BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    Львівщина в особах і вчинках.    Поступ життєзнавства.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:29 24-11-2017 -   У Львові воїну АТО встановлять меморіальну таблицю  
  15:14 24-11-2017 -   Сьогодні у Органному залі Львова – Великий прийом  
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
Україна
  16:26 24-11-2017 -   Синоптик розповіла, якою буде зима в Україні  
  15:18 24-11-2017 -   Через сльозогінний газ зі школи на Рівненщині евакуювали понад 500 учнів  
  15:13 24-11-2017 -   На Новий рік «Укрзалізниця» запустить 7 додаткових потягів  
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
Світ
  16:24 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  16:21 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  15:23 24-11-2017 -   У Єгипті стався вибух у мечеті  
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ життєзнавства  » 

___________________________________________________________________________

Товариство-ознака плебеїв
 
Самотність не є природним станом людини: адже від народження людина не самотня, а має батьків і братів, тобто перебуває в товаристві. Згідно з цим, схильність до самотності не первинна, а є наслідком досвіду та міркування, розвиваючись притому паралельно з ростом розумових сил і відповідно до віку; з чого випливає, що загалом товариськість людини обернено пропорційна її вікові. Маленька дитина гірко плаче, якщо її залишити одну на кілька хвилин. Для хлопчика самотність -- важке покарання. Юнаки легко знаходять спільну мову один з одним; лише найбільш шляхетні і піднесені з них починають іноді шукати самотності; але бути на самоті увесь день -- це і для них важко. Для дорослого це вже неважко; він може довго залишатися на самоті, до того ж що старші, то довше.

Для старого, що пережив своє покоління, та й ще переріс життєві насолоди, що частково померли для нього, самотність стає нормальним, природним станом. Проте все-таки при цьому в кожній людині схильність до самоти буде більш-менш сильною залежно від її інтелектуальної цінності. Як уже сказано, це схильність не природжена, тобто така, що безпосередньо випливла з природної потреби, а є лише наслідком придбаного досвіду і міркувань про нього.

Виходить, що взагалі в цьому світі багато кепського, але суспільство все-таки найгірше від усього; навіть Вольтер, товариський француз, зізнався: "Землю населено людьми, що не заслуговують, щоб з ними розмовляли". М'який Петрарка, сильно і постійно прив'язаний до самотності, вказує на ту ж причину: "Завжди шукав я життя, щоб піти від коротких, недалеких умів, які втратили шлях, що веде їх у небеса".

Таку ж думку знаходимо і в Джордано Бруно: "Усі, хто намагався насолодитися на землі небесним життям, говорять одностайно: "Ми бігли від нього й обрали самотність".

У тому ж дусі говорить про себе і перс Саді: "Коли мені наскучили мої дамаські друзі, я повернувся в пустелю біля Єрусалима, шукаючи товариства звірів". Одне слово, так думали і говорили всі, кого Прометей виліпив з кращої глини. Яке задоволення може дати їм спілкування з істотами, з якими зіткнення можливе лише на ґрунті нижчих, гірших елементів їхньої натури, на ґрунті буденних, тривіальних, низьких рис, що тільки і є в цьому випадку сполучною ланкою? Цій черні, нездатній піднятися до їхнього рівня, не залишається нічого, як звести їх до себе, до чого вона і докладає багато зусиль. Отже, почуття, що збуджує схильність до самоти, є почуття аристократичне.

Вульгарний плебей завжди товариський; якщо ж людина шляхетна, то це позначиться насамперед на тому, що вона не знаходитиме задоволення в товаристві, а все більше надаватиме перевагу самотності і поступово, з роками переконається, що за рідкісними винятками на світі тільки і є вибір, що між самотністю і вульгарністю.

Самотність -- доля всіх видатних умів: іноді вона обтяжує їх, але все-таки вони завжди обирають її, як найменше з двох лих. З роками, однак, люди миряться із самотністю, вона стає легшою й природнішою, і на шостому десятку потяг до неї -- нормальний, навіть інстинктивний. До цього часу майже все сприяє цьому потягові. Зникають найсильніші спонукання до товариськості, успіх у жінок і статевий потяг; цей безстатевий характер старості кладе в основу самодостатність, що витісняє згодом усіляку товариськість. Тисячі планів і нерозумностей життя звідані й викриті; активне життя в більшості випадків уже закінчено. І якщо збереглася ясність розуму, то завдяки безлічі придбаних знань і досвідченості розумове заняття стає легшим і цікавішим, ніж колись. Тисячі речей, раніш немов огорнутих туманом, тепер видно чітко. Внаслідок багаторічного досвіду людина вже не чекає багато від людства; адже узяте загалом воно аж ніяк не таке, щоб виграти за найближчого знайомства з ним; навпаки, окрім деяких рідкісних, щасливих винятків, на світі трапляються лише досить дефектні екземпляри людського типу, яких краще зовсім не торкатися. В ці роки тебе не так легко обдурити, незабаром розпізнаєш кожного й рідко відчуваєш бажання ввійти з ним у близькі взаємини. Нарешті, якщо людина ще юнаком привчилася до замкнутого життя, то звичка до самотності вкорінюється, стає другою натурою. Любов до самотності, що колись повинна була боротися з товариськістю, тепер стає нормальною, природною: на самоті людина почувається, як риба у воді.

