BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Лист у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:57 29-05-2017 -   Львівщина презентувала творчий потенціал у Словаччині  
  11:44 29-05-2017 -   На Львівщині правоохоронці вилучили зброю у відвідувача кафе  
  11:35 29-05-2017 -   У лікарнях Львова впроваджуватимуть електронну медичну карту  
  11:33 29-05-2017 -   Пожежу на даху будинку на вул. Крехівській ліквідували, ніхто не постраждав  
  10:44 29-05-2017 -   На «Просторі Синагог» встановили цілодобовий пост охорони  
Україна
  11:55 29-05-2017 -   В Україні надрукували банкноту в тисячу гривень  
  11:39 29-05-2017 -   На Закарпатті мисливець поранив 9-річного хлопчика, який збирав гриби  
  10:18 29-05-2017 -   У Кривому Розі з'явився поліцейський велопатруль  
  10:16 29-05-2017 -   У Тернополі видали комікс про останній бій УПА  
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
Світ
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  
  10:15 29-05-2017 -   На Херсонщині корабель знеструмив два села  
  10:14 29-05-2017 -   Син прем'єр-міністра Польщі став священиком  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Лист у Поступ  » 

___________________________________________________________________________

et ego in Donbasseja
Ярослав ГРИЦАК
 
Перше, що впадає в око, коли їдеш в таксі, -- це якість доріг. Дороги тут добрі. Можна сказати, напрочуд добрі, як на українські умови. Такі ж добрі дороги я бачив у Білорусі кілька тижнів тому. Там ними опікується сам Лукашенко. Добрі дороги були й у нацистській Німеччині. Ба більше: кажуть, що за Гітлера у Берліні не було злодіїв -- він їх виарештував і винищив.

Але кому б з нас хотілося зараз жити там, де бандити не на вулицях, а при владі? Це перше, про що говоримо з таксистом дорогою від аеропорту до центру міста. Тут так питання не стоїть. Хіба хочеш? Мусиш! Він розказує про 31 жовтня. Донецька влада зібрала людей, які торгують на базарі, і пригрозила: не підете на "зустріч" з Ющенком, прикриємо ваш бізнес. Студентам обіцяли гроші. І то дали половину з того, що обіцяли, а другу половину забрали собі -- у Донецьку навіть на Ющенкові можна робити гроші.

"А де ж дівся ваш робітничий рух?" -- питаю я. "Який там рух, все це було підлаштовано. Ось він де, цей рух, -- показує він, коли проїжджаємо повз сіру споруду, колишнє КДБ. -- Їм був вигідний цей рух, як був колись вигідний Горбачов, а тепер Путін". -- "А де поділися робітничі лідери?" -- "А хто де: той "одепутатився" і займається бізнесом у Києві, одним "організували" цвинтар, іншим -- "психушку".

Перевіряти слова таксиста нема коли і як. У нас на Донецьк лише два з половиною дні. Ми -- я і професор Франк Сисин з Канади -- приїхали сюди на розмови про наступний конґрес Міжнародної Асоціації Україністів. Нам потрібно було пару тижнів для того, щоб з'ясувати, хто і де буде нас зустрічати і з нами розмовляти. Дзвоню до місцевого університетського начальства. "А у Вас є дозвіл на приїзд до Донецька?" -- питають телефоном. "Який дозвіл?" -- перепитую. "Ми можемо зустрічатися з Вами тільки з дозволу обласної адміністрації. А то дивіться, щоб з Вами не було, як з Ющенком."

Ми приїхали-таки без дозволу. Відразу йдемо на зустрічі з ректором і проректорами. Наша, спочатку трохи штивна розмова переходить на вільну бесіду. Головна тема: ми -- що Галичина, що Донбас, а навіть Канадська Україна -- є одна Україна, нам ділити нічого. Дуже швидко вишукуються спільні корені, де хто був на студентській практиці чи служив у війську, з ким одружився і народив дітей. Порівнюємо українські вареники в університетській їдальні, у повоєнній Теребовлі та у японському ресторані у далекому Едмонтоні. Вони всюди однакові. Немає двох думок: конґрес українознавців треба таки проводити в Донецьку. Але... перед тим, звісно, треба мати дозвіл адміністрації.

Місцевий університет вражає. Відремонтовані авдиторії, великі комп'ютерні класи, довгі списки наукових досягнень. У кабінеті ректора -- два комплекти "Енциклопедії українознавства", української та англомовної. Натомість у кабінеті головного історика стоять в основному совєтські видання. Місцевий історичний факультет готує п'ятитомну енциклопедію історії Донбасу, де будуть розміщені біографії усіх героїв соціалістичної праці. А на робочому столі декана серед інших паперів видно не дуже добре прихований календарик "Не словом, а ділом" з портретом Ющенка.

