BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Кіно-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 листопада 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Листопад 1918 року
 
Українська дивізія
Перший листопад і гетьман

Українські Січові Стрільці дісталися до Львова щойно 3 листопада та були включені до українських сил у Львові. Одначе їх було замало, тому перший уряд Західньо-Української Народньої Республіки, утворений у Львові 10 листопада під проводом д-ра Костя Левицького, звернувся через своїх висланників до гетьмана з проханням допомоги. Гетьман поставився до того прохання прихильно, але обережно.

Тоді вже постав польський уряд у Варшаві та навіть обмінявся з гетьманом дипломатичними представниками. Щоб не входити в очевидний конфлікт з польським урядом, гетьман заявив, що він вишле до Галичини на допомогу Корпус СС-ів, який був у нечиннім стані в Білій Церкві. Мало це статися так, що гетьман накаже маневри Січових Стрільців над кордоном ЗУНР. Тоді він не буде проти того, щоб вони без його виразного наказу перейшли до Галичини та включилися в склад військових сил ЗУНР.

Це одначе не сталося, бо провід СС-ів був у порозумінні з тайним, уже створеним урядом Директорії, яка готовила повстання проти гетьмана, щоб його повалити... Корпус Січових Стрільців не послухав неофіційних суґестій гетьмана, тільки 15 листопада 1918 р. розпочав повстання проти нього, яке закінчилося успішно в половині грудня. Січові Стрільці та чверть мільйона збунтованих селян повалили владу гетьмана саме в найбільш критичний час для майбутньости Української Держави.

Дмитро Дорошенко, гетьманський міністр закордонних справ, відомий ще як патріот і вчений історик, докладав усіх сил, щоб у той критичний час, коли формується новий повоєнний світ, не робити повстання, а навпаки -- всі національні сили усіх партій згуртувати коло гетьмана, щоб помогти Українській Державі здобути належне їй місце в повоєннім світі. Одначе його заходи були безуспішні. Повстання -- не як національна, але як скрайнє соціальна революція -- покотилося на загибель Українській державі.

Я не гетьманець і не вірю, щоб у модерних часах династичний монархізм, який намагався усталити в Україні гетьман Скоропадський, міг відповідати потребам нації в майбутньому. Де ще нині збереглися конституційні монархії, то тільки з огляду на традицію довгих століть (Британія, Швеція). Одначе в часі творення Версальського порядку тільки гетьманська держава Скоропадського могла врятувати українську державність. Ніхто інший не міг того зробити.

З ким міг говорити висланий дипломат Клемансо на тему повернення хоч частини царських боргів? З ким міг говорити Клемансо чи його посланці на тему оточення скомунізованої Росії "санітарним кордоном" з боку України? Та тільки з консервативним гетьманським урядом. Ані Винниченко, ані Петлюра, ані навіть Грушевський не надавалися до такої політики, тільки одиноко гетьман Скоропадський.

Є багато доказів того, що французький уряд уже був розпочав з гетьманським урядом розмови на ці теми. Повалення гетьманської влади виключило Україну з будь-яких комбінацій. Корпус Січових Стрільців (приблизно 12 тисяч), замість увійти до Галичини, помогти здобути Львів і таким чином Західньо-Українську Народню Республіку та в Парижі зробити її вихідним чинником у плянах Клемансо, почав війну проти Києва.

Відбирати золотоверхий Київ: від кого? А найважливіше: для кого. Адже з революційним урядом Директорії французькі дипломати не хотіли навіть говорити, вважаючи його напівбольшевицьким, як побачимо далі.

Зміна планів Антанти

Не хочу закидати творцям протигетьманського повстання браку українського патріотизму, навіть готовости покласти своє життя за Україну, одначе напевне ствердити, що творці того повстання, по-перше, зовсім не орієнтувалися в міжнароднім положенні, а по-друге, що український патріотизм був насичений міцним соціяльним радикалізмом. Тому він не давав найкращим патріотам змогу спокійно і критично думати. Переконався я про в цьому, коли незабаром після відкриття першого сейму ЗУНР 3 січня 1919 року в Станиславові мав змогу стати членом делегації Західньої України, яка складалася з сорока чоловік, для проведення злуки зі Східньою Україною. Так я опинився в погетьманськім Києві. Там кипіло буйне багатопартійне життя, кожна партія переліцитовувала перед нами своєю єдиноспасаємістю. Були ліві аж до виразно комунізуючих. Державний апарат був у повній руїні.

