиждень не робе, два, три. Місяць. Дістає. Дзвониш. Просиш. Сваришся. Погрожуєш. Приходять. Даєш десятку. Ремонтують. На місяць. Потім історія повторюється. І знову дзвониш, просиш... Або й не дзвониш. Забиваєш. Най інші дзвонять. Їм, може, потрібніше. А вони, своєю чергою, думають, що потрібніше тобі. Ото минулого літа горіло помешкання в сусідньому під'їзді. Там пияки живуть. Кирнули та й підпалили на бальконі матрац. Горить, за що й вип'ємо.

"Але ти не дзвони на пожежну!" Бо скажуть гроші платити. Най сусіди їхні дзвонять. Та пожежа від нас далеко. Не зачіпить. Ліпше, піди сміття винеси.

Отакво й живемо. Раніше вірити у майбутнє здавалося самонамахуванням. До кожної хати кожної миті могли вступити люди в цивільному й усіх забрати. Зараз ніхто нікого не хвилює. Майбутнє може бути тільки таким, яким ти собі його зробиш. Ніхто не заборонить тобі до нестями пити, курити марихуану, колотися якоюсь ширкою чи скакати з даху. Хочеш скакати -- скачи. Тіко так, би нікого своїм гидким тільцем внизу не прибити. А прибити таки буде кого.

Річ бо в тім, що все на світі, як казав пан Айнштайн, пізнається в порівнянні. Якщо комусь гірше, ніж тобі, значить тобі -- не найгірше. А це вже привід, принаймні, до втіхи. Немає нічого кращого за здохлу сусідську корову, згорілу стайню чи шістнадцятилітню доню, що, за порадою лікаря, виходить заміж. Тоді раптом забувається своє одруження "по зальоту" та ще й на рік раніше й називається малолітню матір, котра наважилася залишити дитину, позаочі, шльондрою, повією та іншими малоприємними словами. Опустити когось -- найкращий чи то найефективніший спосіб підняти себе в очах інших.

Але й то всьо пусте. Прикро, що Ти далеко, і я не можу побалакати з Тобою віч-на-віч. Вибачай, коли це лист вийшов трохи депресивним. Сподіваюся, що наступного разу зможу потішити Тебе чимось добрим, що таки часами трапляється в нашій житусі. А тим разом -- па-па. Пиши.

Твій син.









»  ПИТАННЯ
Томенко шукає гроші УТ-1
Геннадій ШИПУНОВ
 
Найменше прибутків від реклами за дев'ять місяців цього року серед найбільших українських телеканалів отримала Національна телекомпанія України (НТКУ) -- 3578,8 тис. гривень. Про це повідомив у середу під час парламентських слухань на тему "Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України" голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко.

За офіційною інформацією, якою володіє нардеп, найбільші прибутки від реклами за цей період має "Інтер" -- 130066,44 тис. грн, на другому місці "Студія "1+1" -- 115300 тис. грн, далі "Новий канал" -- 52000 тис. грн, ІСTV -- 44138,8 тис. грн та СТБ -- 23460,8 тис. грн. Оприлюднюючи ці цифри, Томенко наголосив, що керівники цих телеканалів дали на це згоду.

Однак, дані, поширені Томенком у парламентських стінах, мають не лише інформативний характер. Голова профільного комітету звернув увагу решти народних обранців на дуже цікавий та водночас парадоксальний факт. Він полягає в тому, що за рівних часток місць на рекламному ринку СТБ та НТКУ перший з них заробив на рекламі 23 млн гривень, а другий -- більш ніж у шість разів менше -- 3,5 млн гривень. "Я не хотів би нікого звинувачувати, думаю, спеціальна слідча комісія розбереться із цим питанням", -- наголосив Томенко.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Зґвалтована Конституція 
  ·  Кваснєвський готовий на вето 
  ·  Україна гратиме в Афінах 
Погляд
  ·  Томенко шукає гроші УТ-1 
  ·  Привіт, Тату 
Поступ у Львові
  ·  Андрій СТЕЦЬКІВ: У нас все інакше 
  ·  Цукерки недоважують 
  ·  Наукове зібрання релігієзнавців 
  ·  Шлагбаум на шляху до Євросоюзу 
  ·  Апогей конфлікту 
  ·  Підприємці проти екологів-правників 
  ·  Борги вчителів -- проблема Львова 
  ·  Львівщина перевиконала план 
  ·  Смерть від полум'я 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенко -- фаворит СДПУ(о) 
  ·  Президента садити не можна 
  ·  Ющенко скупав Порошенка 
  ·  Есдеки все переділять 
  ·  Парламент скасував прописку 
  ·  Гербст про Кучму 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Грузія сподівається на Україну 
  ·  У Франції арештовують басків 
  ·  Кремль хоче "добити" комуністів 
  ·  Президента судять за корупцію 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Приватна енергетика 
  ·  На Житомирщині дійсно є алмази 
  ·  Мобільний, але не віртуальний 
Аналітика у Поступі
  ·  Конституційна реформа: ставки зроблено 
Арт-Поступ
  ·  Марія Шунь з відстані восьми років 
  ·  Гармонія чорного 
  ·  ТЕАТР 
Духовний Поступ
  ·  Звідки прийшов святий Миколай 
  ·  Господній Закон досконалий 
Спорт-Поступ
  ·  ...а вийшло, як завжди 
  ·  Вшанували пам'ять фехтмейстра 
  ·  Людина-амфібія 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР