BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Пост-Faktum  » 

___________________________________________________________________________

Галич побачений з Підляшшя
Юрій ГАВРИЛЮК
 
Данило у Галичі
Як мешканцеві Підляшшя, на якому розташований Дорогичин, де у 1253 р. був коронований володар Галича й Володимира, найбільш цікавою була показана на центральному майдані Різдва історична інсценізація "Галич -- княже місто", в якій центральну роль зіграв саме король Данило, що приймав символічний поклін від жителів реґіонів колишньої Галицької землі. Шкода, що з приводу значної віддаленості Галича, неначе захованого в тіні пружного культурного осередка сучасної Галичини -- Львова, на святкуваннях забракло українських колективів із Підляшшя та взагалі з Польщі. Їхня ж присутність була б не лише ще однією барвистою квіткою у вінку пам'яті про визначні історичні події, але й символом соборності нашого національного духу. Однак перший контакт вже нав'язаний, отже є надія, що й "польські" українці відновлять свої контакти з княжою столицею над Дністром, зокрема ті, які й досі гордо себе іменують галичанами.

Вже раніше декілька разів Галич мені "ставав на дорозі", адже це місто на шляху зі Львова і Тернополя до Івано-Франківська, але ближче ознайомлення з ним відбулося у 1999 році. Саме тоді, влітку, мав я нагоду побувати на місці, де в часи Данила та його княжих попередників і послідовників був осередок міста -- княжий дитинець. Місце це розташоване на 5 км південніше від сучасного Галича, на стрімкому правому березі Лукви, де тепер розкинулась східна околиця села Крилос. Тому майбутні відвідувачі, якщо ця стаття спонукає їх до мандрів слідами нашої історії, стежки до літописного княжого Галича повинні шукати недалеко від встановленого при дорозі з Галича до Івано-Франківська пам'ятного знака "Меч і рало" -- символу мужності та працелюбності давніх галичан.

Зараз тут, в приміщеннях колишніх митрополичих палат (ХІХ ст.), є історичний музей. Заснований він ще в 1960 р. як філіал Івано-Франківського краєзнавчого музею, а з 1994 р. увійшов до складу Національного заповідника "Давній Галич". Для декого може здаватися дивним, що заповідник цей виник так недавно, адже значення Галича в українській історії колосальне. Але саме ця обставина й стала свого роду "провиною", за яку розплачувався сьогоднішній Галич. Бо як сказали мені його мешканці, за часів "Радянської України" совєтська влада проводила цілеспрямовану політику маргіналізації культурного й економічного значення міста -- щоб не казати символу "українського націоналізму сеператизму" та "антирадянщини" в їх найтвердішій галицькій версії. Таким способом Галич, в давнину одне з найбільших міст Європи, зараз серед найменших містечок -- тут лише 8 тис. мешканців.

Отже зрозуміло, чому належне використання минулого княжого Галича, як в національно-культурному, так і науковому плані, стало можливим щойно в незалежній Україні. Одним із засобів стало створення у 1994 р. за постановою Кабінету Міністрів України Національного заповідника "Давній Галич", підпорядкованого Міністерству культури та мистецтв України. Заповідник є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом, а його основною метою є збереження, комплектування, вивчення і використання об'єктів матеріальної і духовної культури давнього Галича та популяризація історичних знань. Територія, на якій розташовані об'єкти заповідника, величезна, адже обіймає близько 80 кв. км (для порівняння -- сучасний Галич це лише 15 кв. км). До найцінніших пам'яток минулого зараховуються церква св. Пантелеймона в селі Шевченкове (ХІІ ст.), церква Різдва Христового в Галичі (ХІV ст.), а також Галичина могила (поховання з Х ст.), Княжа криниця, церква Успення Богородиці (ХVI ст.) і митрополичі палати (XIX ст.) -- чотири останні об'єкти розташовані в центрі колишнього стольного града Галичини.

На жаль, не зберігся центральний княжий храм -- величезний Успенський собор, який споруджено у середині ХІІ ст. та суттєво перебудовано на початку ХІІІ ст. В 1937 році у його фундаментах український археолог Ярослав Пастернак віднайшов саркофаг з похованням князя Ярослава Осмомисла (1153-1187), який був найімовірнішим фундатором храму. Відкриття, яке збіглося в часі з 750-річчям смерті князя, стало великою подією для українців Галичини, які багатотисячно прибували, щоб вклонитися його останкам. "Ця подія випростувала хребет нації!" -- писав відомий журналіст і політичний діяч Дмитро Паліїв.

