BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Експозиції Поступу.    Арт-Поступ.    Поступ літератури.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 листопада 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:59 17-10-2017 -   На Яворівщині розшукали бабусю, яка півтори доби блукала лісом  
  13:57 17-10-2017 -   На Львівщині судитимуть посадовця «Народної міліції ЛНР»  
  11:54 17-10-2017 -   У центрі Львова планують зробити безбар'єрну вулицю  
  11:49 17-10-2017 -   У Львові на маршрути виїхала половина автобусів  
  11:47 17-10-2017 -   Садовий доручив впорядкувати діяльність вуличних музикантів  
Україна
  13:53 17-10-2017 -   У Луганській області провели навчання снайперів  
  13:51 17-10-2017 -   Мінімальна пенсія для чорнобильців зросла на 11%  
  13:50 17-10-2017 -   Саакашвілі прибув на мітинг під Раду  
  11:57 17-10-2017 -   У Маріїнському парку перебувають військові 209-ї танкової бригади  
  11:56 17-10-2017 -   На Закарпатті буде додатковий вихідний день  
Світ
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  
  13:49 17-10-2017 -   Різ Візерспун заявила про домагання режисерів  
  11:38 17-10-2017 -   Двоє українців претендують на престижну шведську премію з літератури  
  10:59 17-10-2017 -   Лісові пожежі в Португалії та Іспанії забрали життя 39 людей  
  10:10 17-10-2017 -   90 відсотків депортованих із Польщі нелегальних працівників – українці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ літератури  » 

___________________________________________________________________________

ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить
 
Олександр Бойченко
-- Жанр есе... Хтось із класиків так, між іншим, сказав, що есеїст -- це людина, яка, напевно, знайшла спільну мову із самим собою.

-- Ти що, хочеш, щоб я тобі щось серйозне сказав про есе?

-- Ну, такі довгі монологи не всім вдаються.

-- Присутні тут люди не дадуть збрехати, що з французької "есе" означає ніщо інше, як спроба. Спроба є спроба. І це -- найадекватніший жанр у наші дні. От ми сьогодні бачили таких поважних членів Спілки письменників. Їм спроби не потрібні, вони точно знають, що писати, як писати... Але для мене спроба -- єдина на даний момент чесна форма розмови. Тому що, коли ти сам розгублений, то давати відповіді комусь -- це просто смішно. Це, мабуть, треба бути або релігійним фанатиком, або фанатичним націоналістом чи комуністом, або ще чимось таким фанатичним, аби думати: так, я знаю відповідь. А той, хто пише есе, лише пробує про щось говорити. Бо я абсолютно не впевнений в тому, що кажу, та все ж намагаюся про це поговорити.

-- Коли Ви почали говорити на презентації, то перша думка, на якій я себе спіймала, була: у Вас просто невимовне почуття гумору! Може, навіть прикладного характеру, що найбільше сприяє успіху у жіночому товаристві. А як у вас взагалі з жінками?

-- Взагалі -- добре. Значно краще, ніж без жінок...

-- Я знаю, що Ваша дружина -- професійний психолог. Це ж треба було таку обережну жінку закайданити...

(Репліки друзів: "Це ще хто -- кого!", "Подумай, ти -- психолога чи психолог -- тебе". Усім чомусь стало дуже смішно, а чому - з'ясувати не вдалося. -- Авт.)

-- То про що ти питаєш?

(Знову репліка, цього разу коліжанки пана есеїста, спрямована до пана есеїста: "Згадай про жіночу солідарність. Думай")

-- Не думайте, будь ласка, багато, пане есеїст, бо скажете неправду. Не тікайте від свободи...

-- Ну, не знаю. Я є порядний сім'янин... Але точно не хотів би дожити до тих днів, щоби брати жінок самим лише почуттям гумору.

-- Брати жінок -- влучне словосполучення від порядного есеїста і сім'янина. Чудово, без іронії.

