BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю у Поступі  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Рафал ДУТКЕВИЧ: Істиною демократії є відвертість і прозорість
 
Рафал Дуткевич
-- Пане президенте, Ви -- перший обраний громадою президент Вроцлава. До 2002 року на цю посаду кандидата обирала міська рада. Такі зміни польського виборчого законодавства вимагали від кандидатів ретельно продуманої програми, а тепер, вочевидь -- звіту про виконане. Ви мусите щодня переконувати вроцлав'ян у тому, що вони не помилились у виборі?

-- Щодня вранці маю таке відчуття, якби щось ніс на плечах. Вперше обраний громадою президент став причиною того, що значно більше осіб та інституцій хочуть з ним контактувати. Ще будучи кандидатом на посаду президента міста, я обіцяв подбати про те, аби була налагоджена комунікаційна система Вроцлава. Вроцлав є надзвичайно гарним містом, проте стан його вулиць залишає бажати кращого. Комунікаційну систему не можемо змінити впродовж одного року, але достеменно знаємо, що довкола Вроцлава збудуємо об'їзну дорогу, аби уникнути корків і нищень наших вулиць. Підписано угоду з відповідними інституціями, відомо, що є кошти, і ми вже розпочали будову. Будівництво 5-кілометрової дороги триватиме протягом 4--5 років. Цьогоріч ми відремонтували кільканадцять кілометрів вроцлавських вулиць, а треба ще відремонтувати 150 км. Я завершую цей рік таким листком обіцянок на наступні роки, маю сподівання, що мені вдасться їх розв'язати. Дуже хотів би, щоб у Вроцлаві був збудований концертний зал і аквапарк. Думаю, що зможемо впровадити цю інвестицію уже наступного року. Якщо так станеться, то будова закінчиться до кінця моєї каденції, тоді спакуюся і поїду додому.

-- Пане Дуткевич, які критерії роботи успішного мера і які Ваші пріоритети у керівництві містом?

-- Напевно, це питання не до мене, а радше до мешканців Вроцлава. Я б теж хотів їх запитати, як вони уявляють зміну Вроцлава, і що схильні вважати за успіх. Маю величезне бажання, аби Вроцлав був містом відкритим, містом працьовитих людей і тим містом, де хочеться жити. Хотів би, аби через 10 років Вроцлав став більшим. У місті не маємо позитивного природного приросту -- молоді вроцлав'яни не стараються. Населення наразі складає 630 тисяч, а мало би стати мільйонним. Адже таке місто здобуває ще більше можливостей, зокрема можливостей економічного розвитку. Якщо ж йдеться про критерії успішного мера, то схема проста -- складаються певні обіцянки, і ті обіцянки виконується. Думаю, що частину з них мені вже вдалося дотримати, натомість решту програми кандидата передбачав на всю каденцію. Якщо б я брав участь у наступних виборах, відповіддю на запитання, чи я є успішним мером, було б те, чи обрали б мене мешканці вдруге на цю посаду.

-- Очевидно, що не у всіх ділянках міської господарки Ви сподівалися на успіх. З чим не можете дати собі ради?

-- Досить дражливою проблемою Вроцлава є високий рівень безробіття -- до 12%. Вроцлав є містом академічним з понад сотнею тисяч студентів. Чимало безробітних є й серед осіб з вищою освітою. Тобто йдеться про два аспекти однієї проблеми: по-перше, є проблема людей, які шукають праці, по-друге, проблема людей, які вже тривалий час є безробітними. Ми це називаємо проблемою громадської покинутості. Бо той, хто кілька років є безробітним, може почувати себе покинутим, забутим громадою та суспільством. Очевидно, я маю певний вплив на творення нових місць праці, але засадничо творення нових місць праці пов'язане з рівнем економічного розвитку. Якщо наступного року економічний приріст у Польщі буде таким, як плануємо, то збільшиться і кількість нових робочих місць. Я ж повинен залучати зовнішніх інвесторів і не ускладнювати життя місцевим підприємцям. Хотів би, аби Вроцлав був містом, де можна не тільки жити, але й багатіти. Заможність міста вирішує кількість людей, що в ньому мешкають і те, скільки в них грошей.

-- Одним зі своїх обов'язків Ви називаєте залучення інвесторів. В Україні не маємо тої активності інвесторів, на яку б сподівалися, з різних причин -- податкова система, політична ситуація, брак переконливих аргументів щодо привабливості реґіону. У Польщі, у Вроцлаві зокрема, це легше робити?

