BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Спорт-Поступ.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Арт-Поступ.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 листопада 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Від Сяну до Дону
Обриси Української імперії
Ілько ЛЕМКО
 
1993 року Держдума Росії визнає Севастополь територією Російської Федерації, тобто на законодавчому рівні висуває територіальні претензії до суверенної європейської держави України. Уявляєте на хвильку, що би сталося, якби наша Верховна Рада ухвалила закон про визнання Курщини чи Кубані територією України? Чи не правда, це було б щось на зразок пришестя марсіан на Землю? Чому ж тоді аналогічні дії Росії сприймаються логічно і адекватно? Україна не має серйозних територіальних претензій, маю на увазі, на державному, законодавчому чи хоча би на рівні заяв впливових політичних сил до будь-кого зі своїх сусідів. Що це: мудрість чи боягузтво? Чи ми, часом, не пальцем роблені?

Чому резонно і в якомусь сенсі обґрунтовано можуть висувати територіальні претензії до України певні політичні сили Росії і Румунії, а Україна до них ні? Тому що, наприклад, Кубань ніколи не була українською державною територією, а лише етнічною? Але ж Вірменія висуває до Азербайджану претензії на Карабах, який теж ніколи не був її державною територією, а тільки етнічною і лише з 1915 року, коли азербайджанці, правда, тоді ще у складі Росії, не мали нічого проти, аби вірмени, рятуючись від турецького геноциду 1915 року, оселилися на цій пустельній гірській території, яка тепер складає одну п'яту, і можна вже констатувати майже проґавлену і втрачену для Азербайджану частину його території.

Отже, наскільки хоча б теоретично було би обґрунтовано для України висувати до сусідів претензії щодо певних територій? Видатний український вчений, блискучий історик і етнограф Володимир Кубійович, якого дуже важко звинуватити у радикальному націоналізмі, стверджує: "Ми окреслюємо Україну як територію, яку сьогодні (це було написано 1984 року, І. Л.) заселяють українці, себто як українську національну територію без огляду на те, до складу яких держав вона входить. Межі українських земель лежать там, де проходять кордони українського народу, його мови і культури. Вони тягнуться від Тиси, устя Дунаю, Чорного моря і Кавказу на півдні до боліт Полісся і верхів'я Десни на півночі, від Попраду, Сяну, Вепру й Біловежі на заході до надкаспійських пустель і Дону на сході, за якими ще простягаються українські колонії аж до берегів Тихого океану... Три чверті української національної території входить до складу сучасної української держави у вигляді Совєтської України (УССР)."

Отже, які ж землі можна назвати історично або етнічно українськими? Почнемо з півночі. 1253 року Данило Галицький коронувався у Дорогичині, який зараз входить до складу північно-східної Польщі. Велика територія на північ від Волині, яка зараз є територією Польщі і Білорусі, входила за часів Данила і Лева до складу Галицько-Волинської держави. Якщо ж говорити про сучасну територію Білорусі, то ще на зламі І і ІІ тисячоліть на 150 кілометрів на північ від Прип'яті проживали українці. Сучасний державний кордон між Україною і Білоруссю явно не збігається з етнографічними кордонами розселення українців і білорусів. За межами України на Берестейщині, а це Малоритський, Брестський, Кам'янецький, Жабинківський, Бобринський, Березівський, Дрогичинський, Іванівський, Пінський та Столинський райони сучасної Брестської області, на території майже у 40 тисяч квадратних кілометрів живе близько мільйона українців.

Далі з півночі прямуємо на захід. За часів Галицько-Волинського князівства лінія, заселена українцями, проходила територією сучасної Польщі на захід від лінії Коросно--Ряшів--Крешів--Дорогичин. Лемківщина займає територію південно-східної Польщі між ріками Сяном і Попрадом. Про польську Лемківщину лише невеликий історичний штрих -- після розвалу Австро-Угорської імперії тут було проголошено Східнолемківську республіку, яка у 1918-1919 роках утворювала Сяноцький комісаріат Західно-Української народної республіки. Репресії і санація Пілсудського, як і пізніша операція "Вісла", розпорошили з цих земель українське населення, але значна частина його тут все ж залишилася.