Кожна видатна, а отже, несхожа на інших, особистість, яка в юності, можливо, і страждала від самотності, бачить у ній у похилому віці свою найкращу розраду.

Лише вкрай убогі та вульгарні люди залишаються в старості настільки ж товариськими, як і раніше; у цьому випадку вони стають тягарем для товариства, від якого вони відійшли; в кращому випадку їх терплять, тоді як раніше вони були бажаними гістьми.

У цьому зворотному співвідношенні між кількістю років і ступенем нашої товариськості можна знайти телеологічну підґрунтя. Що молодша людина, то більше вона повинна вчитися всьому; але природа надає їй лише те "взаємне навчання", яке приносить спілкування з рівними. Той, кого в юності справедлива відраза до людей змусила віддалитися від них і хто все-таки не терпить довготривалої самотності, тому я пораджу привчитися привносити в товариство частину своєї самотності, тобто звикнути бути й у товаристві до певної міри самотнім, отже, не висловлювати всього, що ти думаєш, і, з іншого боку, не дуже довіряти словам інших людей; не чекати від них багато ні в моральному, ні в розумовому стосунку і виробити в собі байдужість до їхніх думок, за якої тільки і може існувати справжня терпимість. Тоді така людина, хоча і буде серед людей, але все-таки не належатиме до їхнього суспільства, і це відгородить її від занадто близького зіткнення з ним, а отже, і від опоганення і шкоди.

Артур ШОПЕНГАУЕР "Афоризми про мудрість життя"

Тексти життєзнавців адаптував Ілько ЛЕМКО









» 
Подолання болю
 
Отож, будемо вести мову про фізичний біль. Я віддаю йому належне: він -- найгірший із супутників нашого існування, і я цілком це визнаю. Я належу до тих, хто ненавидить його всією душею, хто уникає його, як тільки може. Проте ми спроможні, якщо не усунути його цілковито, то, у будь-кому разі, до деякої міри стримати терплячістю і, як би не страждало наше тіло, зберегти свій розум і свою душу непохитними.

Подібно до того, як ворог, побачивши, що ми вдалися до втечі, ще більше розпаляється, так і біль, помітивши, що ми боїмося його, стає ще більш безжалісним. Він, однак, пом'якшується, якщо зустрічає протидію. Потрібно пручатися йому, потрібно з ним боротися. Проте якщо ми занепадаємо духом і піддаємося болю, то ми цим викликаємо на себе загибель, що погрожує нам, і прискорюємо її. І, як тіло, напружившись, краще витримує натиск, так і наша душа.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кучма боїться Росії 
  ·  Невідомий ЄЕП 
  ·  Грип за два тижні 
  ·  Дамба у відповідь 
Погляд
  ·  Ненароджений стиль 
  ·  Лозинському шкода, але... 
  ·  США борються зі сатаною 
Поступ у Львові
  ·  Політика у розетці 
  ·  Чи далеко до води? 
  ·  Спалення гудронів: за і проти 
  ·  На носі четвертий аукціон 
  ·  Реформування житлового господарства 
  ·  "Львіввугілля" просить грошей 
  ·  Львівщина потребує ремонту 
  ·  rEHAU у Львові 
  ·  Захист від грипу 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма "запускає" національну мрію 
  ·  Хто копає під Кірпу 
  ·  Есдеки поширюють вплив 
  ·  Українці -- за президентську республіку 
  ·  Ющенко не дасть Кучмі влади 
  ·  Наша біда -- корупція 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Дамоклів меч Шрьодера 
  ·  США злякалися Європи 
  ·  Нью-Йорк затопило 
  ·  Післявиборні заворушення 
  ·  Тайванці підкоряють хмари 
  ·  Пси Німеччини вітають Гітлера 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Роздуми в часі "Картки Любові" 
  ·  Весілля по-ненашому 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Жерці Львівщини: Юрій Зима 
Поступ життєзнавства
  ·  Товариство-ознака плебеїв 
  ·  Подолання болю 
Спорт-Поступ
  ·  І знову "Динамо" із Заґреба 
  ·  Звитяга в маленькому футболі 
  ·  Втрати європейських грандів 
  ·  Сьогодні "Карпати" -- "Таврія" 
  ·  Україна втрачає в рейтингу 
Пост-Faktum
  ·  Темний вік галицької історії 
  ·  КАЛЕНДАР