BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Спорт-Поступ.    Тема Поступу.    Регіони у Поступі.    Поступ технологій.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
9 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

Львівські обсервації
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Вийшли в поле косарі

Чи булись те біля польського консульства? Якщо захочете записатися в чергу, то дістанете номер далеко поза 1500. Люди щодня мусять приходити на перезву, одного разу пропустиш і тебе викреслюють, а тому трапляються трафунки, що там таки на вулиці й дрімкають. Але є й такі, що записуються в чергу лише для того, аби потім продати своє місце за 50 гривень. Взагалі, коли є черги й ажіотаж, то на цьому дуже легко нагріти руки. І тут поляки нічим не відрізняються від українців. На словах вони, звісно, проголошують себе великими європейцями, а насправді -- такі ж, як і ми, -- мешканці європейського задуп'я з усіма притаманними постколоніальним націям великими і маленькими гріхами, слабкостями і схильністю до хабарів.

В приміщенні консульства, щоправда, висить попередження, аби жодних подарунків працівникам консульства не пропонувати. Але зверніться до будь-якої турфірми і спитайте, чи не робить вона візи до Польщі. Майже всі роблять. І тут таки вам навіть повідомлять вартість цієї візи -- сто долярів. А ще недавно треба було заплатити і 300, і 200! Тут же таки й розтлумачать, що 20 долярів бере турфірма за свою тяжку працю, а 80 -- посольство. Та якщо ви поцікавитеся у посольстві, чи то правда, що вони беруть 80 долярів за візу, то побачите справжнє обурення.

Ну, гаразд. Припустімо, турфірми брешуть і насправді кладуть собі в кишеню всю сотню, а чесне і непідкупне польське посольство про це ні сном ні духом. Таке можливо? Можливо. Але нехай тоді пан консул пояснить, яким чином турфірма робить візи за один день? Нині здав -- завтра взяв. Чому від звичайних громадян у посольстві вимагають реєстраційного номера, а від фірми -- ні? Представникам турфірм зовсім не обов'язково бігати на всі ті перезви і вистоювати годинами, обцюнюючи всі навколишні брами: їх пропускають без черги. І саме тут криється таємниця невідповідності в кількості віз, які називає посольство і тим, що є насправді. Отже, посольство твердить, що за день вони видають понад 300 віз. А черга чомусь рухається за день не більше як на 120-150 осіб. Загадка? Та ні, все зрозуміло: решта -- це саме та кількість віз, які посольство видає поза чергою.

До речі, про природні потреби. Невже посольство не годне вділити якусь копійчину на біокльозет? Я ж не вимагаю купить душевую кабину. І чому не зробити так, як в американському посольстві: ти подаєш запит, коли тебе можуть прийняти, а вони називають день, коли можна припертися до Києва за візою. Навіщо людям з районів і сусідніх областей винаймати готелі, чужі помешкання, мерзнути на вулиці? Але тоді не буде ажіотажу! Як я їх розумію! Ніхто собі не ворог, а тим паче не ворог власній кишені. Косовиця ж бо триватиме недовго, рано чи пізно все вляжеться …

„Голубі ешелони"

Так ся називав роман українського письменника Петра Панча. Щоправда, жи я його не читав, бо хто би тото читав, але шось ми ся згадало. А згадалося ми через те, жи в повітрі запахло битвою гігантів. Що ближче до виборів, то все більше різного компромату у вигляді помий вихлюпується на світ Божий. Московське інтернетове видання "Скандалы.ру" (http://www.scandali.ru) раптом опублікувало фото, на якому кожен може побачити чоловіка дуже схожого на одного українського міністра. Правда, чоловік цей не сам, а в товаристві хлопчика, скажімо так, не дуже вбраного.

Ну, ніби й скандал. Бо пана міністра називають нині одним із претендентів на президентське крісло. Але я си так міркую, жи то навпаки добре, аби такий во хлоп, котрий жінками ся не цікавит, став президентом. Принаймні не буду видів, як його п'яна дурна жінка співає з Кобзоном на забаві в Табачніка. А з хлопчиком то він на прийняття не піде, нє? Та й хлопчикам не треба дарувати ружні футра, діаманти, „київстари", а наші „кольчуги" міняти на французькі майталеси. Пацан є пацан: дав му м'яча альбо ровера, і він ся тішит. Заки воно неповнолітнє, то му авта не тре. Вже яка економія! А трохи підросте, копняка в дупу, і береш си свіжого. І ніхто ті інтриги не комбінує, ніхто тя не ганьбит перед народом, та й в хаті ніхто з качалкою не чекає, як загуляєш.

