BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 листопада 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:28 26-07-2017 -   У львівській психіатричній лікарні шукали вибухівку  
  14:29 26-07-2017 -   Львівський трамвай подорожчає до 3 грн  
  14:27 26-07-2017 -   Цього року у Львові ремонтують 3 аварійні житлові будинки  
  14:25 26-07-2017 -   Львів молитвою вшанує пам’ять загиблих у Скнилівській трагедії  
  13:9 26-07-2017 -   У квартирі львів'янина слідчі під час обшуку виявили 100 кг бурштину  
Україна
  17:14 26-07-2017 -   Доступні ліки: з 1 серпня розширять список препаратів  
  14:33 26-07-2017 -   В Україні знімають документальний фільм про участь жінок у війні на Донбасі  
  14:31 26-07-2017 -   Окуповану Донеччину відімкнули від електрики  
  14:23 26-07-2017 -   Синоптик розповіла, коли в Україні спаде спека  
  13:6 26-07-2017 -   Суд нарешті дозволив затримати Черновецького  
Світ
  17:12 26-07-2017 -   У Мюнхені влаштували свято борщу  
  14:21 26-07-2017 -   Великобританія до 2040 року перейде на електромобілі  
  13:8 26-07-2017 -   Пожежники досі не можуть приборкати лісові пожежі у Франції  
  11:16 26-07-2017 -   У Каліфорнії померла вдова Френка Сінатри  
  10:14 26-07-2017 -   У Швейцарії затримали нападника з бензопилою  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Відлуння українського голодомору
Ярослав ПАПУГА
 
Конференція у справі голоду в Україні в палаті Кардинала Теодора Інніцера. Відень 16 грудня 1933 року
Голокост і голодомор відбувалися в різних умовах. Жертви нацистських переслідувань отримували безпосередню допомогу, завдяки чому багато людей було врятовано. Голодуюче населення України не мало помітної підтримки зовні через позицію радянського керівництва. Сталін і його оточення заперечували існування будь-яких продовольчих проблем і не допускали ніякої гуманітарної допомоги. Тому можна відзначити лише тих іноземців, які активною діяльністю на міжнародній арені намагалися врятувати потерпілих від голодомору.

Обставини

Міжнародна ситуація того періоду була несприятливою для українців. У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер. Тоді країни Заходу пішли на зближення з СРСР, щоб зупинити поширення нацизму. Лідери демократичних держав заплющували очі на злочини комуністичного режиму, відомі представники культури Західної Європи з захопленням розповідали про успіхи Радянського Союзу. Англійський драматург Бернард Шоу, французький письменник Ромен Ролан і багато інших не надавали значення інформації про голод і позитивно оцінювали комунізм, оскільки вважали головним ворогом нацизм. Та й уряд США встановив дипломатичні відносини з СРСР саме в 1933 року, коли мільйони українських селян вмирали голодною смертю.

За таких обставин питання про захист голодуючих ініціювали на міжнародній арені українці, які проживали за межами Радянського Союзу. Не маючи можливості власними силами допомогти потерпілим, вони спонукали до цього світову громадськість. Великий розголос в країнах Західної Європи викликала відозва греко-католицьких єпископів від 24 липня 1933 року до людей всього світу виступити на захист голодуючих. Цей заклик, опублікований українськими газетами, невдовзі поширився у світовій пресі і сприяв зацікавленню справою голодомору в багатьох державах.

Ліга Націй

У вересні 1933 року українська делегація зі Львова вирушила до Швейцарії для винесення питання про становище в Радянській Україні на розгляд міжнародних організацій. Вона представляла Український громадський комітет рятунку України, створений спеціально для надання допомоги голодуючим. Серед учасників делегації вирізнялася Мілена Рудницька, яка мала досвід діяльності на міжнародній арені. Українці, які проживали тоді у Польщі, разом з представниками еміґрантських організацій інших країн добивалися ухвалення рішення про підтримку потерпілих від голоду найвпливовішою міжнародною установою міжвоєнного часу -- Лігою Націй.

Ситуація для їх діяльності була несприятливою. Представники великих держав, які відігравали вирішальну роль у Лізі Націй, передовсім Франція, не бажали розглядати питання голодомору, щоб не погіршувати відносини з Москвою, а тому перешкоджали діяльності українців на міжнародній арені. До того ж, винесення цієї справи на обговорення ускладнювалося процедурою, передбаченою в таких випадках, адже українська делегація представляла не країну-члена Ліги Націй, а народ без власної держави. Тим паче, що порядок роботи цієї міжнародної організації був складений заздалегідь і не передбачав розгляду питання про становище голодуючих.

Однак ці перешкоди допоміг українцям здолати президент Ради Ліги Націй Йоган Людвіґ Мовінкель. Як прем'єр-міністр Норвегії він зігнорував політичну недоцільність розгляду українського питання і вчинив так, як підказували йому власні переконання. Його людські якості високо оцінила Рудницька. Вона відзначила, що Мовінкель "належав до того типу людей, які з першого погляду пробуджують довір'я і з якими з першої зустрічі знаходите спільну мову. Доброта, благородність і громадська відвага малювалися на його обличчі. Кращого захисника інтересів ми не могли собі бажати."