-- Це доволі складний процес. Завжди особисто виїжджаю на торги, де демонструємо нерухомість, землю, будинки, які б хотіли продати. Під час різноманітних контактів кожного разу переконую фірми інвестувати у Вроцлав. Переконуючи, водночас мушу запевнити, що місто є прихильним, що у них не буде проблем із дозволами на будівництво. Міська влада має прозору політику, сповідує верховенство права, проте продає землю у власність. Кожен, хто хоче запроваджувати свій бізнес, краще почувається на своєму. Тому охоче даємо можливість купити землю у власність, зі свого боку гарантуємо спрощення усіх процедур. Скажімо, якщо хтось вирішив розпочати будівництво фабрики, то ми збудуємо дорогу, яка б вела до цієї фабрики, "впишемо" цю фабрику в інфраструктуру, проведемо воду, каналізацію тощо. Польська держава допомагає також інвесторам субвенціями, коштами на навчання та пошук працівників. Тут також у Вроцлаві співпрацюємо з маршалком воєводства, який є господарем в реґіоні, як і з воєводою вроцлавським, який є представником польського уряду. Навіть за різних політичних уподобань -- мої колеги належать до лівого крила, я -- право-центрист -- налагодили плідну співпрацю, яка стосується справ Вроцлава і реґіону.

-- Пане президент, одним із реальних джерел наповнення бюджету є надходження від продажу землі. Продаж землі в Україні, зокрема у Львові, призводить до трагічних наслідків, іноді не дотримуються законодавчі норми, земельні аукціони проводяться з порушеннями, зрештою, аби купити землю, треба пройти сім кіл пекла. Яка процедура з продажем землі у Вроцлаві?

-- У Польщі у власність громадянам можна продавати землю на торгах. Є три форми передавання прав власності -- можна відчужити землю, передати в оренду на 30-99 років і передати у власність. Це відбувається через відкриті аукціони. Я є прихильником приватної власності. Якщо йдеться про зацікавлених у купівлі землі, то їх у Вроцлаві небагато -- хотів би, щоб їх було більше. Місто свій бюджет повинно складати з податків від нерухомості, а щоб збирати цей податок, мусять бути ті, хто б цей податок платив, власники земель, помешкань, будинків. Маємо чимало багатоповерхівок, де люди мешкають у спільному будинку, і очевидно, вони б хотіли мати у власності ще й якийсь шматок землі, на якому стоїть той будинок. Реалізовуємо величезну програму для співмешканців тих будинків, де шматок ґрунту буде їх власністю. Право власності на помешкання мусить бути підтверджене правом власності на землю, це було передбачено ще римським правом.

-- Пане президент, Ви відстоюєте тотальне право на приватну власність? Комунальні підприємства, на Ваш погляд, теж мусять бути приватними чи вони все ж повинні залишатися в державній власності?

-- У Вроцлаві вони є комерційними -- товариства з правом продажу, які працюють у тій сфері. Одне з таких товариств обслуговує водопровідно-каналізаційна сферу, і вона залишається у 100-відсотковій власності ґміни, наразі не збираємось нічого змінювати, хіба в перспективі, за кілька років, будемо її приватизовувати. Інше товариство, яке подає тепло, є акціонерним товариством, там громада має більший пакет акцій, є й група дрібних власників і кілька зовнішніх інвесторів. Тобто маємо модель змішану. У теплопостачальному товаристві місто оперує двадцятьма відсотками акцій. Можна стверджувати, що ці послуги у Вроцлаві купуються на вільному ринку.

-- У тій ситуації, коли такі підприємства стають приватними, як місто може регулювати цінову політику та впливати на неї?

-- Розмір тарифів у нас затверджує міська рада, і саме депутати уповноважені вирішувати, чи можуть зрости ціни на комунальні послуги. Окрім того, тарифи мусять узгоджуватись з політикою держави у цій царині. Я ж можу звернутися до міської ради і подати своє бачення цього процесу. Як прихильник приватної власності щодо перспективи комунальних підприємств, маю інше бачення щодо їх діяльності в таких умовах. По-перше, такий перехід не повинен викликати суспільного занепокоєння, по-друге, треба створити систему, яка не передбачає ґвалтівного росту цін. Президент та міська рада мусять подбати, аби завжди на ринку була конкуренція.

-- Якщо ж більшість комунальних підприємств залишається власністю міста, вона не оновлює свого обладнання, не завжди надає якісні послуги, є боржником інших підприємств?

-- Рецептом до розв'язання тих проблем, на мій погляд, є приватизація. Діяльність приватних фірм є значно ефективнішою, бо про своє краще дбають. Якщо ж приватні фірми функціонують в умовах конкуренції, то ціни теж стабілізуються. Це важко застосувати у сфері постачання води, тому що стратегічно неправильно створювати конкуренцію серед підприємців, котрі постачають воду. Можна вберегти місто від несподіванок довготривалими угодами, тоді процес приватизації не супроводжуватиметься зростанням цін на послуги. У Вроцлаві до повної приватизації теж треба йти, не поспішаючи. Це повинен бути довготривалий процес і перший крок у нас уже зроблено, бо фірми, які надають комунальні послуги, є комерціалізовані, функціонують як окремі товариства, і мешканці відчувають ефект від таких змін. У нашому місті комунальні товариства можуть бути зразком доброї роботи.

-- Якою ж тоді має бути політика міської влади, якщо комунальні підприємства будуть приватизовані?

-- Вона має бути різною у різних сферах. Скажімо, серед сміттєзбиральних фірм ми запровадили мінімальну конкуренцію, аби мешканці не відчули жодного дискомфорту. У комунальній сфері мусить бути вільний ринок, але місто встановлює ціни та тарифи, і в межах тих цін нехай підприємства конкурують. Це західна модель, в якій я вітаю власне врегулювання цінової політики -- в рамках диктованих містом чи ґміною цін вільні підприємства намагаються рухатися на ринку. Скажімо, якщо йдеться про подання тепла, то моїм обов'язком є забезпечення його безперебійного постачання. Хто є власником цієї системи -- мешканців не цікавить. Я ж повинен гарантувати, що в їхніх помешканнях буде тепло, тим паче, що у Польщі держава диктує межі цін. І в тих межах вже мерія мусить старатися, аби все ж були підприємства, охочі постачати тепло. І не треба боятися того, що вони будуть приватними.

-- А якщо мешканці не платять за надані послуги, з різних міркувань -- зумисне, через неплатоспроможність, тощо?

-- Знаєте, ця проблема є важчою для вирішення тоді, коли ці підприємства є комунальними, ніж тоді, коли вони є приватними. Адже тоді ситуація стає драматичною. І в таких випадках, коли мешканці мають великі борги та не оплачують за послуги, мусить функціонувати система суспільної та громадської допомоги, допомоги з боку міста, інституцій, які можуть докласти трохи коштів.

-- Наскільки зібрані містом податки сприяють розвитку міської господарки?

-- У Польщі маємо з тим певні клопоти, податки збирає місто, натомість їх встановлює держава. Навіть якщо йдеться про податок на землю, з продажу нерухомості, радники міста можуть висловити певні побажання, але у певних межах. Міністр фінансів року каже, що розмір податку повинен бути між А і Б, і в тому відрізку можемо визначатися. Місто, якщо йдеться про податки від нерухомості, залишає їх у своїй скарбниці. Ми залишаємо незначний відсоток зібраних містом податків. Польща є централізованою державою. На моє переконання, ґміни мусять залишати собі більше податків, зібраних локально. Маємо клопіт і з тим, що в Польщі надто ускладнена система податків, є понад тисячу різних податкових тарифів. Пересічна людина не в змозі у тому зорієнтуватися, хоча є платником податків.

- Пане Дуткевич, Ви належите до тих мерів, які часто контактують із мешканцями міста. В інтернеті кожен вроцлав'янин може поставити Вам запитання, не завжди, до речі, приємне, і Ви ретельно кожного разу даєте на них відповіді. У мерію кожен охочий може потрапити без перешкод. Так само часто Ви контактуєте з журналістами. Така публічна відвертість -- це набутий імідж президента міста?

