BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Лист у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
1 грудня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:17 13-12-2017 -   У Львові та Брюховичах сьогодні вимикатимуть світло. Адреси  
  11:11 13-12-2017 -   В аварії у Дрогобичі травмувалися троє людей, з них 8-річна дівчинка  
  10:37 13-12-2017 -   Охоронцеві Димінського пред'явлені звинувачення в приховуванні злочину  
  10:26 13-12-2017 -   Вибухового пристрою в магазині «Baker Market» у Львові не виявили  
  10:22 13-12-2017 -   Внаслідок ДТП на вул. Княгині Ольги загинув пішохід  
Україна
  11:14 13-12-2017 -   В Одесі підпалили Lexus чиновника  
  10:36 13-12-2017 -   «Кіборги» побили рекорди касових зборів у перші дні показів  
  10:33 13-12-2017 -   Поліція запідозрила у вбивстві 12-річної школярки з Кропивницького її матір  
  10:31 13-12-2017 -   Україна може скасувати пасажирські поїзди до Росії  
  18:35 12-12-2017 -   Бойовики відмовляються обмінювати 20 ув’язнених українців  
Світ
  10:35 13-12-2017 -   Білл Гейтс виділить на боротьбу з глобальним потеплінням $315 млн  
  10:28 13-12-2017 -   Російські спортсмени погодилися взяти участь в Олімпіаді-2018 під нейтральним прапором  
  10:26 13-12-2017 -   В Австрії відновили транзит газу на одному з найбільших хабів Європи  
  15:56 12-12-2017 -   Вибух в Австрії: поставки газу в низку країн Європи призупинені  
  14:2 12-12-2017 -   Внаслідок вибуху на газопроводі в Австрії загинула одна людина і десятки постраждали  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  НТШ

___________________________________________________________________________

Галицька академія наук
Д.О.СВІДНИК
 
Корнило Сушкевич
Вважається, що НТШ було засноване у Львові в грудні 1873 року, спочатку як Літературно-наукове товариство ім. Шевченка, завдяки спільним зусиллям національне свідомої інтеліґенції з Наддніпрянської України та Галичини у відповідь на репресії, яких зазнавало українське друковане слово в Російській імперії. "Теперішньому поколінню нелегко зрозуміти, з яких дрібних початків починалося наше національне відродження в Галичині, яким тяжким шляхом мусило воно проходити та які перепони поборювати..." -- писав у 1923 році в нарисі історії НТШ тодішній генеральний секретар Товариства Володимир Гнатюк.

Саме 11 грудня 1873 року галицьке цісарсько-королівське Намісництво затвердило статут "Товариства ім. Шевченка". Хоча перші загальні збори відбулися 4 червня 1864 року.

Фінансовою основою для створення Товариства стали 18 056,84 австрійських корон, пожертвуваних, переважно Єлизаветою Милорадович, а також наддніпрянцями Олександром Кониським, Дмитром Пильчиковим, М. Жученком та о. Стефаном Качалою з села Шельпаків на Тернопіллі. Як члени-основателі перший статут підписали о. Стефан Качала, котрий був тоді послом до Галицького сейму та Райхсрату у Відні, радці Королівського столичного міста Львова Михайло Димет та Михайло Коссак, професор університету Омелян Огоновський, доцент Олександр Огоновський, секретар прокураторії скарбу Корнило Сушкевич, інженер Теофіль Барановський, урядник асекураційного (страхового) товариства Льонґін Лукашевич, професор гімназії Юліан Романяк. Вони й стали першими дійсними членами Товариства ім. Шевченка.

Для скликання перших загальних зборів обрали оргкомітет на чолі з о. Качалою. Комітет насамперед закупив устаткування друкарні, винайняв приміщення в домі Гіпотечного банку на вулиці Кривій (Крутій), 2 та отримав 27 січня 1874 року концесію "на ведення друкарні". І вже на початку лютого друкарня запрацювала.

До часу скликання перших загальних зборів кількість членів товариства зросла до 33. Серед них були філолог Є. Желехівський, дослідник Гуцульщини В. Шухевич, директор І Академічної гімназії о. В. Ільницький, адвокат М. Бучинський, д-р І. Пулюй, учителі гімназії Д. Гладилович та І. Громницький, професор університету І. Шараневич, правник Д. Савчак, а також перша жінка -- Северина Сушкевичева.

