BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Лист у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 22-06-2017 -   У навчальні заклади Львова закупляють лінгафонне обладнання для вивчення іноземних мов  
  16:41 22-06-2017 -   Сміття з перенакопичених контейнерних майданчиків у Львові вивозити все ще нікуди  
  13:48 22-06-2017 -   1 серпня розпочне працювати зона паркування біля «Вернісажу» місткістю 73 паркомісця  
  13:20 22-06-2017 -   За отримання хабара у розмірі $2 тис. начальник львівського СІЗО сплатить ₴17 тис. штрафу  
  13:16 22-06-2017 -   На Львівщині визначать найкраще спортивне село  
Україна
  16:59 22-06-2017 -   ЗСУ перейдуть на нову систему харчування до кінця 2019 року  
  16:55 22-06-2017 -   Кучма: Обмін полоненими розпочнеться 5 липня  
  13:44 22-06-2017 -   13-річний школяр наклав на себе руки: мама заборонила ігри на телефоні  
  13:19 22-06-2017 -   У Дніпрі поліція оштрафувала жінку за георгіївську стрічку  
  13:9 22-06-2017 -   На Одещині в браконьєрських сітках масово гинуть дельфіни  
Світ
  13:46 22-06-2017 -   Археологи знайшли стародавнє забуте місто в Ефіопії  
  13:22 22-06-2017 -   У Польщі затримали двох українців за підозрою в убивстві жінки  
  13:18 22-06-2017 -   На фестивалі діаспори в Оттаві міністр оборони Канади приготував український борщ  
  12:6 22-06-2017 -   Хлопчики, народжені у немолодих пар, частіше виростають високоінтелектуальними  
  10:35 22-06-2017 -   Терористи ІДІЛ підірвали в Іраку мечеть ХІІ століття  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

135 років товариства "Просвіта"
Д.О.СВІДНИК
 
Будинок Стрільниці на вулиці Курковій (Лисенка) у Львові, в якому 8 грудня 1868 року було створене Товариство ''Просвіта''
Товариство "Просвіта" в Галичині виникло у досить складних умовах. Багато діячів національного відродження 40-50-х років не сприйняли модерних віянь часу, відійшли від орієнтації на європейську культуру і піддались слов'янофільським впливам, що походили з Російської імперії. Діячі москвофільського табору відмовились не лише від латинської абетки, але й від мови галицької людності, намагаючись витворити власне "язичіє", щоб відрізнятись і від свого хлопа, і від польського пана.

Молодша ґенерація галицької інтелігенції не погоджувалась з такою ситуацією. Їх підтримали і дехто зі старших діячів "Весни націй". На загальних зборах найповажнішої тоді просвітницької організації "Галицько-Руська Матиця" у 1864-1865 роках о. Степан Качала, судовий радник Юліан Лаврівський, молодші діячі Ксенофонт Климкович, Володимир Шашкевич, Анатоль Вахнянин домагались відмови від дивовижного "язичія" та переходу на народну мову і етимологічний правопис. Однак "тверді русини" на чолі з професором Яковом Головацьким рішуче протистояли "народовцям". Після поразки Австрії у війні з Прусією та Італією у 1866 році "старорусини" надрукували у газеті "Слово", яку редагував Богдан Дідицький, програмну статтю "Поглядъ на будучность", в якій оголосили єдність та тотожність галицьких русинів з цілим "русским світом" і дали зрозуміти, що розраховують на підтримку Російській імперії.

Старорусини зберегли за собою Народний дім у Львові, Ставропігійський інститут, "Галицько-Руську Матицю", а народовці не мали пристановища. Засноване у 1861 році товариство "Руська Бесіда" було, швидше, закритим клубом, а не великою організацією. 1867 року чеські просвітителі в Празі заснували освітнє товариство "Матиця люду", а в Кракові утворилось "Товариство приятелів освіти люду" з філією у Львові. Тож назрівала необхідність створення власної просвітницької організації.

З ініціативи о. Степана Качали для опрацювання статуту майбутнього товариства було створено організаційний комітет, до якого входили представники академічної молоді, а також такі діячі, як урядники Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, професори гімназії й учительської семінарії Анатоль Вахнянин, Юліан Романчук, Омелян Партицький, Павлин Свєнціцький , Олександр Борковський, студенти Андрій Січинський, Олександр Огоновський. Коли галицьке намісництво статуту не затвердило, звернулися до Відня, і 2 вересня 1868 року міністерство освіти дозволило заснувати товариство "Просвіта". Це стало підставою для скликання у Львові першого загального збору. Його організація була доручена конституційному комітетові на чолі з професором академічної гімназії Анатолем Вахнянином.

Загальний збір було скликано 8 грудня 1868 року в залі польської стрільниці "Куркового братства" на вулиці Курковій (тепер Лисенка). На збір прибуло 65 представників, лише один із них, отець Йосиф Заячківський, парох села Лопянки коло Долини, не був мешканцем Львова.

