BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ науки і технологій.    Львівські обсервації.    Право.    Арт-Поступ.    Спілкування в Поступі.    Спорт-Поступ.    Кінопоступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
4 квітня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
 
Вибори

На Львівщині адмінресурс зазнав нищівної поразки. Ніц не помогли тисячі залізничників, які голосували на Городоччині, аби підтримати свого начальника. Їх виявилося замало для повного щастя.
Так само і всі закриті дільниці по лікарнях і тюрмах, які дружно голосували за найактуальнішу для себе проблему “ЄДУ”, виявилися краплею в морі. Нарід, заплющивши очі, голосував за “Нашу Україну”. І коли з огляду партійних списків це було необхідно, то щодо мажоритарників – не зовсім. Подекуди варто було б приглядатися до своїх обранців з іншого боку – а чим же вони можуть віддячити згодом свому округу?

У результаті до Верховної Ради потрапило кілька баламутів, яких у будь-якій іншій цивілізованій країні ніколи б не вибрали. Але нам до цивілізації ще далеко. Обираємо не фахівців, а голохвастових, які все, на що здатні, то це вішати клюски.

У виборах до міської ради теж перемогли висуванці “Нашої України”. Смуток і журба охоплюють, коли вчитуєшся в довжелезний список різних жеківців, функціонерів, адміністраторів, які тепер засідатимуть у Ратуші. Це ще гірша компанія, ніж була минулого скликання. Адже досі існувала бодай невелика групка людей, яка була в опозиції та критикувала ті чи інші рішення. Тепер і її не буде. Зате до міськради потрапили самі куйбідисти. Тут явно щось не зіграло. Львів’яни голосували наосліп. Бо якби мислили, то бачили б, що виходить дурниця. З одного боку, вони проти Куйбіди, а з другого – усім серцем за його продажну команду. Де логіка? І як тепер Любомир Буняк буде з тими матолками, котрі проти нього вели таку брудну і брутальну кампанію, шукати спільної мови?

Для мене ці вибори мали ту цікаву особливість, що вперше від 1997 року не голосує мій покійний тато. Досі небіжчик справно голосував на минулих виборах до Ради, на двох президентських перегонах і навіть на референдумі, де членів комісії було більше від голосуючих. Я, правда, галасу не здіймав, бо в ті часи ще такого брутального адмінресурсу не існувало, на дільницях сиділи наші люди, і голос мого тата міг перепасти тільки рухівцям. На останніх президентських виборах, коли у фінал вийшли Кучма з Симоненком, на дільницях панували спокій і затишок. Нарід не палав ентузіазмом боротися за Кучму. Але мій свідомий татко, старий зацєнтий упівець, не міг спокійно влежати на цвинтарі і того разу проголосував уже і за себе, і за мене. В цьому я мав змогу особисто пересвідчитися, завітавши на дільницю перед самим закриттям.

Нинішні вибори перетворилися на жахливе стовпотворіння, добра третина львів’ян не мала змоги проголосувати, а це означає, що блоки Ющенка та Тимошенко недоотримали кількох не зайвих відсотків. Але, вочевидь, власне в цьому і полягав розрахунок. Адже натовпи народу штурмували дільниці тільки на Заході і в Центральній частині України, а на Сході й Півдні було створено всі умови для організованого голосування за кучмонавтів у всіх їхніх видозмінах.

Ющенко мав усі можливості отримати тридцять відсотків, але що їх у нього вкрадено, то ніхто й не сумнівається. Але все одно радість розпирає груди, що нарешті зазнали провалу віртуальні “зелені” (1,29%), котрі частенько вкривалися червоною барвою, прибацані “відморожені” (1,9%) на чолі з відьмочкою Богословською і тією “крисою” в окулярах. Утіха від цього навіть більша, ніж від провалу Вітренчихи. Можна також реготати із самовпевненості нашого львівського Свістунова, якому вдалося збаламутити росіян аж на 0,7% – та й то іно в самому Севастополі. Росіяни, на диво, не повелися на великокацапські гасла самозваного дуче. “Зубр”, який боровся за нове
об’єднання васточних славян, здобув ще менше – 0, 43%.

Покарав Господь і відступників. Бодьо Бойко зумів пошити в дурні іно 0,15% виборців, а невиразна УНА, яка в теледебатах виглядала незвичайно блідо й нужденно, дістала тільки 0,04%. Відрікаючись від свого проводиря Шкіля на вимогу Кучми, вони похоронили себе настільки надійно, що Шкілеві доведеться хіба створювати якусь нову формацію.


Перекуєм біду на шось ліпше

Вуйцьо Зеньо з цьоцьою Стефою голосували в 73-м окрузі. І там, як і всюди, нарід кипів від обурення, заповнюючи бюлетені на стінах, спинах і колінах в тісняві, задусі та нервах. Поміж виборцями снував кандидат в депутати міської ради в цьому ж округу пан М. Космина, заступник голови Франківської райадміністрації, зазираючи в бюлетені та пильнуючи, аби виборці не голосували за його суперницю. Коли йому робили зауваження, що він пхає носа не в свої справи, пан Космина гордо тицяв посвідчення довіреної особи Куйбіди. Але чомусь яко довірена особа замість того, аби льотати по інших дільницях, пасся тілько на свому окрузі. Врешті недремний Євген Дядьо склав акта про порушення і вручив його начальникові дільниці.

Але на цьому збочення не обмежилися. Незважаючи на те, що в неділю агітація заборонена, за Космину і Куйбіду самовіддано агітували на дільниці вчителька П., паспортистки Г. і М., переконуючи, що якщо не виберуть Куйбіду, то всі ЖЕКи позачиняють і нарід буде сам прибирати і жити в смітнику.
Там же в поті чола трудився на благо Куйбіди і начальник ЖЕКу П. А голова виборчої дільниці Ч. і секретарка Т. намагалися вплинути на випускників школи, страхаючи їх новітнім дракулою Буняком.

Уже на підступах до дільниці чатували жеківські цьотки і кожному тицяли в руки реклямку Космини і висуванців “Нашої України” в парі з агіткою, яка мала остаточно переконати львів’ян у катастрофічній небезпеці, яка підстерігає їх в особі Буняка.

“Що шукає у Львові Любомир Буняк, агент київсько-дніпропетровських олігархічно-кримінальних структур?” – запитувала агітка, створена магістратськими іміджмейкерами.

У класично большевицькому дусі тут навішано на грізного противника Куйбіди усіх собак. Наступ олігархів в особі Буняка змальовано як справжню татаро-монгольську навалу. Для більшого ефекту магістратські писаки кілька разів ніби ненароком перекрутили прізвище постраха Галичини на Баняка. За їхнім тонким психологічним розрахунком, це мало вбити виборця наповал: “Листівками й іншим агітаційним сміттям п. Баняк обклеїв весь Львів”. Логіка тут проста як дишло. Усе, що від пана бургомістра, – то скарб. А все, що від конкурента, – сміття. Та цього видалося замало, і щоб остаточно вразити чутливе галицьке серце, агент олігархів перетворюється ще й на маніяка: “П. Баняк намагається зґвалтувати свідомість львів’ян”. Бр-р-р!

І як тут не тішитися, жи тільки свідомістю він обмежився. Могло бути й гірше. Забули тільки іміджмейкери, що Ющенко назвав Буняка “великим українцем”. А це якось не грає з тими всіма жахами. В результаті переконаний куйбідист вуйцьо Зеньо від тої агітки збунячів остаточно і вималював рішучого хрестика навпроти того, хто, згідно з листівкою, несе нам рабство.

А от чистий, білий і пухнастий Куйбіда виявився чомусь для львів’ян значно страшнішим за маніяка і упиряку. Лише третина львів’ян проголосувала за Василька, та й то тільки завдяки істеричній підтримці “Нашої України”, а якби не вона, то набрав би наш мікротатусько не більше за “відморожених”.

Цікаво тепер мені буде спостерігати, як тоті наші куйбідончики стануть виляти хвостиками перед новим бургомістром, якого вони так щедро пацькали чим попало. Але така вже доля всіх плазунів.

Листи “Любий Юзю!

Ти знаєш, яка то приємна справа – свята: розваги, смакота, подарунки... Ти даруєш, тобі дарують.
Найчастіше – солодощі. Тепер це без проблем. Але не для мене, бо час від часу я обмінююся гостинцями зі своїми новосибірськими друзями. Хочеться, аби мій подарунок мав і місцевий, і національний колорит. Коробки з фотографіями нашої Опери й вечірнього Ринку поїхали в першу чергу. На цьому колорит місцевий скінчився, національний і не почався.

Звідти ж одержую смачнючі цукерки у розкішних коробках. Ось лише кілька назв: “Центр держави”.
Тут тобі й сибірська капличка, збудована до 300-річчя дому Романових, і витиснена біло-синьо-червона стрічка, й історична довідка на звороті. Самі ж цукерки загорнуті у фольгу кольорів національного прапора. Або яскраво-червона коробка, на якій золотом сяють “Россия” і царська корона. “Театральный Новосибирск” – на тлі оперного театру впевнено стоїть на пальчиках радісна прима-балерина. Глянеш і обов’язково їй усміхнешся. Кілька куточків “центра державы” під салютами у “Огнях Новосибирска”. Виглядає дуже ефектно.

Отак забіжить людина до магазину погрітися, гляне ненароком на вітрину і запишається, отримавши порцію патріотизму. Просто 25-й кадр. Саме ж місто, скажу тобі, не те що проти Львова, проти Пустомитів може сховатись. Зате як його подають художники! І там на 2,5 млн. мешканців лише один ВНЗ випускає дизайнерів. Це тільки ві Львові – центрі Європи, місті художників, обранцеві ЮНЕСКО – на неповні 800 тисяч люду дизайнерів готують чотири ВНЗ й училище Труша. А кондитерам – байдуже.

Є у гастрономі на Хрещатику індивідуальна вітрина “Світоча”. Синіє бідною сиріткою. І жодної душі поруч. Усі юрмляться навпроти, де сяють “Куполи Києва”, “Одеса” з Дюком Рішельє, сміється полтавський “Сорочинський ярмарок”. Донецьк на честь свого знаменитого танцівника видав “на-гора” шоколадний набір “Вадим Писарєв”. До 10-річчя Незалежності “славних прадідів великих правнуки” з Дніпропетровська, реалізуючи ностальгію, презентували “Екатерину ІІ” ціною 40 грн., біля Стрийського ринку таку коробку можна було купити за 36. Пільга як для П’ємонту, бо п’ємонтці ж не спромоглися на ювілейну новинку.

Правда, пан Головний Шоколадник видав книгу спогадів, а радіо на всю Україну оголосило дитячий конкурс “Що ти знаєш про лемків?”. Ото б до тої книги та солодку ілюстрацію! Наприклад, шоколадний набір ‘’Лемківське весілля”. Або на обгортках шоколадних плиток замість напису “з таким-то йогуртом” написати “Лемкиня”, “Бойкиня”, “Подоляночка” з зображеннями красунь в національних строях різних регіонів! Розбирали б без “бочонка золота” з сапфіром. Навіть збирачам фантиків легше скласти колекцію десь на Донбасі: тут тобі й “Наталка-Полтавка”, і “Запорожець за Дунаєм”, і “Лісова пісня”. Визначною ж пам’яткою Галичини є “Кара-Кум”.

Як ти, Юзику, думаєш, чи не варто організувати виставку “Солодкий спогад”, куди кожен міг би принести збережену коробку від цукерок – хай наші “світоччани” повчаться, що воно таке художній смак і національний колорит. Сподіваюся, пан Головний Шоколадник принесе туди зі свого кабінету коробку з портретом Моцарта, якою віденські кондитери нагадують, що Моцарт хоч і світова величина, але перш за все він – австрієць.

Цьоця Натуся”.

Та що ту казати! “Світоч” запродався іноземцям, яким начхати на наші традиції та культуру. Вся їхня реклямова команда сидить у Києві, звідси і той дурнуватий “бочонок золота” на фоні зовсім не східноєвропейського, а західноєвропейського міста з казок Андерсена.

А колись до війни львівська чоколядова фабрика “Нова Фортуна”, з якої веде свій родовід “Світоч” (між іншим, це слово викликає у мене лише одну асоціацію – “світоч комунізму”), випускала цілу серію чоколядок з історії України. Могли б і зараз розробити дизайн цукерок з місцевим колоритом, але кому це нині в голові? Проте я вважаю, слід не просити, а вимагати в “Світоча” припинити нарешті замакітрювати наші голови чужинськими назвами. А можливо, примітивне оформлення їхніх виробів задумане навмисне для того, аби витіснити їх з нашого ринку, як це вже було зроблено з львівськими цигарками.

Щось таке діється і з львівським пивом, наліпки якого не менш примітивні і позбавлені якихось яскравіших ознак Львова. А чого вартує їхня телевізійна реклама, котра, вочевидь, творилася, знову ж таки, у Києві. Тут ми бачимо пузатого ченчика, який хляє львівське пиво, але походить він явно з ілюстрацій до “Декамерона” і має дуже мало спільного з виглядом львівських ченців.

Таке враження, що зденаціоналізовані кієвскіє дізайнєри просто-таки заповзялися дощенту викорчувати все наше львівське і прищепити свою масонську пустопорожню культуру, замішану на загальноєвропейському вінегреті.

Реклама в Юзя

“Цукерня” на Староєврейській

На відміну від ялового “Світоча”, який має в носі галичан, “Цукерня” гідно плекає старі львівські традиції, пригощаючи львів’ян ласощами з переписів наших бабусь. Минулого тижня дістав-єм від “Цукерні” несподіваного презента – ціле пуделко зі смаколиками. Нє, того цімесу не годен жоден обсерватор описати! Скінчилося, правда, тим, жи Юльця ганяла мене потім довкола хати, аби я спалив зайві калорії. Але тота маленька жертва, бігме, виправдовує незрівнянну насолоду.

Юзьо підключений

Інтернет – сила! Все, чого ніколи не вичитаєш про нашого Татуська в газетах, знайдеш в Інтернеті. Своїми мандрами в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet: вул. Свєнціцького, 1, тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків! То є телєфони фірми, а не приватні телєфони Юзя. Прошу мене за тими телєфонами не вимагати!!! Пишіть ліпше листи.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Вибори відбулися. Хай живе парламент! 
  ·  Грабіжники втікали до України 
Погляд
  ·  Любомир Буняк: Повторюю, що піду у відставку, якщо люди не матимуть води через д 
  ·  Непорушна Система 
  ·  Ющенко – не прем’єр 
Поступ у Львові
  ·  Обласні чиновники прорвались в депутати 
  ·  Передвиборчі обіцянки” похоронили 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Вибори в Залізничному окрузі можуть анулювати 
  ·  Лідери виборів до Львівської міської ради 
  ·  Рада опікуватиметься школою 
Поступ з краю
  ·  Нові політичні перспективи 
  ·  Мерські баталії 
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Орієнтовний склад Верховної Ради 
Поступ у світі
  ·  Українські вибори у дзеркалі світової преси 
Поступ науки і технологій
  ·  future Combat Systems: американці готують армію військових роботів 
  ·  Космічна новомова 
  ·  Життя на Марсі 
  ·  Небезпека з неба 
  ·  Корпорація Intel офіційно представила процесор Intel® Pentium® 4 з частотою 2,40 
  ·  Шпара” в системі безпеки ОС WINDOWS NT 4.0/2000 
  ·  mPEG повалений? 
  ·  Дивлюся у телефон — і все бачу... 
  ·  Двошаровий DVD-диск від Toshiba: ємність 110 ГБ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Право
  ·  Справа Білозора: скандал триває 
  ·  ХРОНІКА 
Арт-Поступ
  ·  Осяйна Соломія Крушельницька 
  ·  Її Величність Гра 
  ·  Від монодії до спіричуелсу 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
  ·  НАША АФІША 
Спілкування в Поступі
  ·  ЛИСТИ ДО ПОСТУПУ 
  ·  Березнева “Річ”-2002 
  ·  Творець музичної долі ХХ століття 
Спорт-Поступ
  ·  Маркевича відправили у відставку 
  ·  Динамо” прийме товариський матч 
  ·  Африканець хоче бути президентом ФІФА 
  ·  Іспанське фіаско у перших матчах 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Кінопоступ
  ·  Місія Клеопатра: Всі римляни літають низько 
  ·  Рассел Кроу: Голлівуд – це цибуля 
  ·  Дженніфер Коннелі: У мене не було навіть телевізора 
  ·  У джазі тільки скандалісти й істеричка 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
  ·  Загадки міста Лева