Хоч сьогодні збереглися лише фундаменти храму, то Успенський собор, проіснувавши до початку XVI ст., не загинув безслідно. У 1584 році нащадок боярського роду Марко Шумлянський біля його фундаментів спорудив білокам'яну Успенську церкву, на будівництво якої використано кам'яні блоки та пластику зруйнованого собору. Хоч і цей храм був нищений під час турецько-татарської навали 1676р. та у роки І Світової війни, та зберігся він до нашого часу. Безпосередньо на фундаментах Успенського собору наприкінці ХVI ст. збудовано каплицю св. Василія, в стінах якої також збереглися архітектурні елементи літописної галицької катедри.

Єдиною вцілілою перлиною давньогалицької монументальної архітектури ХІІ ст., характерної поєднанням романського та візантійського стилів, є церква св. Пантелеймона, розташована на Виноградній горі, біля місця, де річка Лімниця впадає в Дністер (село Шевченкове, 3 км на захід від сучасного Галича). Мурований із тесаного білого пісковика хрестоподібний храм також зазнав деяких змін, адже довгий час належав францисканському конвентові і був перебудований у тринефну базиліку. У 1998 р. церкві повернуто її первісний вигляд.

Говорячи про церкви давнього Галича, не можна оминути їхніх господарів, адже з ІІ половини ХІІ ст. тут був осідок єпископів Київської митрополії, а у 1303 році, за князювання Данилового онука Юрія Львовича, з'явилася й окрема Галицька митрополія. Пов'язане це було з занепадом Києва після татарської навали 1240 р. й переселенням Київських митрополитів на далеку північ -- до Володимира на Клязьмі. Грамоту про піднесення Галицького єпископства до рангу митрополії та вилучення його з-під юрисдикції титулярного Київського митрополита підписали Константинопольський патріарх Атаназій та візантійський імператор Андроник.

До складу Галицької митрополії входило шість єпархій: Галицька, Перемишльська, Володимирська, Холмська, Луцька та Турівська. Першим галицьким митрополитом був грек Ніфонт (1303-1305). Після нього митрополитом було обрано ченця, що походив з Галичини -- Петра, який згодом виїхав до Владимира на Клязьмі. Відомими є митрополити галицькі Гавриїл (1326-1329) та Теодор (1331-1347).

Однак з існуванням виокремленої, підпорядкованої безпосередньо Константинопольському патріархові митрополії в Галичі не погоджувалися титулярні Київські митрополити, які остаточно перенеслися до Москви. Їхні наполягання, підтримувані і московськими князями, виявилися успішними, і у 1347 р. рішенням патріарха Галицьку митрополію скасовано. Знову митрополича кафедра з'явилася в Галичі у 1370 році з ініціативи польського короля Казимира III Великого, який тоді вже остаточно заволодів Галичиною (Волинь потрапила під зверхність великих князів литовських, які титулувалися також "князями руськими"). Але й це відновлення не було тривалим, так що вже наприкінці XIV ст. Галич не тільки втратив ранг митрополії, а й навіть через майже півтора сторіччя тут не було єпископа. Але митрополича традиція Галича тривала, а митрополити, які з ІІ половини XV ст. очолювали Православну церкву у Великому князівстві Литовському і Короні Польській, титулувалися як "Київські і Галицькі".

Третє відновлення Галицької митрополії, але вже підпорядкованої не Константинопольському патріархові, а Папі Римському, відбулося у 1807 році, коли Галичина була вже в складі Австрії. До 1830 року галицьким митрополитам підпорядковані були й ісповідники "греко-руської" віри в Холмщині і Південному Підляшші, які в 1795-1809 роках також належали Австрії. Однак зараз у побудованих на початку ХІХ ст. мурованих митрополичих палатах, матеріал на які взято зі зруйнованої церкви св. Іллі (ХІІ-ХІІІ ст.), має свої приміщення згаданий вже Історичний музей, а греко-католицькі і православні ієрархи, які в своїй титулятурі вживають найменування "Галицьких" мають резиденції у Львові.