Програма майбутньої праці "Просвіти" була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського: "Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього".

Ще 1848 року діяч о. Йосиф Заячківський у своїй промові сказав: "...засияв славний 1848 рік і воскрес руський нарід, а на чолі народу поставив себе духовний стан. Нарід узнав його за свого поводиря й заступника, узнали його й чужі. Не дивовиж, що на нас піднялася вража сила, а ми, священики, не до боротьби поставлені, але радше апостоли мира, злякалися тої бурі, зачали оглядатися поза себе, щоби собі плечі забезпечити і -- відступили так далеко, що стратили з очей нарід, а нарід нас. Тож на наше місце хочете ви, панове, ставати і повести дальше діло просвіти народу там, де ми перестали. За те нарід вам дякує, а Бог най благословить!..

Отак і ви, любі братчики, хоч яка тяжка була би ваша боротьба, хоч як високо піднесла би вас доля, не давайтесь відорвати від вашої матері -- від народу! Тоді лише ви будете сильні в народі, а народ вами славний!"

Першим головою новоствореного товариства "Просвіта" зібрання обрало Анатоля Вахнянина, а до виділу (керівного органу) -- Олександра Борковського, Івана Комарницького, Михайла Коссака, Максима Михаляка, Омеляна Огоновського, Омеляна Партицького, Юліана Романчука, Корнила Сушкевича і Корнила Устияновича. Вирішено було створити українську бібліотеку з читальнею і щорічно видавати календар для народу.

Щоб роз'яснити мету Товариства, його виділ звернувся 11 лютого 1869 року зі спеціальною відозвою до народу. У ній указувалося, що "поза школою не знаходить українська дитина ніякого духовного корму, через котрий самосвідомість, моральність і добробут у народі могли би чимраз більше розвиватися". Водночас газета "Слово" назвала Товариство "польською інтригою".

Товариство працювало у складних умовах. Воно не мало приміщення, а тому наради і засідання проводили вдома у Сушкевича або Вахнянина. 26 травня 1870 року відбувся другий загальний збір товариства. І знову довелося просити приміщення у польської "Стрільниці".

Перше приміщення отримала "Просвіта" лише в жовтні 1871 року, коли директор Академічної гімназії о. Василь Ільницький, член виділу товариства, надав маленьку кімнатку у Народному домі, де тоді розташовувалась гімназія. Згодом "Просвіта" тулилась при товаристві "Руська Бесіда" до 1873 року, коли і її "совіт" Народного дому не вигнав із приміщення разом із "Просвітою". Далі товариство винаймало різні приміщення, зокрема на розі вулиць Краківської та Вірменської, аж поки 30 березня 1895 року не купило будинок на площі Ринок, 10.

Статут 1870 надавав можливість засновувати філії "Просвіти" у повітах (перша філія відкрита в селі Бортники біля Ходорова у 1875). До 1914 року 75 філій та 2944 читальні "Просвіти" діяли у 75% українських поселень Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень було охоплено 85% західноукраїнських земель (83 філії, 3075 читалень, 360 тис. членів).

Головами "Просвіти" після Анатоля Вахнянина були Юліан Лаврівський (1870 -- 1873), Володислав Федорович (1873 -- 1877), Омелян Огоновський (1877 -- 1894), Юліан Романчук (1896 -- 1906), Євген Олесницький (1906), Петро Огоновський (1906 -- 1910), Іван Кивелюк (1910 -- 1923), Михайло Галущинський (1923 -- 1931), Іван Брик (1932 -- 1939), Юліан Дзерович (1939).

Уперше вагому політичну позицію набуло товариство за часів головування лідера галицьких народовців Юліана Лаврівського, котрий намагався дійти порозуміння між українцями і поляками, народовцями і москвофілами. "Просвіта" виступала представником народовського напрямку в справах погодження українських партій, була ініціатором створення пресового органу народовців -- газети "Діло" (1880), а також політичної організації Народна Рада (1885).

У листопаді 1918, коли було проголошено Західно-Українську Народну Республіку, товариство "Просвіта" стало основою Державного Секретаріату освіти ЗУНР. Залишаючи за собою культурно-просвітницьку функцію, матірна "Просвіта" дала початок численним економічним, фінансовим, спортивним, шкільним інституціям, політичним партіям. Поставивши собі за мету поліпшити матеріальний рівень життя галичан як необхідну умову їх культурного розвитку, "Просвіта" заснувала при читальнях крамниці, кооперативи, молочарні, ощадно-позичкові каси, проводила заходи для піднесення агротехнічної культури. Великого значення протягом усього часу існування товариство надавало видавничій діяльності як основі ліквідації неграмотності та поширення просвіти серед населення Галичини. За 60 років "Просвіта" видала понад 1000 назв різноманітних видань. Одночасно з виданням популярної літератури організувала в Галичині широку мережу книгорозповсюдження.

