BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Сергій ЖАДАН: Найцікавіше -- відбитки часу на шкірі
 
-- Чому ти не відповів на запитання про те, чи поезією заробляєш собі на життя?

-- Запитання тупувате було. Тим паче, я не люблю розповідати про якісь особисті речі.

-- А заробляти на життя -- це особисті речі?

-- Це те, що стосується лише мене і не повинно турбувати когось іншого.

-- Проте про особисте життя ти пишеш красиво, якщо поезія -- річ інтимна.

-- Просто є речі, про які я намагаюся не говорити за межами літератури. Розумієш?

-- Наркотики?

-- Ну, нє... Наркотики -- це не інтимне, швидше суспільно-громадське. Однак я зрозумів оцю твою... ніби підначку в запитанні.

-- "Психологічну близькість" відновлено, ніяких підначок.

-- Наприклад, марихуана -- не наркотики. Наркотики -- це, швидше, алкоголь, різна там фармацевтика, одне слово, щось справді шкідливе для здоров'я і свідомості. А щодо інтимності під час куріння марихуани -- важко собі уявити, що хтось займається цим наодинці в туалеті чи заховавшись під ковдрою. Хоча може хтось саме так і робить. Цікаво було б на це подивитися. У всякому разі я не вважаю такі процеси настільки інтимною річчю, щоб про це не говорити.

-- Ну, то хоча б опиши відчуття. Я ж можу не знати, що це таке.

-- Що ж тут описувати? Зачекай, ти чого мені ставиш такі нетактовні запитання?

-- На нетактовні запитання...

-- ...я маю знайти розумну відповідь. Знаєш, кожна людина намагається завантажити себе тією інформацією, тією енергетикою, завдяки впливові якої вона (ця людина) буде найбільш адекватна самій собі. Очевидно, що для певної частини людства, можливо, кращої його частини, носієм подібної інформації і є конопля. Адже в більшості випадків після правильного вживання коноплі людина стає доброю, щирою (продекламував ніби віршик -- голосом дитини - Авт.). Коли вдатися до якихось футуристичних прозрінь і спробувати уявити собі, що наше суспільство, скажімо, розпочало б вживати марихуану замість молока вранці, до того ж спонтанно і одночасно -- починаючи від семирічних дітей і закінчуючи пенсіонерами... то, без сумніву, воно відчутно змінилося б. Я передбачаю, що змінилося на краще. Загроза ядерної війни зникла б як недоцільна. А іракський конфлікт? Навіть важко уявити собі, що народ, який зранку дружно "забиває косяки", міг би допустити до влади Хусейна, який, між іншим, у той час також би собі щось там курив. Американці, відповідно, ніколи б не вибрали Буша -- ні старшого, ні, тим паче, молодшого. Я вже не кажу про українців. Насправді це все не так важко собі уявити. Наприклад, нічим не виправданим, як на мене, є надмірне вживання сучасною дорослою людиною кави -- теж досить недвозначного за своїм впливом на організм продукту. Себто мова йде про те, що суспільство могло б бути іншим, і тоді з'явилися б інші футуристичні тенденції. Наприклад, людство раптом почало б приділяти особливу увагу своєму зовнішньому вигляду. Уявляєш, всі могли б візуально виглядати інакше... Або, уяви: людство їде зранку на "дику" природу -- в ліс, заповідник, у зоопарк...

-- Слухай, а якщо я нічого про анашу не знаю, то на кого я схожа?

-- Та ти не комплексуй!

-- У мене таке відчуття, що я сама в себе беру інтерв'ю, і ніц з того мудрого не виходить. Ти, напевно, якийсь невловимий...

-- І я теж помітив, що ти н-н-н... е вмієш брати інтерв'ю! (Катастрофічно вибуховий, цікавий сміх. -- Авт.)

-- Ой, який у тебе специфічний сміх... "Смех -- это физиономия ума", -- як я читала в Гонкурів. Продовжуй далі.

-- Мені поки що ніхто цього не казав.