-- Далі не буду продовжувати... Просто, коли йдеться про публічну, професійну галузь життя, то доречно бути відвертим. Там я досить легко підставляюся під удари, коли говорю, наприклад, що стан нашого літературознавства -- маразматичний, і називаю в статтях конкретні прізвища. І в культурі загалом стан такий самий. І буде таким, доки геніальний поет Герасим'юк, який одним жестом міг би розігнати цей псевдошевченківський фарс, розказуватиме на творчих зустрічах про УПА і про нинішній антинародний режим і водночас ходитиме до того режиму на фуршети за преміями. І доки Пашковський, приймаючи ту ж премію, верзтиме про те, що він син народу і т.ін. Зараз заридаю... От цікаво, чи питав хтось той народ, кому треба премії давати? А про Медвідя я взагалі мовчу: Фолкнера він любить. Та Фолкнер посилав подалі свого американського президента з його фуршетами -- не те що Кучму... Але, повторю, все це -- життя публічне. Натомість навіть своїм найлютішим ворогам я бажаю, щоб на дверях їхнього приватного життя висіла табличка: "Стороннім входити категорично заборонено". Як і заповідали Вільям Фолкнер і дідусь Вінніпухового друга Пацика. Тим паче я бажаю цього собі. Словом, не думаю, що це є нормальний чоловік, який правдиво говорить про себе в інтерв'ю.

-- Есе, по-моєму, погано "торований" в Україні жанр. Тому, ймовірно, не такий простий, як Ви скромно кажете.

-- Як на мене, найскладніший жанр -- роман. Бо там потрібно вибудувати світ, і щоби в тому світі усе працювало й грало! Есе -- найпростіший жанр тому, що нині т а к собі подумав, то й таке написав, а завтра подумав н е т а к -- написав інше. Роман вимагає року-двох, іноді -- півжиття, до того ж мусиш витримувати приблизно однаковий "стан горіння". Нє! Есе таки легший жанр. Та в нас є прекрасні есеїсти! Рябчук, Андрухович, Москалець... Чому не "торований"?

("А Гореленко? Такі речі, як есе, пробиваються через кров. Він же писав так легко-повітряно, що розумна людина читає і йолоп читає і знаходить там дуже багато цікавого", -- почали пояснювати вже журналістці, тобто мені, яко молодій недосвідченій у літературі особі. -- Авт.)

-- Так-от: коли я розмовляю з паном Бойченком, то нараз відчуваю себе і йолопом, і "особливо обдарованою", нездарою тощо, і це дуже заважає ставити запитання. Як Вам вдається бути таким по-справжньому простим? Це якась дивна простота, не позбавлена режисури і ще купи всіляких спецефектів. А я так не вмію. Як Вам вдалося?

-- Ну, як на це відповіси? Талант.

(Оскільки Олександр Бойченко скромно ухилився від відповіді, то за нього відповіла його добра коліжанка. -- Авт.)

-- Я не письменниця, але коли ти усяке складне переварив, справді переварив, тоді це для тебе п р о с т о. І тоді нема складних термінів, нема "експліцитних" читачів, "імпліцитних" тощо, тощо, тощо. Це п р о с т о з'являється -- і ти говориш, не намагаючись бути ні простим, ні складним.

-- Саме це я й хотів сказати... -- подумав вголос пан Бойченко.

-- Щодо есеїв. Коли ви здійснили цю спробу, ви ж могли б подумати, що будете ще щось пробувати писати. Ви ще щось цікаве, може, пишете?

-- От, якби писав, то все одно не скажу. Насправді книжку "зробив" видавець. Ні, я досі не розумію: навіщо ця книжка? І це, може, зараз я дві хвилини поговорю серйозно. Видавець Василь Іваночко каже: "Я хочу видати книжку!" Я йому відповідаю: "Ну, а я чим тобі допоможу?" "Та ні, -- він каже, -- твою книжку". Уся моя робота полягала в тому, щоб позбирати всі свої матеріали і вибрати з них щось пристойне. Та все одно це не the best, бо потрібно було, щоб ті матеріали якось внутрішньо між собою пов'язувалися. Тому доводилося іноді викидати щось краще, але зависле в порожнечі, і ставити щось гірше, але необхідне для відносної цілісності. Інно, ти знаєш що? Мені набагато більше подобається жити, і пишу я лиш тоді, коли стан здоров'я поганий чи взагалі нема чим зайнятися. Мені набагато більше подобається грати у футбол, пиво пити, Миросю поцілувати... (Мирослава -- присутня під час інтерв'ю молода дружина його доброго друга Юрія Винничука. -- Авт.)

-- Про це також написати?

-- Моє улюблене заняття, хоч по-дурному прозвучить, д у м а т и. Читати й думати. Іноді перериваю ті медитації і, буває, записую як есе, як статтю до газети.

-- Знаєте, я собі подумала, чому ви сказали Миросю поцілувати... Могли б і промовити так, що мене поцілувати.

-- Чоловік каже, що він не проти, щоб Миросю поцілувати... Ну, я ще ж не давав так багато тих інтерв'ю, щоб знати, що в цій ситуації городити!

-- Нехай воно собі говориться саме собою.

