BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  МІФОТВОРЕННЯ

___________________________________________________________________________

Що діялося в Дорогичині
Юрій ГАВРИЛЮК
 
Дорогичин
"Наш Дорогичин -- один з наших історичних городів, в якому коронувався король Данило..." -- так з трибуни української Центральної Ради схарактеризував підляське місто над Бугом Михайло Грушевський, коли в березня 1918 року промовляв на засіданні, присвяченому ратифікації мирного договору, який було укладено декілька тижнів раніше в Бересті. Проте після цих слів корифей української історіографії та голова УЦР із сумом визнав, що Дорогичин так і не увійшов до складу Української Народної Республіки. Він і зараз, як й інші міста, вписані в біографію князя і короля Данила: Холм, Ярослав чи Бересть -- поза межами української держави, а пам'ять про його величаве руське минуле багато хто хотів би приховати, присипати попелом безпам'ятства, промовчування, навіть і відкритого фальшу.

Саме тому я знов у Дорогичині, що розкинувся над повільною течією Бугу. Зараз це невелике містечко на сході Польщі, на південній межі Підляського воєводства. Серед його 2,2 тис. жителів лише близько півтори сотні православних, з яких небагато хто вже знає місцеву українську говірку (це передусім переселенці з навколишніх сіл). Тож на вулицях Дорогичина зараз скрізь лунає польська мова, а над містом височіють стіни католицьких костелів, зведених у XVII-XVIII ст.

Стою на вершині узгір'я залишком старовинного руського граду. Перед очима маю ясні стіни церкви св. Миколи, які видно крізь буйну червневу зелень дерев. Це остання з численних дорогичинських церков, яку не знищили час та рука людська. Найпершою ж була церква Пресвятої Богородиці, в якій князеві Данилові, синові Романа, володареві Галича й Холма, було увінчано голову королівським вінцем. Сталося це грудневого дня 1253 року, коли князь зі своїм військом та польськими союзником Земовитом йшов у воєнний похід проти неспокійних північних сусідів Галицько-Волинської Русі -- балтійського плем'я ятвягів.

Від цих подій, від цих буремних років минуло сім з половиною століть, але ще й сьогодні доводиться ставати на рать, хоч і словесну, бо якщо не ми, то ніхто інший за правду нашої історії не боротиметься.


"Дорогичинський з'їзд"

Декілька років тому в Польщі святкували роковини Гнезненського з'їзду -- зустрічі імператора Оттона ІІІ з польським князем Болеславом Хоробрим, -- що відбувся в місті Гнезно в 1000 році. Відзначення мало загальнодержавний характер, адже це була важлива подія в політичному та церковному житті Польщі ранньосередньовічної, а ще й добре вписувалася в загал заходів, спрямованих на приєднання Польщі сучасної до Європейського союзу.

Цьогоріч виявилося, що гнезненському римо-католицькому митрополитові позаздрив сам єпископ дорогичинський, який заявив, що й Дорогичин мав свій з'їзд -- до такого рангу піднесено коронацію князя Данила Галицького, здійснену папським послом Опізоном. По суті, була це подія, можна б сказати, технічного характеру, і руський літописець, її очевидець, не зробив навіть натяку, який дозволяв би трактувати її як багатонаціональне зібрання для дискусій та затвердження доленосних для тодішньої Європи рішень. Проте через 750 років з'ясувалося, що й такий привід можна використати, щоб піднести імідж найменшої за кількістю вірних та, мабуть, і наймолодшої (заснованої у 1991 р.) римо-католицької єпархії у Польщі, а за нагоди й для привселюдної презентації відповідно спрепарованого бачення історії самого Дорогичина і Підляшшя (не дарма єпископська курія розташована в крлишньому єзуїтському монастирі).

У такому провінційному містечку, яким зараз є Дорогичин, враженому ще й комплексом przedmurza польскості та католицтва, часто-густо підсилюваним ревністю, типовою для неофітів, будь-яке публічне життя підпорядковане ідейним імпульсам, пливучим від релігійної влади. Зрештою, згадана міфотворчість цікава й для місцевої самоурядової влади, яка з суто практичних міркувань зацікавлена в адресованій передусім до потенційних туристів пропаганді Дорогичина як одного з "чотирьох коронаційних міст Польщі -- другого після Гнезна".

Як би не було захід, наіменований "Dziekczynne "Te Deum" diecezji drohiczyсskiej", в організацію якого заангажувалася й самоуправа, приурочено до чотирьох нагод (подаю за офіційною програмою): 4 роковин перебування Святішого Отця, 25-річчя понтифікату Іоана Павла ІІ, 750-річчя канонізації св. Станіслава та 750-річчя Дорогичинського з'їзду і коронації галицького князя Данила Романовича.

