BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Листи у Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ВІД РЕДАКЦІЇ
 
Оскільки контроверсійні публікації, про які згадує п. Кияновська, з'явилися на сторінці "Арт-Поступу", котру маю честь провадити звиш п'яти років, то чуюся відповідальною за їхній видрук, навіть у тому разі, коли їхнє авторство мені не належить. Саме ця відповідальність дозволяє в даному випадку взяти на себе сміливість відповісти на закиди вп. п. Кияновської щодо тону та спрямування статей "Арт-Поступу" на теми культури.

Та насамперед варто застановитися: використання псевдонімів не є предметом дискусії (закон дозволяє підписувати матеріали своїм іменем, прибраним, криптонімом, або ж не підписувати взагалі, -- втім, редакція зобов'язана відкрити авторство на вимогу суду). Імідж (ім'я) -- ніщо, спрага (текст) -- усе! Адже хіба важливо, хто сказав, -- важливіше, ЩО сказано.

Отож, предметом дискусії "Арт-Поступу" можуть бути, були і будуть твори та діяльність митців чи установ (в т. ч. й посадовців), та аж ніяк не приватні особи. Тому стверджувати, що хтось "проїжджається по особах", принаймні не коректно, бо об'єктом критики є творча діяльність та її наслідки. Не більше. Але й не менше. До слова, не можу пригадати жодного випадку, щоб огудою знеславила Ірину Калинець. Хоча, звісно, підозрюю, що вона не поділяє більшості міркувань, висловлених на сторінці "Арт-Поступу". Утім, ця обставина, як рівно ж і схожі мотивації, не можуть бути причиною відмови від публікацій, котрі, очевидно, розходяться із думкою загалу та тоном місцевої преси і, за доволі сумнівним узагальненням п. Кияновської, так "обурюють львівську інтеліґенцію". Не можу судити, наскільки підставовим є це тотальне обурення, якщо тільки та інтеліґенція не сповідує подвійних стандартів. Але можу судити, настільки справедливим повинно бути обурення консумента мистецтва, який не тільки не отримує належної до рівня своїх запитів сатисфакції від концертів, виставок, книжок тощо, а й убачає загрозу самому мистецтву внаслідок діяльності певних, з дозволу сказати, посадових діячів культури.

Тому єдиним, що може виправдати автора, який відгукується на події мистецького життя, є його особиста довіра до свого внутрішнього естетичного компасу. Така собі правда зі самим собою. Смак як міра доречності й відповідності, щире зацікавлення, відкритість до нового. Більшого й не потребується. Усе інше -- чинники кон'юнктурні. Хто (чи що) тоді може делегувати чи відчужити право оцінювання, коли воно є невідторгненою внутрішньо притаманною здатністю пізнання? Це спроба збагнути. Тут. Тепер. Іншого ж часу не буде! Тому вкотре зацитую мото кожної внутрішньої спонуки публічного виступу: "Не скажуть: важкі були часи -- спитають, чому їхні поети мовчали?"

У той час, коли професіонали воліють не вдаватися до критики через цехову узалежненість, висловлюватися ДОВОДИТЬСЯ іншим, менш ангажованим в ієрархію цієї залежності. Зрештою, коли зайшлося про професіоналізм, -- це є засадничою професіональною вимогою незалежної журналістики, легітимність практикувати яку підтверджує диплом (якщо це може бути хоч якимось аргументом). Оце і є "собачий" обов'язок журналіста (конотація "гавкання" -- за Франком). Чи професійному журналісту варто кожного разу, як це радить п. Кияновська, перепрошувати: мовляв, даруйте панове, я не композитор, не художник, не актор, не режисер, не письменник?.. Та коли вже бути принциповим, така згадка містилася в публікації "Літургія в стилі parodia sacra". І властиво, цитати з передмови п. Кияновської до книжки Б.Стельмаха "Три українські лібрето" (до речі, авторці не варто аніскілечки перейматися, бо жоднісінького їхнього перекручення не допущено, -- це не за нашими правилами гри) покликані засвідчити не таке вже й невігластво поступівських журналістів, які кілька років тому вказали на "різностильові джерела опери "Мойсей". "Узяті за модулем", вони -- об'єктивний факт. Знак "плюс" чи "мінус" тут вже не принциповий. Це справа естетики, етики й, можливо, свідчення існування різних шкал (відповідно до подвійних стандартів такого явища як офіціоз в культурі)...

