BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
28 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 29-06-2017 -   У львівських школах запровадять уроки з водного поло  
  16:11 29-06-2017 -   Внаслідок удару блискавки постраждало четверо осіб, двоє з них загинули  
  14:25 29-06-2017 -   Справи офіцерів, які не з'явилися у військкомат, передані у прокуратуру  
  14:24 29-06-2017 -   У Львові впровадили обов’язкове сортування сміття  
  14:16 29-06-2017 -   На Львівщині чоловіка насмерть привалило каменем  
Україна
  16:18 29-06-2017 -   У Кабінеті міністрів заявили про другу хакерську атаку  
  16:13 29-06-2017 -   В Україні з 1 липня складатимуть іспити з водіння за новими екзаменаційними питаннями з ПДР  
  15:26 29-06-2017 -   Військові передали СБУ затриманого після бою на Луганщині росіянина  
  14:28 29-06-2017 -   У Дніпропетровській області на хабарі затримали майора поліції  
  14:19 29-06-2017 -   В Україні стартує вступна кампанія  
Світ
  16:22 29-06-2017 -   Компанія SONY відновлює власне виробництво вінілових платівок  
  15:28 29-06-2017 -   Вчені створили новий метод прогнозування вивержень вулканів за допомогою GPS  
  14:22 29-06-2017 -   У Польщі жертвами кібератаки стали приватні компанії, які мають партнерів в Україні  
  11:54 29-06-2017 -   Австралієць вживив собі в руку проїзний квиток  
  10:34 29-06-2017 -   В Італії закриють порти для іноземних суден через наплив мігрантів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Вчорашній світ
Стефан Цвейґ
 
Коли я пробую знайти належне визначення для доби, що передувала першій світовій війні, для доби, в якій я виріс, мені видається, що найкраще було би сказати так: це був золотий вік надійности. Усе в нашій, майже тисячолітній австрійській монархії, здавалось, розраховане, а держава була вищим ґарантом цієї постійности. Права, які вона ґарантувала своїм громадянам, були закріплені парламентом, цим вільно вибраним представником народу, а кожен обов'язок був чітко реґламентований. Наша валюта, австрійська крона, ходила в чистому золоті, і це ґарантувало її стабільність. Кожен знав, скільки він має і скільки йому належить, що дозволяється, а що забороняється. Усе мало свою норму, свій визначений розмір та вагу. Хто мав маєток, міг точно підрахувати свій річний дохід, будь-який чиновник чи офіцер – з такою ж точністю міг визначити за календарем, коли він буде підвищений у чині і коли вийде на пенсію.

Бюджет кожної сім'ї чітко передбачав, скільки потрібно буде витратити на житло чи на харчування, на літній відпочинок чи на розваги; окрім того, постійно відкладалась якась незначна сума на чорний день, на хворобу та доктора. Хто мав будинок, трактував його, як надійну пристань для дітей та онуків, земля та фах передавались із покоління в покоління, і коли немовля спокійнісінько спало в колисці в банку або в банк клали перший невеликий внесок, маленький “резерв” на майбутнє. Усе в тій обширній імперії міцно і непорушно стояло на своєму місці, а понад усім – старий кайзер; і кожен знав (або надіявся): якщо він колись помре, то прийде инший, але ніщо не зміниться у визначеному порядку. Ніхто не вірив у війни, революції та перевороти. Всякий радикалізм та насильство видавалось вже неможливим в еру розважливости. Це почуття надійности було найбільш бажаним набутком мільйонів, загальним життєвим ідеалом. Тільки з тією надійністю життя вважалось вартісним, і щораз ширші верстви населення добивались своєї частки цього безцінного скарбу.

У тій зворушливій переконаності, що можна обгородити себе частоколом, не залишивши лазу для якоїсь несподіванки долі, крилась, при всій практичності та розважливості, небезпека підступного марнославства. Дев'ятнадцяте століття у своєму ліберальному ідеалізмі було щиро переконане, що воно стоїть на прямому й правильному шляху в “кращий зі світів”. Зневажливо і з погордою поглядало воно на попередні епохи з їхніми війнами, голодом та смутами, як на час, коли людство було ще незрілим та недостатньо освіченим. Видавалось, не мине й кількох десятиліть і злу та насильству буде покладено край, і ця віра в безвідворотний, нестримний “проґрес” набула в ту добу направду сили релігії; у цей “проґрес” вірили вже чи не більше, ніж у Біблію, а його істинність, здавалось, щоденно підтверджували чудеса науки та техніки. І справді, загальне піднесення наприкінці того мирного століття ставало щораз помітнішим, швидшим та всеохопним. На вулицях замість блідих тьмяних вогників спалахували електричні лампи, вітрини центральних магазинів випромінювали і поширювали своє магічне світло аж до передмість, завдяки телефону людина мала змогу спілкуватися з иншими людьми на відстані, з незбагненною досі швидкістю людина їздила у вагонах, не запряжених кіньми, і реалізувавши мрію Ікара, людина піднялась увись. Комфорт з палаців проник і в прибуткові будинки; тепер воду не потрібно було тягнути з криниці чи каналу, витрачати силу на розпалювання кухні; всюди запанувала гігієна і зник бруд.