Святкування були трьохденними -- від неділі до вівторка (8-10 червня)... Тоді ж відбулося офіційне увічнення ідеї "дорогичинського з'їзду" в камені -- на задвірках Успенського костелу освячено камінь з дошкою, на якій вирізано напис: "Пам'яті 750 річниці Дорогичинського з'їзду і коронації Данила Романовича на короля, яку доконав папський легат архієпископ Опізон у святині Пресвятої Діви Марії. Підляшани". Опісля білостоцький митрополит Войцєх Зємба і польовий єпископ Славой Л.Ґлудзь відправили врочисту польову Службу Божу біля ремонтованої кафедри Св. Трійці...


Приїхав з Русі князь Данило...

Зрозуміло, що кожний новий історіографічний міф, а таким безсумнівно є "Дорогичинський з'їзд", вимагає обґрунтування. Тож і не дивно, що вже в п'ятницю, 6 червня 2003 р., на сторінках загальнопольського католицького щоденника Nasz Dziennik з'явилася підписана дорогичинським єпископом Антонієм П.Дидичем стаття "На 750-річчя Дорогичинського з'їзду".

Стаття розпочинається пригадуванням слів Папи Івана Павла ІІ, який під час візиту в Гнезні (1997) сказав, що історія Європи є неначе великою рікою, в яку вливаються численні притоки і струмки, а різноманітність традицій і культур, які її складають, є великим багатством. "Однією з таких приток є подія, -- пише єпископ А.П.Дидич, -- яка відбулася в Дорогичині перед 750 роками, коли до города над Бугом прибув папський посланець архієпископ Опізо. Супроводжував його, найпевніше, єпикоп Ян Прандота з Кракова, адже було це щойно кількадесять кілометрів від кордонів його єпархії. Прибув також архієпископ Пелка з Гнезна, натомість забракло плоцького єпископа, який вершив пастирську опіку над цією територією, але цього часу Плоцька єпархія була протягом трьох років осиротілою.

На зустріч приїхав князь Данило Галицький, правнук Болеслава Кривоустого, двоюрідний брат Болеслава Стидливого, князя сандомирського і краківського...

В Дорогичині не забракло панів краківських, сандомирських і мазовецьких, не кажучи вже про представників місцевих суспільств. Тут був осідок дорогичинського князя, якого впливи обіймали територію центрального Підляшшя, але межі цього князівства були надзвичайно несталі.

В надбужанському городі, в храмі, архієпископ Опізо коронував князя Данила на короля Галицької Русі. Вчинив це за згодою і від імені Папи Іннокентія IV, з яким новий король переписувався з 1247 року. Ще перед коронацією князь Данило склав визнання католицької віри, хоч деякі письменники переносять цей факт на 1247 рік. У Дорогичині врешті була покликана до існування - мабуть, перша в історії Костела після т.зв. схізми 1054 року -- католицька єпархія східного обряду з осідком вперше в Угровеську -- невеликій місцевості розташованій над Бугом на південь від Володави. Згодом її перенесли до Холма Люблинського, вона існувала з деякими перервами до другої половини ХІХ століття, коли була знесена царизмом".

Так дослівно звучать абзаци, в яких польський римо-католицький дорогичинський єпископ змальовує милу своєму серцю візію "Дорогичинського з'їзду". А як було насправді?.

Коли намагаємося відказати на це запитання, то мусимо розпочати з цього, що маємо тут справу як з поєднанням в одне ціле декількох різних подій так і зі спробою завуальованого "перенесення" самого Дорогичина з тодішньої Русі в Польщу. Перше ж враження таке, що все відбулося в польському городі, яке було під владою неокресленого князя та яке було розташоване на території католицької дієцезії з центром в надвислянському Плоцьку, з ініціативи католицьких ієрархів та польських удільних князів, а в гості приїхали литовські бояри та ще й навіть князь Данило з Русі. Зрештою -- в інтерв'ю для кореспондента Католицького пресового агентства (КАІ) єпископ Дидич сказав це відверто, стверджуючи, що Дорогичин належав тоді Сандомирському князівству.

Вікно Русі на захід

Насправді господарем в Дорогичині був саме Данило Галицький, для якого цей город був вотчиною, успадкованою після предків, що володіли Волинню. Він також, десь у 1241-1242 роках, фундував тут "церкву прекрасну на честь святої Богородиці". Саме вона була цим таємничим "існуючим вже тоді храмом", в якому могла відбутися коронація...