За два з половиною дні у Донецьку кількість прикладів такої роздвоєности зростає лавиноподібно. Ризикуєш захворіти на шизофренію, якщо спробуєш укласти їх в одній голові. Донбас таки має неабиякі ресурси і таланти. І викладачі університету, і вчителі шкіл розказують про нагороди, які їхні вихованці виграли на різних міжнародних олімпіадах і змаганнях. Не випадково тут жиє чемпіон світу з шахів. Але править тими всіма талантами донецький клан. А як править, знаємо не від 31 жовтня. "Донбассєя" -- так з іронією називають свій край самі донеччани, з наголосом на передостанньому складі, щоб відчутнішою була аналогія.

Янукович має всі шанси прийти до влади, розказують нам у Донецьку. Донецький клан сильний своєю внутрішньою солідарністю і дисципліною. Він не розколюється, на відміну від дніпропетровського. І на відміну від наших націонал-демократів, "порожняка не гонит". Україна має шанси стати одною і великою "Донбассєєю", а водночас рухатися в Європу, як про це говорить теперішній уряд.

Те, що на всьому пострадянському просторі влада має схильність зростатися з криміналом, не є новиною. У Донецьку дивує інше: як добре вживаються з владою громадські структури. "Ви цього не зрозумієте, бо Ви галичани", -- розказує нам лідерка однієї із справді дієвих громадських організацій (до речі, сама напівгаличанка: її батько є відомим діячем львівської "Просвіти"). За її словами, донецька влада дуже багато допомагає таким організаціям -- за умови, що вони займаються "конкретними справами, а не політикою". Доказом цього є великі приміщення, котрі мерія міста передала цій організації. А також фотографії на стіні: господиня разом з колишнім і теперішнім мером, з Януковичем, Кучмою. І поруч, на противагу -- велика фотографія з Ющенком.

"Ющенко мав виступати тут по-російськи, тоді його би набагато краще прийняли. Так, як це робив перед смертю Чорновіл. За це його і вбили -- бо він мав шанси перебрати прихильність донеччан," -- це вже думка іншої нашої співрозмовниці. Але чи саме це чекало б Ющенка, коли б він заговорив тут по-російськи?

Мій знайомий донеччанин розповідає про передвиборчий антиющенківський піар. Про Ющенка у Донецьку думають так: по-перше, він Донбасу абсолютно чужий, по-друге, він винен у всіх вибриках "примусової українізації". Захистити "російськомовне населення" від скажених западенців взагалі і від Ющенка зокрема може лише хтось зі стану "центристів" -- чи то Янукович, чи то Медведчук, а зрештою, хто завгодно, аби його висунули від чинної влади.

"Зрозумійте, що ми не росіяни, -- кажуть інші. -- Це для вас, галичан, ми "москалі", а для росіян ми занадто "охохлячені". Але тут не може панувати одна тільки українська мова, бо у нас тут не мультикультурний край, у нас тут понад 100 народностей. Як можна думати, що всі вони завтра почнуть говорити по-українськи?"

Тут ми не погоджуємося. По-перше, не завтра, бо пройшло уже 12 років. У Канаді кожна особа на державній посаді має знати дві мови -- англійську і французьку. На вивчення другої дають лише два роки. Не вивчив -- нарікай на себе. По друге, велика кількість національностей не означає мультикультурности. У Донецьку таки насправді є лише одна культура. Культура російськомовна, совєтська або постсовєтська -- як хочете її називайте, але це не міняє підставового факту, що Донбас монокультурний. Бо якби було інакше, то на вулицях можна було б почути інші мови, і не тільки українську, але й грецьку чи німецьку. Так само, як у Торонто чи Нью-Йорку чуєш китайську, французьку, чи ті ж українську і російську.

"Але що ж ви хочете, -- кажуть нам, -- у нашому університеті і так є два потоки: російськомовний й україномовний. Половина студентів слухає лекції російською, а друга -- українською". Потім уже хтось конкретизує, що насправді співвідношення інше -- десь 80% на 20%. Але навіть ці 20% можна вважати за велике досягнення. "Зрештою, -- лунає останній аргумент, -- кожен, хто хоче робити кар'єру, розуміє потребу вивчення української мови. Послухайте, як добре по-українськи говорить Янукович. Набагато краще, ніж Кучма. А він вивчив мову за пару місяців."

Що й треба було довести: щоб перейти на українську, не треба 12 років. Тяжче є, однак, з фактором культури, насамперед -- культури політичної. Янукович заговорив по-українськи, але через це не став Ющенком. Навіть якщо Донбас завтра заговорить по-українськи, то чи означатиме це кінець "Донбассєї"?