-- То я на ногу тобі став, нє? Нє, а щось таке нагадує жіночу ніжку. Ну, то всьо вже. А наступне яке запитання?

-- Слухайте, а раптом я розмовляю з майбутнім лауреатом Шевченківської премії?

-- Не розмовляєш, не бійся. По-перше, мені її ніхто не дасть, а по-друге, досить і першого.

-- Добре. Уявімо венеціанський карнавал. У якій масці ви б тоді на ньому були? А раптом -- у масці письменника чи поета?

-- Ага, як ті Гостеси в Юрковій "Перверзії": спереду -- Яворівський, а ззаду -- Околітенко. Буду ходити собі й символізувати Спілку письменників.

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

DOVIDKA: Олександр Бойченко. (1970 р. н.) Літературознавець. У вільний від реалізації права на відпочинок час виконує обов'язки доцента Чернівецького університету, координатора буковинського центру гуманітарних досліджень, співредактора часопису "Потяг-76". Автор книжки есеїв "Щось на кшталт Шатокуа" (2003).









» 
На сторожі отчого Cлова
До 95-річчя з дня народження Григорія Кочура (17 листопада 1908 -- 15 грудня 1995)
 
В особі Григорія Кочура вшановуємо людину Франківського взірця, всеосяжного гуманітарія, перекладача, критика, поета, історика й теоретика українського художнього перекладу, культуролога.

Виходець зі скромної селянської родини, Григорій Порфирович став символом духовної еліти нації. Його доробок -- феноменальне явище в українській культурі XX віку, її вершинний злет, своєрідне її послання у нове тисячоліття.

Без підрядника Майстер перекладав з 29 мов твори 33 літератур. Його перекладацький дивосвіт обіймає значний часовий період (двадцять сім століть, починаючи з давньогрецького поета Архілоха, що жив у сьомому сторіччі до нашої ери) та географічний простір -- Європу, Америку, Північну та Південну, і Азію. Історикові культури важко переоцінити вартість перекладів Григорія Кочура. Праця майстра в цій галузі -- окремий етап в історії українського художнього перекладу, в історії засвоєння світової літератури нашою. Він залишив нам такі зразки перекладацького мистецтва, з якими нелегко зрівнятися. Творча індивідуальність Кочура ніколи не тяжіє над поезією, яку він перекладає: глибинне знання світової культури, філологічна компетентність та повага, з якою він ставиться до автора, творять це дивне диво перевтілення.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Комуністично-більшовицький прокурор 
  ·  Кучму прооперували 
  ·  Не може письменник бути вічно в опозиції 
Погляд
  ·  Наочний приклад 
  ·  Росія шукає свої перемоги 
Поступ у Львові
  ·  Пограбування ліцеїстів 
  ·  Програма розвитку Львова недосконала 
  ·  Сесія буде господарською 
  ·  Іноземці лікуються на Львівщині 
  ·  Козак вимагає 86 гривень 
  ·  Міліція допомагає красти авто 
  ·  Малозабезпечені житимуть краще 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Мінус два кандидати 
  ·  Євросоюз не дискримінує Україну 
  ·  Журналісти хочуть правди 
  ·  Загибель Чорновола не розслідують 
  ·  Марчук нічого не знає 
  ·  Пастка політреформи 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шварценеґґер обіцяє економію 
  ·  Президент Буш приїхав до Англії 
  ·  Шрьодер на чолі партії 
  ·  РПЦЗ та РПЦ об'єднуються 
  ·  Ізраїль потребує заробітчан 
  ·  Допоможіть священикам... 
  ·  КРАЄВИД 
Економіка у Поступі
  ·  Соціальна законотворчість 
  ·  Буде менше кредитів 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Експозиції Поступу
  ·  Шоу мусить тривати 
Арт-Поступ
  ·  У тріо третій зайвий? 
  ·  АРТ-АНОНСИ 
  ·  АРТ-ГАЛЕРЕЯ 
Поступ літератури
  ·  ОЛЕКСАНДР БОЙЧЕНКО: Нормальний чоловік в інтерв'ю правдиво про себе не говорить 
  ·  На сторожі отчого Cлова 
Спорт-Поступ
  ·  Найкращі в мистецтві танцю 
  ·  Спортсменам також потрібні гроші 
  ·  Чемпіони захищають титул 
  ·  Сюрприз "Галичанки" 
  ·  Культурист -- найкращий 
  ·  Хто ж їде до Португалії? 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Останній з роду Соломонового 
  ·  КАЛЕНДАР