BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 листопада 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  10:10 27-06-2017 -   Мандрівка Жовкіщиною: екскурсія та екостежка до г. Гарай  
  10:9 27-06-2017 -   На Львівщині відбулося «Сімейне свято полуниці»  
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
Україна
  10:13 27-06-2017 -   У Києві вибухнув автомобіль, є постраждалі  
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
Світ
  10:15 27-06-2017 -   На Кіпрі побудують найбільше казино в Європі  
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  МІФОТВОРЕННЯ

___________________________________________________________________________

Що діялося в Дорогичині
Юрій ГАВРИЛЮК
 
Дорогичин
"Русько-німецька" війна

Одним з епізодів боротьби Романовичів за повернення батьківських земель був конфлікт за Дорогичин, завершений навесні 1238 року битвою, в якій руські війська Данила й Василька побили рицарів хрестоносного ордену Добжинських братів. "Коли ж настала весна, -- читаємо в "Галицько-Волинському літописі", -- рушили вони удвох на Ятвягів. І прийшли вони до Берестія, але ріки наводнилися, і не змогли вони йти на Ятвягів. Данило сказав: "Не гоже є держати отчину нашу крижевникам-темпличам, тобто соломоничам". І пішли вони на них із великою силою, узяли город місяця березня, і старійшину їх Бруна схопили, і воїв захопили, і вернулися обидва у Володимир."

Саме ця подія ввела Дорогичин на сторінки української літератури ХХ ст., адже описали її Микола Бажан в поемі "Данило Галицький" (1942 р.) та Антон Хижняк в однойменній історичній повісті (написана у 1944-1954 рр.). Однак в цих творах, на виникнення яких великий вплив мали події ІІ Світової війни, літературний образ конфлікту за Дорогичин передано дуже неточно, а навіть тенденційно.

Але значною мірою була це не так вина згаданих письменників, як деяких істориків, не дуже зорієнтованих в ситуації волинсько-мазовецького пограниччя. Історики ці, прочитавши в літописі про "крижевників-темпличів", тобто орден хрестоносців-тамплієрів, зробили висновок, що в Дорогичині Данило воював з якоюсь формацією т. зв. Лівонських рицарів (мечоносців -- їхнім знаком був червоний меч мальований на щитах і плащах), що діяли на території сучасної Латвії й Естонії, устав яких спертий був на уставі ордену тамлієрів, що виник під час хрестових походів у Єрусалимі й мав осідок біля храму (templum) Соломона.

Інші вважали, що Дорогичин захопили хрестоносці (носили чорні хрести на щитах і плащах), яких на польсько-пруському пограниччі поселив Конрад Мазовецький (у 1237 р. мечоносці та хрестоносці були об'єднані).

Насправді "крижевники", яких у 1238 році побили Романовичі, були частиною ордену Пруських Христових рицарів (їхній устав також був спертий на уставі тамплієрів), заснованого з ініціативи князя Конрада Мазовецького для оборони Мазовша перед прусами й поселеного 1228 року в Добжиню над Вислою. Коли 1235 року з папського наказу ці т. зв. Добжинські брати були об'єднані з могутнішими хрестоносцями, частина з них не підпорядкувалася цій постанові. І то саме для них в березні 1237 р. Конрад Мазовецький виставив грамоту на володіння Дорогичином та його околицею.

Спираючися на цей документ, більшість істориків вважає, що Конрад Мазовецький, в минулому союзник Данила і Василька, насправді заволодів Дорогичином. Мало це бути у 1235 або 1236 роках, коли мазовецький князь змінив свій стосунок до Романовичів і підтримав їхніх конкурентів до володіння Галичем. Інакше думає сучасний київський історик, академік Микола Котляр, автор окремого нарису "Війна Волинського князівства з Добжинським орденом", який згодом увійшов у монографію "Данило Галицький" (Київ, 2002). "Ми переконані в тому, -- стверджує він, -- що мазовецький князь ніколи не володів Дорогичином. У відомих науці джерелах про це немає згадок. Гадаємо, що Конрад із легким серцем обдарував орден добжинських рицарів землею і містом, які йому ніколи не належали."

Як би не було, у 1237 р. Дорогичин, хоч і на короткий час, перебував у руках Добжинського ордену. Все ж таки через скупість джерел не знаємо, як виглядало його відвоювання руськими князями -- чи відбулась битва під стінами дорогичинського "граду", як це змальовано в літературних творах М. Бажана й А. Хижняка, чи може, довелося здобувати цей добре уміцнений "град" з допомогою облогової машинерії (такої думки є М. Котляр). Але це, на жаль, не єдина загадка без розгадки, яку залишили нам літописці минулих сторіч.