Щоб стати членом товариства, треба було сплатити досить солідний вступний внесок -- 200 корон. Як пише В. Гнатюк, "вкладку визначено вмисне таку високу, щоби не ввійшли до товариства небажані елементи. Це побоювання було безосновне, раз -- що кождого небажаного кандидата в члени можна було не приймати, друге -- що до літературних і наукових товариств нема ніколи натовпу членів. Їх не було й тоді, як вкладку знижено на 10 корон."

На початках метою товариства було "спомагати розвій рускої словесності". Для цього товариство "заводить власну друкарню, видає книжки й часописи, літературні і наукові", підтримує їх, "роздає премії і запомоги літератам, скликує збори учених і літератів, устроює відчити публічні, літературні вечерниці..."

Першими головами товариства були Корнило Сушкевич (1874-1885), Ізидор (Сидор) Громницький (1885-1886 та 1897-1890), Дем'ян Гладилович (1886-1897 та 1890-1892). У перше десятиліття діяльність товариства мала скромний характер: його коштом вийшли два річники журналу "Правда" та "Дослідження у галузі руської мови" (1880, нім. мовою) Омеляна Огоновського. З 1885 товариство перебрало видання журналу "Зоря" (виходив до 1898), який став всеукраїнським літературним органом і поширювався у Наддніпрянській Україні. До діяльності товариства залучались Іван Верхратський, Іван Горбачевський, Корнило Заклинський, Іван Левицький, Володимир Навроцький, Омелян Партицький, Юліан Целевич, Григорій Величко, Остап Терлецький, Михайло Зубрицький, Іван Кокорудза, Олександр Колесса, Михайло Кос, Володимир Коциловський, Кость Левицький, Євген Озаркевич, Євген Олесницький, Михайло Павлик, Кирило Студинський, Іван Франко.

Четвертим головою вибрано 13 березня 1892 року Юліана Целевича, але він помер того ж року, 23 грудня. П'ятим головою вибрали 11 травня 1893 року Олександра Барвінського, який перебував на цій посаді до 1897 року. За час їх головування відбулося перетворення товариства у суто наукову інституцію, хоча формально назва "Наукове товариство ім. Т. Шевченка" закріпилася 16 листопада 1892 року.

Наприкінці 1880-х рр. у середовищі київської "Громади" (Володимир Антонович та Олександр Кониський) визріла ідея перетворення товариства у виключно наукову установу. Вперше порушено цю справу на загальних зборах НТШ 19 квітня 1890 року. У Галичині цю ідею підтримала група народовців на чолі з О. Барвінським, яка задля досягнення культурно-просвітницьких цілей ішла на компроміс із польськими та австрійськими урядовими колами ("Нова ера"). Головним завданням реорганізованого товариства було "плекати та розвивати науку і штуку в українсько-руській мові, зберігати та збирати всякі пам'ятки старинності і предмети наукові України-Руси". Утворено три секції -- історично-філософську (директор Анатоль Вахнянин), філологічну (директор Омелян Огоновський), математично-природознавчо-лікарську (директор Іван Верхратський). Секції формували комісії. Розпочалась організація бібліотеки і музею НТШ. З 1892 почав виходити головний друкований орган товариства -- "Записки НТШ".

Період найбільшого розвитку НТШ розпочався з переїздом до Львова Михайла Грушевського. У 1894 році він очолив історично-філософську секцію, з 1895 року став редактором "Записок НТШ" і перебрав на себе всю видавничу діяльність товариства, а з 1897 був обраний головою. За час його головування НТШ видало близько 800 томів наукових праць, зокрема 112 томів "Записок". М. Грушевський зініціював низку інших періодичних видань: "Хроніка НТШ", "Збірник історично-філософської секції НТШ", "Збірник філологічної секції", "Збірник математично-природничо-лікарської секції", "Жерела до історії України-Руси", "Українсько-руський архів", "Етнографічний збірник", "Студії з поля суспільних наук і статистики"...

Крім Грушевського, велику роль у формуванні академічного обличчя НТШ відіграли Іван Франко та Володимир Гнатюк, які очолювали різні структурні одиниці товариства, редагували серійні та окремі видання, зокрема, випускали у 1898-1905 "Літературно-науковий вісник" та керували Українською видавничою спілкою. З їх ініціативи у 1898 році була проведена реформа статуту НТШ, згідно з яким звання "дійсного члена" товариства присвоювалося лише на підставі наукової кваліфікації. Відповідно до цього, у 1899 був вибраний перший академічний корпус учених-членів НТШ у складі 32 осіб як із західноукраїнських, так і східноукраїнських земель. Окрім українських учених, у склад товариства 1903--1914 було прийнято 19 членів-чужоземців, науковців зі світовими іменами -- А. Єнсена, Я. Бодуена де Куртене, О. Брюкнера, В. Бехтєрєва, О. Пипіна, О. Шахматова, В. Яґіча.