Донбас сприйняв Україну як реальність, з якою треба рахуватися. Зробив він це не вчора і навіть не позавчора, а ще тоді, коли розвалювався Радянський Союз. У 1991 році він разом з Галичиною і Києвом розвалював цей союз -- хоча зараз цю роль приписують тільки галичанам. Що Донбас поволі, вегетативно українізується, можна доказувати статистикою і даними соціологічних досліджень. На місці ж це видно неозброєним оком: за кількістю синьо-жовтих прапорів, які висять у громадських місцях, Львів навіть близько не можна поставити поруч із Донецьком.

Якщо завтра сюди надійде команда з Києва від Януковича пришвидшити українізацію, тут її будуть виконувати, навіть не моргнувши оком -- головне, щоб це сказав "хазяїн". Та навіть у Європейський Союз всі підуть інтеґруватися "стройними рядами", якщо треба буде. Зрештою, на роль "хазяїна" підходить навіть Ющенко -- бо й так тут усі вірять, що влада не може бути інакшою, і кожен, хто опиниться наверху, буде таким же, як і його попередник.

Донеччанами на народжуються -- ними стають. Донецьк постав як місто еміґрантів. Більшість донеччан або їхніх батьків приїхали сюди з України, прикордонних областей Росії або навіть з теперішньої Польщі (як ті лемки, котрих поселили тут після акції "Вісла"). Власне у тій вимішаності й полягає велика пружність, талановитість і навіть агресивність місцевого населення -- як колись це було з Запорізькою Січчю.

Одна з ющенківських газет у Києві вийшла недавно із заголовком "Перемога = Львів + Донецьк". Однак це розуміє не один тільки Ющенко. Емісари Януковича уже працюють з Галичиною і Львовом. Заходять у кабінети і питають: "Які у Вас проблеми? Ми готові допомогти."

Тому останніми місяцями мене все більше хвилює те, що і Львів, як і вся Україна, в один день може стати "великою Донбассєєю" -- якщо не з добрими дорогами, то з відомо якою владою. На думку спадає буколічний образ пастушок і пастухів, котрі посеред своїх веселих забав у старогрецькій Аркадії -- такому собі раю на землі -- знайшли надгробок із написом: Et ego in Arcadia (І я колись жив в Аркадії). Цей надгробок мав би нагадувати про скороминучість людських втіх і невідворотність смерти. Чи не прийде, однак, час, коли над нашими кістками теж колись поставлять надгробок зі схожими словами, але несхожим змістом: Et ego in Donbasseja?









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кличко переміг! 
  ·  Гайдука покарали за... патріотизм 
  ·  Фарс під назвою вибори 
Погляд
  ·  Століття мажору 
  ·  Відкриті двері Варшавського університету 
  ·  Вакансій більшає 
  ·  Фабрика брехні, або Гебельс відпочиває-3 
Поступ у Львові
  ·  Плата за голодомор 
  ·  Обсяг бюджету зросте 
  ·  Майнові перипетії облради 
  ·  Життя дитини -- найцінніше 
  ·  Кампанія проти насильства 
  ·  Томограф буде наступного року 
  ·  Бізнесмени рятуватимуть реґіон 
  ·  Телефон жіночого здоров'я 
  ·  Росіянам мало хліба 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Порошенка хочуть усунути 
  ·  Одеського прокурора оштрафують 
  ·  Чубайс кращий за есдеків? 
  ·  Взимку Мороз буде за Ющенка 
  ·  Одесити проти Януковича 
  ·  Ще одна бюджетна проблема 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Березовський судитиметься з Росією 
  ·  Затримано вбивць Джинджича 
  ·  Патріарх проти турків 
  ·  Папа планує відвідати Швейцарію 
  ·  Американці вбивають дітей 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Плюси і мінуси розширення 
  ·  З бюджетниками розрахуються 
  ·  США скасували мито 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  135 років товариства "Просвіта" 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Каллас назавжди 
  ·  Креативні паростки архипенкового кореня 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Лист у Поступ
  ·  et ego in Donbasseja 
Спорт-Поступ
  ·  Королівська перемога "Реалу" 
  ·  Наші конкуренти визначилися 
  ·  Переможна хода українок 
  ·  "Срібло" Валентини 
  ·  Чергова перемога "Мілана" 
  ·  Санкції проти турків 
Пост-Faktum
  ·  Краса проти насильства 
  ·  Розстріл -- це модно 
  ·  Гіт-парад дурнуватих інструкцій 
  ·  КАЛЕНДАР