Матеріальною основою діяльності "Просвіти" були членські внески, пожертви громадян, краєві та державні дотації, прибутки з власних установ. У вересні 1939 року "Просвіта" була ліквідована.

За прикладом львівської "Просвіти" такі ж товариства діяли на Наддніпрянській Україні (1915 -- 1922 рр.), Закарпатті (1924 -- 1939 рр.) та на теренах українських поселень - на Кубані, Зеленому Клину, в Канаді, Бразилії, Воєводині...

13 червня 1988 року у Львові було створене Товариство рідної мови ім. Тараса Шевченка. Його головою став Роман Іваничук, заступниками Михайло Косів, Ігор Мельник, Василь Репетило, відповідальним секретарем Юрій Зима. Після того такі організації почали виникати в інших областях УРСР. А 11-12 лютого 1989 року в Республіканському будинку кіно відбулась установча конференція -- перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. Було ухвалено статут і обрано керівництво Товариства української мови імені Тараса Шевченка, яке очолив Дмитро Павличко.

Товариство було єдиною легально зареєстрованою опозиційною до КПРС організацією, на основі якого потім створили Народний рух України та інші організації. Товариство української мови також було найважливішим організаційним чинником під час виборів весни 1990 року, які призвели до перемоги національно-демократичних сил в Галичині та створення у Верховній Раді УРСР опозиційної "Народної ради".

29-30 вересня 1990 року у Києві відбулася ІІ конференція товариства, на якій вирішили змінити назву на Товариство української мови імені Тараса Шевченка "Просвіта", однак статут так і не було зареєстровано у Міністерстві юстиції. Новим головою товариства було обрано народного депутата України Павла Мовчана.

12 жовтня 1991 року була скликана ІІІ позачергова конференція, на якій товариство було реорганізоване у Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Однак товариство надалі діяло за статутом 1989 року.

Лише 4-5 грудня 1993 року відбувся IV з'їзд Всеукраїнського товариства "Просвіта", на якому було ухвалено новий статут, який нарешті зареєстрували у Міністерстві юстиції.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Англичане наміряють снова предприняти одно великанское діло: хотят они сбудувати по под море или на дні моря (так званого морского пролива Каналь ля Манш, розділяющого Англію от Франціи), желізную колей, котра в глубині 16 сажней прикрыта будет для низведенія світла стеклянною кровлею (дахом), так сплошною и сильною, чтобы устояти могла пред напором і гнетеніем сгусченой воды. Сія подморская проездка тревала бы только годину. Як пресмелая то мысль: огнедышущая паровая машина под морем, а по бокам толпы великанских жителєй водных! Тут замечаем еще, что в Англіи существует уже железная колей, сбудована в подобный способ понад морем.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кличко переміг! 
  ·  Гайдука покарали за... патріотизм 
  ·  Фарс під назвою вибори 
Погляд
  ·  Століття мажору 
  ·  Відкриті двері Варшавського університету 
  ·  Вакансій більшає 
  ·  Фабрика брехні, або Гебельс відпочиває-3 
Поступ у Львові
  ·  Плата за голодомор 
  ·  Обсяг бюджету зросте 
  ·  Майнові перипетії облради 
  ·  Життя дитини -- найцінніше 
  ·  Кампанія проти насильства 
  ·  Томограф буде наступного року 
  ·  Бізнесмени рятуватимуть реґіон 
  ·  Телефон жіночого здоров'я 
  ·  Росіянам мало хліба 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Порошенка хочуть усунути 
  ·  Одеського прокурора оштрафують 
  ·  Чубайс кращий за есдеків? 
  ·  Взимку Мороз буде за Ющенка 
  ·  Одесити проти Януковича 
  ·  Ще одна бюджетна проблема 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Березовський судитиметься з Росією 
  ·  Затримано вбивць Джинджича 
  ·  Патріарх проти турків 
  ·  Папа планує відвідати Швейцарію 
  ·  Американці вбивають дітей 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Плюси і мінуси розширення 
  ·  З бюджетниками розрахуються 
  ·  США скасували мито 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  135 років товариства "Просвіта" 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Каллас назавжди 
  ·  Креативні паростки архипенкового кореня 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Лист у Поступ
  ·  et ego in Donbasseja 
Спорт-Поступ
  ·  Королівська перемога "Реалу" 
  ·  Наші конкуренти визначилися 
  ·  Переможна хода українок 
  ·  "Срібло" Валентини 
  ·  Чергова перемога "Мілана" 
  ·  Санкції проти турків 
Пост-Faktum
  ·  Краса проти насильства 
  ·  Розстріл -- це модно 
  ·  Гіт-парад дурнуватих інструкцій 
  ·  КАЛЕНДАР