-- Це дуже добрий сміх, який, мабуть, буває саме тоді, коли ти стаєш дуже добрим?

-- Я завжди дуже добрий, насправді в мене відсутня агресивність як така. Це, напевно, якась така травма дитинства.

-- Ти не ті аргументи називаєш. Усе-таки в тобі, як і в кожному, присутня агресивність, яку ти навчився притлумлювати. Та я тебе до неї не доводитиму.

-- Навіть не намагайся.

-- Чудово, тепер можна поговорити про літературу. Твій "Біг Мак" варто читати?

-- Ну, якщо тобі так хочеться. Я не впевнений, що його варто читати. Хоча цю книжку написано простою мовою про всім зрозумілі речі. Книга простої прози. Ні, від твого формулювання я ви-пав! Я ці дві книги -- і "Біг Мак", і "Історію культури" -- писав у Відні -- у симпатичному місті, переповненому мертвотною культурою. І для мене важливим був саме перехід минулого століття в теперішнє. Розумієш, люди, як мені видається, не зовсім помітили, що минуле століття закінчилося і розпочалося наступне. Можливо, це якось пов'язано з тими проблемами людства, про які ми тут з тобою розводилися. Між ХХ і ХХІ століттями -- кардинальна різниця, натомість людина як річ самодостатня змінюється мало. Тому я історією, що повз мене проходить, дуже цікавлюся. Навіть попри те, що мені більше сподобалося б, якби я народився, скажімо, десь так в 90-х роках ХІХ століття. Тоді був фантастичний період в історії, особливий не тільки тому, що його цікаво було б пережити.

-- У наш час бракує подій?

-- У наш час нічого не відбувається: цілковитий ступор. Насправді мені бракує подієвої наповненості життя, певного наративу... Йдеться не про те, щоб йти стріляти й різати. Звичайно, що кожен історичний відтинок є самодостатнім незалежно від того, що відбувається впродовж нього. Тут йдеться про інше: якщо ти потрапляєш у часи високої драматургії, то вони обов'язково на тебе якось вплинуть. Я думаю, що оці відбитки часу на твоїй шкірі і є найцікавішими.

-- На твій погляд, у чому найбільша підлість життя?

-- Підлість? О-о-о-о... Найбільша підлість, коли люди не виправдовують себе. Коли, скажімо, твої знайомі чи близькі зраджують себе. Навіть не тебе, а себе. Тобто можна сказати: в зраді. Проте слово "зрада" звучить так само пафосно, як і поставлене тобою запитання про підлість. Найгірше, коли людина не втримує взятої планки і в якийсь момент починає "лажати".

-- Тоді в чому найбільша розрада?

-- Розрада, радість та інше -- це насамперед речі, як на мене, заглиблені в побут, загалом в життя, речі прості й "ненаворочені". Їх, з одного боку, легко створити, а з іншого -- їх відчутно бракує. Мені здається, найбільшою втіхою може бути час, коли створюється особлива атмосфера, ловиться єдина радіохвиля з кимсь. Коли ж при цьому присутня велика кількість людей -- розпочинається побутовий комунізм -- штука, яка тебе енергетизує лише позитивно.

-- Щойно мені спало на гадку таке приємне запитання, але я чомусь вже встигла його забути...

-- Не хвилюйся, я теж вже забув, що тобі відповів.

-- Можна навчитися бути по-справжньому щирим, якщо не в житті, то хоч би в літературі? Чи ні?

-- Можна, очевидно, саме в житті. Література щирості не передбачає. Література, як і культура загалом, -- це такий набір умовностей, які так чи інакше сприймаєш і береш до уваги. Ось ми, скажімо, з тобою спілкуємося вже якийсь час, до того ж спілкуємося, можливо, про речі, які насправді ні тебе, ні мене не цікавлять. Я ж не можу вимагати від тебе щирого зацікавлення до предмета нашої з тобою розмови. Головне -- не говорити того, чого тобі говорити не хочеться. Тоді все буде добре і тобі вночі не снитимуться жахи.

