BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    Львівщина в особах і вчинках.    Поступ життєзнавства.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
6 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:34 29-03-2017 -   У Стрию судитимуть водійку, яка збила жінку з дитиною  
  16:30 29-03-2017 -   З 1 квітня львівський трамвай №2 їздитиме на Сихів  
  15:22 29-03-2017 -   Через гідравлічні випробування у Львові на кількох вулицях не буде гарячої води  
  15:14 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
  14:13 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
Україна
  16:42 29-03-2017 -   МВФ знову відклав розгляд траншу для України  
  16:37 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  16:36 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  15:19 29-03-2017 -   У Дніпрі звільнили водія-сепаратиста за образи у бік учасниці АТО, – активісти  
  15:17 29-03-2017 -   На Донеччині з гранатомета стріляли по магазину  
Світ
  16:38 29-03-2017 -   Вчені знайшли слід найбільшої живої істоти  
  15:16 29-03-2017 -   Польща призупинила роботу своїх консульств в Україні  
  14:18 29-03-2017 -   Україна оскаржуватиме рішення суду Лондона щодо "боргу Януковича"  
  13:14 29-03-2017 -   У США ухвалили резолюцію до річниці анексії Криму  
  11:0 29-03-2017 -   Після успіху на Євро-2016 в Ісландії спостерігається демографічний вибух  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  » 

___________________________________________________________________________

Микола Філаретович КОЛЕССА: Ангел у моїх очах
Розмова з Маестро до його сторічного ювілею про українське, родинне і особисте
 
-- Кажуть, що ми всі родом з дитинства. Які Ваші найсвітліші спогади дитинства?

-- З дитинства я любив мандрівки. Щосуботи, як у тата закінчувались лекції у гімназії, ми гульк -- до Добромиля, вирушали в гості до бабуні, яка мене дуже любила. Там, у Добромилі, часто бував Менцинський. Як приїжджав до Галичини, то завжди виступав у Добромилі. Властиво, моя мамця звідти походить. Приїдемо до Добромиля в суботу пополудні, заночуємо, а в неділю повертаємось до Львова. Добромиль був надзвичайно гарним містечком.

-- А хто в дитинстві був Вашим найближчим приятелем?

-- Найближчим моїм приятелем була мамця. Тітка Оля, мамина сестра, також. І звичайно, бабуня. Я дотепер згадую, як бабуня мене любила. Вона була донькою священика зі села Папоротне, це на захід від Добромиля, ближче до польського кордону. Там вона виховалась. Прадід був дуже добрим господарем і дуже любив годинники. У нього на стінах було дуже багато годинників і всі цокали. І дуже любив пави. В нього в городі ходили пави, повсюди. І він їх із рук годував. Так розповідала мамця. Я його ніколи не бачив. Він мав двох синів, які, очевидно, були священиками. Бо в Галичині українці в той час ділилися на дві верстви населення: поп і хлоп. Інтеліґенції нашої, такої, як тепер, -- лікарів, інженерів, тоді не було. Були лише священики і селяни. Таке було українське суспільство в Галичині.

-- А як у Ваше життя увійшла музика?

-- Завжди в нашій хаті звучала пісня. Народна і авторська. (Микола Філаретович наспівує "Сонце гріє, вітер віє, а дівчина з жалю мліє..." -- Авт.) Це не народна пісня, чути, що вона є музично оброблена. Моя мамця, властиво, не мала жодної освіти, але дуже любила спів. Я дотепер пам'ятаю мамину колискову. Я все життя мріяв бути композитором, творити музику. Я задивлявся на Барвінського, як він пише музику і зразу те, що написав, несе на естраду і зразу сам грає. І сам пропонує свою творчість. Він був прекрасним піаністом. Свої пісні, фортепіанні твори дуже гарно виконував. І я задумувався: "Чи я коли-небудь міг би бути таким, як він?" Я хотів стати таким композитором, який пише музику і люди то грають і слухають. Така була моя мрія.

-- Чи поділяли батьки Ваше захоплення і чи легко було в Галичині українцеві зреалізувати свої мрії?

