BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ПОТОЙБІЧНА ПРОТИОТРУТА
Інна КОРНЕЛЮК
 
Дванадцять обручів
Коли відбувається зіткнення двох найбільших таємниць існування -- Смерті з Я, можна відчути, що Смерть таки не єдине, чого не пережити. Найгостріший, який тільки можна вигадати, "посмак" (це слово, мабуть, вишукав Юрій Андрухович -- Авт.). Життя -- нічим не гірший рай пекла чи пекло раю, і спробуйте членороздільно пояснити, що це за мить. Усі скептики щойно констатували, що не варто для початку без важкої торби життєвого досвіду читати... і того ж Андруховича. Проте. Читання, вчитування, вникання або певною мірою дотворювання того, що вже написав сам Автор -- це те, в чому тільки сам(а) можеш дати собі раду: ніщо і ніхто не допоможе зрозуміти речі, в яких достоту і Автор не завжди хоче і може розібратися. Точніше, його герої "ДВАНАДЦЯТИ ОБРУЧІВ". Тому те, про що йтиметься далі, спровоковане перш за все доволі суб'єктивним прочитанням скандального роману.

Юрій АНДРУХОВИЧ. Дванадцять обручів /Роман/ Серія "Критичні тексти" за редакції Андрія Мокроусова. -- Київ: Критика, 2003. -- 320 с.

Добре написаний роман, мабуть, приречений на скандал. Скандал -- це не гра, а щось таке, що приходить і минає. Інша справа -- що залишається від роману опісля. За "Негативною діалектикою" Адорно, Автор розкриває, наскільки це йому вдається, свої карти, тож ним написане аж ніяк не є грою. Отже, панове Калинці, які, якщо я не помиляюсь, осуджують Автора, Ви сплутали і карти, і правила гри: йшлося не зовсім про те, щоб написати фіктивну біографію поета, а передусім вмістити у романі й те, що сталося з Автором упродовж останніх семи-восьми років. Як пояснив Андрухович: "Стільки часу тривало його, цього роману, проживання разом з написаним". Чи, може, Андрухович мав прожити і написати інакше, ніж прожив, і щоб це все конче сподобалося подружжю Калинців? (Автокоментар Автора "Орфей хронічний" до його найновішого роману слід читати у часописі "Критика" за вересень.)

Почнемо ще раз. Спочатку епіграфом до Вас "звернеться" Богдан-Ігор Антонич: Самотній друже, мов у ночі пояс, /ти в таємниці світу оповитий. /В цей вечір весняний ходи зі мною /в корчмі на місяці горілку пити. Отже, розширення нашої обмеженої свідомості можна розпочати саме з алкоголю. А що тут поганого? Навпаки, та-кі істини відкриваються! Правда, не всі ж одразу: "Життя все одно надто коротке -- куди квапитися? Моменти найглибинніших емоційних зрушень, коли торкаєшся зненацька відкритої горілчано-теплої істини, значно важливіші від офіційно-ділового поспіху та замкнутої фальшивої чемності, під якими лише порожнеча і взаємна байдужість". Мені також подобається, коли під "напливом" усілякого алкоголю всі ми часом здаємося цьому "доброму другові" в полон як "одна велетенська й безмежно розгалужена родина". Однак подібний полон зовсім не забуття, не втеча від кепської реальності цього світу, а дещо інше. Не обруч, не ритуал і не алкоголізм, швидше за все, уміння тримати себе в руках. Тобто, це ті імпульси, свідомі-несвідомі, коли починається філософія щодо того, скільки прожито і скільки життів ще бракує. Комусь -- достатньо одного, комусь, скажімо, чотирьох, а хтось може враз відчути, що має досить -- дванадцять. Не плутати з дванадцятьма обручами! Бо вони -- з іншого авторського виміру. Тут найцікавіше, як на мене, почалося з "дев'ятого обруча": "Бо дев'ятий обруч -- це коли залишаєшся сам на сам, і від цього нікуди подітися"; "Десятий обруч -- це полон, з якого неможливо повернутися"; "...бо одинадцятий обруч -- це коли двоє стають одним"; "Дванадцятий обруч -- це коло вічності, початок і кінець в одному, Альфа й Омега, всі ми і кожне з нас..."