Найсвіжіший приклад: Професіонал публікує компліментарну рецензію на концерт із творів Войцеха Кіляра в Опері. Натомість Непрофесіонал глибоко сприкрений цим виконанням: "Чому мене має обходити те, що в залі зруйнована акустика, кепський рояль, а оркестр "старався", коли я не чую музики Кіляра? Я беру місце в партері, бачу чіткі рухи дириґента, а чую щось таке змазане, що аж ніяк не нагадує ті твори, які я добре знаю і, головне, люблю!" І тепер запитання -- ні, не про довіру, а про суспільну користь від компліментарної рецензії Професіонала і від сприкрення, до речі, відкрито висловленого Непрофесіоналом менеджерові концерту. Ясно, що Роман Ревакович був засмучений, але ж він розумів, що й до чого. А ми? Чи й далі вбачатимемо загрозу від стійкої тенденції, що "суспільна думка про серйозне мистецтво в нашому, й без того обтяженому багатьма комплексами суспільстві, формується невігласами"? Панове професіонали, поклавши руку на серце: чи й справді ви вважаєте, що все так чудово у вашому данському королівстві культури, щоб відмовляти "Арт-Поступові" у висвітлюванні цих негараздів?

Якщо ні, то чому ви першими не протестуєте проти багатьох негативних явищ, які упосліджують культуру, не домагаєтеся пильнішої і вирозумілої уваги чиновників, не дозволяєте собі розкоші бути безоглядно принциповими? Це ж не зовсім нормально, коли Професіонал відмовляється від рецензії на концерт "задля власної безпеки". Чи, може, це в середовищі Професіоналів норма? Але тоді дозвольте "Арт-Поступові" лишатися вільною територією незалежної критичної думки, не скованою ідеологіями чи офіціозними догмами. Існує багато видань, які мають іншу позицію, -- це їхній свідомий вибір, але щодо них Професіонали чомусь не поспішають розставляти усі крапки над "і", як оце заходилися виховувати "Арт-Поступ". Невже Професіоналів влаштовує, коли рецензенти, описуючи відкриття цьогорічного фестивалю "Контрасти", дезорієнтують читачів, повідомляючи, що після Реквієму й хорового концерту Шнітке на "біс" прозвучала частина цього концерту, а не твір Пярта? Або без тіні сумніву стверджують, що на фестивалі "Містерія" в органному залі відбувся концерт, який насправді скасували. Або що фрески Вірменського собору до цьогорічного освячення відреставрували: щоправда соцреалістичний живопис, але нічогенький, зі смаком -- це про розписи Яна Розена у стилі арт-деко! Ці та інші некомпетентності нікого не переймають тому, що вони не торкаються посутнього і не загрожують авторитетам.

І чи не тоді, коли нема що сказати по суті, замість мистецької дискусії виникає, даруйте, базарно-лайковий стиль звинувачень у амбіціях, комплексах, агресії, кусанні, геростратовій славі, безпардонності, непрофесіоналізмі, вульгарності, нищівних розгромах, бомбардуванні, перекрученні, невігластві, блошиних укусах, нападках, обливанні болотом, і навіть, як до цього договорився директор філармонії, -- "замовленні певних політичних сил"? До того ж, чи не Професіоналам знати, що аргументами у мистецьких дискусіях не можуть бути ані "тривалі оплески", ані масовий касовий успіх (у цьому переконує бодай досвід останньої прем'єри Національного драматичного театру ім. М.Заньковецької).

Невже з'ява нової Літургії (ну яке вже мистецтво може бути масовішим за церковне?) не спромоглася викликати в опонента статті Люни Галас професійного зацікавлення (адже ж в інших випадках п. Кияновська не цурається висловлюватися про сучасні церковні твори)? А могли би подискутувати про свідомий чи несвідомий акт композиторської волі у звертанні до відомих "різностильових джерел", про відхід від канонічної служби в церквах країн Заходу та молодіжних католицьких общинах, які заохочують інструментальну музику і практикують нетрадиційні молитовні практики... Зрештою, багато про що можна відкрито й вільно дискутувати із достойним співрозмовником, адже сперечаючись -- пізнаємо.