-- Коли я закінчував гімназію, то батьки задумувались над моїм майбутнім. Тоді йшла велика боротьба за український університет, поляки не хотіли нам дати університету, хоча, за Версальським договором, вони повинні були нам, українцям у Східній Галичині, дати автономію, а вони того не зробили. Наші люди хотіли організувати у Станіславові університет та станіславське міщанство оголосило протест. І наша молодь була в дуже прикрому становищі. Закінчували гімназії і не мали що робити, не мали куди піти вчитись. Багато з них втікало в Австрію і там студіювали, якщо мали багатих батьків і вони могли їм посилати гроші. Хоча лікар, який закінчив медицину в Празі і повертався назад, не міг дістати лікарської практики. Уряд не дозволяв, треба було наново здавати всі екзамени.

-- Ким хотіли Вас бачити батьки?

-- Мої батьки хотіли, щоб я був лікарем. Я в 1923 році закінчив гімназію і не знав, що робити. Вирішив, що поїду до Кракова, там було трохи вільніше. Отже, послали мене до Кракова. З великою бідою мене туди прийняли, я вчився дуже солідно, але не з великим ентузіазмом.

-- Що ж примусило Вас покинути Краків?

-- Одного разу я побачив афішу, де було написано, що в залі театру буде виконуватись Дев'ята симфонія Бетговена (М.Ф. вимовляє "Бетовена" -- Авт.). Та симфонія є цікава тим, що четверта її частина -- хор на слова Шіллера "Обійміться, мільйони". Він був великим гуманістом і страшенно хотів, щоби люди любилися. І я собі думаю: "Піду послухаю. Коли я буду мати нагоду послухати цю симфонію, вона так рідко виконується?" Пішов я і купив квиток в якійсь ложі, досить дорогий, зовсім непотрібно. Міг собі купити навіть стоячий. А в цю ложу прийшли священики-італійці. І як тільки я почув перші акорди -- розплакався. Не міг втриматись. Мені було соромно перед чужими людьми, але що робити! Ця музика так запала мені в серце і душу, що я подумав: "Чого я ту дурну медицину товчу, ліпше взятися за музику".

А потім я таки попросив тата, щоби пустив мене вчити десь музику, хоча б до Праги. Батько думав, думав. А я сказав, що якщо мені колись буде зле, то буду в першу чергу нарікати на батьків, що не дозволили мені вчитися. Так було з Остапом Нижанківським. Він просив свого батька священика, щоб дозволив йому отримати музичну освіту. Не дозволив, і що? Дуже зле зробив, бо Нижанківський до кінця життя був композитором, але композитором-аматором, а не професіоналом. І від цього дуже багато постраждала наша музична культура. Батько подумав і дозволив мені їхати до Праги, тим більше, що в Празі був ще так званий Український вільний університет, який заложили під час війни ще за Австрії. У Львові поляки не давали, то вони на знак протесту утворили університет у Відні. А потім, як Австрія розпалась, мій стрийко, Олександр Колесса як посол парламенту знався особисто з Масариком (а він став президентом Чехословацької республіки), тож звернувся до нього з проханням перенести Вільний університет до Праги. Масарик погодився і дійсно університет перенесли до Праги. Там були педагоги, стипендії для студентів, приміщення. І цей університет існує й досі, тепер вже у Мюнхені. То ж я поїхав до Праги, записався у Карловий державний університет, бо інакше поляки мені б не виписали паспорта. І через рік вже навчався на композиції.

-- Усі Ваші доні пішли Вашим шляхом, пов'язали своє життя з музикою, чи Ви їх якось спонукали до цього?

-- Трішки спонукав, можливо, власним прикладом. Мої діти, як і внуки, є дуже різними людьми. Я навіть не сподівався, що діти одного батька можуть бути такими різними. Найстарша донька Ксеня така педантична, все робить дуже скрупульозно, довершено. Середуща Харитина надзвичайно талановита, але вже не має такої скрупульозності. Наймолодша -- Соломія, менше здібна, але ті дві старші дуже здібні. Колись у них було тріо сестер Колесс. Жаль, що це тріо існувало так не довго. Мені здається, що я якось їм не привив ту високу мету -- нести музику в народ. Це моя найбільша життєва невдача. Вони були надто молоді, щоб усвідомити унікальність такого тріо.

