|
|
|
|
Економіка у Поступі »
МАРКИ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Філателія по-українськи |
|
|
| Матильда ТИХА |
| |
1 листопада розпочався завершальний етап епопеї з акцизними марками. Саме із цього дня, відповідно до постанови Кабміну, заборонено продавати алкоголь та тютюн зі старими акцизними марками. І вже через тиждень перший заступник голови ДПА Олексій Шитря зібрав прес-конференцію щодо введення нових марок акцизного збору.
Олексій Шитря повідомив про перші позитивні результати "новоакцизної" кампанії. За його словами з 1 липня (з моменту введення в обіг марок нового зразка) "алкогольний" акциз збільшився на 31,6%, а "тютюновий" -- на 32%, що свідчить про "очищення" ринку від підпільної продукції. Перший заступник голови ДПА також повідомив про успішний перебіг інвентаризації обклеєної старими марками продукції.
Шитря зазначив, що введення акцизних марок нового зразка в жодний спосіб не мало б спричинити подорожчання згаданої продукції, оскільки вартість цих марок дуже низька (приблизно 0,1 копійки), -- повідомляє аґентство ForUm. Тож випадки подорожчання алкоголю і тютюну в окремих роздрібних торгівців можна пояснити лише їхньою самодіяльністю, а зовсім не "марковими" нововведеннями.
Шитря також запевнив журналістів, що нові марки "ходитимуть" у країні щонайменше два роки. Він також нагадав, що на марках нового зразка, зокрема на алкоголь, є додаткова інформація про місце виробництва продукції та про місткість тари, на яку марка повинна бути наклеєна. Перша інформація, за словами Шитря, допоможе органам контролю відстежувати рух продукції, друга -- отримувати збори адекватно до випущеної продукції. За словами першого заступника голови ДПА, якщо раніше "замовлення" виробників на марки для маломісткої тари і для більш місткої надходили в пропорції 50/50, то зараз замовлення на маломістку тару не перевищують 3% від загального обсягу замовлень.
Водночас Шитря запевнив журналістів, що дизайн марок через кілька років можуть трохи змінити. "Це світова практика -- час від часу змінювати вигляд навіть найбільш захищених грошей і марок", -- зазначив він, навівши приклад 20-доларової купюри.
За словами податківця №2, нові марки підробити важче, ніж попередні, які народні умільці друкували на звичайному лазерному принтері. Щоправда, Шитря не зауважив того факту, що перші підробки нової 20-доларової купюри з'явилися вже через місяць після її випуску.
За словами першого заступника голови ДПА, виробники також зацікавлені у введенні нових акцизних марок. "Погляньте лише на "Немиров", скільки у них ступенів захисту і скільки грошей на це витрачено. Виробники самі зрозуміли, що краще, якщо захистом займатиметься держава", -- сказав він.
Прокоментував Шитря і невідповідність урядової постанови про введення марок акцизного збору нового зразка чинному законодавству. За його словами, проблема полягає в тому, що парламент занадто повільно працює і не встигає за Кабмінівськими нововведеннями. "У нас так виходить, що закони або поправки до них такі, що ми попереду не лише від Європи, а й від усього світу. Такі-от у цьому законі нагромадилися умови... Тому паралельно з затвердженням постанови Кабміну відразу було подано до Верховної Ради проект закону про зміни у цю статтю. Він сьогодні перебуває на розгляді в Комітеті з питань фінансової і банківської діяльності, і я думаю, якщо б Верховна Рада і Кабмін синхронно працювали, то цю проблему б вирішили б до 1 листопада", -- сказав він. Тож тепер підприємці знають, хто у всьому винен. Однак закон все ще не змінили... |
|
|
|
|
Стратегія для банкірів |
|
|
| Ірина СМЕРТИГА |
| |
Перманентне обговорення сьогоднішніх проблем і окреслення стратегічних напрямів розвитку того чи іншого реґіону чи сектору економіки -- це одна із шкідливих звичок наділених владою і повноваженнями наших співгромадян.
У п'ятницю відбувся "круглий стіл" на тему "Перспективи розвитку банківської системи Львівщини до 2010 року", участь в якому взяли науковці та практики-банкіри. Одним з організаторів акції був Львівський банківський інститут, співробітники якого і займалися дослідженням стану банківської системи нашої області. Вони також розробили програму розвитку банківського сектору Львівщини, обговорення і вдосконалення якої було основним завданням учасників дискусії. Згадана програма увійде до стратегії соціально-економічного розвитку Львівщини, над якою зараз активно працює облдержадміністрація разом з Інститутом реґіональних досліджень НАНУ за фінансової та консультаційної підтримки DFID (Департаменту міжнародного розвитку Британського уряду). |
| Детальніше>> |
|
|
|
Співпраця зі шведами |
|
|
| Юлія КУРИНКІНА |
| |
Минулого четверга завершив роботу українсько-шведський бізнес-форум, участь в якому, крім представників бізнес-кіл , приймали й представники влади обох країн. На форумі обговорювали торгово-економічні можливості України і механізми поглиблення інвестиційного співробітництва між обома країнами.
Президент Торгової палати Стокгольму Петер Егардт наголошував на інвестиційно-економічній привабливості України та необхідність посилення шведської присутності на українському ринку. За його словами, "Україна -- це держава, в яку можна і необхідно інвестувати кошти".
Голова Федерації роботодавців України Анатолій Кінах засвідчив готовність вітчизняних підприємців до серйозного партнерського співробітництва із шведськими колегами. На його думку, найперспективнішим на даному етапі виглядає співробітництво в агропромисловому і паливно-енергетичному комплексах, транспортній інфраструктурі, у банківській і телекомунікаційній галузях, житлово-комунальній сфері і енергозбереженні, у малому і середньому бізнесі. |
| Детальніше>> |
|
|
|
НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО |
|
|
| |
| |
|
Німецький концерн Leoni розпочав будівництво заводу з виробництва електрообладнання для легкових автомобілів у Закарпатській області. Про це повідомив Українським Новинам представник міської адміністрації Ужгорода Закарпатської області. "Заклали перший камінь", -- сказав він. За словами представника міської адміністрації Ужгорода, будувати розпочали наприкінці жовтня. Як повідомляло аґентство, Leoni заявляв про намір побудувати в Закарпатській області завод з виробництва електрообладнання для легкових автомобілів за 30 млн євро. Концерн уже побудував один завод з виробництва електрообладнання для легкових автомобілів у Стрию (Львівська область) за 40 млн євро. Leoni належить до найбільших виробників кабельних комплектів і вузлів електронних приладів, постачаючи устаткування компаніям General Motors, Porsche і Philips. |
| Детальніше>> |
|
|
|
