|
|
|
|
Арт-Поступ »
СВІТЛИНИ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Чим більше ми вивчаємо тіло жінки, тим більше цінуємо її обличчя” |
|
|
| Христина СОДОМОРА |
| |
У галереї Василя Пилип’юка завершився фотоконкурс “Світ жінки”, в якому взяли участь близько двадцяти львівських фотохудожників. Продемонструвавши індивідуальне бачення теми, лаконічно схарактеризованої сентенцією Мішеля Фуко, винесеної в заголовок, вони представили кольорові та чорно-білі фотографії, в яких образ жінки відображається у випадковій фіксації чи в портретній сконцентрованості, в красі молодості або мудрості старості, в захопленні зовнішніми ефектами чи філософсько-романтичним баченням.
Відкритістю подачі – у фас і без жодних зайвих деталей – підкреслює А. Горбунов привабливість молодої жінки, одягненої у білу блузу: просто, але разом з цим і незвично. Ця ж реалістична лінія притаманна й Ю. Шашкову – автору портрета пустотливої жінки в капелюсі, й І. Кузіву – автору триптиха, що передає динаміку рухів пластичної фігури моделі. Фантазійність притаманна портретному вирішенню у роботах О. Боднарука й Я. Тягуна. Ефект бризок води з фонтану відтінює емоційний прояв радості й веселості дівчини, заскоченої об’єктивом камери на фоні ренесансної архітектури Львова, що наділяє фотокартину М.Пархомика романтичним відтінком. Сюжетність присутня також у фотографіях М.Тинкалюка, який тяжіє до знимкування літніх жінок в автентичному одязі, наповнюючи таким чином ці образи нюансами філософії долі, повноти і змісту життя. Помітно виділяються роботи І.Барвінської. Використовуючи, зокрема, комп’ютерну обробку, автор створює картини, у яких витончено застосовує колір, контурні лінії, підсилюючи ними світло-тіньові плями, а також атракційну постановку моделі.
Майстерність у передачі світло-тіньових ефектів і підкреслена емоційність образів характеризують чорно-білі фотографії. Серед них: елегантна панна у стилі ретро А. Кравцова, мрійлива дівчина І.Пилипенка, інтим розмови О.Цимбала.
Не оминули виставки-конкурсу й корифеї львівської фотографії Р.Баран і В.Пилип(юк. Перший з них, як і завжди, засвідчив своє шанобливе захоплення темою Жінки. Інший же, автор ідеї, узагальнив її, продемонструвавши монументальний фотопейзаж з силуетом чарівної молодої жінки посеред стихії природи. |
|
|
|
|
Пристрасті у ритмі фламенко |
|
Камінний господар” у театрі ім. Леся Курбаса |
| Катерина СЛІПЧЕНКО |
| |
Що стосується “Камінного господаря” за Лесею Українкою у курбасівців, то його виходу на львівську сцену також чекали давно і з великим нетерпінням, вичитуючи крихітки інформації про вистави в Америці. А вона ж так далеко!
Іспанія – ближче, і саме там вирують пристрасті довкола найкращого у світі коханця, неперевершеного Дон Жуана.
Проте Олег Стефан не надто зосереджує свою увагу на пристрастях довкола кохання та спокуси, а радше розповідає про самотність. Так само, як і його жінки – донна Долорес (Наталка Половинка) та донна Анна (студійка Мирослава Рачинська) – не виглядають жертвами спокусника, а самі можуть підкорити своїй волі кого завгодно. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Скандальна виставка... задом |
|
|
| Марта ГАРТЕН |
| |
|
У четвер у приміщенні Дрогобицької картинної галереї громадськості представляли розвернуті задом п’ять фрагментів малярства, що їх минулого місяця львівські реставратори демонтували зі стін вілли № 14, що по вул. Тарнавського. Мало того, що прес-конференція розпочалася із півторагодинною затримкою, їй передувала абсурдна церемонія репрезентації заступником мера Тарасом Метиком та директором музею “Дрогобиччина” Зиновієм Бервецьким нових фондових надходжень. По-перше, директор гостинно повідомив, що нікого на прес-конференцію не запрошував. А по-друге, зажадав від репортерів заплатити за фільмування 35 “умовних одиниць” за один кадр! Спершу він запропонував накупити вхідних квитків на вказану суму, а потім – переказати ці “умовні одиниці” на банківський рахунок відділу культури Дрогобицької міськради. Оскільки гешефту не вийшло, п. Бервецький за підтримки начальника обласного управління культури Василя Отковича взагалі вчинив перешкоду доступу фото- і тележурналістів до візуальної інформації, мотивуючи свою заборону тим, що буцімто можуть бути порушені інтереси ймовірних закордонних спадкоємців авторських прав Бруно Шульца (дивно, що на сприяння вивозу фресок за кордон і на демонтування їхніх залишків дозволу не питали!). |
| Детальніше>> |
|
|
|
Зворотна адреса – Львів |
|
|
| Наталка КОСМОЛІНСЬКА |
| |
|
Історія епістолярного жанру на шляху від власне епістоли до e-mail-у апробувала безліч носіїв інформації, з яких камінь залишився найбільш витривалим, папір став найбільш масовим, а комп’ютер – поки що є найпрудкішим. Але я не пригадаю випадку, коли б листа в-и-п-л-і-т-а-л-и... у техніці класичного гобелену. Дарія Зав’ялова це зробила. Її цикл “Нівідкіль з любов’ю” – не стільки ілюстрація до поезій Йосипа Бродського, скільки віртуальне листування з поетом на теми, близькі обом. |
| Детальніше>> |
|
|
|