-- Публічна діяльність повинна бути цілком відвертою та транспарентою, прозорою в поданнях фактів, дій та вчинків. Я, напевно, не є настільки відкритим для медіа, бо є особою запрацьованою, зайнятою та забіганою, тому не завжди доступною. Але як тільки є змога, треба зустрічатись, бути відкритим, про все інформувати. Бо люди, які нас обрали, повинні мати достатньо інформації. Добре, що є інтернет, де ми можемо висвітлювати свою діяльність. І це є очевидним навіть з точки зору політики. Аби у майбутньому бути знову вибраним, треба інформувати, як вибудовуєш візерунок життя міста. І це не так просто. Тим паче, що не всьому можна дати публічного розголосу. Якщо є очевидна праця, про неї треба сказати. І треба пильнувати, аби горизонтом для дії мера не були телевізійні вечірні новини. Істиною демократії є відвертість і прозорість.

- Пане президент, очевидно, що аби бути добрим мером, треба любити місто, яким керуєш, країну, в якій живеш. Ви розповідали, що у Вашій родині завжди був культ патріотизму -- один дід був великопольським повстанцем, інший -- загинув у Катині. Ви є патріотом своєї країни? Як Ви розумієте патріотизм мешканця Вроцлава, локальний патріотизм?

-- Це надто складне запитання. Локальний патріотизм чи патріотизм мешканця є, зрозуміло, частиною загальнонаціонального польського патріотизму. Я не є націоналістом, Боже збав. Завжди зворушуюсь, як слухаю гімн Польщі, напевно, так само, як вас зворушує гімн України. Я не народився у Вроцлаві. Вранці, як прокидаюсь, перед очима постає образ інших краєвидів, що недалечко звідси. Натомість, якщо йдеться про Вроцлав, то маю особливі переживання. Дуже хотів би бути близьким із вроцлав'янами. Це не завжди вдається, але маю величезне прагнення. З іншого боку, мене вражає феномен цього міста -- у Вроцлаві на сто відсотків змінилися люди: тут перед Другою світовою війною мешкало понад мільйон німців, які виїхали, а приїхали люди з різних куточків Польщі та України, найбільше зі Львова. Саме тоді зародився незвичний феномен -- мешканці ототожнюють себе з історією цього міста, закутою в каменях. Ми пишаємось тим, що саме у Вроцлаві перед війною було 10 нобелівських лауреатів, хоча тоді вроцлавський університет був німецьким університетом. Патріотизм мешканця Вроцлава -- це патріотизм європейський. Проте навіть якщо милуємось краєвидами, то в нашій уяві вони завжди пов'язані з середовищем певних осіб. Тому в цьому місті я передовсім люблю його людей.

Парасковія ДВОРЯНИН, ТРК "Люкс"

Львів--Вроцлав--Львів









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Росія відкрила карти 
Погляд
  ·  Хліб подорожчав 
  ·  Харизматики хочуть об'єднатися 
  ·  Що занадто, то не здраво 
  ·  А напишемо! 
Поступ у Львові
  ·  Вулицю Кн. Романа відкрили 
  ·  Снаряди треба знищувати 
  ·  Грошей просять менше 
  ·  Рятувальники святкуватимуть 
  ·  "Шкільний автобус" в Україні 
  ·  Податкова наповнює бюджет 
  ·  Політична активізація молоді 
  ·  Кращий студент -- у листопаді 
  ·  Гроші для Жовкви 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Блокада парламенту 
  ·  Чубайс приватизує Україну 
  ·  Операція "третій термін" 
  ·  Пілоти були п'яні? 
  ·  Росіяни -- вивчати архіви 
  ·  Ющенко звинувачує владу 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  30 нових кардиналів 
  ·  Тегеран вдалось переконати 
  ·  Британія хоче спокою 
  ·  Шукають спосіб на Арафата 
  ·  Допомога чеченським біженцям 
  ·  Північ боїться алкоголю 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Як встановити телефон 
  ·  Бюджет спотикання 
  ·  Експерименти з теплом 
  ·  ЗАЗ розвивається 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Рафал ДУТКЕВИЧ: Істиною демократії є відвертість і прозорість 
Арт-Поступ
  ·  Альма-матер музики 
  ·  АРТ-ГАЛЕРЕЯ 
  ·  Ювілейно-концертна осінь 2003-го 
Літературний Поступ
  ·  ПОТОЙБІЧНА ПРОТИОТРУТА 
  ·  Листи, які стають історією 
Спорт-Поступ
  ·  Українці -- найсильніші! 
  ·  Дощ нагород світового чемпіонату 
  ·  За межами подіуму 
  ·  Львів'яни перемагають 
  ·  Реброву довіряють 
  ·  Гідний виступ "Сокола" 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Перемога над Ніагарою 
  ·  КАЛЕНДАР