А внуки також дуже різні. Усіх їх дуже люблю. Хоча є в мене найулюбленіша внучка Галя, якось як тільки її маленьку принесли до дому, то прикипів до неї серцем. Вона добрий музикант і надзвичайно енергійна людина. А найбільше горджуся з Яреми, який спочатку в школі вчився на віолончелі, але щось не мав до неї аж такого великого замилування, і Харитя дуже переживала з цього приводу. І тоді раптом виявилось, що він має нахил до дириґування, тож поступив у консерваторію на дириґентське відділення. Я з ним дуже багато займався, він безліч лекцій мав тут, у мене вдома. Хлопець виробився на такого доброго симфонічного дириґента, спочатку він набив руку в акомпануванні дітям на тих дитячих концертах по неділях. Дириґувати дитині -- це дуже велика штука, вона може помилитись і що тоді робити? Не переставати ж, треба дати їй змогу увійти в потрібне русло. А в Яреми це виходило просто перфектно. Він так умів підтримати дітей, що під час його дириґування вони ніколи не помилялись. Тепер Ярема впевнено себе почуває з будь-яким солістом. Але у нього багато часу забирає адміністративна робота, адже він декан, і я журюся, що він зовсім немає часу для самостійної праці над музичними творами, адже як він дирґує якусь симфонію, то один відповідає за її звучання. Він забагато понабирав на себе обов'язків і вони його просто з'їдають.

-- Які Ваші твори тепер видаються Вам найбільш вдалими?

-- Ось ці обробки народних пісень, які ми зараз з вами слухаємо, Перша симфонія є добре зроблена.

-- Чи є у Вас якісь музичні ідеї, які б хотілося реалізувати?

-- Є і дуже багато, але вже не можу. Ідей багато, але боюся, щоб це не виглядало смішно, не хочеться, щоб дуже пізні твори були менш вартісні, і щоб хтось сказав, що на старості він писав набагато гірше.

-- Що Вам зараз приносить найбільшу насолоду?

-- Дивитись на гарних дівчат. Дивитись на гарну особу -- це велика приємність. І не лише на жінок. І на мужчин. І на гарну звірину -- лева, тигра.

-- Чи слухаєте Ви сучасну музику і як її оцінюєте?

-- Якщо є талант, то він проявиться і в модерній, наче незрозумілій музиці. І я завжди схиляюсь перед талановитими людьми.

-- Про що Ви мрієте?

-- Щоб мене живим у могилу не закопали. Дуже боюсь, що я ще буду живий, а мене закопають.

-- Яким Ви бачите майбутнє України?

-- Я собі бажаю, щоб вона розквітла, бо стільки сил покладено на нашу державність. Так важливо, щоб кожен із нас усвідомив, ми -- держава в серці Європи, і оберігав цю державу, як зіницю ока.

Розмовляла Анастасія КАНАРСЬКА









» 
Мандрівка завдовжки в століття
Сьогодні композитору і дириґенту Миколі Філаретовичу Колессі виповнюється 100 років!
 
Микола Колесса
Кожен уродинник, який має радість святкувати 100-літній ювілей, робить цим подарунок не тільки собі, близьким та родині, а й своєму народові та, без перебільшення, усьому людству. Живий свідок вікової (!) історії стає насамперед прикладом того, що таке творче довголіття для будь-якої людини не просто можливе, а може бути нормою. Сьогодні своїм зоряним ювілеєм Україну ощасливлює найповажніший віком композитор у Європі -- живий класик галицької музики XX століття Микола Колесса!

Після навчання у 1920-х роках у Празі в класі композиції В. Новака, Микола Колесса повертається до рідного Львова і присвячує все своє життя просвітницькій праці на становлення української професійної музики в Галичині. Він укладає перший на цих теренах підручник з дириґування, сам дириґує та компонує музику, яка у своїх гармоніях покликана зберегти для історії нашої культури духмяний аромат обробок національних мелодій...
Детальніше>>
»  ОРЕНДА
Старі махінації міськради
Мар'яна П'ЄЦУХ
 
Чорні плями в діяльності Ратуші за часів керівництва Василя Куйбіди виявили працівники Контрольно-ревізійного управління у Львівській області. Завдяки халатній роботі львівських чиновників свого часу бюджет міста недоотримав більше 1,5 мільйона гривень.