Була спокуса, перед якою я не встояла, -- поділитися враженнями від роману з багатьма знайомими, хто на той час його прочитав. Звісно, що якби це були всього лишень схвальні відгуки, то йшлося би про читацьку кон'юнктуру. Навіщо такий непотріб, коли вчишся отримувати задоволення, і не тільки це, від читання цікавих книжок, написаних ще цікавішими авторами? Наприклад, коли читаєш Патріка Зюскінда, відбувається щось неймовірне: піднімається тиск, застигає час, думки переплітаються в оргастичних осяяннях; перетворення енергій, магнетизмів чи енергетик -- цього просто не можна описати. Тож, якщо це порівняти із останнім твором Юрія Андруховича, мабуть, найкраще, що він спроможний написати, попереду. І найвідвертіше -- також. Зважаючи на те, що "усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов'язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. Тому ми переважно боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін. Я не вмію чинити цьому опору, але з усієї сили вдаю, що чиню його" -- так думав один із героїв. "Уся світова таємничість полягає в нашому небажанні приймати речі такими, якими вони є. Проте насправді існує тільки один порядок речей. Тому ми так боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін", -- резюмував він згодом, хоч і "не вмів чинити цьому опору, але з усієї сили вдавав, що чинить його".

Думки третьої, найбільш помітної жінки в романі, на жаль, оригінальністю не вражають, радше дивує незграбність її вчинків. Але вона (Рома Воронич) -- поміж чоловіків, котрі... І головний герой (Артур Пепа), і, до речі, Автор роману забрели саме в ці околиці: "Чоловіки в околицях сорока -- це як відкрита рана: тільки торкнися..." Коли читаєш ці рядки, то, м'яко кажучи, в голові паморочиться...

"Рому дедалі відчутніше дратувала Артурова так звана богемність, його відчайдушні пориви провалюватись у діри забуття, вдаючи ватажка плейбоїв. За богемністю слід у слід ступала брехливість -- Рома була цілком упевнена, що, гуляючи з ранку до ночі всіма можливими в їхньому місті кнайпами і кублами, цей чоловік не може не зраджувати їй з якимись принагідними спідницями й сідницями". І далі: "При цьому він дедалі більше ненавидів її домашність, патологічну схильність до непорушно-загіпнотизованого вилежування перед телевізором чи будь-яким іншим джерелом безвільності". Між іншим, це глобальна проблема пересічного українського чоловіка, а може, періодами -- кожного. Жінки у нас чомусь вміють подобатися так до років 30-ти, а потім більшість із них дуже мало чим є сексуальною проекцією свого благовірного (з Вашого дозволу сказати, дорогі чоловіки) мужчини. Але мужчини після тридцяти років -- справжнє потойбіччя... Душевності, о жінко, тут замало, як не прикро, згодом розуміє берегиня роду, перед тим як з'їсти п'ятий вареник після дев'ятої вечора. Маленький, майже ліричний відступ: "Ви бачили, яка Просто Тая у "Серденьку"? А щоб всі знали, якою загадковою можна стати. ЯК? Це у виняткових випадках -- чоловічий клопіт.