Краще папська корона

Ведена більше 20-ти років боротьба Романовичів за відновлення держави їхнього батька завершилася успіхом. Але радість затьмарила нова небезпека -- монголи, які під верховодством хана Батия у 1237-1242 роках розтрощили більшість руських князівств разом з Києвом, Галичем і волинським Володимиром (у волостях Романовичів вистояли лише Холм, Кремінець і Данилів), а також Польщу й Угорщину. У 1242 році наїзники залишили спустошені землі, але Батий поселився зі своєю ордою над Волгою й заснував свою автономну державу, яку історики назвали Золотою Ордою. Її "мирником" (васалом) мусив визнати себе й Данило, якому довелося в ханській "гостині" пити "богомерзкий", в понятті русинів, напій -- кобилячий кумис та просити, щоб "поручена була земля його йому".

Зрозуміло, що Данило, який досі успішно побив усіх своїх ворогів, не думав миритися з монгольською зверхністю та постійно шукав союзників до боротьби з ордою... Маючи надію на військову допомогу з Заходу, Данило погодився на запропоновані Папою Інокентієм IV переговори про церковну унію, яку, на думку деяких істориків, уклали у 1247 році. Однак до практичної її реалізації було далеко, адже незабаром виявилося, що папа вів свою окрему політику супроти монголів, тому далекий був від задоволення сподівань руського володаря -- організації католицького лицарства до боротьби з ординцями. Бачивши загрозу зірвання Данилом стосунків і втрати перспектив на підпорядкування руських земель Інокентій IV спробував заохотити його наданням королівської корони -- ознаки суверенної світської влади, на яку багато католицьких володарів мусило чекати роками.

Саме цей "коронаційний період" стосунків Данила з Папою описано в тій частині "Галицько-Волинського літопису", яка виникла в Холмі біля 1269 року, не так і довго після обговорюваних подій. Її автор, холмський єпископ Іван розпочинає свою розповідь із подій кінця серпня 1253 року, коли до Кракова, в якому перебував Данило, що повертався з Чехії, прибули посли, які "принесли благословення од Папи, і вінець, і сан королівський. Вони хотіли бачити князя Данила, але він сказав їм: "Не подобає мені бачитися з вами в чужій землі, нехай потім".

Літописець згадує також про раніше посольство від Папи з пропозицією коронації, якому Данило відмовив, стверджуючи, що в умовах напружених відносин з Ордою не може взяти корони без отримання військової допомоги. Тому чергове посольство, якому довелося поїхати за Данилом до Холма, а згодом і до Дорогичина, везло вже обітницю допомоги, бо в травні 1253 р. Папа Інокентій видав буллу, в якій закликав християн Польщі, Чехії, Моравії, Сербії й Померанії до хрестового походу проти монголів, що однак було досить слабким аргументом, якщо взяти до уваги внутрішню ситуацію в цих країнах.

Ось як описує ці події єпископ Іван: "Тим часом Опізо прийшов, несучи вінець [і] обіцяючи: "Ти матимеш поміч од Папи". Але він [Данило] все одно не хотів, та умовила його мати його [Анна], [князі лядські] Болеслав [Стидливий] та Сомовит, і бояри лядські, кажучи: "Прийняв би ти вінець, а ми [готові] єсмо на підмогу проти поганих". Він отож прийняв вінець од Бога, од Церкви святих апостолів, від престолу святого Петра і від отця свого Папи Інокентія, і від усіх єпископів своїх." Ці вмовляння тривали досить довго, оскільки: "Прийняв же Данило вінець од Бога у городі Дорогичині, коли він ішов на війну із сином Львом і з Сомовитом, князем лядським".

Згадана війна -- це спільний з мазовецьким князем Сомовитом (Земовитом) похід в землю ятвягів -- Дорогичин був традиційно збірним пунктом руських і польських військ. Походи такі відбувалися, коли вже зимові морози добре скували розлогі багна над Нарвою і Боброю (Бєбжою), отже й коронація відбулася, найпевніше, у грудні 1253 року.

Однак, укладена також у ситуації зовнішньої небезпеки й надії на допомогу, унія часів Данила Галицького не проіснувала довго. Вже в лютому 1257 року черговий Папа Олександр IV звинуватив руського володаря в невірності, а згодом навіть намагався організувати хрестовий похід проти "литвинів, ятвягів і русинів та інших поган та схизматиків з цих сторін".

