|
|
|
|
Поступ життєзнавства »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Робити багато добра -- небезпечно |
|
|
| |
| |
-- Майже всі намагаються розплатитися за дрібні послуги; багато хто відчуває вдячність і за посередні; але за великі послуги майже всі відповідають невдячністю.
-- Зрадництва здійснюють найчастіше не за обміркованим наміром, а через слабкість характеру.
-- Визнаючи за собою маленькі недоліки, цим ми намагаємося переконати навколишніх у тому, що в нас немає великих.
-- Примирення з ворогами свідчить лише про втому від боротьби, про острах поразки і про бажання зайняти більш вигідну позицію.
-- Удаючи начебто ми потрапили в розставлену для нас пастку, ми виявляємо воістину витончену хитрість, тому що обдурити людину найлегше тоді, коли вона збирається обдурити нас.
-- Зробити людям зло здебільшого не так небезпечно, як заподіяти їм занадто багато добра.
-- Виявити мудрість у чужих справах набагато легше, ніж у власних.
-- Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, -- це дружба.
-- Корисливість використовує всі чесноти і всі пороки.
-- Важко дати визначення любові; про неї можна лише сказати, що для душі -- це бажання панувати, для розуму -- внутрішня спорідненість, а для тіла -- приховане і витончене бажання володіти, тим, що любиш.
-- Марнославство змушує нас діяти всупереч нашим смакам набагато частіше, ніж того вимагає розум.
-- У більшості людей любов до справедливості -- це просто острах піддатися несправедливості.
-- У нас усіх завжди досить сили, щоб переносити нещастя інших.
-- Ухиляння від похвали -- це прохання повторити її.
-- Розум обмежений, але здоровий зрештою менше стомлює нас, ніж розум широкий, але плутаний.
-- Розум слугує нам деколи лише для того, щоби сміливо робити дурниці.
-- Розумна людина нерідко потрапляла б у скрутне становище, якби не була оточена дурнями.
-- Упертість породжена обмеженістю нашого розуму: ми неохоче віримо в те, що виходить за межі нашого світогляду.
-- Філософія легко тріумфує над стражданнями минулими і майбутніми; але страждання сьогодення тріумфують над філософією.
-- Людина ніколи не буває такою нещасливою, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО "Афоризми" |
|
|
|
|
Звільніть місце для інших |
|
|
| |
| |
|
Ми не маємо до смерті жодного стосунку, тому що коли ми живемо, то її ще немає, а коли вона приходить, то нас вже нема... Втіха нібито не дуже велика. Проте здається останнім часом цінність життя знівелювалася і наймолодша з монотеїстичних релігій -- іслам, точніше його фундаменталістські течії такі, як ваххабізм, стверджують, що вмирати легко. Легко вмирають, скеровуючи літаки у хмарочоси WTC, легко вмирають сорок молодих чеченців і чеченок в театрі на Дубровці, легко вмирають сотні самогубців на автобусних зупинках і в барах у Ізраїлі, перед представництвами ООН і Червоного Хреста в Іраці, в християнських і мусульманських храмах у Індії і в Пакистані... Очевидно, зараз людина може себе спалити з будь-якої причини, як це зробив уболівальник південнокорейської збірної з футболу, бо вона всього-на-всього програла німцям у півфіналі чемпіонату світу. Східна філософія, харакірі, японські пілоти-камікадзе під час Другої світової... А чи не схоже ставлення до смерті й представників євроатлантичної цивілізації? І чи справді варто сумувати через неминучу подію, яка обіцяє перехід у світ інший і кращий? |
| Детальніше>> |
|
|
|
Не розмовляй з дурнем |
|
|
| |
| |
|
Чому люди схожих поглядів так швидко знаходять один одного, немов їх притягає якась сила -- "рибалка рибалку бачить здалека"? Щоправда, найчастіше це можна спостерігати на людях вбогих розумом або з низькими думками: але це тільки тому, що їх -- легіони. Тоді як натури вищі, видатні не тільки називаються рідкісними, але рідкісними є насправді. Тому, наприклад, у якому-небудь великому товаристві два страшенні шахраї з такою легкістю розпізнають один одного, немов вони носять особливі значки, і потім вступають у союз, щоб учинити яке-небудь шахрайство або зрадництво. Припустімо щось немислиме: велике товариство, що цілковито складається з розумних і дуже обдарованих людей, серед яких затесалися два дурні; ці двоє неодмінно відчують один до одного серцевий потяг і кожен з них у душі буде радий, що йому вдалося зустріти хоч одну розважливу людину. Досить цікаво бути присутнім під час того, як двоє морально і розумово нерозвинених людей намагаються зійтися ближче, поспішаючи назустріч один одному з товариськими, радісними вітаннями, немов вони давно знайомі; це настільки разюче, що хочеться вірити буддійському вченню про переселення душ: вони були вже в колишньому житті друзями. |
| Детальніше>> |
|
|
|