"Знаєте, подумки звертався він до уявних співрозмовників на уявному ж таки громадському суді, якщо в кобіти півмісяця менструація, а ще півмісяця нежить, то її чоловікові вкрай важко зберігати пристрасність у коханні. Особливо після дванадцяти років подружнього життя. І церковного шлюбу, так". Еротизованість роману не претендує на жоден пафос, хіба що до певної міри на веселощі. Хочеться застерегти: творчого оргазму ви не відчуєте, його повинні відчути і відчують герої роману, а не ви. Натомість Автор, вміло заграючи з читачем, опише усі найнепомітніші дрібниці -- від суспільно-політичних і до: "...усе це різноманіття легко переходило в розпусту, бо серед нього траплялися й цілком уже надлишкові депілятори, масажер-вібратори, еякулятори, потенціометри з електрошоковими паличками, прилади нічного бачення, автомати швидкісного збудження ... міні-системи "земля-небо-земля", фени для пахвин і підпахв, а також півпіхв -- тож не було б нічого дивного, якби й валіза з ядерною кнопкою випадково десь там залежалася". Як би сказала Оксана Забужко, як завжди, тільки бракує найдосконалішого чоловіка, на чий вид мала б сконати на місці, провалившись у божевілля, будь-яка людська уява. Ні, не те, щоб Авторові, точніше Артурові Пепі, бракувало уяви. Мабуть, треба згадати про Любов, котра і надалі залишається феноменом неприступної жінки, і нема на те ради. Вона -- як потойбічна протиотрута від отруйних випарів життя і смерті водночас, але й страшна, як загадка буття: "Усе на краще в цьому найкращому з існувань". Здається, досить інтригувати, тож "нам з вами теж годилося б відійти -- у сподіванні, що цього разу Артур Пепа не проспить ранкової ерекції". Не проспить, правда ж?









» 
Листи, які стають історією
Інна КОРНЕЛЮК
 
Як не дивно, у ХХІ столітті люди майже забули, як це -- "думати пером". Навіщо: можна все сказати мобільним або накидати на e-mail. Тому все менше і менше дивакуватих романтиків, котрі пишуть на папері і вміють "їздити" на такій машині часу як бібліотека, тим більше -- приватна бібліотека. Напевно, через те дуже приємно читати чужі листи із минулих століть, які вже стали історією.

Ієремія Айзеншток. Автобіографія. Вибрані листи (1910-1920 рр.) / Упорядкування, підготування текстів та коментарі Степана Захаркіна. -- К.: Критика, 2003. -- 214 с.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Росія відкрила карти 
Погляд
  ·  Хліб подорожчав 
  ·  Харизматики хочуть об'єднатися 
  ·  Що занадто, то не здраво 
  ·  А напишемо! 
Поступ у Львові
  ·  Вулицю Кн. Романа відкрили 
  ·  Снаряди треба знищувати 
  ·  Грошей просять менше 
  ·  Рятувальники святкуватимуть 
  ·  "Шкільний автобус" в Україні 
  ·  Податкова наповнює бюджет 
  ·  Політична активізація молоді 
  ·  Кращий студент -- у листопаді 
  ·  Гроші для Жовкви 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Блокада парламенту 
  ·  Чубайс приватизує Україну 
  ·  Операція "третій термін" 
  ·  Пілоти були п'яні? 
  ·  Росіяни -- вивчати архіви 
  ·  Ющенко звинувачує владу 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  30 нових кардиналів 
  ·  Тегеран вдалось переконати 
  ·  Британія хоче спокою 
  ·  Шукають спосіб на Арафата 
  ·  Допомога чеченським біженцям 
  ·  Північ боїться алкоголю 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Як встановити телефон 
  ·  Бюджет спотикання 
  ·  Експерименти з теплом 
  ·  ЗАЗ розвивається 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Рафал ДУТКЕВИЧ: Істиною демократії є відвертість і прозорість 
Арт-Поступ
  ·  Альма-матер музики 
  ·  АРТ-ГАЛЕРЕЯ 
  ·  Ювілейно-концертна осінь 2003-го 
Літературний Поступ
  ·  ПОТОЙБІЧНА ПРОТИОТРУТА 
  ·  Листи, які стають історією 
Спорт-Поступ
  ·  Українці -- найсильніші! 
  ·  Дощ нагород світового чемпіонату 
  ·  За межами подіуму 
  ·  Львів'яни перемагають 
  ·  Реброву довіряють 
  ·  Гідний виступ "Сокола" 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Перемога над Ніагарою 
  ·  КАЛЕНДАР