Є, є свої переваги. І, як на те пішло, то навіть Платон любив теє... з пацанами. А хто йому нині тим дорікне, га?

Жінки знова при ділі

Тішуся, жи відбулася презентація „першого загальноукраїнського видання у Львові -- газети „З жінками за майбутнє". І як же ту не радіти? Жінки знову стали на борню за майбутнє одного-єдиного чоловіка -- законного мужа Людочки Кучми. І щоби їхня патронеса могла вільно читати всі журналістські опуси, газета буде ся друкувала і по-українському, і по-кацапському. От тільки не второпав я, чому Голова виконавчого комітету Львівської обласної організації „Жінки за майбутнє" Олексій Ковалюк проголосив, що його газета є першим у Львові загальноукраїнським виданням. Гм. А „За Вільну Україну"?

Родинна хата

У славетному будинку з почварами, що його збудував архітектор Городецький у Києві, повним ходом ідуть ремонтні роботи. Малюють, пастують, ґлянцують. Тепер цей будинок стане резиденцією найголовнішої нашої почвари. З тою лише різницею, жи всі решта чудиськ будуть страшили нарід ззовні, а воно -- всередині: у-у-у-у!!!
Як будете в Києві минали цей будинок, не забудьте перехреститися. Кажуть, помагає.

Сенсації львівської преси

З великою цікавістю прочитав я у „Високому Замку" матеріал про „Подвиг дипломата", як посол Румунії на знак протесту проти входження до ЄЕПу подав у відставку. Редакція вирішила одержати від нього коментар. „Ми зв'язалися з послом, зателефонувавши йому у Будапешт", -- радісно повідомляє журналістка. А я си думаю: та ти, рибонько, з таким самим успіхом могла телєфонувати в Гонолюлю чи в Аддис-Абебу. Але найцікавіше, що вона таки додзвонилася. І я си подумав: ади, як наші економлять на телєфонах! Їден телєфон на два посольства: хочеш дзвониш до Бухаресту, а хочеш -- до Будапешту, а на одно виходить.

Але читаю далі, і вже на іншій сторінці пишеться про „дорогу, вимощену кінськими зубами" на Волині. „Зуби клали коренями донизу, а зверху заливали бетоном. Так вийшла півкілометрова дорога шириною в десять метрів. Обабіч поставили корчму".

І ту я знову тєжко замислився? Як то в них вийшло з тою корчмою? Бо „обабіч" -- це не „збоку" чи на „узбіччі", це по обидва боки дороги -- ОБА БОКИ. Тобто одна корчма мала би стояти з обох боків. І знаєте? То є можливе! Уявіть собі корчму, що складається з двох будівель, які з'єднуються між собою повітряним мостом, га? Правда, на початку позаминулого століття такого чуда в нас ще не будували. Негайно тра телефонувати до вуйка Гівннеса -- най впише.

„Львівська Газета" опублікувала фантазії Ярини Боренько про нашу пресу початку 1990-тих років. Чесно кажучи, я не второпав, навіщо взагалі фантазувати, коли ще живі свідки того, що було. У своїх підліткових спогадах Яринка сягає й того часу, коли вперше з'явився „Поступ". Вона пише: „Поступ" довго реєструвався і починав своє легальне функціонування з кількох десятків передплатників. Постмодерна недовершеність трансформувала "Поступ" у "Пост-Поступ", а потім знову навернулася до нової назви. Нині від кривенківського "Поступу" залишилися назва та легенда. Або легендарна назва. Завдяки легенді "Поступ" має своїх читачів".

Тут усе викривлено з точністю до навпаки. Насправді кількість передплатників сягала кількох сотень у перший же рік легалізації „Поступу", а „Post-Поступом" він став зовсім не через якусь химерну „постмодерну недовершеність", а з цілком прозаїчної причини: газета вирішила стати незалежною і змушена була змінити назву. Чи справді завдяки легенді „Поступ" має своїх читачів? А якби не було легенди, то що? „Поступ" би зійшов на пси? Але насправді більшість наших читачів і в очі не бачили кривенківського „Post-Поступу". І добре, що він нього зосталася тільки назва і легенда. Бо невже авторка всерйоз вважає, що крім назви й легенди могло залишитися ще щось? То була газета, яка трималася буквально на кількох особистостях. Одні вже нині на небесах, а інших ніколи не зібрати докупи. Тому новий „Поступ", першим редактором якого від 1997 року був знову ж таки Олександр Кривенко, став іншим, і Кривенко навіть не ставив собі за мету відродити тамтой „Поступ", а творив зовсім нову газету.

