BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
9 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Постріли на вулиці Расін (відгомін через 75 років)
Фрагменти доповіді на семінарі часопису "Ї" 7 червня 2001
Богдан ГУДЬ, директор Інституту европейської інт
 
Богдан Гудь
Особа Головного Отамана Симона Петлюри (хай галичани не сприймають це надто гостро) для мене є свого роду предметом мого зацікавлення і предметом моїх симпатій. І, власне, справа, пов’язана з Симоном Петлюрою, є для мене справою, якою я займаюся вже декілька років і дечого в цьому напрямку досяг. Зрештою, ця справа є чи не найголоснішою справою в українсько-польських відносинах в ХХ-му столітті, тому що наступні українсько-польські конфлікти не були настільки помітними, чи, скажімо, не дістали такого відгомону, навіть події років ІІ світової війни. Ця справа стала контрапунктом в українсько-єврейських відносинах і уявнила, скільки існує проблем в стосунках між українцями і євреями. І ці проблеми є надзвичайно серйозними. І той стан речей, який в нас існує в дослідженні українсько-єврейських стосунків на Україні, зокрема з боку українських дослідників, не може не викликати занепокоєння, особливо у світлі тих подій, які відбуваються останнім часом у Европі і в світі, і які засвідчують, що єврейська проблема, чи проблема відповідальности українства за єврейські погроми наближається до наших кордонів. У скорому часі вона може стати для нас такою ж актуальною, якою вона є зараз у сусідній Польщі.

Однак у своєму виступі я хотів би окреслити кілька таких окремих проблем. Перша пов’язана з пострілами 25 травня 1926 року на вулиці Расін. Тут не можна сказати, що це був Петлюра контра Шварцбард. Це був Шварцбард як убивця Петлюри. І це є однозначно, тому що застрелив він беззахисну, беззбройну жертву. І так це було оцінено фактично усіма сторонами на початку. Инша справа, як подавалось це убивство пізніше, та якого характеру набув процес над Шварцбардом, який, і це є трагікомічний фарс, перетворився з суду над катом у суд над жертвою.

Отже, питання номер один – чи був винен Петлюра особисто, Петлюра як людина у тій хвилі антиєврейських погромів, які мали місце на Україні в 1917-1920 роках. Я думаю, що час уже врешті і українській стороні зайняти якусь однозначну позицію в цьому, позицію, підкріплену серйозними арґументами, що Петлюра в цьому винен не був. І те, що Шварцбард був людиною, яка виконала завдання Москви, в світлі оцих останніх досліджень, пошуків матеріалів відносно цього процесу фактично не викликає сумніву. І навіть єврейський дослідник Ізраїль Клейнер підкреслював, що існують поважні підозріння, що Шварцбард був совєтським агентом. Але не можна сказати про те, як остаточно доведений факт. Я думаю, що навряд чи колись буде це остаточно доведено, тобто, що знайдуть якийсь наказ в якомусь із російських чи українських архівів, скоріше всього російських, де буде написано, що так, треба знищити Петлюру в зв’язку з певними обставинами, які склалися тоді в Европі, і про які дуже добре написав в своїх щоденниках Сергій Єфремов. На ці надії, які пов’язувалися на Україні з поверненням до влади Пілсудського, і можливістю відновлення українсько-польського союзу з 1920 року.