Першого вечора після нашого приїзду було загальне привітальне зібрання в готелі (мабуть, "Юніон") на Хрещатику. Підходить до мене депутат на Трудовий Конгрес з Лівобережжя (мабуть, ім'я Лимар) та питає, яка моя партія.

-- Ніяка, - відповідаю.

-- А ви соціяліст? - питає.
-- Ні, я демократ, -- відповідаю.

Той відвернувся, кажучи: "То ви сволоч". І забрався геть.

Від останніх скитальців з Лівобережжя я довідався, що його большевики також розстріляли. Не диво, проте, що в колах Версальської конференції виробилося переконання, що уряд Директорії прокомуністичний.

Розмова з Петлюрою

Передаю її вірно для історії. На другий день після приїзду до Києва зустрінув мене голова делегації ЗУНР, д-р Лев Бачинський, та й каже: "Зайдіть до отамана Симона Петлюри, бо він тепер тут голова. З головою Директорії він, Петлюра, розійшовся і живе недалеко в готелі "Континенталь". Звістіть його формально про приїзд делегації ЗУНР та подайте йому інформації про наше становище в краю. Ви ж були у Львові 1 листопада. Ось маєте перепустку для вартових."

Біля третьої години я опинився при вході до готелю "Континенталь". Два вартові з крісами біля входу. Показую перепустку та йду на перший поверх до адьютанта сот. Беня, відповідального за безпеку головного отамана.

За моїм говором він впізнає у мені галичанина, отже людину певну, і вводить мене до кімнати отамана, презентуючи моє прізвище. Починаю моє повідомлення: "Зголошую Вам, пане отамане, приїзд делегації Західньо-Української Народньої Республіки та служу інформаціями."

На це він до мене: "Ви не в силі представити собі моєї радости, що Ви вже тут у Києві з нами. Тепер уже будемо спільно будувати Українську державу, бо без вас не буде України. Ви ж Европа, а тут Азія."

Вмостившись вигідно в фотелі, питаю: " А яка ж тепер військова ситуація? Якими військовими силами ми розпоряджаємо?" На це отаман, зітхаючи, сказав: "На це й мені тяжко вам відповісти."

"Ми ж читали в пресі, -- говорю, -- що повстання проти гетьмана почалося з двомастами п'ятдесятьма тисячами добровольцями, а ще й Січові Стрільці!" На це отаман: "Це правда, що було двісті п'ятдесят тисяч, одначе де вони нині? Всі розбіглися. Візьме шинелю та кріса й вертається додому."

"Все ж таки, -- кажу я, -- який стан тепер?" "Учора, -- відповідає отаман, -- було 25 тисяч; скільки нині -- не знаю. Одне певне, що маємо 12 тисяч СС-ів."

Коли ми так розмовляли, адьютант Бень доповів отаманові, що приїхав з Одеси генерал Греків від французів. "Ось то цікаве, що він привіз нам від делегації французького уряду" -- каже отаман.

Увійшов ген. Греків. "Ну, що доброго?" -- привітав його отаман Петлюра. Ген. Греків одразу відповів: "Та нічого доброго, не хочуть з нами говорити."

Я зрозумів, що ситуація вимагає секретности, попрощався з отаманом Петлюрою та ген. Грековим і відійшов.

Гетьман проголосив федерацію з Росією

Майже кожна партія в Києві запрошувала нас на свої зібрання та переконувала про єдиноспасаємість її програми. Переходячи до останніх подій протигетьманського повстання, закидали гетьманові передусім два злочини: проголошення федерації з Росією і накладання гетьмана з Протофісом проти працюючого народу.

Немає сумніву, що це був наслідок переговорів гетьмана з французькою владою. Проголошення федерації з Росією -- це був крок без жодного практичного значення, бо Росії вже не було. Зрештою, такий же акт у жовтні 1917 року проголосила Українська Центральна Рада Третім універсалом, щоб унезалежнитися від скомунізованої російської влади Совєтів.

Пощо ж це тепер зробив гетьман? Можна здогадуватися тільки, що в часі розмов з французькими посланцями гетьман обіцяв зробити це для заспокоєння амбіцій російських амбасад у Західній Европі та Америці. Тепер це була формальність без значення.

Хто ж то був той союзник гетьмана Протофіс? Це була скорочена назва всіх економічних централь України... Чому ж гетьман так живо конферував з усіма економічними установами України в листопаді і грудні 1918 р. перед його поваленням? Свідчить це, що переговори між Гетьманською Україною та Францією пішли були так далеко, що він мобілізував усе господарство України, щоб за допомогою фінансістів України встановити, яку частину колишніх царських боргів може Україна взяти на себе, щоб повернути їх Франції вже як вклад самостійної Української Держави.