Мовінкель 23 вересня 1933 року прийняв Рудницьку. Після тривалої розмови з нею він переконався, що в Радянській Україні лютує штучно створений голод. На нього також справили враження листи від різних українських установ, партій, товариств, у яких характеризувалося становище голодуючих. Велике значення мало звернення до президента Ради Ліги Націй від Об'єднаного комітету міжнародних жіночих організацій, у котрому пролунав заклик допомогти потерпілим від голоду. Цей документ з'явився завдяки наполегливості Рудницької, що мала добрі стосунки з представниками жіночих товариств.

На підставі цих звернень Мовінкель, всупереч думці великих держав, домігся розгляду справи про голодомор перед Радою Ліги Націй. На закритому засіданні цього органу 29 вересня було обговорено становище, яке склалося на територіях, охоплених голодом. Мовінкель чотири рази виступав з промовами, закликаючи зробити все можливе для допомоги потерпілим. Проте більшість учасників засідання не хотіли ухвалювати принципового рішення. З формальних причин вони передали питання підтримки голодуючим до Міжнародного товариства Червоного Хреста. Ця установа не змогла надати реальної допомоги через позицію радянського керівництва, яке не допустило її в Україну.

Однак старання української делегації перед Лігою Націй і діяльність Мовінкеля не були марні. Розгляд справи голодомору на засіданні Ради свідчив про їхню моральну перемогу. Це згодом відзначив керівник Українського громадського комітету рятунку України Дмитро Левицький: "Хто знає, як важко недержавним народам дійти зі своїми справами перед аеропаг держав, яким є Ліга Націй, той мусить визнати успіх наших заходів".

Віденський кардинал

Крім Женеви, становище голодуючого населення активно обговорювали і в Австрії завдяки старанням віденського кардинала Теодора Інніцера. Він у серпні 1933 року звернувся через австрійську пресу до світової громадськості із закликом допомогти потерпілим жителям Радянської України. В цьому документі, опублікованому багатьма європейськими та українськими газетами, відзначено роль "Митрополита Андрея Шептицького, який образом страхіть голоду на Україні розворушив сумління цілих країв". Саме звернення керівництва Греко-Католицької Церкви сприяло зацікавленості Інніцера цією проблемою.

В жовтні 1933 р. з ініціативи кардинала у Відні було утворено спеціальний комітет для надання допомоги жителям Радянської України. Ця установа організувала міжнародну конференцію, присвячену розгляду питання про голод. Представники чотирьох народів (українці, росіяни, німці та євреї) зібралися 16-17 грудня того ж року у Відні для обговорення кроків у справі допомоги потерпілим. Головою конференції був Інніцер. Завдяки цьому вона набула авторитетного характеру. Чисельною була українська делегація, серед якої виділявся львівський єпископ Никита Будка, що представляв Митрополита Шептицького.

Саме львівський єпископ від імені учасників конференції висловив подяку віденському кардиналові за активну підтримку голодуючих. На цьому форумі було ухвалено звернення до урядів багатьох держав, міжнародних політичних і гуманітарних організацій з закликом допомогти потерпілим. Хід конференції висвітлювало чимало засобів масової інформації. Завдяки цьому іноземці дізнавалися правду про нестерпне становище українців в СРСР. Успіх конференції передовсім залежав від християнських принциповості й милосердя кардинала, який заступився за голодуючих.

Евальд Амменде

Важливу роль у діяльності Віденського комітету відіграв прибалтійський журналіст німецького походження Евальд Амменде. Якщо Інніцер здійснював загальне керівництво, то він займався вирішенням поточних питань. Рудницька говорила, що "Душею конференції був і правдоподібно й надалі нею лишиться др. Аменде". Амменде відзначався працездатністю і організаторськими здібностями. В міжвоєнний час він був помітною особою в політичному житті Європи. Саме завдяки його наполегливості й авторитету постав Конгрес національних меншин, що займався захистом прав національних груп населення, які проживали на території інших держав. Українці Польщі належали до таких меншин і неодноразово використовували цю установу для поширення інформації про свої проблеми.

Намагалися вони використати Конгрес національних меншин і для пропаганди справи допомоги населенню Радянської України. У вересні 1933 року ще до розгляду становища в СРСР Лігою Націй українська делегація добивалася винесення питання голодомору на порядок денний Конгресу національних меншин. Але президент цієї організації виступав проти втручання у внутрішні справи інших держав. Проте повністю підтримав українську позицію Амменде, який займав посаду генерального секретаря Конгресу національних меншин.

Ще літом 1933 року він дуже активно на сторінках періодичних видань виступав на захист голодуючих. Амменде використав свої зв'язки з багатьма відомими європейськими політиками для пропаганди української справи, сприяв поширенню інформації про голод у газетах. Він постійно зустрічався і листувався з українцями Галичини, підтримуючи їх дії в питанні допомоги потерпілим.