Коли ж говорити, які нові арґументи з’явилися на користь того, що це було замовне вбивство, то насамперед я хотів би підкреслити, що з’явилася така книжка Павла Любімова, полковника КҐБ, яка називається “Шпионы, которых я ненавижу и люблю”. Це є розділ, присвячений вбивству Коновальця, і там, пишучи про співробітництво Коновальця і Петлюри, Любімов дуже, так би мовити, лаконічно, але цілком виразно після прізвища Петлюри в дужках пише: “Ну, этого ГПУ убрало ещё в конце 20-х”. Як кажуть, точніше уже не скажеш. Це є важливе визнання з боку одного з видних діячів совєтської розвідки. Другий момент, який я хотів показати тут, коли б це була можливість в документальному фільмі російського режисера Якова Назарова “Постріли на бульварі Сен-Жермен” чи Сен-Мішель, я уже не пам’ятаю до якого бульвару примикає вулиця Расін. Власне, цей фільм побудований на інтерв’ю з російським письменником-еміґрантом Носіком, який, аналізуючи французьку пресу, аналізуючи постаті людей, які брали участь у цьому процесі, які захищали Шварцбарда і звинувачували Петлюру, однозначно вказує, що це була рука Комінтерну. Аналітично він це довів. Це для нас, для української сторони, хто зацікавлений у тому, щоби зрештою Петлюра не вважався юдофобом, а був визнаний нормальною людиною, політичним діячем, журналістом, є доказом. Тому, що ці свідчення виходять з боку людей незаінтересованих у тому, щоби довести невинність Симона Петлюри.

Зрештою, знову ж таки євреї, зокрема Соломон Хольдельман, стверджують, що Петлюра, безперечно, не був юдофобом і був людиною високих ідеалів. Він за часів директорії опинився в залежності від отаманів, значна частина яких була настроєна різко антиєврейськи, і тому його спроби боротися проти погромів були не ефективними. А Леонід Плющ підкреслює, що сумлінні дослідники зазначають, що тоді, коли Петлюра оволодівав ситуацією, погромів не було. Скажімо, в кам’янецький період, коли в другій половині 19-го року, за словами Марголіна, Петлюрі та Уряду удалось нарешті оздоровити армію, яка залишилася в їхньому розпорядженні, тоді погромів не було. І, я думаю, що це є важливий момент, над яким ще, звичайно, треба працювати, бо раптом комусь пощастить, і, дійсно, відповідний документ, який би вказував на пряму причетність Шварцбарда до спецслужб тогочасного Совєтського Союзу, можливо, буде знайдено. Але, власне, варто доказати стороні супротивній з документами в руках, що процес над Петлюрою був використаний Москвою і Комінтерном для того, щоб скомпрометувати український національний рух і посилити українсько-єврейську ворожнечу.

Зрештою, трагікомічність даного суду і вироку над Шварцбардом, тобто виправдання Шварцбарда, який зал зустрів вигуками: “Хай живе Франція”, був фарсом, дійсно, який через менш, ніж як 20 років показав всю істинну сутність всього цього французького правосуддя і французької демократії. До речі, в коментарях після цього вироку хтось із французьких публіцистів писав, що в Палестині ніколи не буде євреїв французького походження, тому що Франція настільки демократична країна, що будь-які переслідування і змушування їх до еміґрації є неможливим. Польський дослідник Анджей Ковальчик написав чудовий есей “Пан Петлюра”, це справді цікавий приклад того, як поляки пишуть про проблеми єврейства на Україні замість того, аби про це писали наші історики. Дуже цікавим є факт, що в 1942 році ті французи, які так захоплено вітали вирок суду в 1927 році, спровадили з неокупованої зони Франції до Аушвіцу та инших концтаборів Німеччини кілька десятків тисяч євреїв. І в цьому полягає історична правда.
Те, що Єфремов, пишучи про настрої, які панували в українському суспільстві після цього вироку, мав рацію, показали події на початку ІІ світової війни. До речі, я хотів би процитувати Сергія Єфремова, який дуже гарно передав настрої, які панували на Україні в 1925-1927 роках. І ці спогади очевидця, людини, яка відчувала дух епохи і передає точно ці настрої, дає можливість нам зрозуміти, що дійсно, цей вирок був, можна сказати, трагічною помилкою французького правосуддя, яка потім відіграла фатальну роль в подальших українсько-єврейських стосунках. Єфремов пише так: “Шварцбарда виправдано. Виправданням Шварцбарда процес не скінчено, а тільки нову завдано рану, за яку, може, одбувать доведеться майбутнім поколінням. Не сам я почуваю себе опльованим і пригніченим. У нас одне почуття – кривди, образи, знущання. Панує воно над усіма. Обурення страшенне, особливо поміж молоддю, що приймає судовий вирок за національну образу. Зростає юдофобство. Мабуть, найбільший ворог жидівський не міг би вигадати для них нічого гіршого, як те, що зроблено процесом Шварцбарда. Багато говорять про помсту. От перший наслідок нетямущого суду і безтактного присуду, що мав претензію вирішити те, чого не знає і не розуміє”.

