|
|
|
|
Кінопоступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Олівер Стоун знімає документальний фільм про Арафата |
|
|
| |
| |
Американський кінорежисер Олівер Стоун, у фільмах якого завжди було достатньо політики (“Сальвадор”, JFK, “Ніксон”, за стрічку “Взвод” про війну у В’єтнамі режисер 1986 року отримав “Оскара”), вирішив зайнятися документалістикою. Він зустрівся у Рамаллі з Ясиром Арафатом, щоби зняти портрет палестинського лідера.
“Завжди існують подібності між конфліктами у світі, куди б ти не пішов, – сказав Стоун в інтерв’ю агенції новин Reuters. – Які поняття є спільними? Можливо, гордість, можливо, людський егоїзм, можливо, відчуття приниження від усього цього”.
Олівер Стоун уже провів цілий ряд інтерв’ю із відомими ізраїльскими політиками і натякнув навіть на те, що серед них був ізраїльський міністр-президент Аріель Шарон, хоча останній і не підтвердив цього. “Характери, з якими ти зустрічаєшся, – Арафат чи Шарон, хто б це не був, усі вони нагадують тобі про те, що у житті насправді важливо, про те, що найважливіше для людей, які при владі, для того, щоб зберегти цю владу”, – сказав Стоун.
Режисер вважає, що все це є хорошою основою для його придуманих кінохарактерів. “Я вчуся з цих характерів, тому робота в документальному жанрі мені дуже подобається”. Детальніше про свій новий проект Стоун наразі не хоче висловлюватися. Відомо тільки те, що стрічка концентрується довкола 71-річного Арафата.
Олівер Стоун не збирається коментувати політичну ситуацію на Близькому Сході. Він не вважає це своїм завданням. На перше місце режисер висуває врівноваженість: “Пам’ятаєте битву Давида з Голіафом? Ніхто не розповідав цю історію з точки зору Голіафа, завжди тільки з позиції Давида. А професійний репортер з телевізійних новин мав би спитати Голіафа, як було битися з Давидом. Це і є саме те, що я питаю”.
Місяць тому Олівер Стоун зустрівся на Кубі з Фіделем Кастро. Він планує зняти документальний фільм і про кубинського диктатора під назвою Looking For Fidel. |
|
|
|
|
Гелл Беррі: Ми часто є тільки прикрасами |
|
|
| |
| |
Цього року вперше за останніх 30 років троє афроамериканців одночасно були номіновані на “Оскара” у категорії “Найкращий виконавець головної ролі”: Дензел Вашингтон, Вілл Сміт і Гелл Беррі (за стрічку “Бал монстрів”, вона стала першою чорношкірою акторкою, яка отримала цю нагороду).
Пропонуємо вам інтерв’ю із Гелл Беррі, опубліковане у німецькому часописі Der Spiegel.
– Три роки тому Ви зіграли у телефільмі роль Дороті Дендрідж, яка 1954 року стала першою чорношкірою акторкою, що була номінована на “Оскара” за виконання головної ролі у фільмі “Кармен Джонс”. Але потім вона програла Грейс Келлі. У Вас було більше шансів? |
| Детальніше>> |
|
|
|
Новини від Гелл Беррі |
|
|
| |
| |
Нова подружка Джеймса Бонда
Творці ювілейного, 20-го за рахунком фільму про пригоди бравого агента 007, відкрили завісу таємниці над акторським складом і назвою майбутнього хіта.
Фільм буде називатися Die Another Day. Крім незмінного Джеймса Бонда останніх років Пірса Броснана, у стрічці з’являться такі зірки, як темношкіра красуня, володарка “Оскара” Гелл Беррі і номінантка на “Оскара” Джуді Денч. Фільм вийде на екрани вже наприкінці листопада.
Reuters |
| Детальніше>> |
|
|
|
Андрій Тарковський: Ми живемо в неправильному світі |
|
4 квітня йому могло би виповнитися 70 |
| |
| |
Його 50-літній ювілей не відзначався ніде, навіть на “Мосфільмі”. 70-річний відзначається помпезно, з ретроспективами та інформаційними роликами на всіх можливих телеканалах. Але Андрія Тарковського вже немає з нами. На його могилі на цвинтарі під Парижем (на світлині) є напис: “Людині, яка побачила Ангела”.
“Чи лякає мене смерть? – розмірковував Андрій Тарковський у документальному фільмі Донателли Баліво, присвяченому його творчості. – По-моєму, смерті взагалі немає. Існує якийсь акт, болісний, у формі страждань. Коли я думаю про смерть, я думаю про фізичні страждання, а не про смерть як таку. Смерті ж, на мій погляд, просто не існує. Не знаю... Один раз мені наснилося, що я помер, і це було схоже на правду. Я почував таке звільнення, таку неймовірну легкість, що, можливо, саме відчуття легкості і свободи й дало мені відчуття, що я помер, тобто звільнився від усіх зв’язків із цим світом. У кожному разі, я не вірю в смерть. Існує тільки страждання й біль, і часто людина плутає це – смерть і страждання. Не знаю. Може, коли я з цим зіштовхнуся безпосередньо, мені стане страшно, і я буду думати інакше... Важко сказати”. |
| Детальніше>> |
|
|
|