Суспільний устрій також не залишався незмінним: особистість отримувала щораз нові права, ставлення влади ставало щораз м’якшим та гуманнішим, і навіть проблема з проблем – убогість мас – перестала здаватись такою невирішною. Щораз ширшим верствам надавалось виборче право, а відтак і змогу відкрито відстоювати свої інтереси; соціологи і професори дискутували, пропонуючи рецепти, як зробити пролетаріят здоровішим ба навіть щасливішим. Чи ж дивно, що це століття купалось в ореолі власної слави, і кожне минуле десятиліття трактувалось як наступна сходинка, яку минув проґрес? У такі рецидиви варварства, як війни між народами Европи, вірили так само мало, як і відьом та привидів; наші батьки були переконані в міцності зв'язуючої сили толерантности та доброзичливости. Вони свято вірили, що кордони та розбіжності між націями та віровизнаннями поступово зітруться у загальному чоловіколюбії, а, отже, людство заживе скоро в мирі та безпеці.

Нам, нинішньому поколінню, що давно викреслило зі свого словника як архаїзм слово “безпека”, дуже просто насміятися з оптимістичної ілюзії того щиродухого у своїй наївності покоління, яке вважало, що технічний проґрес людства обов'язково приведе до проґресу духовного. Ми, навчені новим століттям не дивуватись ніяким виявам колективного варварства, ми, навчені від кожного наступного дня очікувати злочину страшнішого за попередній, ми щораз більше сумніваємося в можливості морального відродження людства. Ми змушені визнати рацію Фройдові, котрий стверджував, що наша культура – це лише тонка плівка, яка будь-якої миті може бути зім'ята і розірвана руйнівними силами, прикритими нею; ми були змушені поступово звикнути жити, не відчуваючи ґрунту під ногами, не знаючи прав, свободи та безпеки. Що ж до наших поглядів на життя, то ми давно вже відкинули релігію наших батьків, їхню віру в швидкий і неминучий проґрес гуманізму; банальним видається нам, жорстоко навченим гірким досвідом, їхній наївний оптимізм перед лицем катастрофи, яка одним-єдиним ударом закреслила тисячолітні здобутки гуманістів. Але навіть якщо це була ілюзія, то вона була чудесною і шляхетною, людянішою і життєстверджуючою, аніж теперішні ідеали, і наші батьки вірили в цю ілюзію. Щось в душі, незважаючи на весь досвід та розчарування, не дає повністю від неї відмовитися.

Те, що людина всмоктала з материним молоком, залишається в її крові назавжди. І всупереч усьому тому, що мені доводиться щодня вислуховувати, тому, що і я сам і мої численні друзі по злигоднях пізнали у приниженні та випробуваннях, я не можу остаточно зректись ідеалів моєї юности, віри, що коли-небудь знову, всупереч усьому, настане світлий день. Навіть в безодні жаху, з якої ми викарабкуємось навпомацки і навмання, з пригніченою та зболеною душею, я раз у раз підводжу очі до тих зірок, які освітлювали моє дитинство, і втішають одідиченою вірою, що це жахіття колись виявиться тільки незначним збоєм у вічному русі Вперед і Вперед.

Нині, коли страшний смерч дощенту розвіяв ці ілюзії, ми остаточно усвідомили, що світ надійности був лише повітряним замком.

Переклад Стефанії Кіт









»  СПОГАДИ
Львів після російського вторгнення
 
Ще за тиждень до приходу росіян, тобто в останні дні серпня минулого року [1914 – прим. перек.], Львів кілька разів зворохоблювала фатальна новина: “Москалі йдуть!” Розігрувалися неймовірні сцени, серед людей панував великий переполох, у місті зчинявся небувалий рух, повози, наладовані людьми і клунками, курсували у керунку головного двірця. Можна було побачити навіть представників найвищих суспільних верств на вантажних автах, верхи на своїх куфрах і вузлах, що чимдуж поспішали на двірець.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Бійки за землю 
  ·  Допити на найвищому рівні 
  ·  Україна відсудила 10 мільярдів 
  ·  Нас 20 мільйонів 
Погляд
  ·  Стрийський клан 
  ·  На захист медіа-честі України 
Поступ у Львові
  ·  Чергове знищення майданчика 
  ·  Климович став реґіонщиком 
  ·  Реструктуризація не для всіх 
  ·  До Львова йде грип 
  ·  СБУ проти контрабанди 
  ·  Пожежників нарешті оформили 
  ·  Буняк просить захисту 
  ·  ТЕЦ-1 за графіком 
  ·  Книга -- причина хвороби 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма програє Ющенку 
  ·  Влада бореться з Ющенком 
  ·  НАТО має втрутитись 
  ·  Ющенку справді погрожують 
  ·  Парламентські вороги Тимошенко 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Ліхтенштейн проти Чехії 
  ·  Чи комуністи прийдуть втретє 
  ·  Помер Леонід Філатов 
  ·  Атака на Червоний хрест 
  ·  cуд заборонив розп'яття 
  ·  Важка доля авіаносця 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Літак полетить без росіян 
  ·  Бережіть олігархів 
  ·  Високий рейтинг малого бізнесу 
  ·  ТНК: лити чи не лити 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Виверти Лазаренка 
  ·  Жарти по-російськи 
Арт-Поступ
  ·  Режисура -- нова спеціальність в університеті 
  ·  Кераміка Василя Боднарчука 
  ·  ЧАРТ-РЕВЮ 
Ї-Поступ
  ·  Вчорашній світ 
  ·  Львів після російського вторгнення 
Спорт-Поступ
  ·  Талановиті наступники чемпіонів 
  ·  Скандальне львівське дербі 
  ·  Українці знову чемпіони 
  ·  Вдалий старт "Козачки" 
  ·  Чемпіонат почався в "Пікассо" 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
  ·  Улюблений "Барвінок" -- саме для Вас і ні для кого іншого! 
Пост-Faktum
  ·  Галич побачений з Підляшшя 
  ·  КАЛЕНДАР