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

DOVIDKA: Сергій Жадан народився в 1874 р. у м. Старобільську (Луганська обл.), тепер живе і працює в Харкові. Закінчив Харківський педагогічний університет. Цього поета часто називають "українським Рембо". Його виступи завжди є неочікуваними перфоменсами. Визначальні риси характеру -- талант, пристрасть і бунт, хоча подібний поетичний світ протестує й проти будь-яких рамок визначення чи значення. Автор поетичних збірок: "Цитатник" (1995), "Генерал Юда" (1995), "Пепсі" (1998), "Кращі поезії, психоделічні історії боротьби та інші інтимні колізії. Вибрані поезії 1992-2000" (2000). Прозові книжки: "Біг Мак" (2003) та "Історія української культури" (2003).









»  ПРЕМ'ЄРА
Преображення
Віктор ПАЛИНСЬКИЙ
 
Преображення
Коли береш до рук нове видання, то насамперед мимохіть звертаєш увагу на дизайнерське вирішення, форму книжки. Це зумовлено звичайною фізикою сприйняття. Що, власне, і сталося в моєму випадку: до рук потрапив перший випуск альманаху "Преображення". Ошатна, на щільному крейдованому папері, глянцева, доскіпливо обраного незвичного формату обкладинка одразу робить його прийнятним для найбільш вибагливого читача. Доповнімо це сміливою експериментальною, разом з тим лапідарною манерою оформлення художника Андрія Кіся з дещо несподіваним використанням світлин надгробної скульптури -- пам'яток культури XIX-XX століть з цвинтаря в Бережанах, що її (манеру) я б назвав інтелектуальним постмодернізмом -- і матимемо виразний візуальний образ стартового випуску альманаху християнської думки. Його втілив головний редактор Роман Кісь під егідою Львівського інституту народознавства Національної академії наук України.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Політичне звільнення 
  ·  Дружнє залякування 
Погляд
  ·  Остання надія Азербайджану 
  ·  СЕНСАЦІЯ 
  ·  Климович залишається 
  ·  Рух проти ЄЕП 
Поступ у Львові
  ·  Володимир ПЕЧЕР: Львівське пиво має давню історію 
  ·  Вшанували пам'ять Марти-Чорної 
  ·  Мерія виконує обіцянки 
  ·  Австрійські технології в Самборі 
  ·  Полювання на відьом 
  ·  Військові не винні 
  ·  Патрульних буде більше 
  ·  Сутичка біля кордону 
  ·  Дипломатія для молодих 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Олігархи спровокують війну 
  ·  Чому мовчить Колінько 
  ·  Тимошенко лякає Кучмою 
  ·  Янукович доганяє Ющенка? 
  ·  Українці -- наркоторгівці 
  ·  Артемівську дали 16 мільйонів 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Гроші понад усе 
  ·  Проти президента та олігархів 
  ·  Храмову гору за спокій 
  ·  США закриває бази 
  ·  Син займає місце батька 
  ·  Новий курс 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  В Африці наше майбутнє? 
  ·  fATF полюбить Україну 
  ·  Реформи з японським акцентом 
  ·  Митниця -- нафтотрейдери: третій раунд 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Політв`язень Микола ЛЯХОВИЧ: Страшно втратити духовну свободу 
Арт-Поступ
  ·  Це затишне й екстравагантне ретро 
  ·  АРТ-ГАЛЕРЕЯ 
Літературний Поступ
  ·  Преображення 
  ·  Сергій ЖАДАН: Найцікавіше -- відбитки часу на шкірі 
Спорт-Поступ
  ·  Змагаються наймолодші 
  ·  "Срібло" донецького юніора 
  ·  "Золотий гол" для Німеччини 
  ·  Медалі привозять штангісти 
  ·  Єврогандбол у Львові 
  ·  Схрестили клинки 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  cкандальний король 
  ·  КАЛЕНДАР