Холмщина, Підляшшя, Надсяння. Ці території є не лише етнічними українськими територіями, але й історично державними. Холм у 1230 - 1270 роках був столицею одного з наймогутніших державних утворень України -- Галицько-Волинського князівства. Холмщина з Підляшшям внаслідок совєтсько-польського геноциду протягом повоєнного часу втратила понад двісті тисяч українців, яких було насильно депортовано частково на територію радянської України, частково -- на "зємє одзискане" Польщі, куди не хотіли їхати самі поляки. Протягом 1960 -- 1970-х років сюди все ж повернулося близько двадцяти тисяч українців. Терени сучасної Польщі, де компактно проживають українці, становлять близько 20 тисяч квадратних кілометрів з населенням біля двохсот тисяч осіб.

Далі рухаємося на південь. Українсько-словацька етнографічна межа проходить на захід від Ужгорода вглиб Словаччини приблизно на 170 кілометрів. У цій західній частині Закарпаття, яку називають Пряшівщиною, на території 2,5 тисячі квадратних кілометрів живе до ста тисяч українців, це здебільшого лемки. Кордон з Угорщиною можна оминути, оскільки практично на території цієї держави немає українського населення, яке би селилося компактно. Щодо Румунії та Молдови, то більшу частину Бесарабії і власне Молдови і навіть північну частину Семигороддя у часи Галицько-Волинської держави населяли українці. Зараз тут, за межами сучасного українського кордону, українське населення компактно мешкає лише у Молдові, на території невизнаної промосковсько-комуністичної Придністровської республіки і частково у східній частині Молдови. У цілому ж тут на території приблизно 7 тисяч квадратних кілометрів живе близько півмільйона українського населення.

Через Керченську протоку за остовом Тузла починається Тамань і далі великі обшири Краснодарського і Ставропольського країв Росії, які є етнічними українськими територіями, починаючи фактично з Х століття, коли на Тамані утворилося Тмутараканське князівство, а з ІІ половини XVIII століття вигнані зі своїх земель запорізькі козаки взялися освоювати ці землі. Українці заселили цей край аж до головного хребта Кавказу, Тереку, кордону з Калмикією і Каспійського моря. Якщо ж говорити про території не мішані, а власне ті, де переважає українське населення, то на Кубані, Ставропіллі і Північному Кавказі на території 50 тисяч квадратних кілометрів живе близько двох мільйонів українців.

Далі прямуємо на північ. Землі донських козаків, які є здебільшого етнічними росіянами, вклинюються в розселення українців, але вже на північ від Новочеркаська і Новошахтинська знову йдуть українські етнічні території Донбасу за межами сучасної державної території України. Тут на площі 24 тисячі квадратних кілометрів живе близько 800 тисяч українців. Ще далі на північ на території сучасних російських областей -- Воронезької, Бєлгородської і Курської -- лежать споконвічні землі української Слобожанщини, де на території 45 тисяч квадратних кілометрів живе майже 2,5 мільйона етнічних українців.

Якщо тепер усе досить скромно перелічене зіб'ємо до купи, то одержимо площу 188,5 тисячі квадратних кілометрів (це більше, ніж чотири Швейцарії) з населенням у 7 мільйонів осіб (одна Швейцарія). Таким чином, при гіпотетичному приєднанні до України її етнічних територій, де компактно живуть українці (ми вже не говоримо про Тюмень чи Зелений Клин), площа держави з 603,7 тисячі квадратних кілометрів збільшилася би до 792,2 тисячі, а населення з 48,3 мільйона до 55,3 мільйона людей. Зрозуміло, що з огляду на прагнення України рано чи пізно долучитися до західного цивілізованого світу серйозно висувати такі територіальні претензії було би виходом за межі здорового глузду, але на всяк випадок, можливо, для остраху непомірних апетитів деяких сусідів про них варто було би пам'ятати і час від часу про них нагадувати.