Як повідомляє інформаґентство Контекст-медіа, остання перевірка, проведена працівниками КРУ у Львівській міській раді, встановила численні факти ненадходження в дохід місцевих бюджетів значних сум орендної плати за користування землею або земельного податку, як це передбачено Земельним Кодексом України. Про це повідомила прес-служба КРУ у Львівській області.
Детальніше>>
»  ТОРГИ
Приречений аукціон
Роман РАК
 
Учора знову не відбувся четвертий земельний аукціон. Його перенесли вже втретє. Причиною відтермінування аукціону стала відсутність покупців. На цих торгах організатори планували продати 6 земельних ділянок, 3 з яких нові (на вул. Петлюри, 34а, 34б і на вулиці Боденського), а решта ті, які не продали на попередніх торгах (на вул. Виговського 62а, Головатого 1/5 і Дорозі Кривчицькій, 2а). Як стверджують організатори, було схвалення всіх служб і технічна документація фактично була виготовлена, але депутати не погодили стартові ціни на три нові ділянки, а без їхньої згоди виставляти на торги землю управління природних ресурсів не має права. Що ж до інших трьох, то на них просто не було претендентів.
Детальніше>>
»  ЗАКОНИ
Профспілки проти Трудового кодексу
Вікторія ПРИХІД
 
Вільні профспілки Львівщини готують акції протесту проти проекту Трудового кодексу України (ТКУ), слухання якого має відбутись у Верховній Раді 10 грудня. Як виглядатимуть ці акції, керівництво Конфедерації Вільних профспілок України наразі не знає, але те, що акції відбудуться, вони стверджують однозначно.

На думку профспілкових лідерів, згаданий законопроект захищає виключно роботодавців і зовсім нівелює права найманих працівників. "Роботодавець практично стає рабовласником, -- розповідає правовий інспектор у реґіонах України Конфедерації Вільних профспілок України Андрій Корчинський. -- Він зможе звільнити працівника, не погоджуючи це рішення з профспілковими органами, він може вимагати відшкодувань матеріальних і моральних витрат від працівника, якщо вважатиме, що зробив з працівника фахового спеціаліста".

Новою і незвичною для нас є стаття, що стосується нерозголошення комерційної таємниці. Поняття "державної таємниці" визначає Закон "Про державну таємницю", натомість поняття комерційної таємниці не визначене ніде. Але в проекті Трудового кодексу є пункт, який регламентує відповідальність працівника за розголошення комерційної таємниці.
Детальніше>>
» 
Мінери-жартівники
Ярина ЯКОВИШИН
 
"Веселу" ніч провели працівники Першого українського театру для дітей та юнацтва з 4 на 5 грудня. Напередодні увечері невідомий з телефону-автомату, що в центрі, повідомив служби правопорядку про замінування театру. Пошуки вибухівки тривали цілу ніч, оскільки площа будови велика, а собакам важко було зорієнтуватися серед декорацій та реквізиту, однак вибухівки так і не виявили. За словами директора театру Валерія Мочаліна, зловмисникам не вдалося зірвати ранкову виставу. 300 дітей о 10 ранку вже мирно аплодували акторам.

Того ж вечора надійшло повідомлення про замінування магазину-салону "Крез". Нагадаємо, що його "мінують" вже вдруге за останній тиждень: 30 листопада повідомили про замінування магазину "Крез" на вулиці Пасічній, цього разу -- на вулиці Лесі Українки.
Детальніше>>
» 
Зустріч ділових кіл Львова
Ярина ЯКОВИШИН
 
Уже рік діє реґіональна громадська організація "Конфедерація ділових кіл Львівщини". Основна мета діяльності організації -- консолідація зусиль та координована діяльність членів Конфедерації задля покращення соціальних реформ, формування сталої економіки нашої області.

Учора на засіданні Конфедерації підбивали підсумки зробленого за 2003 рік, планували роботу на наступний рік. Як зазначив Мирон Янків, президент "Конфедерації ділових кіл Львівщини", незважаючи на його нове призначення (посол у Латвії), він не хоче втратити посаду президента в громадській організації.

За цей рік Конфедерації вдалося втілити в життя програму "Шкільний автобус", також вона почала розглядати шляхи вирішення проблем у ліфтовому господарстві Львівщини. Найкращим проектом, за словами Мирона Янківа, який би вирішив таку гостру проблему, є впровадження у виробництво ліфтів у Львівському реґіоні. Поки що таку продукцію випускають Бровари з потужністю 300 ліфтів у рік, а лише Львів потребує до 5 тис. одиниць такого виду транспорту.
Детальніше>>
» 
З ЛТБ судяться
Мар'яна П'ЄЦУХ
 
У понеділок керівництво Львівської обласної ради виконає свою попередню обіцянку і подасть до суду на Львівську державну телерадіокомпанію за незаконне припинення ретрансляцій сесійних засідань. Як повідомив "Поступу" заступник голови облради Андрій Парубій, станом на вчора були підготовлені усі необхідні документи для судового позову.