Однак фантазії панночки на цьому не вичерпуються. Вона вирішила поміркувати і про "Високий замок", який, виявляється, „має читачів, які не пам'ятають легенди, тобто "Львовской правды" -- вони просто читають кольорову газету". І тут знову чергова небилиця. Хіба авторка не знає, що частина накладу „ВЗ" виходить російською мовою? Оце якраз і є частина колишніх читачів "Львовской правды", котрі ще пам'ятають її. А якщо рецепт популярності газети тільки в тому, аби вона була кольорова, то вперед! „Львівська Газета" куди кольоровіша за „Високий замок", але чомусь читачі останнього не кинулися навздогін за „ЛГ".

Про походження назви газети „За Вільну Україну" панночка теж має свою версію, яка й близько не збігається з дійсністю: „Була ото "Вільна Україна", а В'ячеслав Чорновіл так і сказав, мовляв, ми будемо "За вільну...", бо ще не зовсім "вільні".

Ех, нема на вас, мила панно, Василька Базіва. Не читалисьте його спогадів? А там написано, що це не хто інший, як сам Василько й придумав назву газети. Тоді ж таки я й викпив його за оце самовихваляння, бо дивився всі засідання обласної ради і добре пам'ятаю, як ця назва (для мене вона неоковирна і зовсім не газетна) народжувалася буквально в колективних дебатах. А останнім, хто її озвучив, був Євген Гринів, а не Чорновіл і не Базів. А причина та сама, що і в перейменуванні „Поступу": комуністи не відпускали „Вільної України" і довелося творити нову назву.

Але менше з тим. Мене тільки дивує оце смішне й неетичне розвінчання „легендарних", за визначенням авторки, газет. І кому на цьому більше залежало: панночці чи „ЛГ"?

Рекляма в Юзя

Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага, для матолків -- то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ціна політики -- смерть 
  ·  Український СНІД лякає Європу 
  ·  Заява Фракції „НАША УКРАЇНА" У Львівській міській раді 
  ·  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ АКАДЕМІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ ЛНУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ТА УКУ 
Погляд
  ·  Берлусконі побачив нас в ЄС 
  ·  ЄС нічого не обіцяє 
  ·  Файна Європа 
  ·  Катівське ремесло у Львові 
Поступ у Львові
  ·  Олег ДЕМКІВ: Нас чекають великі зміни 
  ·  Канада моніторить Львів 
  ·  На тепло шукають гроші 
  ·  Факультети переїжджають 
  ·  Новий генеральний консул 
  ·  Міністр захищає своїх 
  ·  За каплицю не заплатили 
  ·  Нова духовна музика 
  ·  Кримінальну справу закрито 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Тимошенко чекає на суд 
  ·  Невдала атака заступника міністра оборони 
  ·  США допоможуть Віктору Януковичу забути про реверс нафтогону "Одеса--Броди" 
  ·  "Батьківщина" прагне помсти 
  ·  Україна -- не Ірак 
  ·  Цивілізація МВС 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шварценеґґер став губернатором 
  ·  Нобелівська премія з хімії 
  ·  Синій чи блакитний 
  ·  Китайці летять у космос 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Ціни очікувано зросли 
  ·  Депозити під загрозою 
  ·  Мобільний зв'язок подорожчав 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Спорт-Поступ
  ·  У казці танцю 
  ·  Еріксон 
Тема Поступу
  ·  Земля Львова: хто більше? 
  ·  Юрій ВАВРИНЮК: Ми раді прокуратурі 
  ·  Олександр НАСТАСЕНКО: Третій земельний аукціон проведено без жодної технічної до 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Регіони у Поступі
  ·  Ігор КОСТИРКО: Нам вдається знаходити розумний компроміс 
  ·  Район на берегах Дністра 
Поступ технологій
  ·  Найприємніша камера року 
  ·  Ґеймерський скандал року 
Арт-Поступ
  ·  Артистичний дарунок до 100-річчя Корифея 
  ·  Нагороди львівським декламаторам 
  ·  АНДЕГРАУНД ВІД КАЛИЧА 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Faktum
  ·  День народження Джона 
  ·  Леннон у Львові 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Банк на форумі