Першу письмову згадку про руський город Дорогичин, що був під владою київського князя, датують 1142 роком в "Київському літописі" (середня частина літописного зведення, озаглавленого "Літопис руський", який починає Несторова "Повість временних літ", а звершує "Галицько-Волинський літопис", котрого велика частина виникла на холмському дворі князя і короля Данила). Однак археологічні дані засвідчують, що виникнення тут укріпленого граду, який виконував роль мілітарного та адміністративного осередку для певної території, відбулося вже в першій половині ХІ століття...

Також Дорогичин став тоді на деякий час княжою столицею -- "сиділи" тут внук Ізяслава Василько Ярополчич, який в міжусобній боротьбі втратив Берестя (помер у 1177), а згодом син Василька... 80-90 роки ХІІ ст. -- це період, коли в конфлікти поміж руськими князями активно втручався краківський князь Казимир Справедливий (помер у 1194), близький та старший за віком родич волинських володарів (з половини ХІ ст. "транскордонні" шлюби князів руських і польських були явищем повсякденним). Казимир був братом Агнеси, доньки Болеслава Кривоустого (до речі, правнука самого Хрестителя Русі Володимира Великого). Агнеса була жінкою Мстислава Ізяславича, сини якого наприкінці 1170 років володіли основними волинськими центрами -- Володимиром (Роман), Белзом (Всеволод) та Берестям (Святослав)...

Коли помер Роман його син Данило, названий істориками Галицьким, мав всього 4 роки, а Василько, брат і вірний помічник Данила в усіх справах, мав 2 роки. В цій ситуації володіння Романа перейшли на деякий час в руки інших князів (в руські справи втручалися тепер не лише польські князі, але й угорський король). Не минуло однак і десяти років, як Романовичі, маючи підтримку волинського боярства, розпочали повертати собі батьківські волості -- Володимир, Берестя з Дорогичином, Луцьк, Пересопницю та Белз. Найдовше тривала боротьба за Галицьку землю, претензії на яку мав також угорський король, якого підтримувало місцеве боярство. І хоч Галичем Данило заволодів на постійно в 1238 році, лише перемога під Ярославом у 1245 р., коли були розбиті війська боярсько-угорсько-польської коаліції, гарантувала йому повну владу над цією частиною вотчини.

Закінчення у наступних понеділкових числах









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Газета "Tдgliche Rundschau" сообщает, что недавно в одной церкви, в Бирменгаме, был устроен телефон и соединен с отдаленными домами для того, чтобы доставити возможность жителям их, слушати проповедь, не ходя в церков. Опыт удался вполне; жыльцы слышали не только проповедь, но и пеные, и вообще всю церковную службу так же ясно, як если бы они были в церкви.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Одна партія, один кандидат 
  ·  Папа у добрій формі 
Погляд
  ·  Кому краще (гірше) жити стало - 4 
  ·  Блохін очікував гіршого 
Поступ у Львові
  ·  Ярослав НАКОНЕЧНИЙ: Ми можемо опинитися на вулиці 
  ·  Свято єдиної української армії 
  ·  Експеримент над львів'янами 
  ·  Гроші для Львова 
  ·  "Тризубу" 10 років 
  ·  УРП "Собор" гнівається 
  ·  Підприємства платитимуть більше 
  ·  До зими готові 
Поступ з краю
  ·  Міністрів міняють восени 
  ·  Бої за нафтопровід 
  ·  Склад підірвав зварювальник 
  ·  Вітренко засвистали 
  ·  Пропорційні вибори таки будуть 
  ·  Кривдника Ющенка оштрафували 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Росія готова атакувати 
  ·  Скільки коштує людське життя? 
  ·  Росія озброює Білорусь 
  ·  Відкриття Америки -- не свято 
  ·  Льотчики стали "повітряними піратами" 
  ·  Арафат і Куреї помирилися 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Словом чи ділом? 
  ·  Новий динар допоможе? 
  ·  Конференція в Яремче 
  ·  Єдиний акциз на спирт 
Історія у Поступі
  ·  Що діялося в Дорогичині 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Від нашої кузні - вашій кузні 
  ·  Автор червоного бульдога 
  ·  Трагедія митця 
  ·  Дотик генія 
Листи у Поступ
  ·  Заява представництва блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" у Львівській області 
  ·  Заява Львівської обласної державної адміністрації про політичну ситуацію на Льві 
  ·  ЗАЯВА 
  ·  Звернення журналістів Львова 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ 
Спорт-Поступ
  ·  Без особливих несподіванок 
  ·  Молодіжна збірна перемогла 
  ·  Мельничука усувають до кінця кола 
  ·  Серби забили по голу 
Пост-Faktum
  ·  Гора імені Шварценеґґера 
  ·  КАЛЕНДАР