Нагадаємо, що останні три засідання сесії облради не транслювали в повному обсязі й у прямому ефірі ЛТБ через те, що Львівська державна ТРК розірвала угоду з радою, згідно з якою відбувалися ці трансляції. Угода була чинною до кінця цього року. Керівництво телерадіокомпанії аргументувало свої дії тим, що підписана рік тому угода передбачала висвітлення роботи законодавчого органу влади, а не конкретно трансляції сесій. Крім того, на ЛТБ збільшився час трансляції державних замовлень. Проте голова облради Михайло Сендак вважає, що припинення трансляцій є політичним замовленням.
Детальніше>>
» 
Під діамантовою батутою столітнього Маестро
 
Юрій КОРЧИНСЬКИЙ, заступник начальника управління культури ЛОДА

Наш славний ювіляр виховав багато учнів, створивши в Галичині школу професійного хорового дириґування . Справа усього його життя живе у кожному поруху дириґентської палички його послідовників, його учні й учні його учнів працюють у всій Україні! Перше покоління його вихованців -- Юрій Луців, Степан Турчак, Ярема Скібінський, Іван Гамкало -- славні імена львівської школи дириґування, яка окрім суто технічних стильових рис, має іще й специфічний дух і ментальність. Учні Колесси дуже різні, але в кожному він вмів побачити й розкрити добре зерно. Тому тішуся, що ювілейні святкування не обмежилися однією імпрезою, а дали початок мистецькому фестивалю його учнів, для влаштування якого ЛОДА створила оргкомітет на чолі із заступником голови ЛОДА Володимиром Геричем. Усі фестивальні заходи, випуск компакт-дисків із музикою Миколи Філаретовича та сьогоднішня урочиста академія в Опері фінансувалися з бюджету управління культури в розмірі 32 тис. гривень.
Детальніше>>
» 
ХРОНІКА
 
ЛОО УРП "Собор" провела біля готелю "Жорж" третій і останній фотопост під назвою "Окупація Львова". Раніше фотографії на тему русифікації і американізації нашого міста вже демонстрували біля пам'ятника Т. Шевченку та міської ради. Організатори акції під час її проведення зауважили велику зацікавленість львів'ян до порушеної у фотопості проблематики.

У статті "Львову подарували онкоцентр" за 3 грудня 2003 року було допущено неточність: голова Львівської ОДА Олександр Сендега здійснив робочу поїздку до онкоцентру, аби перевірити готовність до здачі другої черги хірургічного корпусу цього центру, однак роботи ще не завершилися, як зазначалося у статті. Просимо вибачення за допущену помилку.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Консорціуму не буде 
  ·  Наша мета - 2006 
Погляд
  ·  Владу не цікавлять міста 
  ·  Міліції не подобаються "оранжеві" 
  ·  Хвости епохи, сліди епохи 
Поступ у Львові
  ·  Мандрівка завдовжки в століття 
  ·  Микола Філаретович КОЛЕССА: Ангел у моїх очах 
  ·  Старі махінації міськради 
  ·  Приречений аукціон 
  ·  Профспілки проти Трудового кодексу 
  ·  Мінери-жартівники 
  ·  Зустріч ділових кіл Львова 
  ·  З ЛТБ судяться 
  ·  Під діамантовою батутою столітнього Маестро 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Юля не піде в президенти 
  ·  Аграрний бунт 
  ·  Україну проекзаменують вибори 
  ·  Нова загроза для України 
  ·  Вандалів шукають 
  ·  Чверть українців хоче в ЄС 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Міллер потрапив у авіакатастрофу 
Арт-Поступ
  ·  Мандрівка у світ Жана Жене 
  ·  Кіноманіяк 
  ·  Прочинене світло навскісно 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Давимука -- представник президента 
Поступ життєзнавства
  ·  Нічого не говори й нікому не вір 
  ·  Закоханість друзів 
  ·  Той, хто любить, завдає болю 
Спорт-Поступ
  ·  Василь ЛУЦЬКИЙ: Позитивно, коли грають українці 
  ·  Історична перемога українок 
  ·  До Бремена за перемогою 
  ·  "Динамо" обіграло італійців 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Вино до бесіди 
  ·  КАЛЕНДАР