Завдяки позиції Амменде вдалося домогтися розгляду становища населення Радянської України на Конгресі національних меншин. На початку роботи цієї установи 16 вересня 1933 року Рудницька виступила з промовою, у якій піддала нищівній критиці політику радянського керівництва, що призвела до катастрофи. Її звернення, що стало можливим завдяки діяльності Амменде, справило велике враження на присутніх. У той час відома львівська газета "Діло" відзначала, що "Справа України здобула в останньому часі велику популярність у цілій Європі".

В наступні роки, коли ситуація на території СРСР із забезпеченням жителів продуктами покращилася, світова громадськість втратила інтерес до українських проблем. Амменде належав до тієї невеликої групи людей, яка продовжували цікавитися подіями в Радянському Союзі. Він збирав фотографії та інші матеріали про становище населення. Амменде намагався залучити до заходів допомоги громадськість США, сприяючи поширенню там інформації про голодомор. У 1936 році була опублікована його документальна книга "Людське життя в Росії", де розглядалися і події в Україні в 1932 -- 1933 році. Цього ж року на першому Конгресі національних меншин, який відбувся після смерті Амменде, українці Галичини позитивно оцінили його роль у спробі допомогти голодуючим.

Взагалі у 1930-ті роки українці, які проживали за межами СРСР, відзначали діяльність окремих іноземців, які багато робили для поширення справжньої інформації про голод. Різні громадські організації, політичні партії неодноразово висловлювали подяку Мовінкелеві, Інніцеру, Амменде за їхню діяльність. Зокрема діти українських емігрантів у Чехословаччині написали листа до прем'єр-міністра Норвегії з проханням і надалі не забувати про голодуючих. Відповідь Мовінкеля була опублікована у пресі: " Любі діти! Ваш милий, маленький лист, що Ви мені прислали, дуже мене зворушив. Я Вам за нього дуже дякую і Ви можете бути певні, що я завжди думаю про український нарід з найбільшою симпатією".

Проте в цілому світова громадськість і лідери великих держав займали пасивну позицію або взагалі заперечували існування голоду. Донині на Заході цією проблемою цікавляться небагато людей. Серед них -- американський вчений Джеймс Мейс. Він очолював дослідницьку групу спеціальної комісії при конгресі США, яка в 1980-ті роки аналізувала події 1932 -- 1933 року. Тепер Мейс постійно живе в Києві і продовжує вивчати цю проблему. На його діяльність вплинуло почуття провини за позицію офіційних кіл США під час голодомору, особливо встановлення 1933 року дипломатичних відносин з СРСР. Як визнав Мейс: "Мені хочеться хоч якось спокутувати величезну провину західної науки перед українською наукою і американського народу перед українським народом".

Але вони були і заслуговують на вдячність.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
В семействе сенатора Лоржериль в Париже случилось ужасное нещастье. Внук старого роялиста, Лиу-де-Лоржериля, молодой человек, 19-ти літ, вздумал напугати сестру и сделати вид,что он повесился. Он завязал шнур вокруг шеи и, стоя на підлозі, привязал себе. Случайно однако он поскользнулся по лощеному паркету, узол затянулся, несчасный потерял сознаніе и умер.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Грузинська революція 
  ·  Україна пам'ятає про голод 
  ·  Олекса ГУДИМА: Наш Львів гідний майбутнього 
Погляд
  ·  "Лікбез" від Миколи Томенка 
  ·  Фабрика брехні 
Поступ у Львові
  ·  ДАІ йде в народ 
  ·  Корпус Миру на Львівщині 
  ·  Про голокост маємо знати правду 
  ·  Тепло буде у всіх 
  ·  Звіту УМВСУ не буде 
  ·  Пам'ятаємо про голодомор 
  ·  Ліфти працюватимуть ще рік 
  ·  Пожежа на 40 тисяч гривень 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Уряд без памперсів 
  ·  Народ починає визначатися 
  ·  Репортери за інтернет без кордонів 
  ·  Есдеки поділять комітети 
  ·  Опозиція проти бюджету 
  ·  Україна потрібна Європі? 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американський єдиний простір 
  ·  Хорвати обирають парламент 
  ·  Нові теракти в Іраку 
  ·  Сорок років без Кеннеді 
  ·  Найбільші благодійники 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Пільги на книги 
  ·  Нацбанк пильнує таємниці 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Відлуння українського голодомору 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  75 - річний "дідусь" Мікі Маус 
  ·  Українське мистецтво в європейському контексті 
Листи у Поступ
  ·  Напиши листа Святійшому Отцеві! 
  ·  ЗВЕРНЕННЯ 
  ·  Святі є серед нас 
Спорт-Поступ
  ·  Ширер забиває двічі 
  ·  Чехія склала повноваження 
  ·  Футбол як дзеркало демократії 
  ·  Увага до збірників 
  ·  Новатор Блохін 
  ·  Кубкові баталії 
Пост-Faktum
  ·  Ідеальна перша леді 
  ·  КАЛЕНДАР