Ви знаєте, скільки німцям коштувало визнання голокосту євреїв? На 40% бюджет Ізраїлю довгі роки складався з німецьких відшкодувань. Тепер це має закінчитися сумою, яка визначається кільканадцятьма мільярдами марок. Швейцарським банкам звинувачення в тому, що вони приймали нацистські гроші єврейського походження коштувало 1 млрд. 400 млн. доларів. Те, що відбувається зараз в Польщі, і ситуація з Єдвабним, і з иншими речами, з появою цілої низки книжок, де прямо вказується, що поляки не є такі безгрішні. До речі, польська сторона забула, що палиця завжди має два кінці. Я веду до того, що знаний історик Ґжеґож Ґрицюк з Вроцлава, пишучи про перші місяці окупації Львова в 1941 році, підкреслив участь українців у мордуванні євреїв, підкреслюючи, що поляки ставились до євреїв толерантно й участи в цих погромах не брали. Однак, Томаш Шарота, який написав книжку “U proby zaglady”, яка вийшла в минулому році, пише, що погроми жидів у Варшаві, побиття жидів на вулиці масово спостерігається вже зимою 1939-1940 років. І, згідно зі ствердженнями автора, “натовпи молодиків і шумовиння вуличного, які чинили ці антижидівські погроми, доходили до 500 чоловік, і жертвами їх впало дуже багато людей”. Автор ще однієї статті на цю тему Ґабріель Лессер, який пише про погроми в Східній Галичині в 1941 році, вказує, що поляки теж брали активну участь у мордуванні євреїв. А Мордехай Таненбаум, керівник Zydowskiej organizacji bojowej у білостоцькому ґетті, писав у своїх спогадах, що якщо б не поляки та їх допомога, пасивна й активна, німці ніколи би не досягли таких успіхів у знищенні жидів. Я думаю, що професор Шавловський, який закидав українцям знищення 200 тис. волинських євреїв, принаймні мав би зробити якийсь висновок із тих тверджень польських і єврейських авторів, які доводять, що, зрештою, антиєврейські погроми були характерні для цілої Европи періоду ІІ світової війни. І, власне, цей польський автор книжки, яку я вже згадував, пише, що це мало місце не лише на Сході Европи, але в Европі взагалі.

Однак, в чому проблема для України? Що таке процес Шварцбарда? Що таке погроми періоду ІІ світової війни? Чи це історія, чи це спогади про майбутнє? Я думаю, що для нас це радше спогади про майбутнє, оскільки так чи инакше нам доведеться мати розмову на цю тему. Так само, як доводиться, хочемо ми цього чи не хочемо, пояснювати полякам, що ж сталося на Волині в 1943-1944 роках. І, власне, розмови з поляками, які засвідчили, що до цього часу наші історики не навчилися арґументовано і з документами в руках розмовляти з протилежною стороною, засвідчує, що у ситуації з євреями ми можемо опинитися в ситуації далеко гіршій. І цей час, коли нам доведеться розмовляти з євреями не за горами. Як тільки Україна зробить шлях до европейської чи світової спільноти, власне, тоді появляться перші претензії до України. І це необов’язково зроблять євреї. Це можуть зробити наші сусіди, які не зацікавлені в тому, щоби Україна вибрала Західну орієнтацію. Я думаю, що вистачить банки з фарбою в пам’ятник, який стоїть при Проспекті Чоровола. Чи нагадування про “Івана Лютого” – Дем’янюка. Чи, знову ж таки, спогади про процес Шварцбарда в 1927 році. Все це може викликати дуже негативну опінію в світі супроти українців. Тим більше, що, на жаль, наша еміґрація (а це була еміґрація переважно політична, післявоєнна, яка зараз активно бере участь у громадському житті на Заході – зрештою, більш активну чи менш активну) так і не зуміла створити позитивного образу України. Не зуміла нав’язати діалогу з євреями. І приклад Польщі, того, що відбувається в Польщі – гострого діалогу, засвідчує той факт, що нам на цей діалог доведеться вийти. І тому перед нашими істориками стоїть завдання – зрештою, відкрити очі на те, що відбувалося на українських землях не лише з українцями. Приїжджаючи деякий час тому сюди, професор Андреас Каппелєр на зустрічі з студентами і професорами Львівського університету поставив питання: “А хто у Вас займається проблемою євреїв на Україні?” Професор Зашкільняк був у досить незручній ситуації, тому що не міг назвати жодної людини, яка би займалась цим питанням. Пообіцяв лише, що в перспективі такі студії будуть у нас розвиватися, бо підписана умова з Варшавським університетом. Єдиний, хто останньо займався євреями у Львові, це був Володимир Меламед, який вже не є громадянином України. А з діючих – це людина похилого віку, професор Яків Хоніксман. Ось і все.