Історія і пропаганда

Дорогичинська коронація Данила Галицького -- це подія важлива для українців, але і зараз, як і завжди бувало, чужинці намагаються цю нашу історію переписувати по-своєму -- висмикуючи з неї окремі факти та збагачуючи власною уявою. Саме такою конфабуляцією став вигаданий в дорогичинській єпископській курії "з'їзд", що, на думку його авторів, мав стати великою міжнародною нарадою -- "першою зустріччю представників цих всіх суспільств, які в майбутньому договоряться в Креві" та "раз почате діло зміцнять в Любліні" й нібито "дадуть початок Речі Посполитій..."

Отже треба поставити запитання, чому слугує вигадування таких псевдоісторичних комбінацій та організування під цим претекстом бучних святкувань? Думаю, що це не лише засигналізована раніше пі-ар-акція для покращення іміджу єпархії та самого міста. Коли придивитися до всього з цієї нагоди сказаного, надрукованого та викарбуваного в камені, то нав'язливою стає думка, що маємо тут справу з черговою спробою накинення вигідної для польської католицької ієрархії візії історії як Дорогичина, так і всього Підляшшя (він же -- історична столиця), на якому, попри всі війни, "біженства" та "репатріації", проживає ще стільки "рускіх"! За деякими підрахунками, на території, підпорядкованій дорогичинському католицькому єпископові, мешкає 90 тисяч православних, переважно з українським етнічним корінням. А що з національною свідомістю в них слабувато, то мабуть, дорогичинський владика задумав взяти на себе роль оспіваного Шевченком у посланні "І мертвим, і живим..." німця, який "історію нашу нам розкаже..."

Це видно хоч би з того, що до організації заходу не запрошено ні місцевого православного пароха, ні керівників Союзу українців Підляшшя, ні пов'язаних з цією організацією істориків, які могли б немало розповісти про українське минуле Дорогичина і реґіону, який і в польських історичних документах та народознавчих описах називається Terra Russie (Руською землею) та Podlasie Ruskie (Руським Підляшшям)...









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
На подворьи одного дома в Магдебурзі, на днях произошла трещина в покрівающей его асфальтовой мостовой. Последная на розстояніи одной стопы вздулась и треснула. Изследованіе показало, что тот розлом произведен шампиніоном с многочисленным потомством. Ясно следовательно, что "споры" случайно попали под асфальт и, несмотря на отсутствые воздуха и света, розвились. Правда, гриб несколько сплюснулся, но и только.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Антиющенківський шабаш 
  ·  Трагедія під Буськом 
  ·  "Карпати" таки виграли! 
Погляд
  ·  Кругова порука 
  ·  Знову "Аль-Каїда" 
Поступ у Львові
  ·  Намети вже у Львові 
  ·  Готелям бракує усмішок 
  ·  Українці -- не пірати 
  ·  Львів заслуговує на корону 
  ·  Про підприємців забувають 
  ·  Мерія неохоче слухає громаду 
  ·  "НУ" пішла на села 
  ·  Пожежники врятували дітей 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Україна прямує до фашизму 
  ·  У Литвина суботник 
  ·  Українці здивували американців 
  ·  Азаров не залишить Мінфін 
  ·  Зарплата через суд 
  ·  Пустовойтенко піде в президенти 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шоу має тривати 
  ·  Бульдозери проти минулого 
  ·  Перші жертви протистояння 
  ·  Ходорковський апелює до ООН 
  ·  Іран прийме інспекторів 
  ·  Смерть від чіпсів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Філателія по-українськи 
  ·  Стратегія для банкірів 
  ·  Співпраця зі шведами 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Що діялося в Дорогичині 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Світові шедеври змінюють власників 
  ·  "Гаррі Поттер і Орден Фенікса" вже українською! 
  ·  Фелліні -- художник 
  ·  Відтермінована помста 
Листи у Поступ
  ·  Відкритий лист до депутатів міськради 
  ·  ЗВЕРНЕННЯ 
  ·  ЛИСТ У РЕДАКЦІЮ 
  ·  Високошановний пане Богдане! 
Спорт-Поступ
  ·  "Каноніри" виграють знову 
  ·  Поразка у галицькому дербі 
  ·  Запланований успіх українців 
  ·  Вольова перемога "Ювентуса" 
Пост-Faktum
  ·  Китайська перемога Ляшенко 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  matrix: Reanimated