Дивлячись на розміщений в центральній залі музею макет Галича часів Ярославав Осмомисла й Данила Галицького, бачимо величезну, як на ті часи, міську агломерацію. Але саме ІІ половина ХІІІ ст. стала початком занепаду, спричиненого як втратою рангу столиці, яку Данило переніс до Холма, так і спустошливим монгольським нашестям. Окремі частини літописного Галича або взагалі зникли, або перетворилися на звичайні села. Міський характер та й саму назву підкарпатської столиці зберегло лише поселення, біля якого розташовувалася княжа пристань на Дністрі. Саме тут, біля пам'ятника королеві Данилові, зведеному у 1998 році, і відбулися святкові заходи з нагоди роковин дорогичинської коронації та заснування Галицької митрополії.

Доля Галича, як і доля інших княжих столиць цього реґіону -- Звенигорода і Теребовлі, показує, що життя людських спільнот -- це процес динамічний і бурхливий. Велич і багатство, здобуті за життя одного покоління, при другому занепадають, а після віків часто залишаються лише спогадом. Але як окрема людина не може обійтися без спогадів про пережиті літа, так і нація не може існувати без свого збірного й непроминального спогаду - історії, записаної в літописах та матеріальних і мистецьких пам'ятках. Може, це надто поетично й патетично, але хочеться на завершення сказати: Галич -- нев'януча квітка на широкополих ланах України й незгасна зоря на її нічному небосхилі, яку видно і з Перемишля, і з Холма, і з Дорогичина, і з усіх усюд -- так довго, як довго палатиме посеред нас смолоскип історичної пам'яті.









» 
КАЛЕНДАР
 
Свята та пам'ятні дні

Святої Маргарити, патронки ділових жінок

Святої Урсули, покровительки дівчат

Іменинники

Пелагія, Таїсія, Трифон, Досифей, Воїслав, Маргарита, Урсула, Гіларій

Уродинники

Борис Олійник (1935) -- поет та академік НАНУ, депутат ВР України, член президії ЦК КПУ

Вірослав (Вірко) Балей (1938) -- дириґент, піаніст, композитор

Ольга Герасим'юк (1958) -- телеведуча ("Проти ночі")

Володимир Бербека (1959) -- депутат Львівської міської ради, генеральний директор СП "Трайдент-консалтінг та інвестиції"
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Прощання генсека 
  ·  Росія знову образила Україну 
  ·  Кінець політреформи 
Погляд
  ·  А Буняку, як солов'ю... пісня 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Свобода слова за Любомиром Буняком 
  ·  Ще федеративніша республіка 
Поступ у Львові
  ·  Зорислава РОМОВСЬКА: Я знаю, на кого працюють Середа і Новоженець 
  ·  Напівхолодна Львівщина 
  ·  М'яка посадка 
  ·  Кінець бунту на ЛТБ 
  ·  Кадрова карусель 
  ·  Світло завдяки пресі 
  ·  Львову загрожує епідемія 
  ·  Депутатську нараду перенесли 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма втік у Бразилію 
  ·  Януковича не "відставлять" 
  ·  Гербст заговорив 
  ·  КС розглядає політреформу 
  ·  Ющенка проігнорували в Луганську 
  ·  Медведчука звинувачують у провокаціях 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Перемога націоналістів 
  ·  "Аль-Каїда" вже погрожує Польщі 
  ·  Американська стратегія 
  ·  Росія оновлює "ядерний щит" 
  ·  Податок на куріння 
  ·  Молитва за душу Мериліна Менсона 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Сміття в законі 
  ·  Гроші з повітря 
  ·  Нові податки 
  ·  "Нафтогаз України" активізується 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Губернські пристрасті 
  ·  В Галичині, далеко від Українського краю 
Арт-Поступ
  ·  Одинадцятеро з однієї школи 
  ·  Ювілейно-концертна осінь 2003-го 
  ·  ЧАРТ-РЕВЮ 
Ї-Поступ
  ·  Торгівля сексуальними послугами на початку ХХІ сторіччя 
  ·  Маскулінна химера 
Спорт-Поступ
  ·  "Шахтар" продовжує гальмувати 
  ·  Баталії юних мушкетерів 
  ·  Перша перемога "політехніків" 
  ·  Здолали американський бар'єр 
  ·  "Галичанка" залишає євроарену 
  ·  Афіни -- 2005 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Галич побачений з Підляшшя 
  ·  КАЛЕНДАР