З повагою і запрошенням до конструктивної співпраці --

Вікторія САДОВА, редактор відділу культури газети "Поступ"









» 
ЗАЯВА ФРАКЦІЇ "НАША УКРАЇНА"
Про політичну ситуацію на Львівщині
 
Останнім часом склалася напружена ситуація в політичному житті нашої області. Львівщина, яка завжди була бастіоном демократії, свободи слова і думки, опинилася в епіцентрі спровокованих політичних скандалів, зазнаючи жорстких і цинічних випробувань диктату й тоталітарного тиску, переслідувань за політичні погляди та переконання.

Заява прес-служби Львівської обласної держадміністрації від 09.10. 2003р. не вказує на істинні причини загострення політичної ситуації в області, а радше свідчить про позицію стороннього спостерігача або третейського судді, який повинен помирити дві ворожі сторони.

Президентська вертикаль влади, яка повинна займатися насамперед питаннями соціально-економічного характеру, натомість втягує політичних лідерів, депутатів різних рівнів у гостре політичне протистояння, руйнуючи соціально-економічну структуру та підриваючи суспільно-політичний потенціал реґіону.
Детальніше>>
» 
Про особисті смаки, зелену жабу і мудрого дідуся Крилова
(памфлет на музичну тему і не тільки)
 
de gustibus non disputandum - "про смаки не сперечаються". Жодне з латинських прислів'їв так часто не цитується, а водночас так часто не порушується. Бо саме довкола смаків найбільше ламається списів і розгоряються найпалкіші дискусії, а водночас вихлюпуються приховані глибини власних амбіцій, комплексів і претензій. І чим злобніше та агресивніше вдається при тім вкусити "об'єкт" -- тим краще. З'являються навіть послідовні прихильники такого способу самоствердження, що всіма можливими і неможливими способами заробляють собі геростратову славу. У Львові, безперечно, визнаним їх лідером є журналістка "Поступу" Люна Галас alias Марта Гартен і т. д і т. п. -- людина тисячі псевдонімів. За останні кілька років вона хвацько проїхалась по обласному відділу культури, Палацу мистецтв, оперному театру, камерному оркестру музичної академії, Станіславу Людкевичу, Мирославу Скорику, Ірині Калинець, Сергієві Буркові, Олександрові Козаренку, Василю Отковичу, врешті, по Церкві, а крім того, ще по десятках осіб і установ, за чим я вже не встигала стежити.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Лицарі дружби 
  ·  Арешт олігарха 
Погляд
  ·  Кучма Ющенку не конкурент 
  ·  Кому краще (гірше) жити стало -- 5 
  ·  Календар імені Ющенка 
  ·  Шумахер гратиме за "Ювентус" 
Поступ у Львові
  ·  Ігор ФЕДИК: Ми не боги 
  ·  Реформи вищої освіти 
  ·  Без тепла, води і каналізації 
  ·  Стратегія співробітництва 
  ·  Хто врятує екологію міста 
  ·  Про вчителів потурбувалися 
  ·  aIESEC навчає студентів 
  ·  Пікетування собору Св. Юра 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  МВС і СБУ проти Піскуна 
  ·  Росія знає, що Тузла наша 
  ·  Влада тисне на ЗМІ 
  ·  Артемівськ обеззброюють 
  ·  Вбивці пеерпівця відомі 
  ·  Путін втрачає імідж 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  "Аль-Каїда" активізувалася 
  ·  У Баґдаді все спокійно?.. 
  ·  Баски не відступають 
  ·  Відродження "Талібану" 
  ·  Північна Корея поступається 
  ·  Каліфорнія горить 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  У боротьбі за власність 
  ·  Маркетингове божевілля 
  ·  СБ нам допоможе... стратегічно 
  ·  Нове обличчя гривні 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Ґардженіцька академія 
  ·  Земля з неба 
  ·  З Пікассо і без нього 
  ·  Доба Жана Кокто 
Листи у Поступ
  ·  ЗАЯВА ФРАКЦІЇ "НАША УКРАЇНА" 
  ·  Про особисті смаки, зелену жабу і мудрого дідуся Крилова 
  ·  ВІД РЕДАКЦІЇ 
Спорт-Поступ
  ·  Тур без компромісів 
  ·  "Волинь" -- "Карпати": без компромісу 
  ·  "Манчестер" без жодного очка 
  ·  Нічия на засніженому полі 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР