BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Листи у Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Керівникам дипломатичних та консульських установ України за кордоном
 
Керівникам дипломатичних та консульських установ України за кордоном

Шановні колеги,

Сьогодні я залишаю посаду Посла України в Румунії у зв'язку із виходом у відставку.

За традицією, хочу висловити Вам вдячність за співпрацю.

Разом з тим, хотів би спростувати деякі небилиці, що з'явились у зв'язку з фактом мого дострокового залишення дипломатичної служби України.

Зрозуміло, що таке рішення не було спонтанним. Воно тісно пов'язане зі сучасними політичними реаліями України і моєю особистою позицією щодо них.

Як і переважна більшість дипломатів, я сприймаю незалежність Української держави як найоптимальнішу форму буття нашого народу, яка надає йому шанс досягти демократії, добробуту і процвітання саме через європейську та євроатлантичну перспективу, тобто через вступ до ЄС та НАТО. Зрозуміло, що дружні, добросусідські, рівноправні взаємини з Росією -- це аксіома. Але -- не союзні: євроазійську долю український народ вже спробував упродовж майже 400 років.

Задля європейського вибору України я працював усі ці роки „в рамках системи", пропонуючи свої ідеї Києву і в звичайному, і в ДСК-івському, і в „таємному" режимах.

Виходячи з власного досвіду, я давно переконався в безперспективності і навіть шкідливості для національних інтересів продовження багатовекторності зовнішньої політики України у старій формі. Тому й неодноразово пропонував і МЗС, і АП, і Кабміну, і РНБОУ, і Верховній Раді, і окремим лідерам фракцій проект нового Закону України "Про засади зовнішньої політики та зовнішніх відносин", в якому враховувалися зміни, що відбулися за останні роки на міжнародній арені. На жаль, особливого ентузіазму не зустрів.

Навпаки, з 1999 року, незважаючи на євро гасла, держава все більше брала крен на євроазійський, московський курс, з відповідними діями „совкового характеру" у внутрішній політиці. Дійшло до того, що ми стали головувати в СНД, не будучи юридично членами цього союзу. Створені підрозділи на обслуговування цього головування, яке не дозволяє вирішити жодної реальної проблеми української політики на цьому напрямку. Але всупереч бюджетним нормам держави на ці цілі витрачаються кошти, що підпадає під кваліфікацію Карного кодексу України в частині відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів. Ці дії особливо контрастують на фоні значного скорочення видатків на фінансування нормальної діяльності Посольств в умовах офіційного зростання річного ВВП на 9,1% та понад 6% за останні роки.

На ненормальність такої практики я звертав увагу Києва. Реакція -- нуль.

З ужитку почала зникати державна мова. Абсурд такої практики очевидний для дипломатів більше ніж для будь-кого. Робив відповідні подання до Києва. Єдиним їх результатом стало те, що після понад піврічного періоду переписки Держкомінформ України відкрив для себе, що питання мовної політики в українських ЗМІ не входить до його компетенції!

Українська практика ставлення до прав людини, ЗМІ стала „притчею во язицах" не лише для Ради Європи. Звичайно, можна твердити про існування упередженості щодо України. Але ж не можна забувати й народної мудрості, зокрема того, що не буває „диму без вогню". Й, очевидно, принизливий для української нації з її глибокими демократичними традиціями європейський моніторинг не є безпідставним. І скільки часу в Печерській системі будуть створюватися циркуляри на цю тему? Чи обраховували Ви зусилля та час, який доводиться витрачати МЗС та Посольствам для „відмивання" в країнах перебування поведінки домашніх „дроворубів"? Замість того, щоб витрачати їх на творчі, позитивні для Української держави справи! Хіба подібним займаються дипломати Швеції, Нідерландів чи Польщі?

Непросто відповісти на це запитання. Адже наближення строку передачі президентської влади іншому наступникові стимулює і налаштовує думку ще домінуючих політичних провідників явно не на європейські стандарти. Сверблячка конституційних змін усе нагальніше накидається на тіло українського політикуму. Не має значення те, що одні й ті ж голови пропонують протилежний зміст цих змін, але подають як такий, що відповідає інтересам народу. І нам, дипломатам, пропонується роз'яснювати за кордоном усі ці виверти „конституційної мислі"! Хіба ж можна таке робити без своєрідного роздвоєння особистості, яке потенційно може привести до потреби в послугах клініки ім. Павлова?

Так і хочеться крикнути: „Зупиніться!" Чи відаєте, що творите? Адже недарма народилося побажання „доброзичливців": „щоб ти ходив кожен день у нових черевиках". Навіщо ж ви намагаєтесь взувати Україну щоденно в нове конституційне взуття? Адже до цього часу не приведений повністю у відповідність до чинної Конституції ще СРСР-івський та УРСР-івський нормативний масив! А ви пропонуєте вже новий правовий розгардіяш! Так, в ньому можна легше приватизувати залишки державної власності і змінити власників. Але що від цього виграє народ? Що від цього виграє інвестиційний імідж України, яка завдяки подібним вправам спромоглася за 12 років залучити іноземних інвестицій аж в півтора рази менше, ніж уп'ятеро менша Чехія за один рік?".

І своєрідним апогеєм демонстрації „правової" держави навиворіт стала підготовка та підписання документів про участь України в єеп. Перший віце-прем'єр-міністр України, всупереч вимогам Конституції та Закону України "Про міжнародні договори", парафує тексти документів в Астані без наявності узгодженого рішення Кабінету Міністрів, ключові фігури якого, компетентні у цих справах, висловлюють серйозні заперечення. Коли питання розглядалося у Верховній Раді цей же віце-прем'єр на запитання депутата В. В. Гаврилюка (о 10.41.46 год.) заявив: „Подчеркиваю, никаких изъятий в зоне свободной торговли, мы договорились, не будет. И эту позицию подтвердил Президент Путин. Цены на энергоносители будут единые".

Я порадів за Україну: нарешті вдалося переконати москвичів піти на рівноправні, недискримінаційні взаємини в торгівлі з Україною! Адже попередній досвід говорив про інше. Я подумав, що грішним ділом поспішив зі своїм зверненням від 1 вересня 2003 року до керівників держави із закликом не підписувати документи в Ялті.

Але після заяви російського президента на прес-конференції в Ялті я ще раз впевнився, що, на жаль, не помилився. Ніхто з росіян не збирався йти на зниження цін на енергоносії для українських підприємств до рівня тих, якими користуються російські господарчі суб'єкти. (Через два дні це ж підтвердив і Посол Росії В. Черномирдін).

Отже, вже сама підготовка до підписання документів з єеп була не лише антизаконною, а базувалася ще й на неправді. Після таких дій у правовій державі високий посадовець М. Азаров мав би нести відповідальність і, щонайменше, негайно подати у відставку. В нас цього не відбулося. Таким чином дається приклад і для нижчої ланки держслужбовців України.

І це не одинокий приклад: голова Національного банку держави і одночасний лідер однієї з партій більшості публічно, по телебаченню, по суті, диктує членам уряду керуватися не законами України та професійним розумінням справи, а виконувати рішення політбюро його партії і під загрозою звільнення дати згоду на підписання документів про єеп. Якщо керуватися його логікою, то до чого дійде Україна, коли її міністр оборони керуватиметься рішенням одного політбюро, міністр внутрішніх справ -- другого партії, а голова СБУ -- третього?

Дедалі - то більше. На прес-конференції в Ялті після підписання документів Президент України заявляє про проведення референдуму по єеп. У свій час я готував первісний текст розділу чинної Конституції про вибори і референдум. Твердо переконаний у тому, що народ повинен мати право і на референдум, і на безпосереднє обрання Президента України. Але в цьому конкретному випадку виникає запитання: що виноситиметься на референдум -- позиція члена Уряду Азарова чи Міністра економіки Хорошковського? Чому пропонується перекласти на дідусів і бабусь вирішувати те, з чого не змогли дійти згоди члени українського уряду?

А чого вартує зроблене при підписанні документів про єеп застереження про те, що Україна братиме участь у цьому просторі так, щоб це не суперечило Конституції України? Усі ви добре розумієте механізм реалізації міжнародних домовленостей. То що, кожен раз при підготовці пропозицій з імплементації Угоди про єеп треба буде звертатися до Конституційного Суду, єдиного органа держави, який має право давати висновок про те, що не суперечить Основному Закону держави?

Ці та інші фактори, включно й етичні міркування, змусили мене подати Президентові України заяву про відставку. Я не хочу бути частиною офіційного механізму, який проводить єеп-нуту політику держави.

Я змушений йти з дипломатичної служби, якій присвятив своє професійне життя, з вірою, що в Україні прийде той день, який дозволить мені повернутися в дипломатію. Але сам не він прийде. За нього треба боротися. Отож закликаю і Вас до активної праці за справді демократичну, правову державу, в якій ми з гідністю і гордістю нестимемо звання громадянина України.

З повагою,

А.Бутейко









» 
Дорогий "Поступ"!
 
Звертаються до тебе працівники Львівської галереї мистецтв, тому що на твоїх сторінках ми часто маємо можливість читати статті про стан справ у музеях Львова та про збереження творів мистецтва.

Мова ось про що. Від перших днів липня заст. директора Львівської галереї мистецтв з господарських справ Боцько Тимофій Григорович розпочав заміну старих вікон на нові у трьох залах головного корпусу галереї на вул. Стефаника, 3. Скажете: дуже добре. А на нашу думку, не дуже, а то й зовсім зле. І ось чому. Вісім вікон коштували галереї круглої суми -- 30 тис. гривень, а якість вікон не витримує жодної критики.
Детальніше>>
» 
Про особисті смаки, зелену жабу і мудрого дідуся Крилова
(памфлет на музичну тему і не тільки)
 
de gustibus non disputandum - "про смаки не сперечаються". Жодне з латинських прислів'їв так часто не цитується, а водночас так часто не порушується. Бо саме довкола смаків найбільше ламається списів і розгоряються найпалкіші дискусії, а водночас вихлюпуються приховані глибини власних амбіцій, комплексів і претензій. І чим злобніше та агресивніше вдається при тім вкусити "об'єкт" -- тим краще. З'являються навіть послідовні прихильники такого способу самоствердження, що всіма можливими і неможливими способами заробляють собі геростратову славу. У Львові, безперечно, визнаним їх лідером є журналістка "Поступу" Люна Галас alias Марта Гартен і т. д і т. п. -- людина тисячі псевдонімів. За останні кілька років вона хвацько проїхалась по обласному відділу культури, Палацу мистецтв, оперному театру, камерному оркестру музичної академії, Станіславу Людкевичу, Мирославу Скорику, Ірині Калинець, Сергієві Буркові, Олександрові Козаренку, Василю Отковичу, врешті, по Церкві, а крім того, ще по десятках осіб і установ, за чим я вже не встигала стежити. Львівська інтеліґенція спочатку гірко обурювалася вульгарним тоном і безпардонністю цих статей, потім махнула рукою і дійшла висновку, що краще на них просто не зважати. Я б теж з радістю приєдналась до такої позиції, але в останньому матеріалі журналістки "Літургія у стилі parodia sacra" (№184 від 8 жовтня 2003 р.) нищівно удару завдається кафолічній Літургії Олександра Козаренка та "за компанію" вкотре вже бомбардується опера Скорика "Мойсей", а при тому висмикуються окремі фрази з моєї вступної статті до трьох лібрето Богдана Стельмаха і абсолютно перекручується їх сенс. Тож моя відповідь на цю статтю видається необхідною, а при тому варто, можливо, розставити і деякі інші крапки над "і".
Детальніше>>
» 
Відкритий лист
 
Під ефектною назвою "Музейна Голгофа" "Поступ" опублікував лист п. Нестор , ім'я якої було підкріплене званням кандидата історичних наук. Пафос вболівальництва за долю музейних пам'яток у цьому листі підім'яв під себе стихійно дібрані дані з такою пропорцією надуманості, що "чесні наміри" авторки одразу ж опинилися під сумнівом. Враховуючи, що деякі подробиці та їх викривлена інтерпретація могли справити враження на непідготовленого читача, вважаємо за доцільне сказати таке.
Детальніше>>
» 
Привіт Юзю!
 
Щойно прочитала статтю Почепцова, де досить гарно сказано: "Національна ідея" не може бути сформульована за письмовим столом чи якою-небудь робочою групою. Це кристалізація, що виникає в інтенсивних інформаційних потоках, де головну роль грає масова культура. Поки ж ми не будемо породжувати власних "мильних опер" чи національних бестселерів, ми не одержимо "живильного" середовища для зародження цієї ідеї. А вона потрібна, оскільки це певна картина світу, крізь яку нація дивиться на світ".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львів боронить Україну 
  ·  Чистки у мерії 
  ·  Свято на нашій вулиці 
Погляд
  ·  Аграрний переворот 
Поступ у Львові
  ·  Марчук відвідав Львів 
  ·  Перші кроки ХНС 
  ·  Нові призначення в міліції 
  ·  Львів'ян поменшало 
  ·  Фестиваль книги у Сокалі 
  ·  Квиток у "капіталістичний рай" 
  ·  Юрій ФІНКЛЕР: Невже я найбільший боржник? 
  ·  На кордоні -- нові правила 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ігри українських патріотів 
  ·  Дипломати бояться слова "геноцид" 
  ·  Колінько "копає" під Піскуна 
  ·  Кравчук критикує більшість 
  ·  Кірпа домігся свого 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Чорна пляма ОБСЄ 
  ·  Новий президент 
  ·  Беатифікація Матері Терези 
  ·  Договору не буде 
  ·  Росіяни в космосі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Дунай потече в Україну 
  ·  Прозорий розпродаж 
  ·  Конкурс "Молода економіка" 
  ·  Банки створюють асоціацію 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Радянське консульство у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Не продамо, то хоч "потусуємось" 
  ·  У світі театру Evoe 
  ·  КОРОТКО 
Листи у Поступ
  ·  Керівникам дипломатичних та консульських установ України за кордоном 
  ·  Дорогий "Поступ"! 
  ·  Про особисті смаки, зелену жабу і мудрого дідуся Крилова 
  ·  Відкритий лист 
  ·  Привіт Юзю! 
Спорт-Поступ
  ·  Завтра Україна -- Польща 
  ·  Вдала репетиція чемпіона 
  ·  Виїзна поразка "Карпат-2" 
  ·  "Шахтар" втрачає очки 
  ·  "Ювентус" і "Рома" виграють у серії А 
  ·  Тур в Англії 
Пост-Faktum
  ·  Головне -- створити враження 
  ·  КАЛЕНДАР