До роботи в НТШ долучалась нова ґенерація науковців: Станіслав Дністрянський, Філарет Колесса, Мирон Кордуба, Іван Раковський, Степан Рудницький, Степан Томашівський, Омелян Терлецький, Василь Щурат... До 20-х років кількість дійсних членів НТШ дійшла до сотні, серед них було близько 30 чужоземців.

Питання про дальше удосконалення організаційної структури стали у центрі дискусій, які точилися в НТШ у 1899-1913 і допровадили до затяжної кризи. За цими дискусіями крилися ідейно-політичні та особисті розходження серед дійсних членів товариства. У результаті загострення конфлікту в 1913 М. Грушевський полишив посаду голови НТШ. Після його відходу обов'язки заступника голови НТШ виконували С. Томашівський (1913-1918) та В. Щурат (1919-1921). У міжвоєнну добу головами НТШ були В. Щурат (1921-1923), К. Студинський (1923-1932), В. Левицький (1932-1935), І. Раковський (1935-1939).

Масштаби діяльності товариства значно зменшилися внаслідок розгрому, вчиненого російськими військами під час окупації Львова (1914-15) та через репресії польського окупаційного режиму. Польська влада позбавила товариство права видання українських шкільних підручників, що було одним із основних джерел його прибутків та організації університетських курсів для українських студентів. Незважаючи на це, товариство продовжувало розбудовувати свою академічну структуру. Відповіддю на заборону польської влади вести роботу зі студентською молоддю стало створення та діяльність під проводом НТШ Львівського таємного українського університету. Збільшено кількість комісій, утворено окремі науково-дослідницькі інститути, започатковано нові серійні видання -- "Стара Україна", "Сьогочасне й минуле", "Лікарський вісник", "Збірник фізіографічної комісії".

Продовжувалось видання "Записок НТШ", які поділялись на дві серії -- "Праці історико-філософської секції" (ред. Іван Крип'якевич) та "Праці філологічної секції". НТШ було ініціатором двох капітальних видань -- "Української загальної енциклопедії" під редакцією Івана Раковського та "Атласу України і суміжних земель" (1937), підготованих географічною комісією НТШ на чолі з Володимиром Кубійовичем. Закордонними членами НТШ були обрані зокрема Макс Планк, Альберт Ейнштайн. Всього з 1899 до 1939 НТШ нараховувало 333 дійсних членів (з них близько третини становили закордонні члени), об'єднаних у три секції та 20 комісій. Крім цього, при НТШ діяли Бактеріологічно-хімічний інститут та Інститут нормальної і патологічної психології, три музеї: культурно-історичний, природоописний і музей історично-воєнних пам'яток. Бібліотека НТШ на 1.01.1939 нараховувала 73 тис. назв книжок у 200 тис. томах.

Як пише Ярослав Грицак, творчий доробок НТШ з 1873 до 1939 становив 1 172 томи різних видань, зокрема 943 томи серійних наукових публікацій. Найважливіші досягнення були здобуті у галузі суспільних дисциплін: історії (праці М. Грушевського та його учнів І. Джиджори, І. Крип'якевича, І. Кревецького, М. Кордуби, С. Томашівського та ін.), філології та літературознавства (роботи М. Возняка, М. Деркач-Футрак, О. Огоновського, К. Студинського, І. Франка), етнографії, фольклористики та мистецтвознавства (публікації В. Гнатюка, М. Зубрицького, Ф. Колесси, В. Шухевича), антропології (Ф. Вовк, І. Раковський), бібліографії (І. Левицький, В. Дорошенко).

НТШ належать безсумнівні заслуги у розробці української наукової термінології. Історична роль товариства полягає у виведенні української науки за межі українознавства. До найважливіших досягнень членів НТШ у галузі точних і природничих наук слід зарахувати відкриття І. Пулюєм катодного проміння (названо пізніше рентгенівським), синтез І. Горбачевським сечової кислоти, праці М. Зубрицького в галузі теорії математики, внесок С. Рудницького та В. Кубійовича у дослідження географії України та ін.