Підводячи підсумок, я хотів би повторити ще раз, що постріли на вулиці Расін не відійшли в небуття. Дата, чергова кругла дата – 75 років – нагадує нам про те, що є серйозна проблема, серйозна потреба діалогу між українцями і євреями. Так само, як не може нас заспокоювати, що ми маємо в своєму активі виступ Івана Дзюби в Бабиному Яру, чи громадянський подвиг митрополита Андрія Шептицького, який врятував кілька сот євреїв. Тому, що навіть із цього питання, і це дуже гарно показує історик націоналістичного спрямування Петро Мірчук у своїх зустрічах, розмовах, навіть цей чин митрополита Шептицького єврейською стороною сприйнявся досить специфічно.
Найприкріше, що в ситуації, зв’язаній з фресками Бруна Шульца, євреї не вважають за потрібне навіть з нами розмовляти. І поведінка наших владних структур, нашої митної служби й инших служб показали, що ми, напевно, дійсно на це заслуговуємо. Чому є дискусія між Польщею та Ізраїлем за фрески Шульца, які знайшли в Дрогобичі? І українці там участи практично не беруть. Повторюю, що це є чи не останній дзвінок, який попереджає нас, що ми повинні зробити з цього висновки. І думаю, що інтелектуальне середовище, що тут зібралося, в стані внести якісь зміни у той прикрий стан справ, який ми зараз маємо.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кишенькова Дума Путіна 
  ·  Єрмілова також відправлять у відставку 
Погляд
  ·  Таємниці "Лицаря" 
  ·  Україна -- ЄС: забути все 
Поступ у Львові
  ·  Львів готовий до снігопадів 
  ·  Між молотом і ковадлом 
  ·  Покинуті діти 
  ·  У Львові перемогла "Єдина Росія" 
  ·  Міст до Різдва 
  ·  Пам'яті Мирослава Лабуньки 
  ·  Бізнес і влада: дві сторони медалі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Мороз не вірить у Януковича 
  ·  Тигипко вже стартував 
  ·  Ще одна спроба Симоненка 
  ·  Есдеки ''підтримують'' Ющенка 
  ·  Тузла з каналом і електростанцією 
  ·  "Ремінь безпеки" 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Президента Алемана посадили 
  ·  Не 45 хвилин, а півгодини до атаки 
  ·  Терористів визнали винними 
  ·  Палестинці не домовилися 
  ·  Релігійні зіткнення в Індії 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Неправильні фінанси 
  ·  Робота за океаном 
  ·  Чубайс програв не тільки вибори 
  ·  ЄС захищає безробітних 
  ·  Газетам буде важко 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Черномирдін любить Україну 
  ·  Миротворення 
  ·  Місіонери 
Арт-Поступ
  ·  Колір кохання з палітри земного 
Ї-Поступ
  ·  Постріли на вулиці Расін (відгомін через 75 років) 
Спорт-Поступ
  ·  Стартовий успіх короля 
Пост-Faktum
  ·  Перлина галицького Поділля