» 
Польща, Туреччина та інші
Ілько ЛЕМКО
 
Найдурніше і найнебезпечніше словосполучення, яке тільки може існувати -- це "історична справедливість". "І пішов Володимир на ляхів, і взяв городи їх Перемишль, Червень та інші..." Ця найперша історична писемна згадка про західноукраїнські землі з нашого Нестора-літописця як бальзам на душу польських шовіністів. Тут ніби все чорним на білому сказано: 981 року ще язичницька Русь завоювала "споконвічні" польські, тоді вже християнські землі. Обґрунтовано спростувати цю інформацію Нестора не вдалося навіть Грушевському.
Детальніше>>
» 
Тінь двоголового орла
Тему досліджував Ілько ЛЕМКО
 
Геополітичну концепцію сучасної Росії у зв'язку з тузлинськими подіями можна проілюструвати анекдотом совєтських часів, коли геніальний літератор, він же генеральний секретар ЦК КПРС Л. І. Брєжнєв написав свою феноменальну трилогію "Малая земля", "Возрождение" і "Целина". В інтерпретації творця анекдоту ці назви звучали як "Мало земли", "Возражение" і "Цель иная". Справді для імперії завжди "мало земли", тим більше, що впродовж майже чотирьохсот років від часу захоплення Росією Казані (1552 року) і до набуття Закарпаття і Курил (у 1944-1945 роках) територія Російської імперії "прірастала" Сибіром, Україною, Балтією, Закавказзям, Центральною Азією і ще багатьма територіями в середньому на 40 тисяч квадратних кілометрів річно, тобто щороку збільшуючись на одну Голландію. Ясно, що із втратою майже чверті цих території і половини їх населення у 1991 році в ошелешеної такою геополітичною несподіванкою імперської Росії виникло "возражение", а за ним і "цель иная" -- наплювати на Гельсінський договір про непорушність кордонів у Європі, підписаний тим самим геніальним письменником і генсеком Брєжнєвим 1975 року.
Детальніше>>
» 
Румунія і Молдова
Тему досліджував Ілько ЛЕМКО
 
Складається враження, що незважаючи ні на базовий договір 1997 року між Україною і Румунією, ні на прагнення Румунії стати членом НАТО і ЄС проблема територіальних претензій нашого південно-західного сусіда до України подібна на заліковану хронічну хворобу, яка, проте, може загостритися за умови послаблення імунітету, спричиненого певними евентуальними історичними обставинами. Територія України, яка не дає спати шанувальникам ідеї Романіа Маре (Великої Румунії), Північна Буковина, як і Буковина Південна, яка зараз є румунською, до XIV століття була цілковито українською територією, спочатку Київської Русі, а потім Галицько-Волинського князівства.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Безнародні вибори 
  ·  Мільйон підписів проти Кучми 
  ·  Судовий ляпас "Нашій Україні" 
  ·  Паперова епопея триває 
Погляд
  ·  Пинзеник написав Кучмі 
  ·  На захист середовища 
Поступ у Львові
  ·  Дитячі майданчики: бути чи не бути 
  ·  Торги без покупців 
  ·  Проблема вертикального транспорту 
  ·  В очікуванні провокацій 
  ·  Трудові міґранти 
  ·  Студенти прагнуть автономії 
  ·  Земельне розслідування завершене 
  ·  Вшанування пам'яті 
  ·  Бідність перешкоджає розвитку 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенко хоче пакту з БЮТ і СПУ 
  ·  Перезимують не всі міністри 
  ·  Тернистий шлях у Європу 
  ·  Парламентський марафон 
  ·  Небезпечні польоти Кучми 
  ·  Кучма не піде на вибори 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Мають бути зміни 
  ·  Литовська прокуратура чекає на президента 
  ·  ЄС охороняє кордони 
  ·  Анатомічний аванґард 
  ·  Вирішення проблеми води 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Тяжко бути підприємцем 
  ·  Дрібним не вижити 
  ·  Субсидії на калорифери 
  ·  Пекарям обмежать рентабельність 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Спорт-Поступ
  ·  Труднощі тримають в тонусі 
  ·  Тім ХЕНМАН 
Тема Поступу
  ·  Від Сяну до Дону 
  ·  Польща, Туреччина та інші 
  ·  Тінь двоголового орла 
  ·  Румунія і Молдова 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Музика для гурманів 
  ·  Буняк -- оверклокер 
Арт-Поступ
  ·  Картини феї Морозко 
  ·  АНДЕГРАУНД ВІД КАЛИЧА 
  ·  АРТ-АНОНС 
Поступ реляксу
  ·  Рекорд Книги рекордів 
  ·  Дорослі забавки 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Пожежі у Львові 
  ·  Друг, хворий на ВІЛ, -- також друг