Яку вагу переможна Франція прикладала тоді для повернення своїх більйонів, позичених царській Росії, видно з того, що деякі білі росіяни -- денікінці, вранґлівці та інші -- з жалем стверджують, що французькі емісари, даючи матеріяльну допомогу в боротьбі з большевиками, завжди на самім початку розмов ставили питання: яку частину царських боргів ви повернете Франції на випадок успіху "вашої акції"? Ходила тоді така поголоска, що Франція сподівалася від багатої України одержати половину царських боргів, себто п'ять більйонів золотих франків. Це мав би бути матеріяльний внесок України, який гетьман зобов'язувався заплатити Франції.

Таку суму мав би гетьманський уряд видобути через Протофіс, себто від індустрії, торгівлі та аґрикультури України. Заплативши Франції таку суму, себто половину царських боргів, Україна дістала б право сісти з переможцями на спільний віз тогочасної переможної Антанти на шляху до державної самостійности. Того не розуміли радикальні кола України і через повстання проти гетьмана завалили Українську державу.

Як інакше виглядала б справа України, Східної і Західної, на Паризькій конференції, коли б в Україні існував стан з листопада 1918 року! За сподівані більйони царських боргів від гетьманської України та за можливість економічної експансії Франції в Україні "політичний тигр" Клемансо зумів би оборонити політичні права контрагента.

Дивно, що досі ніхто ні в поважній публіцистиці, ні в науковій політичній літературі не поставив рубом питання: "Чому ми, 50-мільйоновий народ, на руїнах двох імперій не створили власної самостійної держави, хоч малі народи стали господарями на своїх землях?"

А таке питання треба нам конечно собі поставити, замість з безсилою злістю всю вину приписувати сусідам, а не собі самим.

Микола ЧУБАТИЙ (1889-1975), професор історії, перший голова НТШ у США, член-засновник Українського Історичного Товариства.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Число ежегодно умерших жителей в Англіи стоит к числу живых в таком отношеніи як 1:46 (т. е. из 46 людей умирает в году один); во Франціи як 1:20; в Россіи як 1:27. Таким ділом найменьше людей умирает в одном году в Англіи, что тем удивительнийше есть, якоже там находиться премного мест фабричных, где обыкновенно люди не живут долго. Но тот недостаток вознаграждается в Англіи значительным числом заможного сословія земледельцев, якого не найти ныні в ніякой иной державе, и от того следует, что число умерших бывает там сравнительно меньше, як в иных краях, где земледелцы не имеют так доброго быта.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  "Безтурботні" вихідні Ющенка 
Погляд
  ·  Туга кохання 
  ·  ПОПИТ НА РОЗКОЛЬНИКІВ 
  ·  Нафтова першість 
Поступ у Львові
  ·  Реквієм за жертвами геноциду 
  ·  Львів цікавить дипломатів 
  ·  Львівщина для відпочинку 
  ·  Чеському консульству бути 
  ·  Прокуратура зайнялася теплом 
  ·  Науковці хочуть інтегруватися 
  ·  "Зорі надії" для інвалідів 
  ·  Тютюнова експансія 
  ·  Комунальний рай у Городку 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Конституційна лихоманка 
  ·  Тоталітарний бюджет 
  ·  Збір підписів за вибори 
  ·  Євросоюз і Україна 
  ·  Голод 1933-го року: оцінка французів 
  ·  Тузлу змиває в море 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пані губернатор Луїзіани 
  ·  Кілька вибухів за одну суботу 
  ·  Нова фаза відбудови 
  ·  Трагедія на лайнері 
  ·  Рай для педофілів? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Лого для гривні 
  ·  Оподаткована фортуна 
  ·  isuzu гнівається 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Листопад 1918 року 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Венеція -- самодостатній артефакт 
  ·  Дещо з осіннього життя польського театру 
  ·  Виставка щастя 
  ·  Алхімік від живопису 
  ·  Італійський футуризм 
Кіно-Поступ
  ·  Українське кіно -- в Гарварді 
Спорт-Поступ
  ·  Уельс вистояв. Чи вистоїть Росія? 
  ·  Мінор на фініші кола 
  ·  "Енергія" знову перемагає 
  ·  Хто допоможе "Львів'янці"? 
Пост-Faktum
  ·  Як назвати дитину 
  ·  Професійна наречена 
  ·  КАЛЕНДАР