Активізація діяльності НТШ у міжвоєнну добу стала можливою завдяки встановленню контактів із Всеукраїнською академією наук (ВУАН), у першу чергу, завдяки спільним зусиллям К. Студинського та М. Грушевського, який з 1924 керував кафедрою історії України історично-філологічного відділу ВУАН. Членами ВУАН були обрані С. Смаль-Стоцький, В. Гнатюк, К. Студинський, І. Горбачевський, С. Дністрянський, М. Возняк, Ф. Колесса, В. Щурат. У свою чергу, членами НТШ стали академіки В. Вернадський, Д. Багалій, А. Кримський, Д. Яворницький та ін. У 1927 К. Студинський та І. Свєнціцький взяли участь у харківській конференції, яка затвердила новий український правопис. Цей правопис був впроваджений у всі видання НТШ.

Кінець цій співпраці поклали репресії проти української інтеліґенції у радянській Україні кінця 1920--1930-х рр. Їхніми жертвами стали, зокрема, ті члени НТШ, які виїхали в УРСР у пошуках роботи або за ідейними переконаннями (Антін Крушельницький, Степан Рудницький). Члени НТШ були позбавлені звання академіків. У самій Галичині це призвело до відставки з посади голови НТШ К. Студинського, якого звинувачено у співпраці з радянськими репресивними органами. В умовах, коли Українська академія наук у Києві втратила можливості розвивати незалежну українську науку, НТШ перебрало на себе цю функцію.

Після окупації Західної України радянськими військами 14.1.1940 НТШ було "добровільно" самоліквідоване, а його установи і майно передані АН УРСР. Частина членів НТШ врятувалася втечею у німецьку зону окупації, інші знайшли працю в інститутах львівської філії АН України, деякі з них (Р. Зубик, К. Студинський, П. Франко) були знищені органами НКВС.

Під час німецької окупації відновлення діяльності НТШ не було дозволене. Засідання комісій та секцій відбувалися таємно. Обов'язки голови НТШ виконував І. Боднар.

Після закінчення ІІ Світової війни члени товариства, які перебували в західній зоні окупації Німеччини, відновили у березні 1947 лояльність НТШ, утворивши на Заході чотири осередки товариства -- у Франції, США, Канаді, Австралії. У жовтні 1989 на зборах ініціативної групи львівських учених відновлено НТШ у Львові. Головою відновленого товариства обрано Олега Романіва.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
Підготував Маркіян НЕСТАЙКО
 
Цими днями зголосилась до державного банку в Чернівцях жебрачка, щоби виміняти старі банкноти на нові. Саме тепер вийшов в Румунії розпорядок, що давні банкноти на 1000 лєй тратять свою силу до якогось речинця тому, що забагато поширилось фальшивих. Бідна жебрачка, яку портієр спершу не хотів пустити до середини, виміняла таких 170 банкнотів, разом на загальну суму 170.000 лєй.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Там, де нас нема 
  ·  Український кіллер у Болгарії 
Погляд
  ·  Німці вибрали Аденауера 
  ·  ЄЕП тихою сапою 
  ·  Фабрика брехні, або Гебельс відпочиває 2 
  ·  Реанімація львівських кінотеатрів 
Поступ у Львові
  ·  Мистецтво проти СНІДу 
  ·  Львівські партійці заворушилися 
  ·  Янків їде до Латвії 
  ·  Фестиваль для юних митців 
  ·  Акція від універмагу "ВАМ" 
  ·  Бджолярі отримають гроші 
  ·  У львівських поляків свято 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  МЗС у руках Медведчука 
  ·  Свій проект -- найкращий 
  ·  Між Європою та Євразією 
  ·  Міст Омельченка замість мосту Кірпи 
  ·  Литвин звинувачує Азарова 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Кожному місце в Єврокомісії 
  ·  На що може сподіватися Грузія? 
  ·  Жертви "мирного" Іраку 
  ·  Закаєв отримав притулок 
  ·  Відшкодування естонцям через США 
  ·  Арешт стамбульського терориста 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Чорна ікра -- дефіцит 
  ·  Мільйон за українським рецептом 
Історія у Поступі
  ·  Галицька академія наук 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Виставка українського новатора 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
  ·  Роману на Романа від родини і шанувальників 
Лист у Поступ
  ·  Як пес за саньми 
Спорт-Поступ
  ·  "Ювентус" програє "Інтеру" 
  ·  "Будівельник" виявився сильнішим 
  ·  Класика від Шевченко 
  ·  Ящуку фартить 
  ·  Шевченко робить "дубль" 
  ·  "Челсі" виходить вперед 
Пост-Faktum
  ·  Чоловіки здають позиції 
  ·  КАЛЕНДАР